214. Відомий у брамах

Почуто на свято Шавуот, 1939 р., Єрусалим

(переклад з івриту)

«Я Творець Всесильний твій». А також в Зоар: «Відомий у брамах...».

Запитує: чому змінили мудреці написане, щоб називати «свято Ацерет («асамблея» або «припинення»)», - на назву «Дарування Тори»? Адже в Торі акцентується це свято під назвою «Принесення «бікурім» (перших плодів)», як сказано: «А в день бікурім». Але мудреці взяли та й назвали іменем «Дарування Тори нашої».

А справа в тому, що мудреці нічого не змінили, а хотіли тільки розкрити поняття «бікурім». Адже ось, написано: «Радітиме поле і все, що в ньому, тоді заспівають усі дерева лісові». А відмінність між полем і лісом в тому, що поле це те, що дає плоди, а ліс – це неплодові дерева, які не плодоносять. А поясненням цього є те, що поняттям «поле» називається категорія малхут, яка є властивістю прийняття тягаря «малхут небес» (панування властивості віддачі), що означає віру вище знання.

Але наскільки великою повинна бути віра? На це є вимір. Тобто, вона повинна заповнювати людину буквально в тій же мірі, як і знання. І тоді називається «поле, яке благословив Творець». Тобто, яке дає плоди. І тільки так може людина досягти злиття з Творцем. Оскільки тоді над нею не владні жодні обмеження, тому що вона – вище знання.

У той час, як знання робить людину обмеженою: яка міра її знання, така й її велич. І тоді називається «Чуже божество оскоплене і не дає плодів». Тому називається ліс. Але так чи інакше, обидва є протилежними кінцями. Однак, повинен бути між ними «амуда де-емцаїта» (букв. «середній стовп»). Тобто, людина потребує також знання, але за умови, що це не зашкодить її вірі вище знання.

Якщо ж працює за допомогою знання трохи краще, ніж з вірою, негайно втрачає все. Тому вони повинні бути у людини без будь-якої різниці між ними. І тоді «радітиме поле ... заспівають усі дерева лісові». Тому що тоді є виправлення навіть «чужому божеству», що є категорією «ліс», і зміцнюється завдяки вірі.

І це те, що написано про Авраама: «Ходив переді Мною і був непорочним». І пояснив Раші, що не потребував допомоги для підтримки. А про Ноаха написано: «Зі Всесильним ходив Ноах», тобто, потребував допомоги для підтримки. Хоча, все ж таки, - допомоги від Творця. Але найгірше, нижче чого немає, це коли потребують підтримки від людей. І є два варіанта:

а) подарунок

б) і в позику.

Подарунок, коли отримують у людей, це якщо беруть як допомогу, і не бажають повернути, а хочуть користуватися цим всі дні свого життя. А позика, це коли бере тимчасово. Тобто, на той час, коли сам не має сил і наснаги. Але сподівається, що завдяки роботі та зусиллям в святості та очищенні, набуде власних сил. І тоді ту допомогу, яку взяв, віддає назад. Але також і це не добре, бо якщо не вдасться набути сил, тоді, само собою, впаде.

І повернемося до нашої теми, що назва «дарування Тори», а не «отримання Тори» - це тому, що тоді удостоїлися категорії «Дарителя Тори», як сказано: «Бажання наше - бачити Царя нашого». Тому головне те, що удостоїлися категорії «Дарителя Тори». І тоді це зветься «поле, яке благословив Творець». Тобто, поле, що приносить плоди. Це й є сенсом «бікурім», тобто від перших плодів поля. Що є ознакою, що удостоївся «Дарителя Тори» і повного усвідомлення. Тому говорить: «Арамейцю служив мій батько». Тобто на початку були в нього падіння і лукавство (івр. «армуміют»), а тепер усе в стані «постійний зв’язок». Тому тлумачили мудреці, що поняття «бікурім» є поняттям «дарування Тори», що удостоїлися «Дарителя Тори».