Лист 65

(переклад з івриту)

Друзям моїм, хай живуть вічно.

Ось, зараз місяці елуль, і прийнято серед людей, що й прості люди, інакше кажучи, обивателі, тобто ті, в кого «думка обивателів», - також зайняті справою повернення в каятті.

А яка різниця між обивателями і людьми Тори? Різниця така: обивателем (букв. «господарем дому») зветься той, хто бажає відчувати себе господарем у світі, тобто щоб збільшилося його існування в світі, щоб сам він удостоївся б довголіття, також і майно його щоб зросло б і збільшилось би, бо зветься «забезпеченням існування». І є категорія «люди Тори», бо вони займаються лише справою «скасуванням існування». Бо він сам бажає відмінити себе щодо Творця, і все право існування в світі, воно тільки тому, що Творець бажає цього, а сам він зі свого боку хоче скасувати себе, а також і всі надбання майна свого також він бажає принести в жертву Творцю, а те, що він займається надбанням майна, це тому, що таке бажання Творця.

І це те, про що говорять, що думка обивателів протилежна думці Тори. Бо думка Тори – це скасування дійсності, а думка обивателів – це забезпечення існування цієї дійсності. А в місяці елуль також і обивателі розуміють, що треба займатися скасуванням існування.

І ось, кабалісти сказали: «Там, де стоять ті, хто повернулися до Творця, - навіть повні праведники не можуть стояти». І треба пояснити це в поняттях кабали.

Отже, відомо, що є період «катнут» (малий стан), що зветься келім кетер і хохми, котрі є келім віддачі. І тоді в час, коли досягають лише келім віддачі, - а поняття віддачі зветься скасуванням свого існування, - коли він бажає лише віддавати Творцю, і не отримувати нічого. І це зветься «повний праведник», бо немає в нього жодного бажання для себе, а всі його діяння, вони лише аби відмінитися перед Творцем, - це зветься станом «катнут», оскільки в келім віддачі світить лише світло хасадім, що називається «нефеш-руах».

А період «ґадлут» (великий стан) – це в час, коли людина досягає келім отримання, і це – келім біни і ЗОН, котрі в час «катнута» були під парсою, тобто вийшли зі свого ступеня через малхут, котра є бажанням отримати, що панує над ними. Тобто, келім біни та ЗОН перебували під владою бажання отримувати, і не було можливості користуватися ними, щоб це було отримання ради віддачі, тому вийшли зі свого рівня. А в час ґадлута вони повертаються до свого ступеня, тобто, коли поліпшують свої дії, і тоді можуть займатися отримуванням заради віддачі, - тоді використовують келім біни і ЗОН, що звуться келім отримання, оскільки вони тепер повернулися на свій ступінь.

І це зветься ґадлутом, адже зараз світить світло нешама і хайя. І це називається забезпеченням існування, оскільки займається тепер отриманням, - але зараз це вже заради віддачі.

Виходить, згідно зі сказаним вище, що катнут називається «повні праведники», що є скасуванням існування, і це – келім кетер і хохма, келім віддачі. А от келім біни і ЗОН, котрі є келім отримання, - вони в категорії «забезпечення існування», що є добуванням майна, і все прагнення тоді – щоб маєтність зростала і примножувалась би. Але вони, як «перехожі», туди й сюди, бо в час катнута вони поза межами ступеня, а в час ґадлута вони знову повертаються на ступінь, але світло, котре вони притягують, - це світло ґадлута.

Тому – «там, де стоять ті, хто повернулися до Творця», тобто є в них, їхніми зусиллями, світло нешама і хайя, - «навіть повні праведники не можуть стояти», тобто той, хто є повним праведником, що працює лише в келім віддачі, котрі є келім кетер і хохма, - немає в нього більше ніж катнут, що є лише нефеш і руах, тобто лише світло хасадім, а не світло хохма.

І тоді він є «господар дому», як написано: «Хохмою збудується дім», бо домом зветься майно, котре є забезпеченням існування. І це - світлом хохма, бо отримується саме в келім отримання, що звуться біна та ЗОН, і вони потребують хохми, в той час як келім кетер і хохма, що визначаються як келім віддачі, - вони є категорією що скасовує існування, бо не бажають отримувати нічого, але кінець-кінцем не притягують нічого крім світла катнута, що зветься світло хасадім.

