Частина 1: Будуємо хороше оточення: зсередини і ззовні.

Вибрані уривки з першоджерел

1. ...кожний індивід в суспільстві є неначе одне коліщатко, що скріплене з кількома іншими, вставленими в один механізм. Де у кожного коліщати немає свободи руху самому по собі, а дотримується загального руху всіх коліщат, у відомому напрямку, аби дати можливість механізмові виконувати свою загальну функцію.

І коли станеться якесь зіпсуття в коліщаті, - це пошкодження не оцінюється і не визначається щодо «особистості» цього коліщатка а оцінюється відповідно до його функції і ролі в загальному механізмі.

- Бааль Сулам. "Мир у світі"

2. ...якщо збираються декілька одинаків, в яких є ця мала сила переконання, що варто вийти з себелюбства, однак не мають вони ніякої снаги й важливості у справі віддачі, щоб змогли бути самостійними без допомоги ззовні, і всі ці одинаки анулюються кожен перед іншим. У всіх є, принаймні потенційно, поняття любові до Творця, але на ділі не можуть реалізувати її. Тож тим, що кожен увійшов у групу і скасував себе щодо громади, тоді утворюється єдине тіло, і тіло це складається, наприклад, з десяти людей, а отже, є в цього тіла міць вдесятеро більша, ніж коли був чоловік сам один.

Але за умовою, коли вони збираються разом, кожен нехай думає, що він прийшов зараз із метою анулювати себелюбство. Тобто, щоб не міркував у цей час, як би наповнити своє бажання отримати, а думав би зараз, наскільки це можливо, лише про любов до ближнього, тільки цим він може дістати прагнення й потребу в необхідності здобути нову властивість, яка зветься "бажання віддавати". А від товариської любові він може прийти до любові до Творця, а саме: бажатиме надати Творцю насолоду.

- Рабаш. Стаття 6 (1984) "Любов товаришів - 2"

3. Головне в зібранні - щоб усі були в єдності й просили разом тільки одного - знайти Творця, бо в будь-яких десяти присутня Шхіна. І, звісно ж, якщо є більше десяти, то є більше розкриття Шхіни. І нехай кожен об'єднається з товаришем і прийде до нього, щоб почути від нього що-небудь з приводу роботи на Творця, і як знайти Творця, і анулює себе перед товаришем, а товариш себе перед ним, і всі зроблять так само. І, так чи інакше, коли збори проводяться з цим наміром, хай там як, ще більше, ніж телятко хоче їсти, корова хоче його нагодувати. У будь-якому разі Творець наближає Себе до них і перебуває з ними, і велике милосердя і блага милість, явна для всіх, сходить на зібрання Ісраеля.

- Маор ва-Шемеш. Глава Ваехі

4. …зобов’язаний він виявляти любов, яка є в його серці стосовно товаришів. З тих міркувань, що цим виявом він спричиняє пробудження серця свого товариша до друзів, щоб вони також відчули, що кожен з них займається справою товариської любові. І користь в цьому та, що через це він отримує силу ще міцнішу, діяти в товариській любові більш енергійно і сміливо, тому що сила любові кожного включена в його товариша.

- Рабаш. Стаття 2 (1984) "Стосовно питання товариської любові"

5. Необхідно, щоб він уявляв собі, що товариш працює заради Творця набагато більше за нього, [...] "і заздрість мудреців примножує мудрість", і буде зміцнюватися завдяки цьому в роботі Творця дедалі більше й більше. І так "кожен заздритиме хупі товариша", що означає наснагу - завдяки тому, що він побачить, що хупа товариша більша, ніж у нього, спалахне в ньому вогонь, і більше запалиться його душа до праці Творця, і він досягне більших збагнень Творця.

-  "Маор ва-Шемеш". Глава Ітро

6. …кожен повинен намагатися внести в групу піднесений настрій і велику надію, надати енергію групі, щоб кожен з групи міг сказати собі, що зараз починає нову сторінку в духовній роботі. Тобто, до приходу в групу він був розчарований своїм просуванням в роботі Творця. А зараз товариші дали йому дух життя, повний надії, що набуде з їх допомогою впевненості і сили подолання. Адже зараз він відчуває, що може досягти досконалості.

І все, що було важливе, що стояло проти нього як величезна гора, і він думав, що не здатний її підкорити, і це дійсно сильні перешкоди, зараз він відчуває, що вони є просто нуль і ніщо. І все отримав від сили групи, тому що кожен постарався привнести дух підтримки і свіжу атмосферу в групу.

- Рабаш. Стаття 30 (1988) "Чого вимагати від зборів товаришів"

7. Тору і заповіді можна виконувати тільки на основі поруки, коли кожен стає поручителем за свого товариша. Адже головне у виконанні Тори, тобто властивості бажання, досягається об'єднанням.

І тому той, хто хоче взяти на себе тягар Тори і заповідей, головним чином за рахунок збільшення бажання, повинен включитися в спільність Ісраеля у великій єдності. Виходить, що саме через поручительство, в якому всі вважаються єдиним цілим, - саме через нього досягається головне у виконанні Тори. Адже головне в любові та єднанні - це бажання, коли кожен задоволений своїм товаришем, і між ними немає жодної відмінності в бажанні, і всі включаються в одне бажання, за допомогою чого включаються в бажання Вищого, що і є метою єдності.

