167. Чому називається «субота каяття»

Почуто в «суботу каяття» (9 жовтня) 1948 р., Тель Авів

(переклад з івриту)

Причина, чому називається «субота каяття». Тому, що (в десять днів каяття, в кінці, в Йом Кипур) говорять: «За гріх». І той, хто дивиться в слова молитви «За гріх», не знаходить там себе в шістдесяти відсотках – точно. А сорок відсотків можна пояснити й примирити – може й є там, хоч і сумнівно, адже не відчуває. Але в шістдесяти відсотках не знаходить себе аніяк.

Тому й існує чудодійний засіб суботи, коли світло суботи має можливість світити, аби побачила людина, що вона знаходить себе в усіх ста відсотках «За гріх». І ця молитва встановлена лише для неї, і ні для кого іншого. А без світла це невідчутно. І тому називають «суботою каяття», бо субота допомагає каяттю, даючи відчути гріх. Адже треба зізнатися в гріху, а тоді можна просити прощення. А якщо говорить «За гріх» і не відчуває гріха, - яке це зізнання? Адже в серці своєму каже, що не згрішив. А те, що вимовляє устами, а серце не погоджується, певно, що таке зізнання нічого не варте.