1. Сказано мудрецями: "Немає жодної травинки внизу, щоб не було над нею ангела вгорі, який б’є її й каже їй: "Рости!" І, на перший погляд, це дуже дивно, - чому й навіщо було Творцю обтяжувати ангела у висях, - бити й ростити малу травинку, яка не має ніякої цінності?

Отже, слова ці – з таємниць створіння, складних для пояснення, тому що серце мудреців незбагненне: розкрити міру і прикрити дві золотом іносказання, оскільки остерігалися вони розкрити Тору недостойному учневі. Тому сказано мудрецями: "Не вчаться зі сказаного в Аґаді, тому що сенс Аґади запечатаний і прихований від усієї маси народу, і не розкривається нікому, крім обраних в кожному поколінні". І також знаходимо в книзі Зоар, що Рашбі повелів рабі Аба записувати таємниці, тому що той умів розкривати в прихованій формі.

І подивись в «Ідра», - наведено там, як Рашбі шкодував про кожну з таємниць, яку відкривав в секретах мудрості: "Плакав і казав: «Горе, якщо скажу, горе, якщо не скажу. Якщо не скажу, втратять мудреці ці слова, а якщо скажу – знатимуть грішники, як служити Господарю їхньому". Означає це, що було сутужно йому з двох сторін: якщо не розкриє таємниці Тори, - тоді втрачені будуть ці таємниці також справжніми мудрецями, що бояться Творця. А якщо розкриє таємниці, - тоді зазнають невдачі в них недостойні люди, які не зрозуміють ці речі в їхній основі, і їстимуть плід недостиглий. Тому Рашбі вибрав рабі Аба, щоб той писав, тому що той був тямущий в ремеслі іносказань. Налаштувати речі так, щоб були відкриті повністю всім тим, які достойні зрозуміти їх, і щоб були вони приховані та запечатані для тих, хто не варті зрозуміти їх. І тому він сказав, що вміє рабі Аба розкрити в прихованому вигляді. Тобто, незважаючи на те, що розкриє, все ж таки залишиться таємним для того, хто не вартий цього.

Однак, обіцяно нам в Зоар, що в майбутньому наука ця остаточно буде розкрита в кінці днів навіть малим, і ще сказано, що завдяки книзі Зоар народ Ісраеля вийде з вигнання. Означає це, що розкриттям науки істини удостояться Ісраель повного визволення. І насправді ми бачимо, як поступово, з покоління в покоління розкривається, сказане в Зоар, і таємниці, приховані в науці істини. Аж поки заслужимо, що розкриється вся ця мудрість, і тоді удостоїмося ми повного визволення.

І, перш ніж приступити до пояснення статті, котру ми розпочали, слід роз'яснити сказане в знаменитій «Книзі Єцира», де наведено щодо суті десяти сфірот: "Десять, а не дев'ять, десять, а не одинадцять". І вже багато коментаторів тлумачив це, ми ж роз'яснимо все у свій спосіб, так, щоб стали ці речі відкриті кожному, хто шукає Творця.

Відомо, що десять сфірот називаються: кетер, хохма, біна, хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод, малхут. І наведено в "Розділі передмов" вчителя нашого Арі, в главі "Даат", що насправді їх п'ять категорій: кетер, хохма, біна, зеїр анпін, малхут, - але зеїр анпін включає в себе шість сфірот: ХАҐАТ НЕГІ. Я вже докладно роз'яснював це, про десять сфірот, в книзі [в коментарі "Панім Меірот у-Масбірот" на книгу "Древо життя" Арі], а тут викладу стисло, оскільки бажання моє в цій "Загальній передмові" - дати читачеві загальне і достовірне поняття про обсяг більшості тем цієї великої науки і істинний напрям стилю навчання. В книзі "Древо життя", де більшість тих, хто вивчали, сильно помилялися в тлумаченні сказаного. Тому що духовні поняття, що знаходяться поза простором і часом, були сприйняті і тлумачилися ними поняттями матеріального світу, уявними і впорядкованими за місцем і часом.

В додаток до цього, записи Арі не систематизовані в розрахунку на початківців. Книги Арі складаються із записів його учнів, які день у день на уроках записували сказане ним. Учні ці, в свою чергу, самі були великими знавцями кабали, а тому немає жодного розділу, великого чи малого, в будь-якій книзі, котрий не вимагав би дійсно глибоких знань всієї науки в цілому. Тому і не досягли успіху ті, хто вивчали, тому що матеріал ніяк не зв'язувався у них в систему.

Тому в цій передмові я маю намір зв'язати більшість тем і основ науки в короткі поняття, підготувавши таким чином кожний з розділів текстів Арі для тих, хто бажає вивчати його твори. Тому я не роз'яснюю кожне з питань до кінця, бо це з'ясується всередині написаного мною твору, а викладаю коротко і йду далі, так, щоб було достатньо для питання, потрібного мені. Бо так і казали мудреці: «З початку до кінця і повторює для з’ясування».

Таким чином, як навчає нас Арі, десять сфірот КАХАБ, ХАҐАТ і НЕГІМ - це не що інше, як п'ять категорій (івр. "бхіна", множ."бхінот"): кетер, хохма, біна, зеїр анпін та малхут, - що є сутністю чотирибуквеного імені юд-гей-вав-гей. Кінчик літери юд - це кетер, юд - це хохма, гей - біна, вав – зеїр анпін, що включає шість сфірот ХАҐАТ НЕГІ. І остання літера гей - це малхут. І слід знати, що літери й сфірот - це одне і те ж, але, згідно з правилом, за яким не може бути поширення світла без клі, коли ми говоримо про обидва, тобто коли світло зодягається в клі, ми називаємо це сфірот, а коли говоримо тільки з боку келім, називаємо це літерами.

Ми з вами вивчали, що білий колір в книзі Тори натякає на світло, а чорний колір, тобто літери, натякають на келім, як тлумачив Рамбан: "Утворює світло і творить темряву", і пояснив, що феномен появи сущого з нічого називається "творить". Бо це є нове, чого не було до того, як було створено. А щодо світла, в котре включені всі благо і насолода, - це не є новим і появою сущого з нічого, а лише суще з сущого. Бо світло і все благо вже включені в сутність Творця. Тому сказано: "утворює світло", бо це не нове створіння, а справа утворення (івр. "єцира"). Тобто, "змальовує" (івр. "мецаєр") світло так, щоб нижні змогли отримати його. Але темрява є новиною, що з’являється при творінні, коли виходить суще з нічого, тобто те, що не включене, - хай нас омине! - в сутності Творця, тому сказано: "і творить темряву".

І темрява ця - повна протилежність світлу, а тому потрібно зрозуміти - як це можливо, щоб темрява походила від світла і вийшла з нього. У книзі "Панім Масбірот" я докладно розповів про це, а тут пройдусь по цьому коротко.

Ось, відомо, що наведено в книзі Зоар стосовно мети творіння, що вона полягає в тому, щоб насолодити створіння, оскільки в природі доброго - чинити добро. І зрозуміло: все, що у Творця - це бажання, у створінь буде це обов'язковим і необхідним законом. І виходить, оскільки Творець задумав дати насолоду створінням, негайно ж вкарбовано було в природу створінь, щоб захотіли вони отримувати цю насолоду. Іншими словами, з'явилося в створіннях величезне жадання отримувати світло Творця. І знай, що таке жадання називається клі, що дорівнює "шореш" - кореню.

І тому сказано кабалістами: "Немає світла без клі", бо бажання отримувати, що міститься в кожному створінні, - це клі і воно також є мірою світла, тобто, клі отримує точно в тій мірі, в котрій бажає, не менше й не більше, тому що в духовному немає примусу, і навіть в матеріальному причиною примусу не є святість.

Зрозуміло, що властивість клі відрізняється від властивості світла, тому і визначається назвою «клі», а не «світло». І необхідно зрозуміти феномен цієї розбіжності властивостей. Отже, дійсно, саме це бажання отримувати є великою відмінністю властивостей. Оскільки ця властивість абсолютно не притаманна Творцеві, - бо від кого отримає? І вона з’явилася як поява сущого з нічого, відразу ж у першому створінні, в котрому бажання отримувати – від Причини всіх причин.

І пояснюється цим сказане в книзі Зоар: "Кетер - він чорний по відношенню до Причини причин". Під кетером мається на увазі бажання отримувати, що міститься в першому створінні, і називають цю відмінність властивостей назвою «чорний», тому що немає цього в Творці. І тому він - корінь темряви, оскільки він чорний по відношенню до світла і протилежний йому. Ми вже говорили в "Панім Масбірот", що як матеріальні предмети відокремлюються один від одного за допомогою сокири і кайла, так і духовні сутності відділені одна від одної відмінністю своїх властивостей, що є між ними. І збільшення цієї відмінності до полярної протилежності утворюється між ними абсолютне роз’єднання.

І пояснюється там, що властивість бажання отримувати відразу включена в будь-яке світло, що виходить від Творця, але тільки як прихована сила. І ця прихована сила проявляється у створінні лише тоді, коли зростає бажання створіння до додаткового вищого блага, більшого, ніж те, що приходить від Творця. Адже, коли людина спробує смачну їжу, посилюється її бажання щоб отримати ще і ще цієї їжі, більше, ніж вона їсть зазвичай. А тому, коли збільшується бажання створіння до отримання світла більшого, ніж те, яке приходить до неї, тоді клі отримання розкривається в дії. І оскільки цієї властивості немає в Творця, а лише в створінні, тому формується повністю лише тоді, коли збуджується створіння. І зрозумій це добре.

2. І тому вище світло Творця не виходить з категорії «Створювача», щоби стати категорією створіння, перш ніж пройде стан чотирьох стадій, що називаються: хохма, біна, зеїр анпін та малхут. Бо загальне розповсюдження світла Творця називається «хохма» і це все світло, що отримує створіння. А коли збільшується бажання отримувати додаткове світло, більше за те, яке приходить, це вже є другою стадією, званою «біна». І в цій другій стадії (окремо) потрібно розрізняти три особливості.