- Збірка законів (Хошен а-мішпат). Закони поручителя 

8. Кожна людина має сказати: «Весь світ створений тільки для мене». Виходить, що якщо світ створений для мене, то я маю розуміти й постійно цікавитися виправленням світу та наповнювати хісарон (потребу) світу, і молитися за них.

- Антологія рабі Нахмана. Перше видання, п. 5

9. ...життєва задача полягає в тому, щоб удостоїтися злиття з Творцем, ради користі самого лиш Творця, виключно. Або ж удостоїти багатьох, щоб прийшли до злиття з Ним.

- Бааль Сулам “Останнє покоління"

10. Виходить, що привів до добра між людиною та її ближнім тим, що спричинив усьому світові, що прийшли до отримання добра та насолоди, того, що є в меті творіння.

Виходить, що людина зробилася співпрацівником Творця, тим, що завдяки їй буде допомога, щоби всі дійшли потім до досягнення мети творіння. Виходить, що стала вона співпрацівником Творця,

- Рабаш. Стаття 11 (1987) "Пурим, коли заповідь – "ад дело яда""

Частина 2: Будова вищих світів

Бааль Сулам «Вступ до науки кабала» (Птіха), п. 37, 39, 40

37) Отже, з’ясувалося народження парцуфів один нижче одного, що зробилося силою бітуша ор макіф у ор пнімі, який очищає масах ґуфа, аж поки повертає його до властивості масаха пе де-рош, і тоді включається в зівуґ де-акаа, який відбувається в пе де-рош, і народжує своїм зівуґом новий рівень десяти сфірот, і цей новий рівень вважається "сином" попереднього парцуфа. І таким чином народжується АБ від парцуфа кетер, і САҐ від парцуфа АБ, і МА від парцуфа САҐ, а також і решта ступенів в світі Некудим і АБЄА. Проте треба ще зрозуміти, чому народилися десять сфірот АБ лише на бхіну ґімел, а не бхіну далет. А також САҐ – лише на бхіну бет, і так далі. Тобто кожен нижчий менший на один ступінь щодо свого вищого, і чому не народилися один від одного на одному рівні?

39) І з’ясувалося, що через силу бітуша ор макіфа в ор пнімі знову масах малхута-месайємет, завершальної, став масахом малхута-міздавеґет, що робить зівуґ. А бітуш ор макіф очистив завершальний масах від усього авіют ґуфа, який був у ньому, і залишив йому лише тонкі "решимот" (знаки, помітки) від того авіюту, що дорівнюють авіюту в масаху де-рош. А відомо, що тотожність властивостей поєднує і робить духовні об’єкти, як один, тому після того, як масах де-ґуф зрівняв властивість свого авіюту з масахом де-рош, відразу включився в нього, і зробилися обидва, як один масах. І тоді дістав силу для зівуґа де-акаа, як масах де-рош. І вийшли на нього десять сфірот нового рівня. Проте разом з цим його зівуґом поновилися в його масаху де-ґуф решимот авіюту де-ґуф, які були в ньому спочатку, і тоді знову вирізнилася в ньому відмінність властивостей в певній мірі між ним і масахом де-рош, що поєднався з ним. І прояв цієї відмінності відділив його і вивів з пе де-рош вищого. А після того, як знову далася взнаки його перша основа, котрою є місце від пе і вниз – у вищому, тоді не може вже стояти вище від пе того, хто вище за нього, бо відмінність властивостей відділяє духовні об’єкти один від одного, і тому вимушений він спуститися звідти в те місце у вищому, яке від пе і вниз. І тому, безперечно, визначається, як другий ґуф щодо вищого. Навіть рош нового рівня визначається щодо вищого лише, як його ґуф, оскільки походить від масаха його ґуфа. І тому ця розбіжність властивостей поділяє їх на два роздільних ґуфа. А позаяк новий рівень є повністю порожденням масаха де-ґуф попереднього парцуфа, то вважається щодо нього як "син" і як гілка, що походить від нього.

40) І є ще одне поняття щодо різниці між нижнім та вищим. Адже кожен нижній народжується від іншого рівня з п’яти рівнів властивостей масаха, як сказано вище, в пп.22 і 24. І кожен нижчий позбавлений верхнього рівня світел вищого, а також нижнього рівня келім вищого. А причина в тому, що бітуш ор макіф у масах завжди позбавляє його останнього рівня його авіюту. Наприклад, в першому парцуфі АК, де в масаху є всі п’ять рівнів авіюту, тобто до бхіни далет включно, то бітушем ор макіф в масах де-ґуф очищає авіют бхіни далет абсолютно, і не залишає від нього навіть решимо (однина від "решимот") її авіюту, а залишаються в масаху лише решимот авіюту бхіни ґімел і вище. І тому, коли той масах включається в рош і отримує там зівуґ де-акаа на авіют, що залишився в його решимот від ґуфа, виходить що зівуґ робиться лише на бхіну ґімел авіюту масаха. А решимо авіюту бхіни далет втратилось і немає його там. І тому рівень, що виходить на цей екран – це рівень хохми, що зветься АВАЯ де-АБ де-АК або парцуф АБ де-АК. І з’ясувалося вище, в пункті 22, що рівню хохми, що виходить на масах бхіни ґімел, бракує малхут келім і світла єхіда, яке є світлом кетер. Отже, парцуфу АБ бракує останньої бхіни келім вищого, і вищої бхіни світел вищого. І через цю велику розбіжність властивостей нижній є парцуфом, відділеним від вищого.