Бней Барух Академія кабали

Сказали мудреці (Кідушін, 30:2): "Зле начало людини посилюється проти неї щодня і хоче вмертвити її, і якщо Творець не допомагає, - не впорається з ним". З цього випливає, що якщо Творець допомагає, то таки впорається з ним. Якщо так, то виникає питання: чому людина має просити у Творця вибачення за гріх, адже мудреці сказали, що сама людина не може впоратися, а тільки за допомогою Творця. Виходить, що якщо людина згрішила, то вона не винна. Адже що вона могла зробити, якщо Творець не допоміг їй?

Щоб зрозуміти це, треба спочатку зрозуміти, у чому корінь гріхів. Тобто, що то за джерело та фактори, що спричинюють всі гріхи. І хоча просто і відомо всім, що причина всіх гріхів - це зле начало, але треба знати, яким є джерело і причина злого начала, яке підбурює створіння щоб грішили, тобто, для чого воно хоче, щоб створіння грішили у світі? Також потрібно зрозуміти, яким є добре начало, яке хоче, щоб створіння займалися б Торою та заповідями.

І як ми вивчали, оскільки мета творіння - насолодити Його створіння, тому Творець створив створіння, щоб бажали отримувати благо і насолоду, тобто, щоб у них було бажання і прагнення до отримання насолод, інакше відчувають, що немає в них смаку життя. І вони зобов'язані отримувати задоволення, інакше відчувають страждання. І це бажання отримувати, закладене у створіннях, і є всім коренем злого начала, яке підбурює створіння до вчинення гріхів.

Однак треба зрозуміти: якщо Творець створив у створіннях це бажання отримувати, і це головне, через що створіння називаються "створінням", як сказано, що створіння називається "суще з нічого", що є річчю новою, якої не було до їх створення. Тоді чому вона є коренем злого начала?

Пояснення цьому наводиться в ТЕС: кожна гілка хоче уподібнитися до свого кореня. Тому бажання отримувати, якби воно залишилося у своїй властивості, заради отримання, тоді це бажання було б протилежним Творцю і почувалось би неприємно під час отримання насолод. Тому на це зроблено виправлення, зване "цимцум". Тобто, щоб не отримувати світло в це клі, зване "отримування для себе", а щоб отримувати світло саме тоді, коли є намір заради віддачі.

Це означає, що на все, що людина хоче отримати заради себе, відбулося скорочення, тому що кожне бажання вищого стало обов'язковим законом для нижнього, коли нижній накладає заборону на отримання заради себе, але не на намір насолоджувати Творця.

Виходить, що всі гріхи походять від того, що людина хоче отримувати ради власної користі. Як сказано: "Створив Я зле начало, створив Я Тору-приправу". Таким чином, Тора і заповіді, які дали нам виконувати їх, - це для того, щоб привести нас до наміру, щоб ми могли мати намір в серці робити все заради віддачі. І це називається "святість". І звідси випливає, що кліпа і сітра ахра (букв. «інша сторона») хочуть отримувати ради власної користі, і цим вони протилежні святості.

Тому ми називаємо бажання отримувати заради себе новим ім'ям - "зле начало", оскільки тим, що бажає наповнити своє бажання і насолодитися заради себе, воно не дозволяє нам виконувати Тору і заповіді. Тому що при виконанні Тори і заповідей навіть ло лішма, приходять до лішма. Тому навіть в ло лішма зле начало заважає виконувати Тору та заповіді, бо від ло лішма приходять до лішма. Тому через припущення "може статися" заздалегідь заважає.

А лішма називається, що людина все робить на користь Творця, і не заради особистої користі. Виходить, що зле начало програє від того, що людина дотримується Тори і заповідей, настільки, що припиняє існувати. Тобто, людина вбиває його Торою і заповідями, виконуючи їх. Як сказали мудреці (Брахот, 61:2): "Мудрець рабі Йосі а-Ґлілі сказав: "Праведників судить добре начало, як сказано - серце моє скрушене в нутрі моєму". Пояснює Раші: "Серце моє скрушене в нутрі моєму" - це зле начало. Яке подібне до мертвого в мені, і є в ньому сила пригнути людину".

Звідси випливає, що все, що робить зле начало, заважаючи людині виконувати Тору і заповіді, робить по справедливості, тому що людина хоче вмертвити його Торою та заповідями. Тому бажання отримувати називається "зло", через те що завдає зла людині. Тому що це начало заважає людині досягти злиття з Творцем, що зветься "життя", як написано: А ви, у злитті з Творцем Всесильним вашим, живі всі ви сьогодні".

І коли людина приходить до усвідомлення, що бажання отримувати для себе заважає їй увійти у світ життя, і воно хоче, щоб людина залишилася у світі темряви та смерті, і чи є в світі більше зло, ніж те, що заважає їй прийти до життя, - тоді людина називає бажання отримувати для себе "зле начало". Тобто, людина відчуває нещадні лиха, які воно завдає їй. Тоді вона дає йому ім'я "зло". Але до того, як приходить до такого відчуття, що бажання отримувати для себе заважає прийти до добра і насолоди, - вона не називає бажання отримувати для себе злим началом.

