Бней Барух Академія кабали

І згідно з цим маємо запитати: адже неможливо дурному стати праведником, тому що "людина грішить не інакше як лише коли входить в неї дух дурості". І як сказано: "Той, хто дурний все життя, який може бути в нього вибір, якщо присуджено йому бути дурнем"?

І також треба зрозуміти те, що написано: "Бачив Я тих, хто піднімається, - і нечисленні вони, встав і насадив їх у кожному поколінні". І треба пояснити, що слово "нечисленні" означає, що вони все далі зменшуються. А тим, що насадив їх, вони примножуються. І маємо зрозуміти, що це за образ: "І насадив їх"? Також і слово "нечисленні" написано в формі теперішнього часу. Якщо так, то як насаджені примножуються?

І треба пояснити, що поняття "дурний" та "розумний" мають на увазі лише початкові умови, в сенсі написаного: "дав мудрість мудрим". Тобто, є люди, які народжуються з сильним бажанням і широким серцем, і гострим розумом. І це ми називаємо "мудрим", тому що він здатен отримати мудрість Творця.

І всупереч цьому, є люди, що народжуються нерозумними. Тобто, люди вони обмежені, це означає, що всі їхні думки й бажання – лише про свої власні інтереси. А що стосується відчуття ближнього, то вони навіть не знають, що це таке, бо не збагнуть, що таке віддача ближньому. І як вони можуть дійти до рівня праведника? Адже неможливо стати праведником, поки не приходять до любові до Творця. А якщо не має він любові до ближнього, - не в його змозі прийти до любові до Творця, як сказано в вислові рабі Аківи "Полюби ближнього свого як самого себе" є великим правилом в Торі". То через це у таких людей немає вибору. А все ж таки "праведник" або "грішник" не говорять", - це означає, що мають вони вибір?

І маємо зрозуміти це так, як сказали мудреці: "Бачив Я тих, хто піднімається, - і нечисленні вони". Де під тими, "хто піднімається", маються на увазі, як сказано вище, - люди, які були здатні й готові до злиття з Творцем, - вони нечисленні. І через це насадив їх у кожному з поколінь. Тому вже існує вибір для "дурнів" – піти й приєднатися та приліпитися до праведників покоління. І цим отримають силу та підготовку, щоб змогли й на себе прийняти тягар малхут небес (владу властивості віддачі). І щоб могли працювати в духовній роботі. Бо праведники подіють на них своїми думками й бажаннями. І завдяки допомозі, яку отримають від праведників покоління, зможуть також і вони піднятися на рівень "праведник". Попри те, що з боку природи, з якою народилися, не мають вони таких властивостей, все ж таки, "приліпившись" до тих, хто піднімається, набудуть інших властивостей.

Виходить, що тим, що "насадив тих, хто піднімається, в кожному поколінні", є можливість, що сучасники тих, хто піднімається, - піднесуться до найвищих висот. Бо якщо були б ті, хто піднімаються, в одному поколінні, не було б у "дурнів" ніякої ради піднявшись, увійти в колію духовної роботи.

І з цього зрозуміємо виправлення, зване "і насадив їх". Адже завдяки цьому насадженню примножаться ті, хто піднімаються. Як, наприклад, коли садять саджанець у землю, - потім виросте численне галуззя. А також зрозуміємо поняття вибору. Тобто, навіть народившись "дурнями", що означає, - далекими від поняття віддачі ближньому, - завдяки приєднанню до тих, хто піднімається, придбають від них нові властивості, і ті подіють на "дурнів" в момент вибору, тобто вони упокорять себе аби піти й отримати настанови від тих, хто піднімається. Адже без цього їхня "Тора" робиться для них зіллям смерті. І лише через злиття з тими, хто піднімається, удостояться злиття з Творцем.

