137. Цалафхад був збирачем хмизу

Почуто, 1947 р.

(переклад з івриту)

«Цалафхад був збирачем хмизу (івр. «мекошеш ецім»)». І пояснили в Зоар, що вимірював він, яке дерево (івр. «ец») більше – Древо життя, чи Древо пізнання. Адже праведник називається «Древом життя», бо весь він – у віддачі. І тут немає за що триматися зовнішнім силам. Але досконалість, вона – в Древі пізнання, яке, за суттю, є продовженням світла хохма вниз, що й є змістом «дати благо створінням». І заборонено вимірювати їх, а треба, щоби було «і стануть як один в твоїй руці».

Виходить, що одне без іншого – недосконале. І Мордехай був зі сторони Древа життя, і не бажав нічого притягувати вниз, оскільки не мав хісарону (відчуття нестачі). Тому мусив [Цар] звеличити властивість Амана, щоби притягнув світло вниз. А потім, коли він проявить хісарон, тоді Мордехай отримає їх, світла, за принципом «отримання заради віддачі».

І з цього зрозуміємо, чому саме після того, як говорив Мордехай на добро царю, і врятував його від смерті, звеличив цар Амана, який є його [Мордехая] ненависником, як сказали мудреці: «за бажанням кожного з мужів», за бажанням Мордехая і Амана, які були ненависні один одному.