Урок №34. Будуємо хороше оточення: зсередини і ззовні
Частина 1: Будуємо хороше оточення: зсередини і ззовні
Частина 2. Схема світобудови.
Бааль Сулам «Вступ до науки кабала» (Птіха), п. 26-29, 46-49
Частина 1: Будуємо хороше оточення: зсередини і ззовні.
Вибрані уривки із першоджерел
1. ...кожний індивід в суспільстві є неначе одне коліщатко, що скріплене з кількома іншими, вставленими в один механізм. Де у кожного коліщати немає свободи руху самому по собі, а дотримується загального руху всіх коліщат, у відомому напрямку, аби дати можливість механізмові виконувати свою загальну функцію.
І коли станеться якесь зіпсуття в коліщаті, - це пошкодження не оцінюється і не визначається щодо «особистості» цього коліщатка а оцінюється відповідно до його функції і ролі в загальному механізмі.
- Бааль Сулам. "Мир у світі"
2. ...якщо збираються декілька одинаків, в яких є ця мала сила переконання, що варто вийти з себелюбства, однак не мають вони ніякої снаги й важливості у справі віддачі, щоб змогли бути самостійними без допомоги ззовні, і всі ці одинаки анулюються кожен перед іншим. У всіх є, принаймні потенційно, поняття любові до Творця, але на ділі не можуть реалізувати її. Тож тим, що кожен увійшов у групу і скасував себе щодо громади, тоді утворюється єдине тіло, і тіло це складається, наприклад, з десяти людей, а отже, є в цього тіла міць вдесятеро більша, ніж коли був чоловік сам один.
Але за умовою, коли вони збираються разом, кожен нехай думає, що він прийшов зараз із метою анулювати себелюбство. Тобто, щоб не міркував у цей час, як би наповнити своє бажання отримати, а думав би зараз, наскільки це можливо, лише про любов до ближнього, тільки цим він може дістати прагнення й потребу в необхідності здобути нову властивість, яка зветься "бажання віддавати". А від товариської любові він може прийти до любові до Творця, а саме: бажатиме надати Творцю насолоду.
- Рабаш. Стаття 6 (1984) "Любов товаришів - 2"
3. Головне в зібранні - щоб усі були в єдності й просили разом тільки одного - знайти Творця, бо в будь-яких десяти присутня Шхіна. І, звісно ж, якщо є більше десяти, то є більше розкриття Шхіни. І нехай кожен об'єднається з товаришем і прийде до нього, щоб почути від нього що-небудь з приводу роботи на Творця, і як знайти Творця, і анулює себе перед товаришем, а товариш себе перед ним, і всі зроблять так само. І, так чи інакше, коли збори проводяться з цим наміром, хай там як, ще більше, ніж телятко хоче їсти, корова хоче його нагодувати. У будь-якому разі Творець наближає Себе до них і перебуває з ними, і велике милосердя і блага милість, явна для всіх, сходить на зібрання Ісраеля.
- Маор ва-Шемеш. Глава Ваехі
4. …зобов’язаний він виявляти любов, яка є в його серці стосовно товаришів. З тих міркувань, що цим виявом він спричиняє пробудження серця свого товариша до друзів, щоб вони також відчули, що кожен з них займається справою товариської любові. І користь в цьому та, що через це він отримує силу ще міцнішу, діяти в товариській любові більш енергійно і сміливо, тому що сила любові кожного включена в його товариша.
- Рабаш. Стаття 2 (1984) "Стосовно питання товариської любові"
5. Необхідно, щоб він уявляв собі, що товариш працює заради Творця набагато більше за нього, [...] "і заздрість мудреців примножує мудрість", і буде зміцнюватися завдяки цьому в роботі Творця дедалі більше й більше. І так "кожен заздритиме хупі товариша", що означає наснагу - завдяки тому, що він побачить, що хупа товариша більша, ніж у нього, спалахне в ньому вогонь, і більше запалиться його душа до праці Творця, і він досягне більших збагнень Творця.
- "Маор ва-Шемеш". Глава Ітро
6. …кожен повинен намагатися внести в групу піднесений настрій і велику надію, надати енергію групі, щоб кожен з групи міг сказати собі, що зараз починає нову сторінку в духовній роботі. Тобто, до приходу в групу він був розчарований своїм просуванням в роботі Творця. А зараз товариші дали йому дух життя, повний надії, що набуде з їх допомогою впевненості і сили подолання. Адже зараз він відчуває, що може досягти досконалості.
