Маасер - закон природи
Частина 1. Маасер (десятина) - вибрані уривки з першоджерел
1. То камінь цей, який я поставив пам’ятником, буде Домом Всесильного, і від усього, що Ти даси мені, я відділю десятину Тобі.
Тора. Берешит. 28:22
2. Після закінчення трьох років винеси всю десятину твого врожая в той рік і поклади у воротях твоїх.
Тора. Дварім. 14:22
3. І всяка десятина землі, з сім’я землі і з плодів дерева, - Творцю це, святиня Творцю;
Тора. Ваікра. 27:30
4. «Відділяй десятину», і тлумачили: «Теасер» (відділи десятину) щоб «тіт’ашер» (став багатим). І на перший погляд, як могли мудреці тлумачити цю настанову в егоїстичному ключі, тобто, - щоби людина давала милостиню, щоб забагатіти? І можна сказати так, як написано: «Зробимо й почуємо». А мається на увазі, що завдяки діянням вони прийдуть до «почуємо», тобто дія впливає на намір.
Виходить, що людина, коли відділяє десятину, тобто діє у віддачі, хай спрямовує намір «щоб став багатим», тобто щоб удостоїтися бажання і прагнення віддавати. Іншими словами, як дія є віддачею а не отриманням, так само заслужить, що і думка, й намір її будуть лише віддавати і не отримувати ніякої винагороди натомість.
І ще слід сказати: «Асер – тіт’ашер» (відділи десятину – забагатієш), тобто в словах «віддай десятину» йдеться про дію, що коли вчиниш дію віддачі, «забагатієш», тобто удостоїшся також щоб і намір був віддачею, а не отриманням.
А що буде потім з «щоб став багатим»? Адже неможливо отримати від Творця добро та насолоду, що зветься «багатством», до того, як буде в людини тотожність властивостей з Ним. І тоді, коли удостоїться того, що і намір буде ради віддачі, тоді заслужить отримати багатство, - що і зветься «щоб став багатим».
Рабаш. 536. «Відділяй десятину»
Сенс у тому, що ми можемо увійти в духовність через подібність форми. Подібність форми може відбутися, коли ми перебуваємо в стані віддачі, як Творець. Ми можемо змінити свої властивості на спрямовані на віддачу поступово, через вищу силу, працюючи в групі. Коротко кажучи, це можливо. Це не просто, але можливо.
Однак, де б ми не діяли, ми не можемо виправити те, що належить самій Малхут. Ми можемо підняти всі частини Малхут до Біни, окрім Малхут де-Малхут, самої Малхут. І цю частину, яку ми не можемо виправити, ми зобов’язані присвятити поширенню мудрості Кабали, виправленню світу, і не використовувати її для іншого.
Тобто, ми працюємо, заробляємо – незалежно від того, хто і скільки заробляє – але з грошей, з усього, що ми отримуємо в житті, ми маємо відкладати десяту частину, 10%, на поширення мудрості Кабали, тобто на виправлення світу.
Тому що якою б мірою ми не працювали над собою, ніхто не може присвятити більше ніж 90% для віддачі, і ці 10% у будь-якому разі ніколи не будуть в намірі заради віддачі і не принесуть позитивного результату.
Тому з самого початку ми маємо відкладати 10% зі своєї зарплати, з будь-якого доходу, і спрямовувати їх на поширення мудрості Кабали, на виправлення світу.
Це саме те, про що йдеться, і це називається "десятина" (Маасер).
Рав Міхаель Лайтман, з щоденного уроку з кабали, 04.09.2021
Video Clip 2 >>
Що означає, коли я відокремлюю десятину? Чи потрібно мені зосереджувати намір на віддачу? Написано: «щоб стати багатим». Що це означає?
Рав М. Лайтман:
Якщо я відокремлюю 10% від матеріальних речей, які відповідають Малхут, і спрямовую їх на вплив заради виправлення світу, то це наближує мене і пов’язує з загальним виправленням усього світу.
І це називається «що я стаю багатим», тому що завдяки 10% я набуваю увесь світ.
З щоденного уроку з кабали, 04.09.2021
5. Приношення і десятину дають саме з майна, з того, коли людина вже заслужила якогось надбання і майна. І тоді вже належить давати з цього десятину. Тому є десятина від худоби, тобто дається від категорії «худоба», що є «нефеш» (душа), і є також [десятина] від плодів дерева, котре є категорією «людина».
А час віддачі десятини починається відтоді, як бачили вже зав’язь чи паросток, коли вже напевно матиме прибуток.
Рабаш. 904. "Людина – дерево польове - 2"
…тим, що відділяє десятину, тобто «дія без знання», і каже, що десятина ця – святе, в заслугу за це чекає на людину багатство в іншому місці, тобто категорію знання, що зветься «багатство», отримує від речей.
Тому дев’ять категорій буде в людини, тобто в цих дев’яти категоріях вона отримує знання, а десята буде святістю Творцю, тобто що все це повністю – Творцеві. А те, що отримує обиватель, що зветься «буде йому», це те, що дано обивателям досягнути.
І це є поняттям «Випробуйте будь ласка, Мене в цьому, - сказав Творець воїнств, - чи не відкрию вам вікна небесні і не виллю вам благословення незмірне». Де «в цьому» називається зазначений стан багатства. І якщо приймете це вище рівня знання, - чи не буде вилито вам все багатство, що в світі.