Особливість перша: суть сфіри біна така ж, як у хохми.

Особливість друга: збільшення бажання, котре відчула, і, як наслідок цього, розкрився в ній корінь клі отримання, і в міру цього проявляється розбіжність властивостей, тобто, з'являється «авіют» (сила, грубість бажання), відповідний світлу хохма. І називається це «ґвура ілаа» (вища ґвура).

Особливість третя: це суть вищого блага, якого досягла пробудженням власного бажання. Світло це назване, відповідно до його суті, світлом хасадим. Воно набагато нижче світла хохма, що виходить виключно від Творця. Світло хасадим передбачає участь з боку створіння і посилення його бажання, і ґвура, що являє собою світло, котре придбало авіют, стала коренем світла хасадим.

Три ці особливості разом і називаються біна або друга стадія після хохми. Таким чином, з’ясувалися дві сфіри: хохма, біна, а кетер, сутність якого є Нескінченність, в тому сенсі, що він є коренем створіння.

Однак, незважаючи на те, що друга стадія вже проявила дієво збільшення бажання, що в ній, вона все ж не може ще служити закінченим клі отримання. І це тому, що в духовному клі і світло, що в ньому, дуже близькі. Вони дійсно залежать один від іншого так, що, якщо зникає світло, - усувається й клі, а якщо зникає клі, - анулюється світло. І клі так само важливе, як і його світло, і так далі. Тому в біні не завершена властивість клі отримання, оскільки походить вона від суті світла хохма, як сказано вище. Тому світло хасадим, яке біна притягнула власним посиленням бажання, не видно порівняно з її суттю, як не видно полум'я свічки в полум'ї смолоскипа.

І тому це світло хасадим, що розповсюдилося ще від біни й назовні, і також посилилося та притягнуло додаткове світло, більше, ніж міра його розповсюдження з боку біни. І тоді завершиться клі отримання. І тому ми розрізняємо ще дві стадії: третю і четверту, бо сутність того розповсюдження, що пішло від біни, в котрому поки що властивість клі в потенціалі й невідчутна, поки не посилилося воно в бажанні додатка, і це зветься «зеїр анпін». А те, що посилилося в бажанні додаткового світла, називається клі малхут, котра є клі отримання, що завершилося в цьому створінні, котре тепер складається зі світла і клі, і цим вийшло зі стану «Сотворитель» і визначається як «створіння».

Це і є ті чотири стадії, що відомі під іменем хохма, біна, зеїр анпін та малхут, що є сутністю чотирибуквеного імені: хохму й біну позначають літери юд, гей; а ЗОН (зеїр анпін і «нуква» - малхут) – позначають літери вав, гей. Разом вони утворюють десять сфірот, тому що зеїр анпін включає в себе шість сфірот: хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод.

Суть зеїр анпіна - це світло хеседа і ґвури, тобто, дві властивості світла хасадим і вищої ґвури, що поширилися від біни назовні. І тут необхідно розрізняти, що у біні ґвура передує і є коренем світла хасадим, тоді як в тіферет (назва «зеїр анпіна») навпаки, хесед передує світлу ґвура, тому що основа його поширення - це світло хесед. А ґвура вторинна в ній через "матір" тіферет - біну. І з цього зрозумієш сказане в книзі "Дерево життя" і у Рашбі, що у світі Некудім ґвура зеїр анпіна передувала його хеседу, оскільки ЗОН світу Некудім вважаються ЗОНом біни, а не справжнім ЗОНом двох нижніх стадій з чотирьох відомих. І тому ґвура зеїр анпіна передує його хеседу.

А сфіра тіферет зеїр анпіна - це об'єднання хеседа і ґвури для дії клі малхут, і зветься тіферет (букв. «пишнота»). Назву цю дано тому, що саме світло "пишається собою" у порівнянні з першою стадією - хохмою, яка не змогла посиленням свого бажання утворити клі. Але третя стадія - хесед і ґвура, що поширюються від біни й назовні, змогли утворити клі малхут, і це як "пишнота людини, що живе в своєму домі". Таким чином пояснені три сфіри – ХАҐАТ (хесед, ґвура, тіферет) зеїр анпіна. Вони звуться трьома праотцями, оскільки вони є головними в створенні зеїр анпіна, а нецах, год і єсод називаються синами, позаяк вони поширюються із ХАҐАТ.

Внаслідок ЦА (першого скорочення, івр. "цимцум алеф") у клі малхут виник жорсткий «масах» (екран), означає це, що бхіна «далет» (четверта) в клі малхут затримує вище світло, щоб воно не поширилося у бхіні далет через розбіжність їхніх властивостей (як це пояснено в певному місці). І ось, світло приходить і хоче увійти також і в бхіну далет, тому що природа вищого світла – розповсюджуватись до найнижчих так, що майже відділяється воно від свого місця. А тому між вищим світлом, що поширюється до клі малхут і екраном клі малхут, котрий затримує його, виникає зівуґ де-акаа (ударне з'єднання). Так сонячне світло б'є в скло, породжуючи сніп відбитих променів. І тому в результаті цього зівуґу де-акаа утворилися десять нових сфірот, що звуться десятьма сфірот відбитого світла. І виходить, що у кожному створінні є два рази по десять сфірот: десять сфірот прямого світла, відповідно до чотирьох стадій, і десять сфірот відбитого світла.

І знай, що вище світло, котре від ХАҐАТ зеїр анпіна знову поширилося для зівуґу де-акаа на масаху клі малхут, називається нецах, год і єсод. І з цього зрозумій сказане в "Тікуней Зоар", що малхут - четверта щодо «праотців», і сьома щодо синів. Тобто, з початку свого зародження малхут визначається як [результат] дії тіферет зеїр анпіна і слідує за ХАҐАТ, що звуться праотцями. А з боку світіння відбитого світла на її масаху, вона слідує за НЕГІ, які прийшли до неї для зівуґу де-акаа. НЕГІ називаються синами ХАҐАТ, і тому малхут - сьома з синів.

Таким чином роз'яснена правильним чином суть десяти сфірот КАХАБ, ХАҐАТ, НЕГІ і малхут в їх корені. І це є базисними відомістями в науці кабала, які завжди повинні бути перед очима людини, коли вона вивчає цю науку.

І зараз зрозуміло пряме застереження у «Книзі Єцира» - "десять, а не дев'ять". Адже, оскільки від цимцуму і нижче, у четвертій стадії, з'явився масах, що затримує, то можна помилитися і сказати, що четверта стадія відірвана від десяти сфірот, і залишилися у святості тільки дев'ять сфірот. І тому застерігає: "десять, а не дев'ять". І ще застерігає: "десять, а не одинадцять", тому що помилкою буде сказати, що четверта стадія стала клі отримання після цимцуму. Оскільки, якщо так, то в малхут існують дві сфіри: одна з яких - масах, який завжди піднімає відбите світло, а інша - клі отримання прямого світла. І тому сказано: "десять, а не одинадцять".

3. І ось п'ять основних категорій є в десяти сфірот, і хай не зникають вони з-поперед очей твоїх і хай випрямляють шляхи твої перед тобою при вивченні цієї науки.

Перша категорія - це світло сутності, що являє собою загальне світло світу Нескінченності, що існує в створінні. І воно є основним, оскільки нижчий абсолютно ніяк не бере тут участі, і називається хохма прямого світла.

Друга категорія - це світло хасадим, що залучається зверху вниз. Це світло, що бере участь в збудженні сили створіння в другій стадії. Це світло біни, котре вона притягнула.

Третя категорія - це світло хасадим, що піднімається від низу до верху, завдяки зівуґу де-акаа. Воно називається відбитим світлом, яке піднімається і походить виключно від створіння, з причини затримання, як зазначено вище.

Четверта категорія - це світло вищої ґвури, тобто друга стадія, що являє собою авіют біни, який вона придбала при збільшенні свого бажання.

П'ята категорія - це нижня ґвура, тобто четверта стадія, в якій збільшення бажання задіяне спільним світлом хасадим з боку створіння. Це називається клі малхут прямого світла, і ця ґвура є сутністю клі десяти сфірот. І запам'ятай це.

І знай, що масах клі малхут є причиною темряви внаслідок сили стримування, наявної у масаху щодо вищого світла, щоб не поширювалось у четверту стадію. Він також є причиною зусиль заради отримання винагороди. Зусилля - це дія не за бажанням, адже прагнення працівника - перебувати в абсолютному спокої, але, оскільки господар платить йому, то він підпорядковує своє бажання бажанню господаря.

І знай, що немає у цьому світі ніякої реальності або будь-якого управління, корінь яких не знаходився би у вищих світах, звідки сходять гілки у нижчі світи доти, поки не прийдуть і не розкриються нам у нашому світі. І ти бачиш, що загалом вся робота і всі зусилля коріняться в масаху клі малхут, який затримує вище світло, котре приємне їй, тому що Творець хоче насолодити. А все, що є думкою у Творця, для створіння є законом, що зобов’язує й примушує. Адже Творець, зрозуміло, не має потреби в інструментах для дії - сама думка Його завершує дію.

Але, разом з цим, малхут самостійно вирішує, що вона не буде отримувати вище світло, щоб не спричинити розбіжність властивостей. І знаходимо, що величина сили затримання у масаху дорівнює величині зусилля. А винагорода, котру господар дає робітникові, коріниться у відбитому світлі, яке виходить в результаті зівуґу де-акаа. І через те, що масах став причиною появи відбитого світла, малхут робиться кетером цих десяти сфірот: і відбитого, і прямого світла. І, як буде ще пояснено, весь її здобуток вона дістала завдяки тому, що затримала світло.

