Бней Барух Академія кабали

Ось, дав я цього тижня пояснення про те, на що Зоар вказує як на протиріччя, і ось його слова: "Рабі Аха сказав: "Ось, ми вчили, що Творець присуджує тій краплі, чи буде це захар (чоловіче єство), чи буде це некева (жіноче єство). А тут сказано: "Жінка, коли сіє першою, народжує "захар". Сказав рабі Йосі: "Певно, Творець розрізняє між краплею чоловічою і краплею жіночою, і оскільки вирізнив її, - присудив їй, чи вона захар, чи некева".

А мій пан, батько й учитель пояснював в коментарі Сулам так: "Вчили ми: "Жінка, коли сіє першою, народжує захара. Рабі Аха говорить, що те, що ми вчили, що Творець присуджує краплі, чи вона захар, чи некева, а ти говориш: "Жінка, коли сіє першою, народжує захар", а якщо так, не потребуємо присуду Творця". Сказав рабі Йосі: "Певно, що Творець відрізняє краплю захара від краплі некеви, і через те, що вирізнив її, постановив про неї, чи буде захаром, чи некевою".

І пояснює: "Бо троє беруть участь в людині: Творець, батько її та мати її. Батько дає білину, що в людині, а мати - червоність, що в людині, а Творець дає душу. І якщо крапля – захар, дає Творець душу чоловічу, а якщо некева, дає Творець душу жіночу. І виходить, що тим, що жінка сіє першою, ще не стала крапля ця кінцево захаром, - якщо Творець не послав їй душу захара. А і це визначення, коли Творець вирізняє в краплі, гідна вона душі захара чи некеви, вважається присудом Творця, що якби не визначив би цього, не послав би душу захара, і не була б довершена крапля бути захаром". А зрозумівши це методом кабали, зможемо пояснити, що кожне породження може бути лише завдяки чоловічому й жіночому началам. Бо поняття "захар" – це сила віддачі, котра є в людині, а "некева" є властивість сили отримання, котра є в людині, тобто те, що людина бажає задовольняти себе, що означає, що всі її турботи лише щоб працювати для вдоволення самої себе. І цими двома силами є в людини робота вибору, - вибирати добро, тобто "заради небес", і гидитись злом, тобто задоволенням своїх пристрастей. А поняття "посіву" означає, що це як кладуть якесь зерно в землю, і не дає плодів, і лише коли сім’я, що покладено в землю, анулюється, і розкладається, тоді воно дає плоди. Тому посів в поняттях кабали означає: те, що анулюється, називається посівом.

І з цього зрозуміємо все, сказане вище. Отже, жінка, що сіє першою, спочатку – мається на увазі, що поняття "спочатку", це думка, тобто, якщо думка с самого початку – скасувати силу отримання насолоди лише для себе, - то само собою, "народжує захара". Тобто через анулювання сили отримання з’являється сила віддачі, і тоді бажання – принести задоволення Творцеві.

А якщо чоловік сіє першим, коли початок його думки – скасувати свою силу віддачі, само собою "і народжує некеву", тоді дія, котру породжує думка, - це отримання, аби тільки задовольнити свої пристрасті.

І це пояснення того, що Творець розрізняє в краплі, тобто, в думці, чи був намір заради небес, чи був він для потреб власного задоволення. І якщо це захар, тобто, скасував свою силу отримання, що означає: "жінка сіє першою, народжує захара", тоді Творець присуджує краплі, що буде захаром. І справа в тому, що тільки Творець може розрізнити і знати правду, чи був його намір "ради Творця" – і тоді Він дає йому душу чоловічу, як сказали мудреці: "Той, хто вчить Тору лішма … розкривають йому таємниці Тори", бо Творець відкриває для нього таємниці Тори.

А якщо він – некева, тобто, скасував свою силу віддачі, котра зветься захар, тоді народжує некеву, тобто, дія, котру він народжує, – вона лише для власного задоволення. І тоді Творець не дає йому допомогу згори, а сам він, - як сказали мудреці: "Тому, хто приходить осквернитися, відкривають йому [можливість]".

Виходить, тим, що Творець вирізняє й присуджує, - так воно робиться насправді, бо лише Творець знає правду. Адже [людина] може ввести себе в оману, і думати, що всі її наміри – заради небес, але в час, коли Творець наближає її, і дає їй осягнення душі Тори, тоді людина знає, що народжується захар, що дія, котру вона виконує, - заради небес, і тоді вона удостоюється розкриття таємниць Тори, робиться як невичерпне джерело тощо, і тоді вона заслуговує прийти до істинної довершеності.

І закінчу свій лист побажанням радісного та кошерного свята.

Від друга, який бажає тобі й сім’ї твоїй всіляких благ,

Баруха Шалома Алеві Ашлаґа