Ось породження Ноаха

Стаття 4, 1985

(переклад з івриту)

«Ось породження Ноаха, Ноах, чоловік праведний, непорочний був в поколіннях своїх, зі Всесильним ходив Ноах».

І пояснив Раші: «Аби навчити тебе, що основне в породженнях праведників це добрі діяння». Раші пояснює, чому написано: «Ось породження Ноаха». Слід було б назвати імена синів його, тобто Шем, Хам і Єфет. То чому каже: «Ось породження Ноаха, Ноах чоловік праведний». Це він пояснює, - тому, що основне в породженнях праведників це добрі діяння».

«В поколіннях», - є серед наших вчителів, що тлумачать це як хвалу, мовляв, тим більше, якби було покоління праведників, - був би він найбільш праведним. А є такі, що тлумачать це на ганьбу, що якби жив у поколінні Авраама, вважався б, як ніщо».

«Зі Всесильним ходив Ноах». Пояснював Раші, що і про Авраама сказано: «Творець, перед яким ходив я». Ноах потребував допомоги для підтримки його, але Авраам зміцнював себе і ходив у праведності сам.

Ось, пояснимо все сказане вище в поняттях духовної роботи. Слід знати, що «батько» і «син», «батьки» і «породження» є поняттями причини і наслідку. Бо так ведеться у світі, що коли людина робить якусь справу, то певно, що з цієї справи щось народиться. Наприклад, коли людина йде працювати на якесь підприємство, вона бажає, що завдяки її діям народиться для неї зарплата, щоб могла вона цим себе забезпечити. Виходить, що «батько» тут – зусилля, а породження – це заробіток. Або коли людина вивчає якусь науку, вона бажає дістати завдяки цьому ступінь вченого і тому подібне, бо все, що людина робить, все це тільки щоб бачити породження своїх дій.

Тому, коли людина займається Торою та заповідями, вона напевно бажає, щоб народилися їй якісь породження від її дій.

І згідно з тим, що написано в «Передмові книги Зоар»: «Трепет поділяється на три види. У двох з них немає належного кореня. А один є коренем трепету. Є людина, яка трепече перед Творцем, щоб жили її сини й не померли, або від страху грошового покарання. І тому вона боїться Його постійно. Виходить, що трепіт, коли людина боїться Творця, не приводить її до кореня, бо її власна користь є коренем, а трепет – це її породження. І є людина, яка трепече перед Творцем тому, що боїться покарання в світі майбутньому і покарання пеклом. Ці два види трепоту, тобто страх перед покаранням в цьому світі і страх перед покаранням в світі прийдешньому не є ні основними в трепеті, ні його коренем». «Трепіт, який є основним, - це коли людина трепече перед Паном своїм через те, що Він – великий і всевладний, Основа і Корінь всіх світів, і все вважається як ніщо перед Ним».

Виходить, згідно зі сказаним вище, що від роботи, якою людина трудить себе, і котра зветься «батьком», вона бажає бачити її породження, що зветься плодами діянь людини.

І треба бачити тут три види породжень:

а) винагорода в цьому світі, тобто щоб жили сини його і було б щастя з заробітком, і подібне;

б) винагорода в світі прийдешньому;

в) «оскільки Він – великий і всевладний», і це означає, що все породження, на яке людина сподівається, це те, що вона зможе давати задоволення Творцю.

Виходить з вищесказаного, що існує поняття породжень, котрі звуться добрими ділами. Де словом «добро» називається віддача Творцю, як написано в Теилім: «Відчуває серце моє добру річ, кажу я: «Діяння мої – Царю». Це означає, що людина бажає, щоб всі її дії, котрі вона робить, були б для Творця. І це зветься добрими діяннями. А для власної користі не бажає ніякої оплати, і вся винагорода, на яку сподівається, це тільки те, щоб мати можливість діяти, аби приносити задоволення Творцю, без ніякої оплати за свої зусилля. Тобто, щоби винагорода людини була в тому, що дадуть їй цей подарунок, - щоб мала вона можливість діяти лише на благо Творця, і щоб не було в цьому замішано ніякого наміру для власної користі. Це її оплата, заради котрої людина займається Торою та заповідями. І щодо таких добрих діянь вона сподівається, що досягне цього завдяки своїм зусиллям, про що сказано: «Створив Я зле начало, і створив Я йому Тору-приправу».