І все, що було важливе, що стояло проти нього як величезна гора, і він думав, що не здатний її підкорити, і це дійсно сильні перешкоди, зараз він відчуває, що вони є просто нуль і ніщо. І все отримав від сили групи, тому що кожен постарався привнести дух підтримки і свіжу атмосферу в групу.
- Рабаш. Стаття 30 (1988) "Чого вимагати від зборів товаришів"
7. Тору і заповіді можна виконувати тільки на основі поруки, коли кожен стає поручителем за свого товариша. Адже головне у виконанні Тори, тобто властивості бажання, досягається об'єднанням.
І тому той, хто хоче взяти на себе тягар Тори і заповідей, головним чином за рахунок збільшення бажання, повинен включитися в спільність Ісраеля у великій єдності. Виходить, що саме через поручительство, в якому всі вважаються єдиним цілим, - саме через нього досягається головне у виконанні Тори. Адже головне в любові та єднанні - це бажання, коли кожен задоволений своїм товаришем, і між ними немає жодної відмінності в бажанні, і всі включаються в одне бажання, за допомогою чого включаються в бажання Вищого, що і є метою єдності.
- Збірка законів (Хошен а-мішпат). Закони поручителя
8. Кожна людина має сказати: «Весь світ створений тільки для мене». Виходить, що якщо світ створений для мене, то я маю розуміти й постійно цікавитися виправленням світу та наповнювати хісарон (потребу) світу, і молитися за них.
- Антологія рабі Нахмана. Перше видання, п. 5
9. ...життєва задача полягає в тому, щоб удостоїтися злиття з Творцем, ради користі самого лиш Творця, виключно. Або ж удостоїти багатьох, щоб прийшли до злиття з Ним.
- Бааль Сулам “Останнє покоління"
10. Виходить, що привів до добра між людиною та її ближнім тим, що спричинив усьому світові, що прийшли до отримання добра та насолоди, того, що є в меті творіння.
Виходить, що людина зробилася співпрацівником Творця, тим, що завдяки їй буде допомога, щоби всі дійшли потім до досягнення мети творіння. Виходить, що стала вона співпрацівником Творця,
- Рабаш. Стаття 11 (1987) "Пурим, коли заповідь – "ад дело яда""
Частина 2: Будова духовних світів
Бааль Сулам «Вступ до науки кабала» (Птіха), п. 26-29, 46-49
П'ЯТЬ ПАРЦУФІВ СВІТУ АДАМ КАДМОН
26) Після того, як добре було з’ясовано поняття масаха, що встановлений в клі малхут, яка є бхіною далет після того, як скоротилася, і тема п’яти видів зівуґа де-акаа в ньому, які утворюють п’ять рівнів десяти сфірот, один під одним, з’ясуємо зараз п’ять парцуфів АК, які передують чотирьом світам АБЄА. І ти вже знаєш, що відбитого світла, що піднімається від зівуґа де-акаа знизу вгору і облачає десять сфірот вищого світла, достатньо лише для коренів келім, що звуться десятьма сфірот рош парцуфа. А щоб довершити келім, розширюється малхут де-рош від тих десяти сфірот відбитого світла, що облачили десять сфірот рош, і поширюється від себе і всередину, згори вниз, тією ж мірою, як і десять сфірот рош. І цим поширенням довершуються келім, які звуться ґуфом парцуфа, як сказано в пункті 14. Таким чином два види десяти сфірот треба завжди розрізняти в кожному парцуфі: рош і ґуф, і пам’ятай це.
27) Отже, спочатку народився перший парцуф світу Адам Кадмон. Відразу після цимцуму алеф, коли бхіна далет скоротила своє бажання бути клі отримання для вищого світла, і встановлена була в масаху, тоді притягнулося вище світло облачитися в клі малхут за своєю природою, а масах, що в клі малхут, затримав його і повернув світло назад. І цим ударом від масаха бхіни далет піднялося відбите світло до рівня кетер у вищому світлі, що зветься потім десятьма сфірот рош першого парцуфа АК. А після цього розширилася і протягнулася та малхут з відбитим світлом силою десяти сфірот рош від себе й усередину, до стану нових десяти сфірот, згори вниз. І тоді довершилися келім у вигляді ґуфа. А вся висота рівня, що утворилася як десять сфірот рош, облачилася також у десять сфірот ґуф. І цим завершився перший парцуф світу Адам Кадмон (АК), його рош і ґуф.