З вищесказаного випливає, що десять сфірот - це не що інше, як одне клі, що зветься малхут. Однак, для удосконалення її форми розрізняються щодо неї три корені, що являють собою три категорії: хохма, біна і зеїр анпін, що виходять одна з одної. І знай, що ця малхут поки що включена у світло Нескінченності, те, що до цимцуму, і зветься «малхут Нескінченності». Це у ній був здійснений цимцум алеф. Задля тотожності властивостям Творця, виникло в неї бажання отримати в четверту стадію і тоді протягнулася до неї з Нескінченності лінія світла. І ця лінія світла включає у себе все світло, котре поширюється в усіх п'яти світах, що називаються світами Адам Кадмон, Ацилут, Брія, Єцира, Асія.

Це світло взагалі називається кав – лінія, від слів «лінія виміру». Оскільки у кожному світі воно поширюється у розмірі та кількості, відміряних у кожному зі світів, що обумовлено формою клі малхут відповідного світу.

П'ять цих світів являють собою кетер і чотири відомі стадії в десяти сфірот. Світ Адам Кадмон - це «світ кетер», світ Ацилут – «світ хохма», світ Брія – «світ біна», світ Єцира – «світ зеїр анпін», світ Асія – «світ малхут». При цьому, у кожному зі світів є десять сфірот, і кожна зі сфірот з десяти сфірот цього світу також складається з десяти сфірот.

А їх поділ на п'ять світів стався тому, що спочатку клі малхут бути включена у кожну із сфірот, до кетера. І це сталося в такий спосіб:

а) у першому поширенні в АХАП Адама Кадмон вона включилася в ЗОН;

б) у другому поширенні АХАП вона включилася в біну;

в) у світі Некудім включилася в хохму;

г) і у світі Ацилут включилася у кетер.

І, оскільки малхут включилася у кожну сфіру, тоді починається світ виправлення, на чолі котрого - світ Ацилут. У нього одягається світло Нескінченності у першій стадії, потім світло Нескінченності одягається в другу стадію і створює світ Брія; далі воно одягається у третю стадію і створює світ Єцира; після чого воно одягається у четверту стадію і створює світ Асія. І, як пояснено в "Панім Меірот у-Масбірот", у всій повноті світи ці виходять один з одного, в обов'язковому порядку причини і наслідку, і зв'язуються один з одним.

4. І для початку слід зрозуміти властивості кожного зі світів Адам Кадмон і АБЄА.

Я поясню їх по одному, і почнемо зі світу кетер, який є світом Адам Кадмон. Перше його клі - це світ Акудім. І так пише Арі в «Шаар Акудім», розд. 3: «І ось, утворилися всі десять сфірот, але вони не виникли всі разом. Бо спочатку з'явилася тільки малхут світу Акудім. Ця малхут відповідає рівню світла нефеш. І після цього продовжилося і утворилися інші частини, аж до кетера. З появою кетера малхут стає наповненою усіма п'ятьма внутрішніми світлами: нефеш, руах, нешама, хая, єхіда.

Але все ще не вистачає всіх сфірот, які утворилися без довершення. І тому повинні були повернутися і піднятися до Створювача, щоб отримати довершення. Однак зараз, при поверненні, кетер повертається раніше за всіх. І ось, за відсутності кетера на його місце піднялося світло хохма. Біна піднялася на місце хохми, зеїр анпін - на місце біни, а малхут - на місце зеїр анпіна.

Після цього зникла, піднявшись до Створювача, і хохма. І в кетер слідом за хохмою піднялася біна. Зеїр анпін піднявся у хохму, і малхут - в біну. Потім також зникла і біна. І зеїр анпін піднявся в кетер, а малхут - в хохму. Після чого зник також зеїр анпін, і малхут піднялася в кетер. І так, поки не піднялася до Творця і малхут теж. І тоді знову повернулося світло від Створювача і поширилося в них, але не в тому порядку, який було спочатку. Світло кетер не повернулося, залишившись прихованим, і тому світло хохма наповнило клі кетер, світло біна - клі хохма, світло зеїр анпін - клі біна, а світло малхут - клі зеїр анпіна. А клі малхут залишилася абсолютно без світла». Так він описав стисло.

І ще є там: «Десять сфірот Акудім вийшли від низу до верху. Першою вийшла малхут, за нею – зеїр анпін, потім - біна, далі - хохма, і за ними – кетер».

І слід добре зрозуміти появу та вихід сфірот згори вниз і знизу вгору. Адже мова не йде про поняття верх-низ, раніше-пізніше в категоріях часу і простору. Тут маються на увазі поняття попереднього і наступного, причини і наслідку. А якщо так, то як можливо, щоб малхут вийшла спочатку, а після неї – зеїр анпін, а за ним - біна і так до кетера, котрий є коренем усього, а виходить останнім? Все це, на перший погляд, здається досить дивним. І хто і навіщо це зробив - все перевернув: вищих вниз, а нижчих - вгору?

Ми вже роз'яснювали порядок утворення десяти сфірот прямого світла, які являють собою п'ять ступенів, що стоять один під одним, відповідно до ступеня очищення кожного з них від грубого світла, котре змінило свої властивості, тобто четвертої стадії. Перша стадія, прихована у потенціалі, - вона найважливіша на цьому рівні. Друга стадія, що вже вийшла з потенціалу в дію через те, що в ній збільшилося бажання, котре є гіршим, ніж у першій стадії. Третя стадія - гірша, ніж друга. І четверта стадія, яка є малхут, найгірша з усіх, оскільки авіют її більший, ніж у всіх інших.

Відомо також, що після того, як з’явилася клі малхут, відбувся з нею цимцум алеф, щоб нічого не отримувати в четвертій стадії. І ця сила протидії називається масах. Коли пряме світло спускається з Нескінченності й ударяє в масах, що в малхут, відбувається зівуґ де-акаа, внаслідок чого утворюються десять сфірот відбитого світла. І в цих десяти сфірот відбитого світла значення ступенів стало зворотним, в порівнянні з десятьма сфірот прямого світла. У десяти сфірот прямого світла кожен, хто чистіший, він вищий за рівнем і кращий. Проте в десяти сфірот відбитого світла більш високим і кращим буде якраз грубіший. І це тому, що малхут є кетером і коренем десяти сфірот цього відбитого світла, оскільки її грубий масах затримує світло і не дає йому спуститися до її четвертої стадії. І тому малхут стає кетером, як сказано: "кінець його з'єднується з початком".

І знаходимо, що зеїр анпін отримує світло від кетера відбитого світла, а тому вважається зеїр анпін ступенем хохма. Біна вважається ступенем біна, оскільки отримує від зеїр анпін, котрий став хохмою. Хохма прямого світла у відбитому світлі вважається як зеїр анпін, оскільки отримує відбите світло від біни. Кетер прямого світла вважається малхут відбитого світла, оскільки отримує від зеїр анпіна. І знаходимо, що ступінь, який тонший та чистіший, робиться нижчим за значущістю та якістю. І зрозумій це добре.

Проте, десять сфірот відбитого світла з'єднуються і сполучаються разом в десять келім. І в їх з'єднанні воєдино всі ступені стоять на одному рівні. Бо малхут – її рівень буде однаковим з кетером з боку відбитого світла, де малхут стала кетером. І зеїр анпін дорівнює хохмі, оскільки у відбитому світлі зеїр анпін є хохмою. Хохма за рівнем дорівнює кетеру, оскільки у відбитому світлі кетер отримує від неї так само, як хохма отримує від кетера в прямому світлі. І оскільки рівень зеїр анпіна дорівнює хохмі, а хохма - кетеру, то виходить, що і зеїр анпін дорівнює рівню кетера. І зрозумій це.

А оскільки десять сфірот відбитого світла вийшли з четвертої стадії, то усі ступені десяти сфірот зрівнялися, до самого кетера.

5. Отже, десять сфірот світу Акудім повернулися і зникли. І слід зрозуміти причину їх відходу. Арі говорить, що це тому, що коли виникли, не були вони досконалими. І тому повернулися і відійшли для того, щоб отримати своє довершення, як випливає з його вищенаведених слів.

Проте слід зрозуміти, що означає «хісарон» (нестача, недолік), і що це за виправлення, яке вони дістали внаслідок їх зникнення. І з цього приводу сказав Арі, що хісарон виник, оскільки кетер вийшов лише на рівні нефеш. А у іншому місці пише, що хісарон виник тому, що внутрішнє світло і світло, що оточує, вийшли з одного отвору і стикалися між собою. І пише він так: "А після цього з'явилися нижчі «таамім» (смаки), що містяться під літерами, і вони є світлами, що виходять назовні через «пе» (рот) Адама Кадмона, звідти й назовні. І тут повністю з'єдналися світла повним поєднанням, оскільки вийшли вони через один канал. І оскільки вже з'єдналися разом світла навколишні, що оточують, і внутрішні світла, звідси бере свій початок існування келім. І тому п'ять внутрішніх світел і світел, що оточують, виявилися пов'язані разом, і тому називаються Акудім - від слова "пов'язані", як сказано: "І пов'язав Іцхака".

А тому, коли вони разом виходять з пе назовні, пов'язані один з одним, то стикаються один з одним і б'ють один в одного. І від їх зіткнень і ударів народжується існування келім. Світла «озен» (вухо) і «хотем» (ніс) означають, що внутрішнє світло поширилося через ліві отвори озен і хотем, а світло, що оточує, поширилося через праві отвори озен і хотем. І тому вони існують і не зникають, оскільки є спеціальне клі для внутрішнього світла і особливе - для світла, що оточує. Проте для світла пе є тільки один отвір. І там внутрішнє світло і світло, що оточує, знаходилися в одному клі і тому стикалися один з одним. А тому зникло світло, а келім впали вниз, тобто впали зі своєї висоти, і додався авіют до авіюту, що існував раніше. І цим утворилися келім, оскільки вихід світла завершує і довершує келім.

