231. Очищення келім отримання

Почуто в місяці тевет (січень) 1928 р., Ґів’ат Шауль

(переклад з івриту)

Необхідно остерігатися від усього, чим втішається тіло. Щоб людина жалкувала про це. Тому що через келім отримання вона робиться віддаленою від Творця. Оскільки Творець – Він той, хто віддає. І якщо людина стане зараз одержувачем, - цим приходять до протилежності властивостей. А розбіжність властивостей в духовному є віддаленням, і само собою, немає в неї злиття з Творцем.

І це є поняттям «І злитися з Ним». А завдяки жалю, який відчуватиме під час отримання задоволення, цей жаль анулює насолоду. Подібно до того, як є у людини виразка на голові, і вона змушена чухати голову і отримувати насолоду від цього. І разом з цим вона знає, що через це збільшиться її виразка, і рана її пошириться і не зможе вилікуватись. Виходить, що в час насолоди не має вона ніякої справжньої втіхи, незважаючи на те, що не може поступитися отриманням насолоди від почісування.

Так само людина має пильнувати, коли має насолоду від будь-чого, щоб приєднати до насолоди супроводження її жалем від того, що стала вона нині віддаленою від Творця, настільки, що відчує, що насолода не варта тієї втрати, яку дістане потім від цієї насолоди. І це є роботою серця.

(Святість – те, що наближає людину до роботи Творця, називається святістю.

Нечистота – те, що віддаляє її від роботи Творця, називається нечистотою).