28) А потім знову повторився той зівуґ де-акаа на масах, утворений у клі малхут, який має авіют не більший, ніж бхіна ґімел, і тоді виходить на нього лише рівень хохми, рош і ґуф. А через те, що бракує в масаху авіюту бхіни далет, має він лише чотири клі – КАХАБ і тіферет. І тому відбите світло може облачити лише чотири світла, якими є хохма, нешама, руах, нефеш, і бракує йому світла єхіда. І зветься АБ де-АК. А потім повторився той зівуґ де-акаа на масах, що в клі малхут, і є в ньому авіют лише бхіни бет, і тоді вийшли на нього десять сфірот рош і ґуф рівня біни. І він зветься парцуфом САҐ де-АК, якому бракує двох келім: ЗА (зеїр анпін) і малхут, і двох світел: хая та єхіда. А потім зроблено було зівуґ де-акаа на масах, у якому є лише авіют бхіни алеф, і тоді вийшли десять сфірот, рош і ґуф, на рівні тіферет. І бракує йому трьох келім: біни, зеїр анпіна і малхут, і трьох світел: нешама, хая, єхіда, а є в ньому лише руах і нефеш світел, одягнених в келім кетер і хохму. І це зветься парцуфом МА і БОН де-АК. І пам’ятай при цьому зворотній порядок келім та світел.
29) Отже, з’ясувалося, як утворювалися п’ять парцуфів АК, які звуться Ґальґальта, АБ, САҐ, МА і БОН, один під одним. Де кожен нижній позбавлений верхньої бхіни порівняно з вищим за нього. Парцуфу АБ бракує світла єхіда, а парцуфу САҐ бракує також світла хая, яке є в його вищому, парцуфі АБ. А парцуфу МА і БОН бракує також світла нешама, яке є в його вищого, парцуфа САҐ. І все тому, що залежить це від міри авіюту, що в масаху, на який було зроблено зівуґ де-акаа. Як пояснено в пункті 18. Проте треба зрозуміти, хто і що спричинило, що масах все зменшувався мірою свого авіюту, бхіна за бхіною, аж поки поділився на п’ять рівнів через ці п’ять видів зівуґів.
ТААМІМ, НЕКУДОТ, ТАҐІН й ОТІЙОТ
46) Після того, як з’ясовано бітуш ор макіф і ор пнімі, який відбувається після поширення парцуфа в формі ґуфа, і внаслідок котрого очищається масах ґуфа, всі світла ґуфа видаляються, а сам масах з решимот, що залишилися в ньому, піднімаються в пе де-рош і оновлюються там в новому зівузі де-акаа, і народжують новий рівень у мірі авіюту решимот. З’ясуємо зараз чотири види світел ТАНТА, що утворюються разом з бітушем ор макіф і підйомом масаха в пе де-рош.
47) І з’ясувалося, що бітуш ор макіф з масахом ґуфа очищає масах від всього авіюту ґуфа так, що той очищається і робиться тотожним з масахом пе де-рош. А тотожність властивостей з пе де-рош поєднує його з ним в одну категорію і включається в зівуґ де-акаа, що в ньому. Проте масах не очищається в один прийом, а поетапно, тобто спочатку з бхіни далет у бхіну ґімел, потім з бхіни ґімел у бхіну бет, а потім з бхіни бет у бхіну алеф, а потім з бхіни алеф у бхіну шореш, аж поки очиститься від усього авіюту і зробиться чистим, як масах в пе де-рош.
А вище світло не припиняє світити ні на мить, і робить зівуґ з масахом на кожному етапі його очищення. І після очищення від бхіни далет, коли зник рівень кетер, і масах прийшов до авіюту бхіни ґімел, тоді вище світло робить зівуґ з масахом на авіют бхіни ґімел, що залишився в ньому і піднімає десять сфірот рівня хохми. А потім, коли очищається масах також від бхіни ґімел, і видаляється також рівень хохми, залишаючи в масаху лише бхіну бет, виходить, що вище світло робить зівуґ на бхіну бет і масах піднімає десять сфірот рівня біни. А потім, коли очищається також від бхіни бет і йде від нього також і цей рівень, залишаючи в ньому лише авіют бхіни алеф, тоді вище світло робить зівуґ з масахом на авіют бхіни алеф, що залишилася в ньому, і утворює десять сфірот рівня зеїр анпін. А коли очищається також від авіюту бхіни алеф і рівень зеїр анпін зникає, і залишається лише авіют шореш, - вище світло робить зівуґ також на авіют шореш, що залишився в масаху, і піднімає десять сфірот рівня малхут. А коли очищається масах також від авіюту шореш, і рівень малхут зникає звідти, бо не залишається в масаху жодного авіюту ґуфа, тоді масах і його решимот піднімаються, і поєднуються з масахом де-рош, і включаються там в зівуґ де-акаа, і утворюються на нього десять нових сфірот, званих "сином" і породженням попереднього парцуфа.