І щоб гарненько зрозуміти, що означають два отвори озен і хотем Адама Кадмона і один отвір пе Адама Кадмона; а також п'ять внутрішніх і п'ять світел, що оточують; також зіткнення, - бітуш, а також келім і їх авіют, грубість, - я повинен продовжити роз'яснення, оскільки Арі говорив про ці поняття дуже лаконічно, особливо відносно світла, що оточує, так що, на перший погляд, він суперечить собі в кожному твердженні. Один раз він говорить, що від хотем і вище було 5 внутрішніх світел КАХАБ ЗОН і 5 світел, що оточують, - КАХАБ ЗОН, проте від пе і нижче припинилося існування світел, що оточують, і біни та ЗОНу і залишилися тільки два світла, що оточують, - кетер і хохма і 5 внутрішніх світел КАХАБ і ЗОН. Іншим разом говорить, що від світу Некудім і нижче урвалися нижні світла що оточують, але у світлі пе є все ще 5 світел, що оточують і 5 внутрішніх світел. Говорив він також, що у всіх світах АБЄА є 5 внутрішніх світел і 5 світел, що оточують. Є ще протиріччя на кшталт цих.

6. Я вже зупинявся на цьому детально в книжці (“Панім Меїрот у-Масбірот”), а зараз лише згадаю і продовжу далі, щоб не виходити з теми. У кожних десяти сфірот відбувається два поширення і два огрублення. Поширення походить з кореня, яким є кетер цих десяти сфірот. Спочатку виходить хохма, і це розповсюдження вшир, тобто, її поширення включає все світло, що йде від Нескінченності до того створіння.

І клі, що зветься огрубленим світлом, тобто, коли бажання отримувати включене в поширення світла. І через це набуває розбіжності властивостей з Сотворителем, в Якому немає отримання, і тому робиться темнішим, ніж світло. Але ще не проявилося в цьому розповсюдженні вшир, поки не зросло бажання отримати додаткове світло, більше, ніж міра його поширення. Проте це клі складається з грубого світла, з боку Створювача, бажання Якого – дати йому вище благо. І тому воно зобов'язане розкрити своє клі отримання, і привести його з потенціалу в дію, а тому воно, поширюючись, набуває додаткового авіюту, тобто росте бажання отримати додаткове світло, більше, ніж міра його поширення. І це огрублення, що відбувається при цьому поширенні, визначається окремим іменем, через його посилення, і зветься біною. Бо темніша вона за світло хохма, оскільки в ній проявляється у дії бажання отримувати. Але така біна ще не придатна стати справжнім клі, оскільки її суть - від суті хохма, але вона - корінь клі, оскільки клі може придбати завершену форму тільки при огрубленні в другому поширенні, що називається поширенням через «халон» (вікно). Це означає, що додаткове світло, яке притягнула біна при збільшенні її бажання, поширюється від неї назовні і називається світлом хасадим, на відміну від світла першого розповсюдження вшир, що називається світло суті.

Поширення світла від біни через халон називається зеїр анпін. Він також огрублюється при своєму поширенні, як і перше поширення. Тобто, у нього теж збільшується бажання притягнути додаткове світло в розмірі більшому, ніж приходить від біни. Цим він задіює включене в нього клі отримання. І це друге огрублення називається окремим іменем, оскільки через своє посилення воно стає темнішим за світло, що поширюється, і називається малхут.

Отже, четверта стадія, що є огрубленням, яке сталося при поширенні через халон, котра зветься малхут, - вона є остаточно сформованим клі отримання, а не три попередні стадії, які розвинулися тільки для того, щоб таким чином розкрити четверту стадію.

І з нею відбувається цимцум алеф, чим вона запобігає отриманню світла в ній, в четвертій стадії, через відмінність властивостей, що проявилися в ній. Сила стримування світла називається «масах» (екран) або «паргод» (ширма, завіса), тобто малхут стримує вище благо, щоб воно не світило і не поширювалося в ній.

І це - вся відмінність між першим огрубленням, яке сталося при розповсюдженні вшир і між огрубленням, яке сталося при поширенні через халон. Адже в першому огрубленні не діє цимцум. Тому стадія придатна для отримання світла, і тому називається халон, бо отримує подібно до того, як будинок отримує денне світло через вікно.

Тоді як в другому огрубленні діє цимцум, сила якого не дозволяє отримувати світло у свій авіют, і тому називається масах, тобто, стримує проходження світла.

Після того, як розкрилася четверта стадія зі своїм масахом, знову до неї приходить світло, і масах стримує його поширення. І тоді відбувається зівуґ де-акаа, і утворюються від цього десять сфірот відбитого світла. Ці десять сфірот виходять від низу до верху, і тому їх порядок протилежний до порядку десяти сфірот прямого світла. Адже масах, що породив це сильне світло, і що є його коренем, стає кетером. І в цьому суть сказаного - "кінець його з'єднується з початком". Подібно до того, як кетер є початком і «рош» (букв. «голова») десяти сфірот прямого світла, так і кінець - малхут стає початком і рош десяти сфірот відбитого світла. І перетворюється малхут на кетер цих десяти сфірот, зеїр анпін десяти сфірот прямого світла стає зараз хохмою, оскільки перший, що отримує від кореня, називається хохма. Так само й усі подальші, до кетера прямого світла, котрий перетворюється на малхут десяти сфірот відбитого світла, оскільки отримує від зеїр анпіна відбитого світла, який, в свою чергу, є хохмою прямого світла. І зрозумій це.

І знаходимо, що в десяти сфірот КАХАБ ЗОН прямого світла ступені розташовуються відповідно до міри чистоти в порівнянні з грубим світлом, так, що тонший, світліший - він вищий і важливіший. А в десяти сфірот відбитого світла КАХАБ ЗОН ступені визначаються за мірою авіюту, так що ступінь з великим авіютом буде вищим і важливішим. І, таким чином, вищі в десяти сфірот прямого світла перебувають в низу десяти сфірот відбитого світла, а найнижчі з десяти сфірот прямого світла будуть вищими щодо десяти сфірот відбитого світла.

Отже, перші десять сфірот, що поширюються від Нескінченності, називаються Адам Кадмон. Вони є коренями для келім де-рош. Тому ці десять сфірот називаються клі рош. Тобто, ґальґальта (тім’я), ейнаїм (очі), ознаїм (вуха) - це КАХАБ десяти сфірот Адама Кадмона, а хотем і пе - це зеїр анпін і малхут десяти сфірот Адама Кадмона. І відомо, що десять сфірот включені одна в іншу, і тому кожна з десяти сфірот поширилися з ґальґальти і ейнаїм (ҐА), і АХАП на всі десять сфірот. Про десять сфірот, що поширилися в ґальґальта і ейнаїм, які є кетер і хохма десяти сфірот Адама Кадмона, заборонено говорити. Ми не займаємося ними, і починаємо говорити про АХАП і нижче, тобто, від біни і ЗОН Адама Кадмона.

Відомо, що десять сфірот - це кетер і чотири бхіни ХУБ ЗОН, і є в них внутрішнє світло, і світло, що оточує. Це означає, що те, що вже наповнило клі, називається внутрішнім світлом, а те, чим клі ще не наповнене, називається світлом, що оточує. І знаходимо, що в кожній з десяти сфірот АХАП Адама Кадмона є 5 внутрішніх світел КАХАБ ЗОН і 5 світел КАХАБ ЗОН, що оточують.

7. А зараз з'ясуємо власні властивості внутрішнього світла і світла, що оточує, загальні для десяти сфірот Адама Кадмона. Ми вже говорили про десять сфірот прямого світла і десять сфірот відбитого світла, які є в кожній з десяти сфірот. Так і в цих десяти сфірот Адама Кадмона також є десять сфірот прямого світла, від кетер до малхут, і, подібним чином, десять сфірот відбитого світла від малхут до кетер. Пряме світло притягується і приходить до створіння повністю. Проте десять сфірот відбитого світла не притягуються повністю і негайно до цього створіння, а притягується воно за допомогою усіх парцуфів, що утворюються після Адама Кадмона.

Справа в тому, що все, що виходить від Створювача, поширюється в усій досконалості, з усіма наповненнями, і це - десять сфірот прямого світла. Але не так щодо десяти сфірот відбитого світла, які виходять з боку створіння, тобто з боку сили стримування, наявної в четвертій стадії, що зветься масахом. Вони не з'являються негайно і повністю. Кожний зі створених має частину в них, і вони збільшуються і множаться в мірі збільшення кількості створінь. І зі сказаного зрозумій, що десять сфірот прямого світла і частина десяти сфірот відбитого світла є внутрішнім світлом, а загальне відбите світло є суттю світла, що оточує, навколишнього.

І, як вже роз'яснено вище, в десяти сфірот існують дві нукви, тобто огрубіння при розповсюдженні вшир і огрубіння при поширенні через халон. Вони називаються біна і малхут. І знай, що біна - це внутрішнє клі, в яке одягається все внутрішнє світло. А малхут - це зовнішнє клі, в яке одягається все світло, що оточує. Іншими словами, це навколишнє світло пов'язане з малхут, оскільки в ній є масах, який непридатний для отримання через силу стримування, що є в ньому, але він є коренем десяти сфірот відбитого світла.

Отже, роз'яснено, що являють собою внутрішнє світло і світло, що оточує, внутрішнє клі і клі зовнішнє. І стало зрозуміло сказане Арі про те, що 5 внутрішніх світел і 5 світел, що оточують, вийшли пов'язаними одне з одним через пе Адама Кадмона. Внутрішнє світло і світло, що оточує, десяти сфірот озен, а також внутрішнє світло і світло, що оточує, десяти сфірот хотем, вийшли в двох келім: внутрішнє світло - у внутрішньому клі, а світло, що оточує - у зовнішньому клі. І вони віддалені одне від одного, тому що з отвору правого вуха вийшли 5 світел, що оточують, - КАХАБ ЗОН, а з отвору лівого вуха вийшли 5 внутрішніх світел КАХАБ ЗОН. Так само відбувається і в хотем. А от в десяти сфірот пе Адама Кадмона немає двох спеціальних келім, а всі вони (і 5 внутрішніх світел, і 5 світел що оточують) виходять пов'язаними в одному клі - пе, що називається малхут Адам Кадмон, тобто бхіна далет. Але внутрішнього клі, біни, бхіни бет (другої категорії) тут немає.

