230. Піднесеним є Творець, але ниций побачить-2

Почуто в суботу глави "Трума" (25 лютого) 1949 року, Тель Авів

(переклад з івриту)

"Піднесеним є Творець, але ниций побачить". Як може бути тотожність з Творцем в час, коли людина є одержувачем, а Творець – Той, Хто віддає? Про це й говорить цей уривок: "Піднесеним є Творець, але ниций побачить" – якщо людина анулює себе, виходить, що не має вона нічого власного, що відділяло б її від Творця. Тоді вона "побачить", тобто заслуговує мохін де-хохма. А "високий – знатиме здалеку", - але гордовитий, той, хто має свою власну окремішність, той є віддаленим, тому, що бракує тотожності.

Проте, ницістю не називається те, коли людина принижує себе перед іншими, - це скромність, і людина відчуває в цій роботі досконалість.

А ницістю називається те, коли всі зневажають її. Саме тоді, коли люди зневажають її, це визначається як ницість, бо тоді вона не відчуває ніякої досконалості. Адже це є законом: те, що люди думають, діє на людину. Тому, якщо люди поважають її, тоді вона почувається досконалою, а той, ким люди нехтують, той вважає себе ницим.