Лист 67
(переклад з івриту)
Переддень Йом Кіпура 1963 року, Бней Брак
Благополуччя і всіх благ моєму другові ...
Твій лист отримав, хай допоможе Творець тобі і твоїй родині бути завжди здоровими і благополучними. І в новому році, нехай буде на те бажання [Творця], хай буде роком благословення і удачі в усіх твоїх справах. Прошу тебе писати мені листи частіше, тому що я дуже прагну знати, що чути в тебе і в твоєї родини.
В молитвах про прощення напередодні Рош а-Шана ми говоримо: "Як розкрию вуста і підніму очі, - немає у мене ні дій, ані заслуг?". І, також, ми говоримо: "І якщо за діями моїми вершитимеш закон, - то боюся, оскільки нагий я". І так само: "Не з милістю і з добрими ділами прийшли ми поперед Тебе, а убогими й злиденними стукаємо ми у Твої двері". Тобто, - в нас немає нічого хорошого. І, разом з тим, ми говоримо далі: "Не дай Cобі вчинити таке, - вмертвити праведника з грішником, і буде що праведник, що грішник. Не дай Собі, Суддя всієї землі, вчинити такий суд".
І треба зрозуміти, як це може бути, що в той же час, коли ми говоримо, що у нас немає ніяких добрих справ, - ми приходимо з претензією до Творця, і говоримо: " Не дай Cобі вчинити таке, - вмертвити праведника з грішником…" Виникає питання: хто такий праведник? (І подивися пояснення Раші в розділі "Ваєра" на цей вислів).
Відомо, що людина - це маленький світ. Тобто, вона включає в себе всі народи світу, і вони називаються, загалом, "зле начало". Це означає, що кожна людина складається з усіх ганебних якостей, які є в кожному народі, і, також, вона включає в себе "Ісраеля", який називається "добрим началом".
А коли немає у людини добрих справ, це через владу над нею її тіла вона - у владі злого начала, і тоді людина називається грішником. (Дивись в "Бава Батра", 16:1): "Сказав Раба, - просив Йов звільнити весь світ від суду. Сказав перед Ним: "Володаре світу... Ти створив праведників, Ти створив грішників, хто Тобі може перешкодити?" І пояснив там Раші: "Ти створив праведників добрим началом і створив грішників злим началом. Тому немає, хто б врятувався від Твоїх рук, адже - хто завадить? Примушені вони, грішники". З вищесказаного стає зрозуміло, що добре начало називається праведником, а зле начало - грішником).
Виходить, згідно з цим, що коли у людини немає добрих справ, то це тільки тому, що грішник, що у ній, - на чолі, а праведник, що в ній, - у хвості. Тобто, людина тягнеться за грішником, і у неї немає ніякого права протестувати. Це означає, що праведник у вигнанні. Тобто "Ісраель", що в людині, - у вигнанні, перебуває під владою народів світу, і в неї немає ніякої самостійності.
І з цього зможемо зрозуміти, чому ми приходимо з претензією до Творця: "Не дай Cобі вчинити таке, - вмертвити праведника з грішником, і буде що праведник, що грішник". Адже все життя грішників є смертю, як сказали мудреці: "Грішники за життя називаються мерцями". Тому, що життя, яким вони насолоджуються в цьому світі, є тим, що перешкоджає їм досягти вічного життя. Бо мети творіння, "насолодити створіння", неможливо досягти у віддаленні від Творця, тому що "проклятий не з'єднується з благословенним", коли так, грішники за життя свого звуться мерцями. І це є поясненням того, що грішники засуджуються до смерті.
Коли праведник під владою грішника, і у нього немає ніяких сил і сміливості перемогти його, то якщо так, то і праведник засуджується до смерті, тому що не може отримати нічого доброго від Творця, позаяк грішник, який у ньому, заважає приліпитися до Творця. І тоді праведник так само перебуває у властивості смерті. І в цьому суть претензії до Творця: "Не дай Cобі вчинити таке, - вмертвити праведника з грішником": адже праведник в нас, тобто добре начало, не здатне вдіяти нічого, - адже грішники не дають йому здобути духовне життя.
Тому коли людина бачить, що у неї немає добрих справ, вона знає, що причина цього в тому, що зло, що у ній, - панує. А Ісраель, праведник, званий добрим началом, - у вигнанні. Тоді ми просимо Творця і приходимо до Нього з претензією, що дав нам добре начало, але у нього немає ніяких сил, оскільки він у вигнанні, і тому виходить, що і праведник засуджується до смерті. І це - "Не дай Cобі вчинити таке", - і Творець визволить нас з вигнання, оскільки яка користь від того, що у нас є добре начало, зване праведник, якщо у нього немає ніякої сили. І коли так, то добре начало, дане нам, - даремне.
І в цьому наша претензія: "Вмертвити праведника з грішником, і буде що праведник, що грішник", - тобто, що обидва вони роблять, неначебто, одне й те саме. Але Творець змилується над нами і виведе з вигнання. Це відноситься до того часу, коли ми бачимо, що у нас немає ніяких добрих справ, або знаємо, що лиш це і є головною причиною, - те, що праведник у вигнанні під владою грішника.
Цього ми просимо у Творця і робимо знак в ніч на Рош а-Шана, кажучи: "Хай буде бажання, щоб ми були головою, а не хвостом". Тобто, властивість "ісраель", що в нас, - буде головою, а грішник - хвостом. І тоді удостоїмося довгого життя і благ, адже це - в задумі творіння, який полягає в тому, щоб насолодити створіння.
І удостоїмося доброго остаточного підпису.
Барух Шалом Алеві Ашлаг, син свого батька і вчителя Бааль Сулама