І не слід утруднювати питання: як можливо, щоб внутрішнє світло, яке є десятьма сфірот прямого світла, наповнило клі пе, яке є бхіною далет, адже вона була встановлена як масах, екран, і не придатна для отримання? Справа в тому, що в самій малхут розрізняють чотири особливі складові, звані: ацамот (кістки), ґідім (жили), басар (плоть) і ор (шкіра). Ацамот малхут вказують на суть її будови, що є буквально категорією зеїр анпін, тобто поширення через халон. Але в процесі поширення огрубилася ця категорія внаслідок збільшення бажання притягнути додаткове світло, більше, ніж приходить від біни. І тому названа окремим іменем, як сказано, і тому різняться в ній дві категорії: перша - це ацамот, що в ній, є частиною зеїр анпін, і друга - додатковий авіют, що виник через посилення бажання і званий ґідім. А те, що бере від сили скорочення - цимцуму, тобто силу стримування, щоб не отримувати вище благо в це грубе світло, зване масахом, котрий робить зівуґ десяти сфірот відбитого світла, як вже сказано, то це четверта бхіна в малхут, і зветься шкірою (ор). А відбите світло що піднімається з масаха під впливом сили зівуґа, зветься плоть (басар), і це третя бхіна в малхут.

І ти знаходиш, що малхут також складається з поширення біни, і більш цього, - вона є сутністю її будови, як сказано, і зрозумій, що категорія ацамот в малхут стає внутрішнім клі для п’яти внутрішніх світел пе, а категорія ор (шкіри) що в ній, стає зовнішнім клі для п’яти світел, що оточують, котрі належать до пе.

І добре з’ясовано, як 5 внутрішніх світел КАХАБ ЗОН і 5 світел, що оточують, - КАХАБ ЗОН, з’єдналися в одному клі – малхут. А в ній самій також є два клі, - внутрішнє і зовнішнє, однак, пов'язані між собою, адже всі чотири бхіни є лише одним клі, і це - малхут.

8. І зараз роз'яснимо питання акаа і бітуш, що відбулися між світлом, що оточує і внутрішнім світлом через їх зв’язаність разом в одному клі. Бо природа внутрішнього світла - очистити клі, в яке світло "зодягнене". Відповідно до цього, через те, що в десяти сфірот пе світу АК (Адам Кадмон) внутрішнє світло і світло, що оточує, були пов'язані в одному клі малхут, - внутрішнє світло все більше очищало клі малхут, щабель за щаблем, і в цьому причина відходу десяти сфірот пе, що називається світ Акудім.

І, як вже з'ясувалося вище в пунктах 4 і 6, десять сфірот відбитого світла є протилежністю десяти сфірот прямого світла, оскільки в десяти сфірот прямого світла ступені підіймаються один над одним в залежності від їхнього закуту (ступеня світлості), до кореня, який є світлішим за всіх. Однак в десяти сфірот відбитого світла ступені підносяться один над іншим, в залежності від їхнього авіюту, до кореня, що є найгрубішим, тобто з найбільшим авіютом. І це четверта стадія і малхут, що стала кетером. А третя бхіна стала хохмою, друга - біною, перша - зеїр анпіном, і кетер – категорією малхут.

І спочатку очищається масах одного щабля, тобто, очищаються властивості грубого світла четвертої стадії і набуває він властивості авіюту третьої стадії. І це називається, що світло малхут відійшло від неї і піднялося в клі зеїр анпін. Тому що поширилося пряме світло з Нескінченності на масах, а в масаху панувала сила опору - стримування так, що відбувся зівуґ де акаа, і виникли десять сфірот відбитого світла з масаху третьої стадії. Але ще не на рівні кетер, як було спочатку, а на рівні хохми. І через те, що авіют зеїр анпін і біхіни ґімель (третьої) прямого світла відповідає рівню хохми у відбитому світлі, як сказано вище, виходить, що масах не стає знову кетером через відбите світло. А став хохмою, і після цього ще очистився, і отримав чистоту другої стадії, тобто біни. І там теж поширюється до неї пряме світло до зівуґу де акаа і до підняття відбитого світла, проте, вже на рівні біни. І. як втрачено нею авіют третьої і четвертої стадії, так само відсутні в ній дві перші зі сфірот відбитого світла, як сказано вище. Після чого очистилося ще і відбулося очищення першої стадії, і стався зівуґ з прямим світлом з Нескінченності, і піднялося відбите світло, але на рівні зеїр анпін, і бракувало йому бхіни біна. Після цього ще очистилося до властивості кореня, піднявшись до висоти кетер, і тоді немає більше авіюта в масаху. А, якщо так, то немає можливості для зівуґу де акаа з боку прямого світла, і тому зникло остаточно відбите світло з десяти сфірот світу Акудім.

Отже з’ясувалося, що, оскільки внутрішнє світло також облачається в клі малхут, тому воно поширюється і очищає його, щабель за щаблем, і, внаслідок очищення, зникають десять сфірот КАХАБ ЗОН відбитого світла. Через те, що під час підйому її в кетер, губляться у масаха можливості підняття відбитого світла, як сказано. Але разом з ним так само зникають десять сфірот прямого світла, і це тому, що пряме світло і відбите світло пов'язані і залежать одне від одного.

9. І для того, щоб пояснити це, роз'ясню спочатку розташування сфірот в картині "Сґулта де-таамім": кетер - вгорі посередині, під ним справа – хохма, ліворуч - біна, як відомо. І потрібно зрозуміти це правильно, бо, хай нас омине, розуміти це у вигляді місць, котрі уявляються нашому матеріальному оку. А також питання "панім бе-панім" (обличчям до обличчя) і "ахор бе-ахор" (тильна сторона до тильної), як це ведеться в десяти сфірот, бо немає тут (боже збав) ні задньої, ні передньої сторони. А справа полягає в тому, як це вже пояснювалося про порядок поширення прямого світла в чотирьох стадіях від Нескінченності, що є кетером, що поширення кетера називається хохма, і світло огрублюється при поширенні, а сутність цього - посилення бажання притягнути світла більше, ніж міра його поширення.

І тому розрізняємо в ньому дві стадії. Перша – загалом все світло, що поширюється від Нескінченності до того створіння, що називається хохма. І друга стадія - огрублення, що набувається світлом посиленням бажання притягнути нове світло, і це називається біна, як уже сказано.

І таким чином, в сфірі біна є 3 аспекти. Перший - це сутність біни, що є частиною самої хохми. Аспект другий - це світло, котре огрубилося в ній, тобто огрубилося посиленням бажання притягнути нове світло від кетера. Третій аспект - це суть світла, яке вона вбирає від кетера, назване світлом хасадим, і воно набагато нижче за світло хохма, що приходить безпосередньо від Створювача. Тоді як світло біна, котрим вона живиться від кетера, є спільним, через те, що йому передувало посилення її бажання, що огрубіло для нього.

Отже, якщо біна вбирає світло хасадим від кетера, то вона не вбирає в себе світло хохма від сфіри хохма, і тому вважається, що вона з хохмою в стані ахор бе-ахор. І виходить, що світло хохма, котре є світлом загальної суті десяти сфірот у створінні, припиняється для біни, через саму біну, котра "відвернула обличчя" аби живитися світлом хасадим від кетера. Однак, коли розкрилася четверта стадія, і десять сфірот відбитого світла, що виходять з неї, що є також світлом хасадим, ще в більшій мірі, ніж світло хасадим в біні, тоді вже біна не потребує більше отримання світла хасадим від кетера, бо приходить воно до неї у відбитому світлі малхут у великому достатку. І тоді знову повертається до хохми, і знову отримує світло хохма. Тоді воно вже може бути отримане в достатку в усіх десяти сфірот того створіння, - це називається станом панім бе-панім (обличчям до обличчя) хохми й біни, котрий вони здобули завдяки відбитому світлу, що піднімається від малхут. Однак перш ніж розкриється клі малхут, біна була повернена обличчям до кетера, і це стан у "Сґулта де-таамім", коли біна міститься під кетером, як і хохма, але хохма отримує від кетера світло сутності, а біна отримує від кетера світло хасадим. А оскільки світло сутності є загальним у створінні, то й визначається хохма як права сторона, а світло хасадим визначається як ліва, тому що спільне з ґвурою, як сказано вище.

І ось з’ясувалося, що світло сутності не може поширитися в сукупності десяти сфірот прямого світла, - через біну, котра з ним ахор бе-ахор, - інакше, як тільки через зівуґ де-акаа в екрані, що в клі малхут. І тоді біна не потребує більше світла хасадим, і повертається панім бе-панім з хохмою. А отже, під час виходу десяти сфірот відбитого світла зі світу Акудім, як зазначено вище, виходить, що світло сутності десяти сфірот прямого світла також вийшли разом з ним. Бо світло хохма і відбите світло залежать одне від одного. І залишилася там, в світі Акудім, лише категорія ахораїм біни, тобто світло її хасадим і ґвури, як сказано вище.

І з цього зрозумій слова Арі, котрі наведені вище, що в природі внутрішнього світла – очищати клі, в котре воно зодягнуте. Бо ґрунтується на світлі хохма, що зодягається у внутрішність створіння за допомогою біни, з котрою повернулося до стану панім бе-панім, - і цим очищаються ахораїм біни. А оскільки ахораїм біни, котра є бхіною бет, є коренем бхіни далет, тому, коли очищається корінь, очищається з ним також і гілка, бхіна далет.

