<- Кабалістична бібліотека
Продовжити читання ->
Кабалістична бібліотека

Моше

Рашбі

Рамхаль

Аґра

Лист 56

Двадцять третього кислева (3 грудня) 1931 року

(переклад з івриту)

Лист твій отримав сьогодні і зрозумів його. Проте бачу необхідним, аби також і ти знав мою думку про цю твою тему, бо на мою оцінку, немає в тебе поки що понять кабали про це. І тому не порадують тебе мої слова і не будуть занадто милими для тебе, і при цьому, - істина вкаже свій шлях.

Ось, багато хто говорить: «Хто покаже мені добро?»1, і разом з цим, меншість з меншості це знаходять. То коли так, треба зрозуміти, де прихована та велика і сильна перешкода, котра без жалю завдає невдачі багатьом.

Я вже зауважував тобі кілька разів про закон, відомий зі святих книг: що будь-яка річ дається тільки «за заслугу». Тобто, через зусилля, котре в усіх текстах називається «збудження знизу». І без неї не станеться ніколи і жодним чином будь-який вплив згори, що зветься «збудження згори».

Ці речі та закони відомі всім, однак міри їхні не відомі, або ж не хочуть їх знати, і через це існує велика структура «сітри ахри», котра стоїть і «полегшує проблему», - що, мовляв, не потребують вгорі зусиль з боку людської сили. І якщо вже край потрібно, то є в людини Тора лішма, від книжок та їх авторів, аби показати їй доброту та милосердя управління Творця по відношенню до того, хто не так вже й дотримується належного. І є в неї, вже напоготові, тисяча доказів про це в єдину мить, на зразок написаного: «Не приходить Творець з претензіями до створінь Своїх»2, і таке інше.

І про це й подібне до цього сказали кабалісти, що Тора називається «сам» - зілля. Оскільки, якщо не заслужив, робиться йому сама ж Тора зіллям смерті, тому що вивчають тоді Тору з вуст Сама-грішника, - хай нас омине! - і від нього вони й розуміють її, і слова його Тори відразу ж сприймаються серцем, також і в пам’яті завжди зберігаються, так, що вивчають їх вдень і вночі, - хай Милосердний збавить нас від нього і від усього що надалі зв’язано з ним.

Тож що робитимемо з  такими, і як зможемо простягнути їм руки наші, або зсунути їх хоч трохи з їхньої позиції в час, коли вони абсолютно не готові до збудження знизу? Я хочу сказати, навіть якщо вдасться нам, завдяки небесному милосердю, спричинити їм щонайбільше пробудження тіла, аби прагнули й линули до Нього, хай благословиться, разом з цим не захочуть, або не зможуть цією своєю силою дати міру збудження знизу, що дорівнювала б збудженню згори. А Творець не поступався цим з найдавніших часів і до наших днів, і взагалі завжди. Бо «закон дав, - і не скасується»3.

І про це сказано: «За мірою гріха його Ти сперечаєшся з ним, караєш, виганяючи його»4, бо Творець відміряє людині міра за міру. І також написано: «Бо не повний ще гріх аморея досі»5, і мається на  увазі також і ця наша тема. Бо гріх аморея це кліпа, що зберігає і обгортає плід, що називається «збудженням згори», або «земля Ісраеля». А ця кліпа не зсунеться зі свого місця ні на волосину доти, поки Ісраель не довершать з великою точністю міру обов’язкового «збудження знизу», що називається «заслугою». Тобто зусиллям і трудом вищим за людську силу.

Бо все, що в силах людини вдіяти, зветься просто роботою, і не називається ще зусиллям, а коли приходять Ісраель до цієї точки, тоді доповнюють міру свою, і тоді називається «бо повний уже гріх аморея». Тобто видно всякому, що земля Ісраеля і слава Творця, що означає святу Шхіну, не належать їм. І тоді розбивають ту кліпу, що зветься «амореєм», і піднімають Шхіну з пороху, і ніяк не раніше за це, навіть на мить, як сказано. І це є принципом відомого числа «чотириста років», що показує нам з великою точністю, котра належить бути в цьому, що поступок тут не може бути аж ніяк. І як сказали кабалісти, що справа пропуску кінця, котрий буде обов’язковим і потрібним для загалу Ісраеля, то ось, цей «пропуск» призвів до всіх вигнань, аж до наших днів, як відомо.

А також відомо, що ціле і частина дорівнюють одне одному, бо також і кожній «частині», - особистості в Ісраелі, - що стосується його душі, присутній і в ній прихід у землю Ісраеля, також і все сказане про загал Ісраеля. То чи за її збудження знизу є їй те ж саме число «тав»-400 років, що означає «тав»-400 смерті, «тав»-400 життя? Бо сказали кабалісти, - що справа чотирьохсот років поневолення, це те, що дають фараонові міру труда для нього, з великою точністю, бо в цьому немає поступки навіть на волосину, як сказано.

І через це сказали кабалісти: «Не доклав зусиль і знайшов, - не вір»6. А також: «Тора існує тільки в тому, хто вмертвляє себе за неї»7. А також: «Хто хоче жити – хай умертвить себе»8. І ще багато подібного.

І відповідно до цього сказали: «Доклав зусилля і не знайшов – не вір» 6, бо знали кабалісти, що той «Сам»-грішник, що Тора його в руках його, аби показати кожному, що можливо знайти порятунок Творця без зусилля вище людських сил, і в цьому послаблюють себе в «збудженні знизу», і підштовхують день за днем до «великої прірви».

А потім, коли повертається і визнає свою неправду, і знаходить істинність в словах кабалістів, - що саме нестача зусиль і збудження знизу згубили його, тому хоче зміцнитися і вкласти душу свою в роботу на Творця, - і ось тоді відразу повторює те ж саме з новою єрессю. Неначе навіть зусилля тут не допомагає зовсім, наче Він – хай нас омине! – не чує молитву кожних вуст. Тобто, що є в нього докази, наявні, показати, що є такі, що докладають зусиль – і не знаходять нічого, тому і застерегли: «Доклав зусиль і не знайшов, - не вір»6.

Ось, показав я тобі тенета, в котрих судяться ошукані душі, яким немає утішителя. Тобто, ця помилка - в розумінні слова «зусилля», але правда, що написана, це: «І ті, хто розшукує Мене, знайдуть Мене»9.

І ще одне велике зло покажу в світі, коли ті, хто потрапляє в тенета «сітри ахри», виходить, що докладають вони зусиль без потреби, і це є лише такою формою покарань. Тобто, що не долучається абсолютно до рахунку «тав»-400 років. І про це серце моє тужить більш за все. І щодо всього, що витікає з цього, має людина зміцнитися в молитві: «Хай буде бажання Твоє… щоб не трудилися ми марно»10. Бо потрібна велика удача в цьому.

Також знай, що зусилля і труд, що розкриваються в серці людини в час молитви, вони набагато вірніші і більш вдалі, і приводять до цілі швидше ніж все інше, що існує.

 

Єгуда Лейб

 

**************************

1. Писання, Теилім, 4:7

2. Вавилонський Талмуд, Авода зара, 3:2

3. Писання, Теилім, 148:6

4. Пророки, Ішайягу, 27:8

5. Тора, Берешит, Лех леха, 15:16

6. Вавилонський Талмуд, Меґіла, 6:2

7. Вавилонський Талмуд, Брахот, 63:2

8. Вавилонський Талмуд, Тамід, 32:1

9. Писання, Мішлей, 8:17

10. Молитва «І прийде визволитель в Сіон»