Адже відомо, що коли двоє людей стоять одне проти одного, то права сторона одного проти лівої сторони другого, а його ліва сторона – проти правої сторони другого. Тому, коли говорять про два шляхи: перший – правий, тобто шлях праведників, вся суть яких аби лиш бути у віддачі, а лівий шлях є дорогою грішників, бо вся суть їхня – все для власної користі. І через це вони відокремлені від Життя життів і вважаються мертвими, за висловом мудреців: "Грішники за життя свого звуться мертвими".

Виходить, згідно з цим, - навіть коли людина вчиться за методом правої сторони, все одно це відповідає лівій стороні Творця. Виходить, що Тора її робиться для неї зіллям смерті. Адже Тора та заповіді, якщо вони в лівій лінії, то намір при цьому – аби лише збільшити своє "тіло" (егоїзм). Тобто, перед цим бажав лише наповнити своє тіло насолодами цього світу. А тепер, тим, що виконує Тору та заповіді, вже бажає щоб Творець наповнив би його насолодами світу прийдешнього. Виходить, що через Тору зростає йому його клі отримання. Тобто, до цього він бажав лише "багатство цього світу", а потім, завдяки заняттям в Торі та заповідях, він бажає також "багатства світу прийдешнього". Виходить, що Тора спричинила смерть, - адже всім цим довершилося в ньому істинне бажання отримувати.

І тим більше, коли займається Торою та заповідями своєю лівою стороною, тобто з самого початку намір його був лише отримувати, - що вважається лівою лінією, - то це вже певно негаразд. Отже, треба намагатися прийти до злиття, і тоді людина робиться з Творцем як одне. І тоді немає правого та лівого, бо вона стає тотожною за властивостями з Творцем. Отже, права сторона її є правою стороною Творця. Виходить, що тіло людини робиться облаченням душі. І тоді, коли починає займатися справами тіла, хай не займається потребами тіла більше, ніж це відповідає її душі. Подібно до того, як людина, справляючи собі вбрання аби одягти тіло, не робить одяг довшим і ширшим, ніж тіло, а намагатиметься, щоб вбрання точно відповідало б її тілу, а інакше вона його не одягне.

Подібно як коли якийсь кравець приносить костюм людині, і коли вона одягає його на себе, і виявляється, що одіж довгий занадто і надмірно широкий, тоді людина поверне костюм кравцеві. Так само й тіло людини має облачити її душу, і не повинно воно бути більшим ніж її душа. Тобто щоб потреби тіла не були більшими, ніж людині необхідно для потреб душі.

Але щоб прийти до злиття з Творцем, треба знати, що це річ нелегка, і "не кожен, хто бажає здобути собі ім’я, прийде та й візьме". Тому нам потрібні праведники покоління. Адже коли приєднуються до справжнього вчителя, - а це означає, що всі бажання його лише на віддачу, - тоді людина повинна діяти так, щоби сподобатися вчителю. Тобто ненавидіти те, що її вчитель ненавидить і любити те, що її вчитель любить. Тоді вона зможе вивчати Тору так, щоби вона не стала їй зіллям смерті. І це є поясненням сказаному: "Встав і насадив їх в кожному з поколінь", щоби цим інші змогли б приєднатися до тих, хто піднімається, і змогли б також прийти до істинного злиття з Творцем.

І хай не буде складним для тебе питання, навіщо потрібні "дурні" в світі. Чи не могли б бути всі розумними? Просто у всього має бути якийсь носій. Тому потрібні дурні, щоб вони були носіями для бажання отримувати. І цим зможуть ті, хто бажають іти шляхами Творця, отримати від них допомогу, так, як написано: "І вийшли й побачили трупи людей, які грішили проти Мене, черва яких не помре і вогонь яких не згасне, і будуть ганьбою для всякої плоті". Як сказали мудреці, що будуть вони порохом під стопами ніг праведників. Адже це буде ознака для праведників, щоб змогли піднести хвалу та подяку Творцеві за те, що наблизив їх. І це те, що зветься "Порох під стопами ніг…" Тобто, щоб змогли йти вперед завдяки тому що бачать кінець грішників.