10. А тепер з’ясуємо тему бітуш внутрішніх світел зі світлами, що оточують, через те, що вони зв’язані одне з одним, як я навів угорі, в пункті 5. І наведу ще слова Арі з "Розділу Акудім", глава 5, де він сам пояснює це докладно. І ось його слова, коротко, з середини ціє теми: "Виходить, що існують [при поширенні світла світу Акудім і виходу його назад до Сотворителя] три види світел. Світло 1 - перше серед усіх, тобто світла Акудім, звані "таамім" (смаки). Світло 2 – це решімо, що залишилося ще від цього світла після його виходу, і зветься "таґін" (коронки над літерами). Світло 3 – це світло, що приходить до нього через підйом сфірот, бо тоді це через ахораїм, котрі є "дін" (суд, обмеження), - і звуться "некудот" (точки). І коли приходить третє світло, зване некудот, і б’є в друге світло, що зветься решімо (замітка), котре є "рахамім" (милосердя), тоді б’ють і стикаються одне з одним, бо вони є двома протилежностями: це – пряме світло, рахамім, а це – відбите світло, дін. І тоді падають іскри від відбитого світла, що спускається, котре є дін, і ці іскри є іншим світлом, четвертим, що зветься "отійот" (літери). І це є суттю чотирьох категорій: таамім, некудот, таґін, отійот, котрі всі були включені тут, в Акудім. А ті іскри, котрі впали від відбитого світла, що спускається, вони як РАПАХ (288) іскор розбиття келім в світі Некудім, і т.д.", кінець цитати.

Пояснення його слів. Згідно з тим, що з’ясувалося вище щодо порядку поширення світла до світу Акудім, коли спочатку поширилося світло від Нескінченності до зівуґу де-акаа в екрані клі малхут. І тоді виходять з неї десять сфірот відбитого світла, знизу вгору, як згадано в пункті 6. І є в них зворотний порядок: ті, що є вищими в прямому світлі, будуть нижніми у відбитому світлі, адже в десяти сфірот відбитого світла ступені зменшуються в міру очищення. І зеїр анпін, котрий більш чистий за малхут, буде на ступені нижчому за малхут, і він, за своїм значенням, тільки хохма в десяти сфірот відбитого світла. А біна, що набагато чистіша від зеїр анпіна, зменшилася за рівнем, і має вона лише рівень біни. А хохма, що набагато чистіша, ніж біна, зменшилася за рівнем і має лише рівень зеїр анпіна. А кетер, він за своїм значенням - малхут, як написано там, в розділі 3. Проте після того, як пряме і відбите світло з’єднуються і сполучаються разом, згідно з цим зробилася їхня цінність рівною, бо висота кожної з десяти сфірот буде до кетера, як написано в пункті 4. І все взагалі в світі Акудім, тобто поширення і повернення світла Нескінченності від кетера до малхут і від малхут до кетера, і те, що відбите світло з’єднується з прямим світлом нарівно до самого кетера, зветься таамім, або перше поширення Акудім.

І ось, пояснюється вище, пункт 8, що з причини внутрішнього світла, що зодягається також в клі малхут, і природа його – очищати клі, завдяки йому поступово очищується екран, ступінь за ступенем. При цьому спочатку став за чистотою, як бхіна ґімель (третя), і це зветься, що піднявся екран до зеїр анпіна, і тоді світло Нескінченності поширюється і повертається від кетера до екрану в клі зеїр анпіна, і від зеїр анпіна до кетера. І цим зменшується цінність відбитого світла, що піднімається від екрана до рівня хохми, до цінності зеїр анпіна відбитого світла. І таким чином спускаються ступені через очищення екрана до його очищення до бхіни кетера прямого світла, і тоді скасовується екран, і припиняється зівуґ де-акаа. І ось, це відбите світло загалом, що спускається зі ступеня на ступінь, аж поки зникає все, називається "світло некудот". Через те, що феномен екрану походить від точки цимцуму, - скорочення, - тому він стримує також і пряме світло, щоб не поширювалося в ньому. Так само, як і середня точка першого скорочення, котра прикрасила себе і позбулася світла, що в ній, і віддала перевагу очищенню себе від авіюта, щоб дійти тотожності з Сотворителем, як пояснюється докладно в першому розділі книги "Панім Масбірот". І тому вкарбовано в екран цю силу, тобто бажання до очищення, і зрозумій це добре.

А тепер з’ясуємо феномен "решімо" (замітка, позначка), котре є світлом таґін, бо відомо, що незважаючи на те, що світло виходить, все ж залишає за собою решімо. І тому перше поширення світу Акудім загалом, що поширюється і повертається від кетера до малхут і від малхут до кетера. І утворюються там десять сфірот, рівень котрих – до кетера внутрішнього світла. І таким же чином десять сфірот світла, що оточує, як сказано вгорі в пункті 7 [вивчи там добре, що не було окремого клі для внутрішнього світла і окремого клі для світла, що оточує]. І це клі загалом зветься клі кетер, оскільки всі десять сфірот були на рівні кетера. І тому, попри те, що це поширення світла потім усунулося, все ж залишилося від нього решімо, котре утримує і дає існування там попередній формі, щоб не анулювалася зовсім через відхід світла.

І, згідно з цим, зрозумій, що світло решімо, котре залишилося від першого поширення і відбите світло, що спускається, котре є світлом некудот, - вони є двома протилежностями, і б’ють і стикаються одне з одним. Бо світло решімо посилюється саме в першому поширенні, коли пряме світло поширилося до екрана бхіни далет, і дуже бажає, щоб екран залишився саме з авіютом бхіни далет, четвертої. Бо саме через сильний авіют, що в бхіні далет, має воно цінність висоти кетера. Проте, світло некудот, тобто сам екран, навпаки, зміцнюється з усіх сил, щоб очиститися від грубого світла, що в ньому, бо воно є категорією суду, і бажає цілком очиститися і зробити свої властивості тотожними з Сотворителем. Бо вкарбований в ньому перший початок точки скорочення, котра є його коренем, - і зрозумій це добре.

11. І таким чином зрозуміємо четвертий вид світел, що впали через зіткнення світла решімо зі світлом некудот, і зветься він – отійот (літери), вони як 288 іскор розбиття келім світу Некудім. І слід знати тобі, що там, де наведено в Зоар, в Тікуней Зоар і в творах Арі назву "ніцуцін" (іскри), або, (як варіанти) "ітноцецут" (іскріння), - це вказує на феномен відбитого світла. Бо світіння прямого світла так і зветься "світлами", або "негорін" (арам.) тощо. А світіння відбитого світла позначаються назвами "іскри" та подібне. І з цього зрозумій, що іскри, що впали через зіткнення решімо від відбитого світла, що спускається, - вони є також решімо, просто це – решімо відбитого світла, і тому визначаються іменем "ніцуцін", іскри.

Отже, вище, в пункті 8, з’ясувався порядок спуску відбитого світла, яке спочатку було отримане для очищення зеїр анпіна, і виявилося відділеним від бхіни далет, котра є справжньою малхут. І коли світло Нескінченності поширилось і повернулось до екрану, що в клі зеїр анпіна, буде це світло малхут на рівні хохми, і відніметься тепер від загального світла Акудім категорія кетер, оскільки малхут в зеїр анпіні не стала знову кетером, а хохмою, [і пояснено, що головне, що дає міру висоті десяти сфірот створіння – це світло малхут, як зазначено вище, дивись в "Панім Масбірот", розд.4], і виходить клі справжньої малхут – без світла. І повинно залишитися в ній два решімо: решімо перше – від світла таамім, котре дає існування і утримує авіют бхіни далет, скільки може, а також решімо друге, - від світла некудот, тобто від того світла, що належить екранові і бажає очиститися. Проте, обидва вони не можуть залишатися разом, бо є протилежними одне одному, адже місце, де є решімо таамім, зветься клі кетер, тому що його десять сфірот є висотою кетера. А місце, де є решімо відбитого світла, що спускається, зветься клі хохма, або "те, що нижче кетера". Тому пішло від малхут також її решімо, і також піднялося в клі зеїр анпіна, а решімо відбитого світла, що спускається, залишилося на своєму місці. І виходить, що тут виштовхнуто решімо заради іскор відбитого світла, проте відтак і далі виштовхуються іскри відбитого світла, заради світла решімо.

А після цього, при підйомі екрана на місце біни, тобто, коли очистилася бхіна бет, світло Нескінченності поширюється і повертається від кетера до біни й від біни до кетера. Тоді стає відсутньою також категорія хохми, і виходить, що клі зеїр анпіна залишається без світла. І залишається також там два решімо, - від світла таамім, і від відбитого світла, котрі протилежні одне одному. І тут решімо перемагає іскри відбитого світла, при цьому решімо таамім залишається в клі зеїр анпіна, і тому залишається в стані клі кетера. Однак решімо відбитого світла, котре є іскрами клі хохма, виштовхуються вниз під табур, тобто вниз від клі кетера, бо поширення світу Акудім – до табура, адже малхут Акудім зветься табуром. І вже відомо, що там залишаються іскри кетера відбитого світла, що спускається, що дорівнюють категорії кетера хохми. Адже решімо малхут таамім, котре є категорією справжнього кетера, піднялося в зеїр анпін, а іскри, що впали з клі зеїр анпіна, котрі є іскрами "хохми, що в хохмі", впали нижче табура, туди, де кетер хохми, як сказано вище.

І тим же чином, при підйомі екрану до хохми, тобто, коли очистився він до рівня бхіни алеф, світло Нескінченності поширювалося і поверталося від кетера до хохми, і від хохми до кетера. Бо це світло – воно рівня Зеїр Анпіна, і віднято було також рівень біни, то залишилося клі біни порожнє, без світла. І залишилися два решімо, згаданих вище, з них решімо таамім залишилося на своєму місці, а решімо відбитого світла, що спускається, відштовхнуто і впало нижче іскор хохми, що нижче табура.

А потім очищається до кетера, котрий є коренем, і, само собою, пропав увесь авіют, що в ньому, і припинився зівуґ де-акаа, і немає вже відбитого світла, і виходить, що не впали іскри з рівня кетер, а залишилося там лише решімо таамім.