Отже, з’ясувалося, що процес бітуша ор макіф з ор пнімі, що очищає масах де-ґуф першого парцуфа АК і піднімає його в його пе де-рош, де від цього народжується і виходить другий парцуф, АБ де-АК, - все це робиться не за один раз, а поетапно. Коли вище світло робить зівуґ з ним на кожному з чотирьох ступенів, до яких приходить за час свого очищення, аж поки утотожнюється з пе де-рош. І як виходять чотири рівні протягом часу очищення ґуфа першого парцуфа для появи АБ, так само виходять і три рівні впродовж часу очищення масаха де-ґуф парцуфа АБ, коли з нього утворюється парцуф САҐ, і так само на всіх ступенях. І є правилом, що масах очищається не за один раз, а поетапно, і вище світло, що не припиняє приходити до нижнього, робить зівуґ з ним на кожному ступені на шляху його очищення.
48) Проте ці рівні, що виходять на масах в час його поетапного очищення не вважаються поширенням справжніх ступенів, як перший рівень, що вийшов перед початком очищення. А вважаються вони категорією "точки", і визначаються, як відбите світло та суд, бо сила суду, обмеження, видалення світел вже примішана до них. Адже в першому парцуфі відразу, коли бітуш почав діяти і очистив масах ґуфа бхіни далет, вважається, наче очистився весь, бо немає "трошки" в духовному, і оскільки почав очищуватися, мусить очиститися весь. Просто через те, що масах зазвичай очищається поетапно, то є можливість присутності вищого світла для зівуґа з ним на кожному зі ступенів авіюту, які масах дістає впродовж свого очищення, аж поки очиститься весь. І тому сила виходу вже примішана до тих рівнів, які з’являються в час його виходу, тому вважаються лише як некудот (точки), ор хозер і дін (суд, обмеження). Через це ми вирізняємо в кожному з парцуфів два види рівнів іменами таамім (смаки) і некудот. Адже десять сфірот де-ґуф, які вийшли вперше в кожному парцуфі, звуться таамім, а ті рівні, що виходять у парцуфі в процесі його очищення, тобто після того, як вже почав екран очищатися, аж поки приходить в пе де-рош, називаються некудот.
49) А ті решимот, що залишаються внизу, в ґуфі, після виходу світел таамім, називаються таґін. А ті решимот, що залишаються від рівнів некудот, називаються отійот, які й є келім. І таґін, які є решимот від світел таамім, містяться над отійот та келім, і дають їм існування. Отже, з’ясувалося чотири види світел, званих таамім, некудот, таґін, отійот.
Перший рівень, який утворюється в кожному з п’яти парцуфів: Ґальґальта, АБ, САҐ, МА, БОН - називається таамім.
А рівні, що виходять у кожному парцуфі після того, як вже почав очищатися, до того, як очиститься весь, називаються некудот.
А решимот, що в кожному з рівнів залишаються від світел таамім після їхнього виходу, звуться таґін.
А решимот, які залишаються від світел некудот після їхнього виходу, звуться отійот або келім.
І пам’ятай це щодо всіх п’яти парцуфів, званих Ґальґальта, АБ, САҐ, МА і БОН, бо в усіх існує очищення, і в усіх є ці чотири види світел.
Рош, тох, соф, що в кожному з парцуфів, та порядок облачення парцуфів один в одного
Додаткові уривки для першої частини:
11. ...прийнято серед людей що про того, кого любить людина, вона не злословить, бо це приводить до роз’єднання сердець, тому про тих, кого люблять, не хочуть говорити зле, аби не зіпсувати любов, що між ними, тому що злослів’я призводить до ненависті.
Виходить, відповідно, що серйозність прогріху злослів’я в тому, що любов до ближнього приводить до любові до Творця, а ненависть до ближнього викликає ненависть до Творця.
- Рабаш, стаття 10 (1987) «У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно»
12. ...коли зле начало з’являється й показує людині ницість товаришів, вона повинна йти вище знання. Але ж напевно краще й більш успішно було б, якби вона могла бачити в рамках знання, що товариші стоять на рівні вищому, ніж вона сама.
- Рабаш, Стаття 21 (1986) – «Поняття "вище знання"»