Звідси ми бачимо: те, що бажання отримувати для себе заважає людині виконувати Тору і заповіді, - воно має рацію, оскільки бажання отримувати для себе бачить, що людина хоче вмертвити його, як сказано в словах мудреців про вислів "Серце моє скрушене в нутрі моєму", тобто, зле начало стає як мрець у праведників, що виконують Тору і заповіді, як сказали мудреці: "Створив Я зле начало, створив Тору-приправу".

Виходить, що це зле начало, закладене у створіннях, - це корінь всіх гріхів, що не дозволяє створінням дотримуватися заповідей Творця, бо воно бачить, що хочуть звести його зі світу. І це – як наведено у "Вступі в науку кабала" (п. 1): "Рабі Ананія бен Акашія сказав: "Захотів Творець удостоїти Ісраель, для цього він дав їм Тору і заповіді". І пояснюється там, що завдяки виконанню Тори і заповідей удостоюємось очиститися від бажання отримати заради себе. Тому ми дуже добре розуміємо, чому бажання отримувати є тим, що заважає виконанню Тори і заповідей, і воно є коренем і причиною усіх гріхів.

Звідси випливає, що тим, які хочуть працювати на шляху віддачі, важче боротися зі злим началом, тому що ці люди хочуть дійсно знищити і умертвити бажання отримувати для себе. Тобто, вони хочуть йти шляхом Тори, яка протилежна думці обивателів. А думка обивателів така, що вони роблять все лише з користю для себе. Тому, коли вони виконують Тору і заповіді, весь їхній намір у тому, щоб здобути цим винагороду з користю для себе.

Це означає, що вони залишаться у своєму бажанні отримувати. І перед тим, як почали займатися Торою та заповідями, вони хотіли винагороди у цьому світі, коли були зайняті тільки матеріальними речами, тому що той, хто працює на господаря, хоче, щоб господар давав би йому оплату. А тепер, коли почав працювати і дотримуватися Тори і заповідей, які Творець заповідав нам, він хоче, щоб Творець платив йому винагороду. Виходить, що все засновано на особистій вигоді. Але ж, коли в подальшому стали виконувати Тору і заповіді, було це з наміром отримати майбутній світ - як оплату для свого бажання отримувати.

Якщо так, то зле начало, зване "бажання отримувати" не особливо противиться їм. Оскільки бажання отримувати противиться тільки якщо підозрює, що від ло лішма прийдуть до лішма. Це означає, що навіть якщо почав виконувати Тору і заповіді заради винагороди для власної користі, але завдяки цьому можуть потім прийти до лішма, тобто, працювати тільки на користь Творця а не заради особистої вигоди.

Якщо ж хтось хоче спочатку працювати не заради отримання винагороди, тобто, не хоче працювати собі на користь, то зрозуміло, зле начало опирається йому на кожному кроці. І зле начало хоче реалізувати "того, хто прийшов вбити тебе - випереди і вбий". Тому у них набагато важча робота від тих, хто працює заради отримання винагороди. Тому що вони спочатку говорять, що хочуть виконувати Тору і заповіді як засіб, завдяки якому зможуть убити зле начало, як сказано - "серце моє скрушене в нутрі моєму".

І звідси зрозуміємо задане нами питання про сказане мудрецями: " Зле начало людини посилюється проти неї щодня і хоче вмертвити її, і якщо Творець не допомагає, - не впорається з ним". Виходить, в чому ж провина людини, якщо не отримала потрібну допомогу від Творця? І відповідно до чого людина має просити вибачення у Творця? Відповідь проста: тому що вона не просила допомоги. Адже сказали мудреці: "Тому, хто приходить очиститися - допомагають". Звідси випливає, що допомога приходить після того, як попросив допомоги.

Виходить, що гріх людини у тому, що не просила допомоги у Творця. Тому що якби попросила допомоги, то напевно отримала би допомогу від Творця. Але якщо людина говорить, що просила допомоги, а Творець не дав їй, на це є відповідь, що вона має вірити, що Творець чує молитви. Як сказано: "Бо Ти чуєш молитви всіх уст". І якби дійсно вірила, то молитва була би досконалою. І Творець чує досконалу молитву, тобто, що людина прагне всім серцем, щоб Творець допоміг їй.

Але ж якщо молитва не звична в її устах, це означає, що немає у неї істинної віри, що Творець може допомогти їй, і що Творець чує всіх, хто просить у Нього, і перед Ним малий і великий рівні, тобто, що відповідає всім. Виходить, що молитва недосконала, тому людина має просити вибачення за свої гріхи, - за те, що не просила належної допомоги у Творця.

Є також інші пояснення простого сенсу, але в роботі, коли людина хоче йти шляхом віддачі, а не отримання, основний гріх у тому, що людина не просить у Творця, щоб допоміг перемогти зло. За це вона просить пробачення. І віднині й надалі вона вже просить допомоги.