І ось, добре з’ясована тема протилежності між решімо та відбитим світлом, що спускається, через що розділилася зв’язка, і решімот від десяти сфірот таамім залишилися на своєму місці, котрим є келім КАХАБ ЗОН кетера до табура АК, а іскри, котрі є решімо відбитого світла, що спускається, впали назовні від свого ступеня, в котрому були, і визначається, що вони нижче табура, тобто нижче малхут Акудім, а це – келім КАХАБ ЗОН хохми, і вони, як сказано вище, звуться отійот.

12. І ось, причина очищення вже пояснена вище, в кінці пункта 9. Оскільки внутрішнє світло зв’язано в клі малхут, котре насправді лише зовнішнє клі для світла, що оточує, як пояснено в 7-му пункті. Тому, позаяк відбите світло піднімається і повертає хохму та біну панім бе-панім, виходить, що авіют біни пішла від неї, через те, що вона знову перетворюється з хохмою в одну сутність, як було спочатку. А при скасуванні авіюта в корені, скасовується разом з ним, звичайно, і авіют, що в гілці. І з цього зрозумій, що процес поєднання біни з хохмою очищає також і екран, і він також піднімається нею і завдяки їй, зі ступеня на ступінь, аж поки не зникає. Коли починає відбите світло приходити до біни, і вона починає повертати панім до хохми, піднімається цим екран бхіни далет і бхіни ґімель. А коли живиться світлом хохма від панім хохми, виходить, що екран піднімається до бхіни бет. І коли перетворюється з хохмою в одну сутність, тоді піднімається екран до бхіни алеф, аж поки не піднімається до бхіни шореш, - це те, що згадано в Ідра Раба, - "і повертає ніцуц".

З цього випливає, що світло хохма є загальним світлом сутності першого створіння. Тобто, світ Акудім і відбите світло, що піднімається від клі малхут, з’єднані одне з одним і переслідують одне одного. Бо без відбитого світла не зможе світло хохма розповсюдитися в створінні, через біну, що звертає свої панім живитися світлом хасадим від кетера, а її ахораїм повернуті до хохми, тобто, щоб не живитися від неї світлом сутності. І лише коли виходить відбите світло, тоді біна повертає свої панім до хохми, і тільки тоді може світло сутності поширитися в створінні. Тож виходить, що світло сутності залежить від відбитого світла. А коли повертаються хохма й біна панім бе-панім, і припиняється її живлення від кетера, тоді скасовується авіют, що в ній, і, само собою, скасовується також авіют в гілці, котрою є екран, і, природно, зникає також відбите світло, то виходить, що відбите світло відштовхується і видаляється через світло сутності.

І цим добре пояснюються слова Арі, котрі я навів вище, в пункті 5. Що внутрішнє світло і навколишнє світло, що оточує, вдаряють одне в одне, і через їхнє зіткнення народжуються келім. Бо внутрішнє світло є світлом хохма, що поширюється в створінні через відбите світло, як згадано вище, а світло що оточує – це суть екрана, який є зовнішнім клі, з котрим зв’язане все світло, що оточує, що в майбутньому проявиться в світах як відбите світло, як сказано в пункті 7. І попри те, що вони залежать одне від одного, все ж внутрішнє світло, що поширюється через те, що хохма й біна повертаються панім бе-панім, ударяє в світло, що оточує, котре очищає екран і призводить до того, що світло йде зі світу Акудім. І цим відокремлюються також решімот таамім і решімот відбитого світла одне від одного. А решімо відбитого світла відштовхується назовні, за межі, тобто нижче табура, і звуться отійот, і саме вони є келім, як відомо, і вивчи це добре.

13. І ось з’ясувалася добре причина виходу (світла), через поетапне очищення екрану, аж поки зникає все відбите світло, а з ним також світло сутності кетера і хохми прямого світла. Проте це залишається так лише після зникнення світла сутності через те, що біна повернула свої панім до кетера для отримання світла хасадим. Виходить, що повертаються до неї ахораїм і авіют, як раніше, і коли так, то повертається також її авіют до екрана, котрий є її гілкою. І відомо, що пряме світло від Сотворителя не припиняється для створіння навіть на мить. Тому, після того, як екран знову огрубів, - знову повертається до нього пряме світло Нескінченності, на відомі чотири бхінот, для (нового) зівуґа і відбитого світла, і знову поширюються десять сфірот прямого і відбитого світла в світі Акудім, і це зветься другим поширенням світу Акудім.

Проте, після того, як хохма й біна, знову повернулися панім бе-панім завдяки відбитому світлу, знову відбувається очищення авіюта і ахораїм біни. А з нею також авіют екрана, котрий є її гілкою, і знову скасовується зівуґ де-акаа і відбите світло, і знову біна починає живитися світлом хасадим від кетера. І знову зникає світло сутності, як і раніше. Також, тим же чином, після того, як знову з’явилися у біни ахораїм та авіют, знову повертається авіют до екрана, і, само собою, знову повертається пряме світло до екрана, і завдяки йому поширюється також світло сутності, як зазначено вище. І в той самий спосіб повторюється завжди, що через появу відбитого світла знову поширюється світло сутності, а через появу світла сутності зникає відбите світло, а при зникненні відбитого світла знову екран набуває авіюту. І знову поновлюється відбите світло, і знову поширюється світло сутності, і це повторюється. І виходить, що це друге поширення постійно, як полум’я, коливається туди й сюди. І це те, що каже Арі, що внутрішнє світло і світло, що оточує, зв’язані в одному клі, і вони б’ють одне в одне і стикаються одне з одним.

І зрозуміла велика відмінність між першим поширенням Акудім, котре було на рівні кетера через пряме світло, що робить зівуґ з екраном бхіни далет для теперішнього поширення, котре лише на рівні хохми, оскільки весь авіют екрана є лише поширенням авіюту біни, на зразок авіюта зеїр анпіна, котрий через це притягує лише рівень світла хохма. І також і це світло не існує постійно, а як полум’я, що коливається туди й сюди. Тож добре з’ясувалося, що друге поширення Акудім є феноменом, котрий походить від того, що видалилося перше поширення. І вивчи це добре.

14. І з цього прийдемо до розуміння слів Арі в "Розділі Некудім" (глави 1 і 2) про те, що АК скоротив себе, і підняв всі світла, що нижче табура, вгору, вище табура, і піднялися як МАН до АБ Ґальґальти, і простягнув там парсу в своєму нутрі, і світло, що піднялося від НЕГІ, вийшло через ейнаїм (очі), аж поки не притягнулося під табур, і поширилося як десять сфірот світу Некудім. А світло, що з’явилося через підйом МАН, прийшло також, і пробило парсу, і спустилося нижче табура, і розповсюдилось через отвори табура і єсод в десять сфірот світу Некудім. І з двох цих світел вибудувалися десять сфірот світу Некудім. І тема двох цих світел, а також тема цього нового скорочення потребують широкого пояснення, і вони будуть пояснені в свій час, а тут ми з’ясуємо їх в певній, необхідній мірі.

Отже, про світла, що нижче табура АК. Вже пояснювалося вище, в пункті 11, що це, за суттю, є отійот і ніцуцін, котрі впали через зіткнення решімо кетера і таамім з решімо хохми і некудот, так, що вийшли нижче від усіх решімот кетера, і місце цього виходу зветься НЕГІ та "нижче табура". І ось тепер, після того, як знову сталося друге поширення в світі Акудім, що є лише світлом хохма в клі кетер, знову зрівнялися решімот таамім з решімот некудот, бо обидва вони є категорією хохми, і тому притягнулися й піднялися всі КАХАБ ЗОН решімот некудот, що нижче табура, і поєдналися знову з решімот, що нижче табура, і з’єдналися знову з решімот, що вище табура. І це те, що говорить Арі, що АК підняв світло, що під табуром, вище табура. Проте, треба зрозуміти, чому це називається скороченням. А справа в тому, що існують дві категорії ніцуцін, що піднялися:

перша – це ніцуцін кетера відбитого світла, що спускається, котрі залишилися в самому табурі, який є малхут Акудім і бхіною далет. До неї не доходить світло другого поширення, оскільки воно - від бхіни ґімель і авіюта від поширення ахораїм біни;

друга – це ніцуцін ХУБ і ЗОН, котрі належать до бхіни ґімель, як сказано вище, в пунктах 11 і 12.

І тому, після того, як піднялися ХУБ ЗОН ніцуцін, примножилися там світла більше, ніж раніше, з причини авіюта, що додався в них через їхнє падіння під табур. І тому притягнулися туди також ніцуцін кетера, що в табурі, котрі є бхіною далет. І, само собою, з’явилося і розповсюдилося до них пряме світло Нескінченності, що не припиняється для створінь навіть на мить. І відбувся зівуґ відбитого світла бхіни далет, і тому вийшли десять нових сфірот рівня кетер, як при першому поширенні.

І ти бачиш, як з ніцуцін, що піднялися, утворилися дві категорії десяти сфірот: ХУБ ЗОН ніцуцін, що утворилися лише при їхньому підйомі, тому що вони – з бхіни ґімель, як друге поширення, утворені як десять сфірот рівня хохми. І від ніцуцін кетера утворені нові десять сфірот рівня кетер. І два ці парцуфи є коренями парцуфів Аба ве-Іма та Ішсут світу Ацилут. При цьому новий парцуф рівня кетер – це Аба ве-Іма, і зветься хохма і Аба світу Ацилут. А парцуф старого світла, що є рівнем хохми, - це Ішсут. І зветься біною та Імою світу Ацилут. І в цих коренях зрозумій те, що згадано в Ідра Зута, що "Батько (Аба) виводить матір (Іму) назовні заради її сина". А сам Аба робиться як "захар і нуква" (чоловіче та жіноче начала). Бо вищий парцуф, котрий на рівні кетер, що зветься Аба, робиться як "захар і нуква", оскільки підняв до себе бхіну далет, котра є нуквою і малхут. А біна, що є нижнім парцуфом, рівень котрого нижче кетера, виходить назовні від Аба, через нукву, що є бхіною далет, котра затримує і робиться закінченням для вищого світла, щоб не поширювалось нижче неї. І тому називається ця бхіна далет парсою, без отвору, котрий є в бхіні бет. І Ішсут не облачає світло кетер через цю парсу.