Згідно з цим виходить, що у праведників, - що є їхнім породженням? – тільки добрі діяння. Тобто, наслідки, котрі походять від причини. Де причиною є зусилля в Торі та заповідях. В той час як у решти людей наслідками причини є винагорода в цьому світі, або винагорода в світі прийдешньому. А от у праведників те, що породжується їхньою причиною - «батьком», котрий породжує «нащадків» - це лише добрі діяння. І це весь сподіваний заробіток їхній, - те, що вони зможуть приносити задоволення Творцеві.

І це те, що пояснює Раші, що «основне в породженнях праведників це добрі діяння». І це означає, що всі їхні діяння будуть заради принесення задоволення Творцю. Але треба зрозуміти те, що Раші пояснює як «основне в породженнях праведників». І що є другорядним у них, - те, що не називається «основним»?

Відомо те, що існують дії й існує розуміння та знання. Тобто те, що в рамках усвідомлення, це зветься розумінням та знанням. Це означає, що й тіло також згодне, що треба займатися Торою та заповідями. Адже після того, як людина вийде на рівень лішма, вона удостоїться світла життя, що міститься в Торі та заповідях. Як написано (Теилім, 19): «Жаданіші за золото вони і за безліч чистого золота, і солодші від меду і стільникового меду». І це зветься категорією розуміння, коли й саме тіло розуміє, що варто бути працівником Творця.

І як каже рабі Меїр: «Кожен, хто займається Торою лішма, удостоюється багатьох речей, мало того, - весь світ вартий йому, і розкривають йому таємниці Тори».

Усі ті речі, котрі досягають заняттям лішма, все це не вважається у праведників основним. Тобто не це було їхнім наміром в роботі в Торі та заповідях. А їхнє «основне» - це саме добрі діяння. Тобто, приносити задоволення Творцю. До цього вони сподівалися дійти, - до рівня діянь «вище знання». І не був їхній намір, щоб розуміння та знання були б їхніми породженнями, а лише дії були їхнім наміром. І це те, що пояснював Раші: «Навчити тебе, що основне в породженнях праведників це добрі діяння».

І згідно з цим можна з’ясувати те, як пояснював Раші слова «в своїх поколіннях»: «Є серед наших вчителів, що тлумачать це як хвалу, мовляв, тим більше, якби було покоління праведників, - був би він найбільш праведним. А є такі, що тлумачать це на ганьбу, що якби жив у поколінні Авраама, вважався б як ніщо».

«У своїх поколіннях» мається на увазі два покоління, - адже найменша множина двоє. Але щодо духовної роботи кожен зі станів називається поколінням. І це є сенсом написаного: «Покоління поколінню славитиме діяння Твої». І якщо живе людина в поколінні грішників, тобто перебуває в стані, коли має думки й бажання грішників, тоді потрібні великі зусилля, щоб вона змогла їх подолати. А твердження грішників, як відомо, свердлить їй мозок і думку запитаннями «хто» і «що». І тоді не може вона подолати їх інакше, як силою віри вище знання. І це зветься, що вона бере гору над претензією грішників не відповідями на рівні знання, а тільки силою віри вище знання вона може перемогти їх. І це називається категорією «Виконав одну заповідь, - щасливий, що переважив себе і весь цілий світ на шальку заслуг». Адже тільки діяннями можемо перемогти твердження грішника, а не розумом та судженням.

