Паростки
4) «Спочатку». Рабі Шимон заговорив першим: «Паростки показалися на землі, час обрізання гілок настав, і голос горлиці чутний на землі нашій». «Паростки» - це дія початку творіння. «Показалися на землі, - коли?» В третій день, як написано: «І вивела земля з себе поросль», і тоді показалися на землі. «Час обрізання (замір) гілок настав», - це четвертий день, в який відбувалося «повалення (змір) тиранів», і тому про нього написано: «Щоби були світила (меорот מארת)» без букви «вав ו», що означає «прокляття». А «голос горлиці» - це п'ятий день, про який написано: «Нехай закишать води», - аби зробити породження. «Чутний» - це шостий день, про який написано: «Сотворімо людину» - яка повинна буде упередити почуте дією. «На нашій землі» - це день суботній, який подібний до землі життя, тобто майбутньому світові.
Пояснення мовленого. Паростки - це шість днів початку творіння, тобто шість кінців (ВАК), ХАҐАТ НЕГІ Зеїр Анпіну, з яких утворюються десять сфірот парцуфа Нукви Зеїр Анпіну. Адже в Нукви немає нічого свого, і вся її будова утворюється з того, що дає їй Зеїр Анпін.
І він тут пояснює, як Нуква утворюється з ВАК Зеїр Анпіну, кажучи: «"Показалися на землі" - в третій день». Адже Нуква називається «земля». І «паростки», тобто сфірот Зеїр Анпіну, прийнялися та показалися в Нукві, яка зветься «земля», на третій день дії початку творіння. «Показалися» - означає, що спершу вони показалися в одному виді, а тепер виглядають інакше. І це сталося на третій день, тобто у властивості Тіферет. Адже спочатку вона була створена у властивості «два великих світила» і була рівною сфірі Тіферет Зеїр Анпіну, яка називається третім днем початку творіння.
Тому він говорить: «І тоді показалися на землі». Інакше кажучи, оскільки цей стан не був реалізований в Нукві, - вони «показалися на землі», - спершу вони показалися в одному виді, а потім «"час обрізання (замір) гілок настав"».
«Це четвертий день, в який відбулося "повалення (змір) тиранів"». Адже в четвертий день зменшився Місяць, тобто Нуква Зеїр Анпіну, як написано: «Поскаржився Місяць, мовивши: "Не можуть два царя користуватися однією короною". Сказав їй (Місяцю, Нукві Зеїр Анпіну*) Творець: "Іди та зменш себе"». І тоді вона опустилася у властивість точки під Єсодом Зеїр Анпіну, а її дев'ять нижніх сфірот впали у світ Брія. А в світі Ацилут у неї залишилася лише точка її Кетеру, що знаходилася під Єсодом. І, починаючи з цього моменту, вона будується за допомогою сфірот Нецах і Год Зеїр Анпіну.
І це називається «поваленням (змір) тиранів», оскільки зменшення стало підготовкою та місцем (клі) для отримання мохін де-хая, які зрізують всі кліпот, що тримаються за Нукву. І «повалення (змір)» означає зрізання, а «тиранів» - зовнішні властивості та кліпот, які оточують троянду. Тому сказано: «А "голос горлиці "- це п'ятий день». «Горлиця» - це Нецах Зеїр Анпіну. «Голос горлиці» - це Год Зеїр Анпіну. І оскільки вона (Нуква) отримує від сфіри Год, включеної до Нецаха Зеїр Анпіну, отримання нею зветься «голос горлиці».
«"Чутний" - це шостий день». Адже «голос горлиці» приймається Нуквою лише за допомогою шостого дня, тобто Єсода Зеїр Анпіну, який включає в себе Нецах і Год та передає їх Нукві. І він «чутний» Нукві лише на шостий день, оскільки існує правило, що Нуква отримує тільки від середньої лінії Зеїр Анпіну, тобто Даат-Тіферет-Єсод: або від Даат, або від Тіферет, або від Єсоду. Як сказано: «"Сотворімо людину", - яка повинна буде упередити почуте дією». Здатність чути відноситься до властивості Біни, адже зір і слух - це Хохма і Біна. Дія - це Малхут. Під час другого скорочення (цимцум бет) нижня «гей» піднялася в «ніквей ейнаїм» для поєднання її з властивістю милосердя, - тобто з вищою Біною. І ось, Аба вивів Іму назовні, і сам Аба встановився у вигляді чоловічої властивості (захар) та жіночої властивості (нуква). Адже властивість «ейнаїм» відноситься до ступеню Аба, і, завдяки підйому нижньої «гей» до нього, встановився зівуґ де-рош в нижній «гей», що зветься «ніквей ейнаїм». І з цієї причини Іма, тобто Біна, вийшла з рош в ґуф. І в рош Аріх Анпіну є лише Кетер та Хохма, а Біна вийшла в ґуф. І виходить, що «дія», тобто нижня «гей», Малхут, випереджає «почуте», тобто Біну. Адже Аба встановився в Нукві, яка зветься «я», а Нуква стала, як Аба, другою сфірою після Кетеру.