І виходить, що бхіна бет, котра є біною, щодо якої не було зовсім першого скорочення, усувається зараз, бо скоротилася також через те, що вона нижче бхіни далет. І це, як сказав Арі, що АК скоротив себе, піднявши світло, що під табуром, що базується на бхіні бет, котра тепер скоротилася через підйом МАН, як сказано вище.

15. І слід знати велику відмінність між рош (голова) і ґуф (тіло), де рош зветься ҐАР, а ґуф зветься ВАК, або ЗАТ, або ЗОН. І сам ґуф поділяється на ҐАР і ЗОН. А корінь цього поділу той, що до пе, котре є малхут, знаходиться пряме світло в основі конструкції, а відбите світло, що піднімається і з’єднується з ним, є лише "одягом" для нього. А протилежним йому є ґуф, котрий є поширенням самого екрану, в тій мірі, в котрій одягає сфірот рош. І тому буде відбите світло головним в його "будові", а десять сфірот прямого світла, як його галуззя. Він дійсно називається ЗОН, незважаючи на те, що головне в ньому лише малхут. І це тому, що світла малхут взагалі не існує, крім як з НЕГІ зеїр анпіна, що з’єднуються з нею в зівузі де-акаа, і тому вони обидва вважаються як одне, що поширюється як відбите світло. І вже з’ясовано вгорі, що екран, що затримує, і відбите світло, котре виходить завдяки екрану, вважається, що належить не до Сотворителя, а виключно до створіння, і тому рош вважається сутністю світла Сотворителя, а ґуф вважається лише дією самого створіння, - і зрозумій добре.

І цим з’ясовується п’ять парцуфів, з яких складається АК, що звуться Ґальґальта, АБ, САҐ, МА і БОН, в порядку їхнього створення і облачення одного одним, і як вони зв’язані один з одним і походять один від одного за принципом «попереднє й наступне» з причини задуму Творця, думки Його єдиної й особливої, що пояснено добре в "Панім Масбірот", розд.1. Її сутність – насолодити створіння, і ця Його думка є коренем сутності клі, а також першого скорочення, що здійснено в бхіні далет. Проте, непрямим шляхом, як описано там в п.7 в притчі про багатія. І ця єдина думка містить в собі всю дійсність, і всі світи, і всю численність характеристик і форм, і дій до кінця виправлення. Коли всі вони знову поєднаються в світлі Нескінченності, що було перед скороченням, в Його простій єдності, в єдиній формі, що постає перед нами: "насолодити створіння".

І ось, відразу ж, за сутністю цимцуму (скорочення) в бхіні далет, котра є великою силою бажання, як вся малхут Нескінченності, розкрилися в решімо, що спорожніло від світла, чотири форми стадій, у вигляді клі, що зветься хохма й біна, зеїр анпін і малхут. І в них внутрішнє світло і світло, що оточує. Загалом 12 форм. А потім прийшло світло на решімо, до точки скорочення, бо світло Творця ніколи не припиняється, - і тоді простягнулася тонка лінія в решімо. А зветься тонкою, тому що світло сутності поширюється в створіння не інакше, як у відбитому світлі, що піднімається, через зівуґ, від екрана. І завдяки відбитому світлу розкривається образ АК у вигляді парцуфа Ґальґальта, що зветься, за аналогією, початком лінії. І він поширюється на 25 бхінот. Бо є КАХАБ ЗОН в довжину, і також вшир є КАХАБ ЗОН. Адже через те, що малхут стала кетером, розповсюдилися всі КАХАБ ЗОН в десять сфірот до кетера, і називається, за аналогією, "ґальґальта, ейнаїм, АХАП", або Ґальґальта, АБ, САҐ, МА і БОН. І висота кожного – до Ґальґальти, і зрозумій. І з внутрішності цього створіння виходять його світла назовні, як пояснюється в "Панім Масбірот", розд.3, - вивчи там добре порядок виходу світел назовні через очищення екрана.

16. І, згідно з цим, спочатку вийшов АБ назовні, а вихід – це погіршення, бо з причини очищення бхіни далет внутрішнього АК, що зветься "пе" (рот), дістала авіют бхіни ґімель, а після того, як світло Нескінченності прийшло до цього екрану, виходять нові десять сфірот на рівні хохма, що і зветься АБ.

А отже АБ, що виходить назовні, гірший, ніж АБ, що залишився всередині АК, на рівні кетер.

І виходить, що кетер зовнішнього АБ одягається на хохму Ґальґальти, і поширюється до табура внутрішнього АК, і має він також 25 бхінот. Десять сфірот його прямого світла, котрими є його ґальґальта, ейнаїм, озен, хотем, пе, що поширюються, кожний, завдяки відбитому світлу, на п’ять бхінот, до кетера АБ. Проте, загальний кетер внутрішнього АК залишається відкритим.

І визначається в ньому також рош і ґуф, де від пе і вниз називається ґуф, оскільки це лише поширення екрану, і тому зв’язані там внутрішнє світло і світло, що оточує, в бхіні далет АБ. Тому, вимушені були усунутись, і вони називаються світ Некудім, котрий є категорією ЗОН і ґуф зовнішнього АБ.

І вже з’ясувалося, що через вихід [світла] повернувся авіют в екран, і прийшло туди друге поширення, як сказано вище, в пунктах 13 і 14, це те, що піднімає вище табура ті світла, що були під табуром. І через це підняття встановилися вищі Аба ве-Іма, і протягнулася парса під ними, і Ішсут від парси до табура. І все це підняття називається зовнішнім парцуфом САГ, тобто вийшов зі свого попереднього ступеня, бо в зовнішньому АБ була біна на рівні кетера хохми, і це феномен світла "озен" до "шіболет а-закан" (колос бороди). І в цьому парцуфі, що утворився від ніцуцін, котрі впали від світел пе зовнішнього АБ, виходить, що біна цього парцуфа - під усіма десятьма сфірот вищих Аба ве-Іма. І через це менша на один ступінь - кетер. А місце її – від пе і нижче, тобто, від "шіболет а-закан", котрий є її ґальґальтою. І, як і зовнішній АБ, облачає лише малхут загального кетера. А дев’ять перших залишаються відкритими, також і зовнішній САҐ облачає лише малхут кетера АБ, тобто від пе і вниз. А його дев’ять перших, котрі є загальним змістом рош, залишаютья відкритими. І так само, як АБ виводить своє відгалуження через "сеарот рейша" (волосся голови), так і цей САҐ виводить своє відгалуження через сеарот АХАП, що розкрилися на своєму місці. І це – світло, котрого не стало в них через те, що вони вийшли, порівняно з вищим, котрий залишився там, в сеарот, навколишнім світлом, що оточує, як це у того, навколишнього світла, що повертається. І цей САҐ облачається на АК від шіболет а-закан до його сіюма (закінчення), тобто категорії його рош, і це – ҐАР, що протягуються до табура. І вони, за їхнім порядком: ґальґальта, ейнаїм, озен і хотем. А його пе поширюється саме в десять сфірот ґуфа, так само, як пе зовнішнього АБ. А зі світлами пе зовнішнього САҐ відбувається те ж, що і зі світлами пе зовнішнього АБ, бо через те, що вони зв’язані в одному клі, сталося і з ними очищення екрану, поетапне, аж поки не очистився до рівня кетер, і тоді пропадає все поширення. І це є сутністю розбиття келім і падіння РАПАХ, 288-ми ніцуцін, як описано у відповідному місці. Проте, це сталося лише в категорії їхніх ЗОН, а не в їхніх ҐАР, а отже, через встановлення парси, як буде пояснено у відповідному місці.

А потім простягнулися, піднімаючись, також ніцуцін, що впали з пе зовнішнього САҐ, за принципом підйому МАН, і тоді з’явився новий МА, і утворилися десять сфірот Ацилут за сутністю 12 парцуфів. І всі попередні ступені включилися в світ Ацилут, а від світу Ацилут зробився як "відбиток" світ Брія, так, що все, що є в Ацилут, відбилося в Брія, а від Брія відбився світ Єцира, а від Єцира відбився світ Асія. І тому немає нічого, що існувало б і діяло в нижніх, у чого не було б прямого зв’язку з вищими, з котрих вийшли і простягнулися до існування у вигляді нижніх.

І це те, що сказали кабалісти: "Немає жодної травинки внизу, в котрої не було б ангела вгорі, що б’є її і говорить їй: "Рости!" Бо все, що приходить з вищого світу до нижнього, - приходить завдяки зівуґам. Проте, світи поділяються на внутрішні та зовнішні, при чому внутрішність світів, від Ацилуту й нижче, не походить від зівуґа де-акаа в екрані, а від зівуґа єсодот. Але категорія того зовнішнього, що приходить зі світу в світ, приходить завдяки зівуґу де-акаа. І це те, на що точно вказали кабалісти, що ангел, що в світі Єцира, котрий є коренем травички, що в світі Асія, - він впливає на неї і ростить її через зівуґ де-акаа (єднання ударом), тобто б’є і говорить їй – рости. Бо "говоріння" – це вплив, як відомо. І з’ясувалася добре тема попереднього і подальшого у Ґальґальти, АБ, САҐ світу АК. І якість облачення їхнього одне на одне, і що всякий нижній, він як ЗОН вищого, що походить лише від ніцуцін світел пе вищого.

І з’ясувалося, що у вихід АБ назовні включено екран бхіни ґімель, а у вихід САҐ назовні включено екран бхіни бет, в нукву Аби. А у вихід МА зсередини назовні включено екран бхіни алеф, і це буде пояснено потім. А малхут бхіни ґімель зветься табур, а бхіни бет зветься парса, а бхіни алеф зветься кіркою, і немає сенсу продовжувати більше. А я лише зв’язав теми з їхніми коренями, способом коротким та легким, і це є моїм наміром тут. А в самій книжці пояснюються всі речі ширше.