Рабаш. 817. «Поняття «”міскена”»
7. Завдяки заповіді про маасер ти удостоїшся задоволення, щоб не було у тебе нестачі, так що тобі завжди буде представлятися що немає у тебе ніколи браку ні в чому, і в цьому особлива властивість маасера, як сказано, і тоді ти будеш називатися дійсно багатим, як сказано: «Хто багатий? Той, хто задоволений своєю часткою ». І на це має він налаштовувати себе, коли дає маасер, щоб збагатитися. Що означає: щоб прийти до задоволення завдяки святості цієї заповіді, адже це не прохання, а навпаки, для того щоб удостоїтися ступені «бути задоволеним своєю часткою», і тоді він буде називатися багатим
«Маор ейнаїм» глава "Р'е"
8. Людина не повинна припиняти відокремлювати десятину.
Вона має давати її належним чином – від поля, від дому і від усього, що потрапляє їй у руки в будь-якій справі у світі.
«Менорат а-Маор»
Частина 2: Схема світобудови
Бааль Сулам «Вступ до науки кабала» (Птіха), п. 33-35
33) А тепер прояснімо тему бітуш (зіткнення, співудар) ор пнімі і ор макіф одного з одним, який приводить до очищення масаха і втрати останньої бхіни авіюту. Оскільки два цих світла протилежні одне одному і зв’язані обидва разом в масаху, що в малхут де-рош АК, то стикаються і вдаряють одне в одне. Пояснення: той зівуґ де-акаа, що стався в пе (рот, уста) де-рош АК, тобто в масаху, що в малхут де-рош, який зветься "пе", був причиною облачення ор пнімі де-АК відбитим світлом, що піднявся від масаха. А також це є причиною виходу ор макіф де-АК, бо через те, що утримав світло Нескінченності від облачення в бхіну далет, вийшло світло назовні як ор макіф, тобто вся та частина світла, котру відбите світло, ор хозер, не може облачити так, як саму бхіну далет, воно вийшло і зробилося навколишнім світлом, ор макіф. Отже, масах, що в пе, є однаковою причиною як для ор макіф, так і для ор пнімі.
34) І з’ясувалося, що ор пнімі та ор макіф, обидва зв’язані з масахом, проте діями, протилежними одна одній. У тій же мірі, як масах притягує частину вищого світла всередину парцуфа завдяки відбитому світлу, яке облачає його, так само він віддаляє ор макіф, щоб той не облачився в парцуф. І через те, що та частина світла, що залишилася зовні, як ор макіф, є дужє великою, оскільки масах затримує це світло, не даючи йому облачитися в АК, визначається, що воно б’є в масах, який віддаляє його, тому що воно бажає облачитися всередину парцуфа. І, з іншого боку, визначається, що сила авіюту і кашіюту масаха, що б’є в ор макіф, який бажає облачитися всередину, затримує його так само, як він б’є у вище світло під час зівуґу. Ці удари, якими ор макіф і авіют масаха б’ють одне в одне, називаються бітуш ор макіф і ор пнімі - співударяння навколишнього і внутрішнього світел. Однак цей бітуш стається між ними лише в ґуфі парцуфа, бо там дається взнаки зодягання світла в келім, що залишає ор макіф поза межами клі. Але ж в десяти сфірот рош не існує цього бітушу, бо там ор хозер не вважається келім, а лише тонким корінням, і тому світло, що в них, не вважається обмеженим внутрішнім світлом, так щоб можна було вважати світло, що залишається зовні, ор макіфом. А позаяк немає цієї відмінності між ними, тому там, в десяти сфірот рош, не б’ють ор пнімі та ор макіф один в одного. І лише коли світла поширюються від пе і нижче, як десять сфірот ґуф, де одягаються світла в келім, якими є ор хозер від пе і вниз, там стається співударяння між ор пнімі, що в келім і ор макіфом, що залишився зовні.
35) І ось цей бітуш продовжується до того, що ор макіф очищає масах від усього його авіюту і піднімає його до вищого кореня, в пе де-рош. Тобто очищає йому весь авіют, що згори вниз, званий "масах і авіют ґуфа", і залишається в ньому лише корінь ґуфа, який є масахом малхут де-рош, званим пе. Інакше кажучи, очищається від усього авіюту, що згори вниз, який розгороджує ор пнімі та ор макіф, а залишається лише авіют, що знизу вгору, де ще не утворилася різниця між ор пнімі та ор макіфом. І відомо, що тотожністю властивостей духовні об’єкти зливаються в один, тому АБ після того, як очистився масах ґуфа від усього авіюту ґуфа і залишився в ньому лише авіют, що дорівнює масаху в пе де-рош, і за властивістю став дорівнювати масаху де-рош, тоді злився з ним, бо немає між ними нічого, що робило б їх двома, і це зветься, що масах ґуфа піднявся в пе де-рош. І оскільки включився масах де-ґуф в масах де-рош, виходить, що він знову включився в зівуґ де-акаа, що відбувається в масаху в пе де-рош. І стався знову зівуґ де-акаа на нього, і утворюються в нього десять сфірот нового рівня, званого АБ де-АК, або парцуф хохма де-АК, і вважається він "сином" і породженням першого парцуфа АК.