Завдяки підйому в ніквей ейнаїм, Малхут «підсолодилася» там і стала здатною піднятися та вдягнути вищі Аба ве-Іму та отримати мохін де-хая, як вища Іма. І це - властивість «повного місяця». І тому при даруванні Тори Ісраель сказали «зробимо» перед «почуємо» і випередили почуте дією, удостоївшись завдяки цьому отримання Тори. Адже дія, тобто Малхут, піднялася та вдягла вищі Аба ве-Іму, і розкрилася властивість «йовель (ювілей)», або п'ятдесяті ворота.
Тому здатність чути була на шостий день, оскільки в ньому відбулося виправлення «випередити почуте дією», як при даруванні Тори. І тому в першу суботу початку творіння Малхут придбала властивість «земля життя», що відноситься до вищої Іми.
«"На землі нашій"- це день суботній, який є подібним до землі життя». Вища Іма називається землею життя. І, завдяки впливу шостого дня, Нуква піднялася в суботній день дії початку творіння до вищої Іми і теж стала подібною до землі життя. Адже піднявшись до вищого, нижній стає абсолютно подібним йому.
5) Інше пояснення. «Паростки» - це праотці, які увійшли в задум та увійшли в майбутній світ, Біну, і знаходилися там у прихованні. І звідти вони вийшли в прихованні та були утаєні в істинних пророках. Народився Йосеф, і вони були утаєні в ньому. Увійшов Йосеф в святу землю та відтворив їх там. І тоді вони «показалися на землі» й розкрилися там. А коли вони показалися? В час, коли райдуга показалася в світі розкриваються вони. І в той же час «час обрізання гілок настав», - час усунення грішників зі світу. Чому ж вони врятувалися? Тому, що «паростки показалися на землі». А якби вони не показалися на той час, то не могли би залишитися в світі, і світ не міг би існувати.
Пояснення сказаного. Зогар з'ясовує осягнення мохін де-хая самим Зеїр Анпіним. «Паростки» вказують на ХАҐАТ Зеїр Анпіну, які називаються «праотці», НЕГІ Зеїр Анпіну звуться «сини». І це два парцуфа, які розділені в місці хазе Зеїр Анпіну. Адже ХАҐАТ називаються «великі ЗОН», а НЕГІ - «малі ЗОН». І тому тут наводиться уточнення, яке допомагає нам зрозуміти, що це відноситься до великого Зеїр Анпіну, і тому сказано «праотці». І вони називаються «паростки», що означає «пагони», оскільки вони ростуть подібно до пагонів. Адже спочатку вони були у властивості НЕГІ, а потім, в період вигодовування (єніка), вони стали властивістю ХАҐАТ, а потім, в першому великому стані (ґадлут алеф), вони стали властивістю ХАБАД де-нешама, а потім, у другому великому стані (ґадлут бет), - властивістю ХАБАД де-хая.
Тому сказано, що «це праотці, які увійшли в задум та увійшли в майбутній світ, в Біну». Мається на увазі зародження (ібур) Зеїр Анпіну, адже під час зародження він піднімається в Аба ве-Іму, які звуться «задум» і «майбутній світ». Аба називається задумом, а Іма називається майбутнім світом. І там - початок створення Зеїр Анпіну у властивості «три в трьох», що означає вдягання ХАҐАТ в НЕГІ. І про це сказано: «Пагони були подібними до вусів сарани. Узяв Він їх звідти та посадив в інше місце, і виросли вони». «Пагони» - це праотці, які в корені своєму є ХАҐАТ. Завдяки їхньому підйому для зародження (ібур) в Хохму та Біну, що і означає: «посадив їх в інше місце», де вони отримали підсолоджену Малхут, яка здатна прийняти мохін під час ґадлуту. Завдяки цьому вони поступово виросли, - спочатку за допомогою зародження (ібур), а потім за допомогою вигодовування (єніка), а потім за допомогою першого ґадлуту, і, нарешті, за допомогою другого ґадлуту. «І звідти вони вийшли в утаєнні». Адже після того, як ХАҐАТ отримали всі мохін ібуру, вони народжуються і виходять від Аба ве-Іми на своє місце внизу. І вони «вийшли в утаєнні», - оскільки і після виходу від Аба ве-Іми на своє місце вони все ще залишалися в прихованні, - тобто в малому світлі.
