Лист 48
(переклад з івриту)
День третій тижня глави «Кі-теце» (6 вересня) 1927 р., Лондон.
Дорогим учням, Творець хай буде з ними.
Усі листи отримав благополучно, і те, що пише мені р. ... про ганьбу і пасквілі про нього, хай повірить мені, що я беру в усіх тих його стражданнях і моральному збитку, частку нарівно з ним і, до його відома, я відчуваю його біль більше від нього самого.
Але удостоїть його Творець і буде його винагорода подвійною, з Божою поміччю. І якби зміг би він зміцнитися, поводячись звичаєм працівника Творця, говорячи одне, устами та серцем: «Творець дозволив кожному, хто завдає мені лиха», я радив би йому дуже укріпитися в цьому, і буде йому корисно це на всіх його шляхах.
А щодо його запитань, чи може він показати лист і слова Тори з «Прі хахам», - «і будеш ти лише радіти», - зрозуміло, може показувати всім товаришам.
А щодо листа р. ... хай світить його світильник, я радію, бачачи в ньому, що вже почав виконувати моє бажання щодо нього в цьому.
А те, що пише р. ... хай світить його світильник, що не бачить іншої ради, як тільки щоби я сам повернувся додому, то я згоден з ним в цьому і вже всі думки мої в підготовці припасів у дорогу, і поквапитися прибути додому, наскільки це можливо. І велику роботу маю я в цьому, встояти проти всіх перешкод, що стоять переді мною, затримуючи ще тут. І запитаю свого сина ... чому не повідомив ще про повне примирення, про яке стало мені відомо?
І подяка ... , хай світить його світильник, за повідомлення про трапезу групи у п’ятий день Суккот. А про ту цілу справу, що між товаришами, вже писав я, що не треба робити щодо цього великі роботи, бо, з Божою поміччю, [воно] так, що Творець закінчить за нас те, що ми почали ради величі Його імені, хай благословиться...
Єгуда Лейб