Виходить з усього сказаного, що людина має зробити «тшува»-повернення, принаймні, щоб стати повним праведником, а потім, коли дістанеться до рівня праведника, має вона ще раз зробити «тшува», повернення. І Творець допоможе нам, щоби принаймні стали ми повними праведниками.

А найголовніше в роботі те, що не дають з небес половину. Інакше могло б бути, що коли людина зробила б повернення наполовину, отримувала б допомогу згори ще на половину роботи. Але оскільки з небес не дають половину, тому вимушена людина молитися до Творця, щоби дав їй повну допомогу. Тобто, людина під час молитви, коли вона опоряджає те, що в її серці, бо молитва – це робота в серці, вимушена тоді сама вирішити, що вона хоче, щоб Творець дав їй бажання скасувати себе перед Ним повністю, тобто, щоб не залишалося в її владі ніякого бажання, а всі її бажання були б лише аби звеличити славу Творця.

А коли зважилася у своєму серці на повне скасування, то просить Творця про допомогу, аби реалізувати все з потенціалу - в дію, силою. Це означає, що і на рівні сили думки і бажання людина бачить, що тіло не погоджується на це, щоб вона скасувала всі свої бажання заради Творця, і не заради себе. І тоді вона повинна молитися Творцеві, щоб допоміг їй, щоб захотіла скасувати перед Ним усі бажання і не залишити собі жодного бажання. І це називається досконалою молитвою, оскільки бажання людини, щоб Творець дав їй повне бажання без будь-яких компромісів заради себе, і вона просить Творця, щоби допоміг їй, щоб залишатися завжди в праведності.

Тобто, повний, «завершений», праведник означає, що завершив свідомо, не міняючись, а тільки щоб постійно жив би в бажаннях праведника, це й означає «повний праведник», іншими словами, ця категорія вже зарахована і завершена в нього; а «неповний», тобто, є в нього ще робота в цьому, - скасувати себе щодо Нього всіма своїми бажаннями, чи ні. Виходить, що початок роботи – це стати повним праведником. А потім підходять до іншої роботи, що зветься «ті, хто повертаються», бо повертають келім отримання, - щоб були також у святості.

І наведу тут доказ, що не дають з небес половину. Дивись, що написали кабалісти (в трактаті Йома, 69:2): «Сказали, - оскільки зараз «час бажання», попросимо милосердя для злого начала. Попросили милосердя, і передано було в їхні руки. Сказав їм – дивіться, що коли вб’єте його, - зруйнується світ. Ув’язнили його на три дні, і шукали «яйце цього дня» по всій землі Ісраеля, - і не знайшли. Сказали: що робитимемо: вб’ємо його – зруйнується світ. Попросимо милосердя наполовину, - половину з небес не дають. Осліпили його блакиттю, і допомогло це, бо чоловік не жадає ближню собі».

Отже, це ясний доказ, що з небес не дають інакше, як досконале. І мій батько й учитель сказав про сенс цього: оскільки Творець є досконалим, тому, коли Він дає будь-який достаток униз, тоді людина внизу також має бути готова отримати досконале, інакше навіть коли Творець дає їй, - людина не здатна отримати, тому що немає в неї келім для досконалого.

І тому, перед тим, як людина здобула вміння, щоби бути готовою отримати досконалість, вона не може бачити міру тієї путі, що пройшла вже, прямуючи до мети – досконалості, бо лише завершивши роботу свою, вона може побачити це, а не посередині. Тому що не зможе отримати світло Творця до того, як є в неї довершені, готові для цього, келім. Через це ми маємо укріплювати себе і говорити, що ми вже стоїмо близько до палацу Царя, бо грошик до грошика скопичуються у великий рахунок, і може бути, що скоро побачимо, що вхід розкрито перед нами і удостоїмося ввійти і втішатися з Царем.