«І були утаєні в істинних пророках», - тому що після осягнення мохін де-єніка було притягнуте особливе світло до сфірот НЕГІ Зеїр Анпіну, котрі називаються «справжні пророки», і тоді розповсюджуються ХАГАТ із НЕГІ, і він досягає ВАК (шість кінців). І, разом з тим, вони (сфірот) все ще перебувають в прихованні, оскільки від них ще утаєні мохін де-рош, і у них є лише нефеш, руах.
Тому сказано: «І були утаєні в істинних пророках». «Істинні пророки» - це Нецах, Год, яких вони осягли за допомогою вигодовування (єніка), проте вони «утаєні» в них, бо їхнє світло ще приховане й не розкрилося. І знай, що завжди є зворотне співвідношення світел і келім. Адже якщо ми розглянемо з боку світел, то в результаті єніка осягається світло ХАҐАТ, - тобто руах. А якщо ми будемо розглядати з боку келім, то в єніка пізнаються келім Нецах та Год, і світло нефеш, яке було в ХАҐАТ, опускається в них. І те ж саме - з мохін ґадлуту: з точки зору світел вважається, що вони осягають світло ХАБАД, а з боку келім вважається, що вони пізнали клі Єсод великого стану (ґадлут).
«Народився Йосеф, і вони були утаєні в ньому». Після остаточного формування мохін де-єніка, Зеїр Анпін піднімається в другій ібур для отримання мохін першого великого стану, і за допомогою цих мохін його ХАҐАТ стають властивістю ХАБАД та рош. А НЕГІ, які він придбав у стані єніка, стали у нього ХАҐАТ, і у нього народжуються нові НЕГІ, які називаються НЕГІ мохін де-ґадлут. І ці НЕГІ звуться ім'ям «Йосеф», і це Єсод де-ґадлут, який включає в себе Нецах і Год де-ґадлут. Тому сказано: «Народився Йосеф» - тобто Єсод де-ґадлут.
«І вони були утаєні в ньому», - тобто у них все ще немає ХАҐАТ світел великого стану в повній мірі, і вони все ще у прихованні. Адже в першому великому стані (ґадлут алеф) він осягає лише мохін де-нешама, які все ще вважаються властивістю «ахораїм (зворотна сторона)» у Зеїр Анпіна. І тому мовиться, що «вони були утаєні в ньому», - тобто вони все ще знаходяться у прихованні.
«Увійшов Йосеф у святу землю та відтворив їх там», - тому що після отримання мохін першого великого стану, Зеїр Анпін починає отримувати мохін другого великого стану (ґадлут бет), тобто мохін де-хая. При цьому Нуква відокремлюється від нього та вибудовується як повний парцуф в мохін де-хая. І тоді Нуква називається святою землею, оскільки мохін де-хая називаються святістю.
«Увійшов Йосеф», - тобто Єсод де-ґадлут Зеїр Анпіну, «у святу землю» - це Нуква в стані «панім бе-панім (ликом до лика)» із Зеїр Анпіним, на рівному з ним ступені.
Тому сказано: «І відтворив їх там» - в святій землі. Оскільки мохін де-хая, тобто світло хохма, притягуються лише під час зівуґу (злиття), коли ЗОН стають єдиним цілим, і вони (ці мохін) залишаються в розпорядженні однієї лише Нукви, бо тільки завдяки їй вони були притягнуті під час зівуґу.
«І відтворив їх там» - в домівці її. Адже Зеїр Анпін співвідноситься з Нуквою так само, як вищі Аба ве-Іма співвідносяться з ІШСУТ. І тому мохін де-хая, тобто Хохма, розкриваються лише в Нукві, яка відноситься до властивості ІШСУТ.
«І тоді вони "показалися на землі" й розкрилися там», - тобто зараз вони повністю розкрилися у великому стані, як і належить, але до цього моменту вони вважаються утаєними й прихованими.
І, крім цього, задане питання: «А коли вони показалися?». Адже вже пояснювалося, що вони розкрилися, коли «увійшов Йосеф у святу землю», - іншими словами, в момент зівуґу, - і місцем розкриття є Нуква. Чому ж, у такому разі, ще раз задається питання: «А коли вони показалися?».
