218. Тора і Творець є одне

Почуто

(переклад з івриту)

Цілком певно те, що під час духовної роботи це - дві речі, які до того ж суперечать одна одній. Бо категорія "Творець" – це феномен злиття, а злиття це стан тотожності, стан анулювання себе перед дійсністю [Творця]. (І людина повинна завжди уявляти собі той період, коли вона, хоч на дещицю, була в стані злиття, і була вона тоді сповнена життєвої сили й насолоди. І має прагнути бути завжди в злитті, адже духовне не поділяється на половинки, і ще більше, якщо це річ, яка наповнює людину, бо треба, щоб було в неї завжди щось хороше. І було б правильно, якби уявляла стан, в якому була, тому що тіло не переймається негативним, а лише тим, що сприяє існуванню, це означає – від станів, в яких воно вже було, і ці стани тіло може взяти собі як приклади).

А категорією "Тора" називається світло, що в ній. Тобто в час навчання, коли відчувають світло, і цим світлом бажають працювати на віддачу Творцеві, як написано: "Той, хто знає накази Господаря – служитиме Йому". Тому людина відчуває, що вона існує, тим, що бажає віддавати Творцю, і це й є її відчуттям самої себе. Але, коли удостоюються стану "Тора і Творець є одне", виходить, що все є одне. Тоді людина відчуває в Торі категорію "Творець". І треба завжди прагнути світла, що в ній, а світло можна дістати з усього, що вивчаємо, просто в текстах кабали зручніше знайти світло. І під час роботи воно є категорією "кцавот" (кінців). Є хтось, кого притягує категорія "Творець". І тоді він не може вивчати Тору, а тягнеться до книжок хасидів, а є такий, що тягнеться до категорії "Тора", тобто знати шляхи Творця, духовні світи, процеси, і проблеми управління. І це – як два краї, але в майбутньому "І розтрощить володіння Моава". Тобто, обидва включаються в "древо".