А згаданий вислів маємо пояснити методом кабали. Бо відомо те, що написано в коментарі «Сулам» в кількох місцях, що спочатку ведемо праву лінію, потім ліву, а потім середню лінію, причому функція середньої лінії – зробити, щоб ліва лінія світила лише на половину ступеня, що зветься ВАК хохми, і не отримувати ҐАР хохми. І завжди виникає питання, - чому? Відразу, як протягуємо ліву лінію, - притягнеться лише половина ступеня, тобто ВАК без ҐАР, і чому треба продовжувати цілий ступінь, і лише потім середньою лінією розділяємо ступінь, коли ҐАР хохми відділяємо вгору, а ВАК хохми притягуємо вниз?

А зі сказаного вище ми це зрозуміємо, адже «половину з небес не дають», і пояснимо це по порядку. «Сказали: оскільки зараз «час бажання», попросимо милосердя для злого начала». Бо від лівої лінії походять всі прогріхи, тобто екраном хірик, щоб скасували ліву лінію І це зветься: «попросили милосердя, і передано було в їхні руки. Сказав їм…» – тобто ліва лінія, - «дивіться, що коли вб’єте його, - зруйнується світ». Тому що, оскільки намір творіння – насолодити створіння, причому мається на увазі світло хохма, бо світло хасадім, воно лише світло злиття, що є засобом, котрим можна усунути дефект розділення, але воно не є світлом мети творіння.

«Ув’язнили його на три дні…» - тобто не користувалися лівою лінією, що зветься світло хохми і ҐАР, - «і шукали «яйце того дня» по всій землі Ісраеля, - і не знайшли». Поняття «яйце» пояснив мій батько й учитель, що це найменша життєвість, коли відомо, що існує істота, але поки що не проявилася назовні. А початок прояву називається «курча цього дня», мається на увазі нова життєвість, цього дня, а не вчорашнього. «По всій землі Ісраеля» мається на увазі ті, хто користується світлом хасадім, котрий є властивістю землі Ісраеля, - але не було життєвості, бо життєва сила походить від світла хохма, як пояснює в «Внутрішньому спогляданні» до уроку 2, у «Вченні Десяти Сфірот» (пункти 46-47), в темі «не можна і мав намір», що має бути категорія хохми і життєвої сили. Але після того, як усунули ліву лінію повністю, не знайшлося ніякої життєвої сили по всій землі Ісраеля.

«Сказали: що робитимемо: вб’ємо його – зруйнується світ». Тобто, що не буде досягнута мета творіння, і це зветься руйнуванням світу. «Попросимо милосердя наполовину», тобто, що зробимо виправлення, не притягуючи хохму повністю, лише половину ступеня, мається на увазі, що с самого початку не притягувати більше, ніж половину лівої лінії, - «половину з небес не дають», як зазначено вище, бо згори завжди приходить тільки досконале.

«Осліпили його блакиттю (івр. «кахоль»)». Мається на увазі, що після виправлення екрану хірик користуються світлом хохма лише в мірі світіння хохми, що називається «світло некева (жіноче)», а це за принципом «вона отримує і не віддає вниз». А поняття осліплення очей – це коли бачення не розповсюджується вниз. І це визначається як «осліпили блакиттю (івр. «кахоль»)», як «Межу поставив Ти, не пройдуть», а межа робиться «буденним» (івр. «холь»), бо коли бажають продовжувати згори вниз, відразу зі святості робиться буденним.

«Бо чоловік не жадає ближню собі». Тобто те, що користуються лише світінням, а це – лише знизу вгору, що зветься «сліпий», бо не дивиться вниз, - це допоможе, що не втратить людина категорію «близькості», що зветься злиттям, але коли притягнемо згори вниз, це приведе до віддалення і розділу. Тому порядок мусить бути такий, що повинні притягувати світло хохма в досконалості.

І мається на увазі, що бажали зробити виправлення: після того, як утворили точку хірик, і скасували ліву лінію, тоді побажали зробити виправлення, щоби взагалі не притягувати ліву лінію, і, само собою, не буде місця злому началу. Але побачили, що буде через це руйнування світу, бо «Усіх їх хохмою утворив Ти», і саме через хохму існуватиме світ, бо це є метою творіння. І хотіли зробити виправлення, щоб притягувалось не більше, ніж половина ступеня хохми, боячись що може будуть люди, що не зможуть зробити виправлення середньої лінії, і зазнають невдачі в лівій лінії.

Але «половину з небес не дають». Тому мусить бути виправлення трьома лініями, як написано в «Сулам» у кількох місцях.