172. Перешкоди та завади

Почуто в сьомий день Песаха (29 квітня) 1949 р., Тель Авів

(переклад з івриту)

Усі перешкоди та завади, котрі розкриваються нам і нашим очам, є ніщо інше, як зближення, коли Творець бажає наблизити нас. І всі ці перешкоди приносять нам лише наближення. Бо якби не це, було б зовсім нереальним зблизитися з Ним. Адже з боку природи немає віддалення більшого, ніж між нами, зробленими з матеріалу, і Творцем, який є вищим за все найвище. І тільки коли людина починає наближатися, тоді вона починає відчувати відстань між ними. І кожна перешкода, що долається людиною, скорочує їй цей шлях.

(І оскільки людина звикає йти на віддалі, тому, якщо кожного разу й відчуває, наскільки вона віддалена, це жодним чином не приводить її до ніяких змін в процесі. Оскільки знає це заздалегідь, що вона йде віддалік. Тому що це правда, що відстань між нами і Творцем, – немає достатньо слів описати. Тому щоразу, коли вона відчуває віддалення в мірі більшій, ніж думала, це зовсім її не дратує).