170. Нехай не буде в тебе каменя великого

Почуто

(переклад з івриту)

«Нехай не буде в торбині твоїй каменя великого і каменя малого». «Каменем» називається категорія віри (як камінь для зважування). І за властивістю вона мала, тому що вона - вище знання. Але разом з цим скажи тоді, що є в тебе «великий камінь», тобто є в тебе знання, розум. Отже, все, що ти робиш, вже не подібно до всіх. А є в тебе тверда основа, що є категорією «ґадлут» (великий стан), а не «катнут» (малий стан) – тобто позбавлений основи та цільного каменя.

Однак, має бути «малий камінь». Але щоби був «цільним». Тобто, щоб було його достатньо аби виконати всю Тору та заповіді на основі «малого каменя». І тільки тоді він називається «цільним». Але якщо він «малий» і зобов’язує тебе робити лише маленькі дії, то не називається «цільним, досконалим каменем».

А міра велика та міра мала? Це якщо є в когось маленька основа, тоді вважається щодо себе самого як малий. Але коли є в нього «великий камінь», тобто має він велику основу, тоді вважає себе великим. Тобто, що він – великий. А «досконалий камінь» називається тоді, коли удостоюється особистого управління Творця.