Справа в тому, що і під час зівуґу розрізняються дві особливості:
- включення лівої (лінії) в праву, тобто в п'ять хасадім, наявних у властивості «захар»;
- включення правої (лінії) в ліву, тобто в п'ять ґвурот, наявних в «нукві».
Тому він запитує: «А коли вони показалися?», - під час включення правої (лінії) в ліву чи лівої в праву?
І відповідає: «В час, коли райдуга показалася в світі». «Райдуга» - це Єсод Зеїр Анпіну, «в світі», - тобто в Нукві. І це включення правої (лінії) в ліву в момент зівуґу, як написано: «І коли буде райдуга у хмарі». Адже лише за допомогою цього притягуються вищі мохін. «І тоді розкриваються вони», - тобто тільки за допомогою включення правої (лінії) в ліву.
Тому сказано: «І в той же час "час обрізання гілок настав", - час усунення грішників зі світу». Тобто в той час, коли в світі збільшуються грішники, через яких відбувається приєднання великої кількості кліпот та сітри ахра, як це було під час покоління потопу, внаслідок чого був знищений увесь всесвіт, - у жителів світу немає іншого засобу, окрім розкриття вищих мохін, - тобто мохін де-хая.
«Чому ж вони були врятовані? Тому, що "паростки показалися"», - тобто чому люди були врятовані від знищення, - такого, яке було під час потопу? Тому, що «паростки показалися на землі». Адже розкриття мохін де-хая виганяє кліпот з землі, Малхут, і вони більше не можуть утримуватися в ній. Як написано: «Я побачу її, аби згадати вічний союз».
І сказано: «А якби вони не показалися до цього часу, то не могли б залишитися в світі». Справа в тому, що Нуква спочатку була створена у властивості «два великих світила», і перебувала на рівному ступені з Зеїр Анпіним, проте перебувала в ахораїм (зворотній стороні) Зеїр Анпіну, і через це поскаржився місяць, що не можуть два царя користуватися однією короною. І тому ці мохін вважаються мохін зворотної сторони, та називаються вони мохін де-ВАК Нукви, - тобто мохін її малого стану, на початку її створення. І тоді ЗОН вважаються «малим ликом», і вони називаються «діти, отроки, юнаки». Однак, коли вона досягає повноти цих мохін, вона повторно входить в стан зародження (ібур бет) у вищих Аба ве-Імі, і, завдяки мохін стану «панім бе-панім» із Зеїр Анпіним, вона стає великою будовою. І тоді ЗОН звуться «великим ликом».
Але відомо, що в духовному немає зміни чи зникнення, і ці мохін зворотної сторони, «малий лик», залишаються в ній також і в момент виходу мохін великого стану. І більш того, - притягання мохін де-хая здійснюється, головним чином, в келім де-мохін зворотної сторони, в «малому лику».
І, як сказано: «А якби вони не показалися до цього, то не могли б залишитися в світі». Іншими словами, якби ці паростки не показалися в Нукві вже раніше, під час катнуту, - тобто в будові її ахораїм, - не залишилися б в ній мохін де-хая й під час ґадлуту, адже у неї не було б келім, щоби прийняти їх.
6) І хто ж це підтримує існування світу та викликає розкриття праотців? Це голос дітей, що займаються Торою. І завдяки цим дітям рятується світ. Щодо них сказано: «Підвіски золоті зробимо тобі». Це діти, отроки, юнаки, як сказано: «І зроби двох херувимів із золота».
Пояснення мовленого. «Діти світу» - це мохін зворотної сторони, які називаються «малий лик», а також - «діти світу», і, також, - «діти, отроки, юнаки». І їхній зівуґ в цьому стані зветься: «Голос дітей, що займаються Торою». І це ж називається «золоті підвіски», і «двоє херувимів», або «малий лик». І ті мохін де-хая, які притягуються завдяки включенню правої (лінії) в ліву, взагалі не були б прийняті Нуквою, якби не вони.
«І хто ж це підтримує існування світу?» - під час збільшення кліпот, які мають силу зруйнувати світ, як за часів потопу. Таким чином, немає іншого засобу, крім притягання мохін де-хая у властивості «райдуга в хмарі», і завдяки цьому рятується світ. Хто ж це підтримує існування та рятує світ в цей момент, «і викликає розкриття праотців», - викликає розкриття ХАҐАТ в мохін де-рош, коли ХАҐАТ стають ХАБАД де-хая? І причиною всього цього є «голос дітей, що займаються Торою», - тобто мохін зворотної сторони, які називаються «голос дітей» та «золоті підвіски».