Бней Барух Академія кабали

У Зоар (глава Балак) написано так: "Є три, що називаються молитвою: молитва Моше, молитва Давида й молитва бідного. Яка з них важливіша за всіх? Я сказав би, що молитва бідного. Молитва ця передує молитві Моше і передує молитві Давида. Запитує: з якої причини? І відповідає: тому що бідний - скрушений серцем, а сказано, що близький Творець до скрушених серцем. І бідний завжди свариться з Творцем, а Творець слухає, і чує його слова, "молитву бідного, коли огорне". І треба було б сказати: коли огорнеться. То що означає "коли огорне"? Пояснення таке, що він спричинює запізнення, оскільки примушує запізнитися всі молитви в світі, які не входять, аж поки не ввійде його молитва. І Творець, Сам особисто усамітнюється з цими образами, як написано: "І перед Творцем виллє слова свої". Всі воїнства небесні запитують одні інших, чим займається Творець, з чим Він клопочеться? Говорять їм: "Він з великою пристрастю усамітнюється зі Своїми келім (букв. "посудини" для світла Творця)", тобто з тими, хто зі скрушеним серцем. І це й є молитва, що затримує й примушує запізнитися всі молитви в світі".

І потрібно зрозуміти з приводу цих трьох молитов, яка різниця між ними: між молитвами Моше, Давида й бідняка. У чому важливість бідного: через те, що має образу на Творця, він затримує всі молитви? Також потрібно зрозуміти, що означає "затримує всі молитви в світі", як ніби не може Творець відповісти на всі молитви одночасно, і потрібен Йому час (боронь Боже), а вони неначе повинні стояти в черзі одна за одною?

Пояснимо це в поняттях духовної роботи, коли всі ці три молитви існують в одній людині. І є трьома її станами, які проходять один по одному згідно з порядком духовної роботи. Тут ми знаходимо три хісарони (нестачі), про які людина просить у Творця, щоби Той задовольнив їх:

1) Властивість "Тора", звана категорією "Моше".

2) Властивість "малхут небес" ("царство" властивості віддачі).

3) Бідний, який є властивістю "з розбитим серцем", що зветься келім Творця.

І потрібно зрозуміти, що означає "близький Творець до тих, хто зі скрушеним серцем". І це зветься "близький", а близький – ми вчимо, що сенс цього в тотожності властивостей. Але яка може бути тотожність властивостей з Творцем, якщо говоримо про людину з розбитим серцем?

І ще треба зрозуміти, що ми вчимо: "близький до тих, які закликають до Нього істинно". Виходить, що таке "близький"? – отже, істина зветься "близький", а не скрушений серцем називається близьким. І ще потрібно збагнути - в чому суть претензій, які є в бідного до Творця, і неначе Творець говорить, що правда за бідняком. Адже ми бачимо, що через претензії ці Він дослухається до голосу бідного більше, ніж до інших, як сказано в Зоар.

І ось, в "Передмові книги Зоар" написано так: "Почав рабі Шимон: "Той, хто втішається в святкові дати і не віддає Творцеві Його частину…" А в коментарі "Сулам" пояснює, що означає частина Творця, так: "Частина Творця" означає "радувати бідних", наскільки здатний це зробити, бо в ці дні, в свята, Творець приходить оглядати Свої розбиті келім".

І пояснюється в "Суламі", чому частина Творця - це бідні: бо маються на увазі розбиття келім, яке було до створення світу. І пише так: "Адже розбиттям келім святості й падінням їхнім в світи БЄА відокремленості, впали разом з ними в кліпот іскри святості, а від них у владу кліпот попадають всі види любові та насолоди, і вони переводять їх для отримання людини і для її втіхи, і цим спричинюють всілякі злочини, як крадіжка, грабунок і вбивство".

Відповідно до цього потрібно пояснити, що таке бідний, який претензії виражає з обуренням. Тому що він говорить: "У чому я винен, що створив Він мене з розбитих келім, і через це маю я в собі всі ганебні пристрасті та злі думки, адже все це перепало мені лиш через те, що я походжу від розбиття келім, а там вперше забажали притягнути вище світло в клі отримання з наміром ради отримання, а зовсім не ради віддачі. І з цієї причини втілилася в мені властивість себелюбства, і за це я перебуваю вдалині від будь-чого духовного, і не маю я ніякої долі в святості, адже саме там основа келім, котрі мають виключно намір віддачі. Виходить, що те, що я терплю, - все це тому, що немає мені аніякого доступу до святості, і я бачу, що віддалений від Тебе внаслідок розбіжності властивостей, яка є в мене через себелюбство. І воно є тим самим ненависником, що міститься в моєму серці, і саме воно є причиною всіх злих станів, які я переживаю, - і все походить від того, що Ти створив мене таким".