І згідно з цим слід сказати, що «покоління Ноаха», тобто покоління грішників, слід розуміти, як хвалу, тому що тоді є в нього основна важка робота. І також слід розуміти як ганьбу, що, кінець-кінцем він перебуває в поколінні грішників. Тобто є в нього чужі думки, які не личать робітникові Творця, - щоб у його розумі та серці були такі грішники.

І також слід сказати, що в поколінні Авраама означає: в поколінні, де є праведники. А отже, є в нього добрі думки праведників, а це означає, що є в його серці та мозку тільки одне бажання, і воно, – приносити задоволення Творцеві. А також думки та бажання грішників жодного разу не виникають ні в мозку його, ні в серці, - отже, ця людина перебуває в поколінні праведників.

І є такі, хто тлумачить це йому на славу, що якщо був би Ноах в цьому стані, праведників, тобто якби порівняв би сили подолання, які мав він в поколінні грішників, і яке відчуття було в нього тоді порівняно з відчуттям, яке має нині, коли він у приємностях і солодкості Тори, то ясно, що час покоління Ноаха, час, що зветься поколінням грішників, вважався б за ніщо, бо там ще не відчував добро й насолоду, - те, що відчуває в поколінні праведників.

Але в плані духовної роботи, той час, коли жив в поколінні грішників – була тоді можливість для роботи. Виходить, що покоління Ноаха важливіше, тому що є в ньому що робити, адже основне породження праведників це добрі діяння.

«Зі Всесильним ходив Ноах». І пояснював Раші, що і про Авраама сказано: «Творець, перед яким ходив я». Ноах потребував допомоги для підтримки, але Авраам зміцнював себе і ходив у праведності сам. Адже існують два види сил в людині, що звуться келім отримання і келім віддачі. Келім віддачі належать Творцю, бо Творець є дарителем. А келім отримання відносять до створіння, котре є одержувачем.

І келім отримання, котрі відносять до одержувачів, вони містяться перед келім віддачі. Мовою кабали келім віддачі називаються «кетер, хохма і ҐАР біни», а нижче них стоять келім отримання, і вони – це ЗАТ біни, зеїр анпін та малхут.

І відповідно, виходить, що келім віддачі називаються «зі Всесильним ходив Ноах», і це означає, що в місці келім віддачі була можливість ходити в святості, бо ці келім відносять до Творця, адже це – келім віддачі. І тому сказано: «Ноах потребував допомоги для підтримки», бо келім віддачі – їх вищий дає, тому й говориться, що «Ноах потребував допомоги для підтримки».

Це означає, що вищий збуджував його до роботи, що зветься збудженням згори, як написано в ТЕС, (част.9, п.6): «Однак спочатку, в перший раз, піднялися МАН не завдяки ЗОН в Абу ве-Іму, і тоді з тих МАН утворився ЗОН. А потім, коли встановлено було ЗОН, тоді вдруге вони підняли МАН». І після того, як є в нього келім віддачі, котрі здобули завдяки збудженню згори, що зветься: «Ноах потребував допомоги для підтримки», а вона приходить з боку вищого, і це й був рівень Ноаха.

А от Авраам не потребував допомоги для підтримки. І Раші уточнює це словами «Творець, перед яким ходив я», і це означає, що він ходив в келім отримання, які містяться перед келім віддачі. Адже келім віддачі стоять вгорі, і це – кетер, хохма і ҐАР біни. А нижче за них стоять келім отримання, і це – ЗАТ де-біна і ЗОН.

І оскільки Авраам ходив в келім, що «перед Ним», перед келім віддачі, котрі відносяться до Творця, а келім отримання ми відносимо до створінь, - тому називається користування келім отримання, «збудженням знизу», і відносимо їх до нижнього.

І це означає, що Авраам не потребував допомоги для підтримки, бо він ходив у келім отримання. І цими келім служив Творцеві. У той час як написано: «зі Всесильним ходив Ноах», тобто в келім, котрі відносять до Всесильного, і це – келім віддачі, тобто келім Творця. І келім ці дає Творець, як сказано вище.