Тому він приходить зі скаргою й говорить: "Я не здатен поміняти природу, яку Ти створив мені, але я бажаю від Тебе, щоб так само, як Ти створив мене з себелюбством, - дай мені зараз іншу природу, так, як дав мені першу, тобто, бажання віддавати. Бо я не можу воювати проти природи, яку ти вживив у мене. І маю я доказ того, що Ти винуватий, - адже немає мені сил подолати, бо ж сказали мудреці так: "І сказав рабі Шимон бен Леві: "Зле начало людини переборює її щодня і бажає вмертвити її, як сказано: "Спостерігає злочинець за праведником і бажає вмертвити його", і якби Творець не допоміг, - не подолала б людина його, як сказано: "Всесильний не залишить мене в його руці".

Виходить, що обурення бідняка виправдані. Тобто, немає в нього сили подолати того, якщо Творець не допоможе, як сказано мудрецями. Коли так, він і приходить з претензією до Творця, що тільки Він може допомогти, і ніхто інший, оскільки з твердження мудреців витікає, що Творець робить так навмисно, щоби була потреба в молитві, адже "Творець сподівається на молитви праведників", тобто тих, які моляться, бо хочуть стати праведниками. А сенс цього пояснено в попередніх статтях мого пана, батька й учителя.

Виходить, згідно з цим, що обурення, яке є в нього до Творця за те, що створив його в такій ницості, є справедливим, тобто Творець сам робить, що годі й сподіватися, що хтось допоможе, крім самого Творця. Тому й зветься молитва бідняка "скрушені серцем", тобто, приходить від розбиття келім. Отже, претензії розбитих серцем є істинними. А істина називається "близький", тому що це узгодження властивостей з Творцем. Тому ця молитва приймається першою, оскільки тут починається порядок роботи.

Звідси зрозуміємо те, що запитували: тут говорить, що "близьким" називаються скрушені серцем. А там вчили, що "близький" – це істина, як написано: "Близький Творець до всіх, хто закликатиме до Нього істинно". А відповідь така, що претензія скрушених серцем є правдивою. Виходить, що обидва – одне й те ж, це означає, що треба знати, що коли починають молитися Творцеві, треба говорити до Нього речі істинні.

І це як ми з’ясували в статті, що коли приходить молитися Творцю, треба говорити до Творця, щоб допоміг: “Адже я дійсно в стані, найгіршому в світі. Тому що навіть може бути, що є люди, які стоять нижче за мене, як в Торі так і в духовній роботі, але вони не відчувають істину так, як я відчуваю свій стан. Тому вони поки що не мають того хісарону, що є в мене. Тому не так вже й потребують, щоби Ти допоміг їм. Однак я бачу свій істинний стан, що не маю я жодної належності до духовного, - після всієї роботи, яку я присвятив цьому, стосовно як часу, так і сил. Але все ж таки я бачу нині, "наскільки давні дні були кращими за ці". І скільки б я не намагався йти вперед, відчуваю, що йду назад”. Це зветься "істинним твердженням". І можна сказати, що це є тотожністю властивостей з Творцем, тому, що висуває істинні твердження.

А звідси зрозуміємо питання, чому молитва бідного затримує всі молитви, і чи не може Творець відповісти на всі молитви одночасно? Проте, ми повинні дослідити всі три молитви так, як усі три вони - в одному тілі. Означає це, що відповісти людині на все, що вона просить, можна лише зважаючи на її духовний рівень, бо лише відповідно йому вона може отримувати. Тобто, що коли прийме це, - щоб було це їй на користь. Але ж коли отримає якесь наповнення, яке просить, - і буде їй це на шкоду, то напевно не дадуть їй за її бажанням, оскільки Творець хоче дати їй добро, а не завдавати зла.

Тому мусить нижній отримувати згори згідно з тим, чого насправді йому бракує. Тому й змушений молитися про свою убогість, про те, що він обурений тим, що створено його з бажанням отримувати, адже він відчуває це як якесь зло, що сидить в ньому, завдаючи йому всі лиха. А потім він може просити, щоб дали йому малхут небес, оскільки дали йому вже келім віддачі, і він вже може отримати властивість віри, що зветься малхут небес. Тобто, людина не може отримати тягар малхут небес, званий "вірою", перш ніж матиме келім віддачі. Як сказано в коментарі "Сулам": "Бо закон такий, що не може створіння отримати зло від Нього відкрито, адже це (боронь Боже) є ґандж для слави Творця, коли створіння сприйме Його як такого, що діє зле, оскільки таке не личить досконалому Діячеві. І тому, коли людина почувається зле, в тій же мірі находить на неї невір’я в вище управління, і не існує вже для неї Того, Хто діє".

Тому, перш за все людина має отримати силу згори, щоб мати іншу природу, котрою є бажання віддавати. А потім може просити наступного рівня, що є властивістю "Давид", тобто категорію "малхут небес". Виходить, що молитва бідняка затримує всі інші молитви.

А після цього з’являється інша молитва, що є "молитвою Давида", і вона – категорія малхут небес, коли людина просить, віри, щоб вона відчула Того, Хто діє, який діє своїм управлінням у всьому світі, бо тепер вже може осягнути Творця як такого, Хто чинить добро, як сказано в "Суламі", адже оскільки є в неї вже келім віддачі, то вона вже може бачити, як Він чинить добро.

Виходить, що неможливо людині досягти віри, яка є малхут небес, до того, як дістала спочатку виправлення властивостей, тому що повинна завжди бути готовою до віддачі, а не отримувати ради отримування. Бо інакше з небес не дають людині досягти властивості віри. І це називається, що молитва бідняка затримує всі молитви. Тобто, як зазначено вище, перш ніж людина відкриває свій хісарон, те, що вона занурена в себелюбство, і бажає вийти з цього, - не можна їй просити решти речей.

А потім приходить час "молитві Моше", яка є категорією "Тора", бо неможливо удостоїтися Тори раніше, ніж досягне властивості віри. Бо "заборонено навчати Торі ідоловірця", як сказано: "І ось Тора, яку поклав Моше перед синами Ісраеля". І як сказано в Зоар: "Заборонено навчати Торі ідоловірця", адже й той, хто обрізаний, але не дотримується заповідей Тори, подібний необрізаному. Як написано: "А якщо кам’яний жертовник робитимеш Мені, не будуй з тесаного каменя, бо меч свій замахнув ти на нього і осквернив його". Хоч і "меч свій замахнув на нього", тобто обрізав себе, але "і осквернив його", - означає, що осквернив обрізання".

Витікає з цього, що навіть той, хто обрізаний, і має батьків юдеїв, - ще не називається відносно Тори "Ісраелем", щоб можна було вивчати з ним Тору, - якщо не дотримується заповідей Тори. Так це виходить зі слів Зоар.

Ось, в Зоар написано так: "А вино веселитиме серце людини, - це "вино Тори", бо ґематрія "вино" така ж, як і "таємниця". І так само як і вино має бути закритим і запечатаним, щоб не було пролито для служіння ідолам, так і таємниця Тори, має бути закритою й запечатаною. І всі її таємниці - лише для тих, хто тріпоче перед Творцем".

Отже, "молитва Моше", тобто категорія Тори, є наступним етапом після категорії малхут небес, що зветься властивістю трепету, і це означає, що "Тора передана саме тим, хто тріпоче перед Ним". І це сенс сказаного мудрецями: "Тфілін (тут "тфіла", букв. "молитва") для руки передує тфіліну (тут "тфіла") голови", тому що написано: "І нав’яжеш його як знак на руці твоїй", а потім – "і будуть тфіліном між очима твоїми".

І Зоар пояснює, що тфілін руки – це малхут, а тфілін голови – це зеїр анпін. І тфілін руки має бути прикритим, тому що написано: "І будуть тобі знаком на руці твоїй", то пояснено: "Для тебе цей знак, а не для інших". І сказав мій пан, батько й учитель, що малхут називається вірою, тому має бути прихованою, це означає, що малхут, позаяк вона віра вище знання, тому це зветься "прихованням". Отже, після того, як прийме категорію віри, що зветься малхут небес, тоді можна удостоїтися Тори, що зветься "зеїр анпін", який натякає на тфілін голови, де вже є розкриття Тори. Тому сказали мудреці про вислів "І побачать всі народи землі, що ім’я Творця проголошено над тобою, і боятимуться тебе". А це – тфілін голови, що вже належить до "бачення".