Бней Барух Академія кабали

Зрозуміти те, що пояснено в Шульхан Арух: закон такий, що людина повинна повторювати і заглиблюватись в молитви Днів трепету, через те, що коли прийде час молитви, тоді буде вже знавцем, звичним до молитви.

А справа в тому, що молитва повинна бути в серці, що означає роботу в серці. Тобто, щоби серце згодилося на те, що людина промовляє устами (а якщо ні, це називається обманом, тобто, уста і серце не у згоді). Тому в місяці елуль має людина призвичаїти себе до величезної роботи. І головне те, що може сказати «запиши нас до життя». Тобто, коли говорить щоби записали нас до життя, щоб також і серце згодилося (щоб не бути як підлабузник), щоб уста й серце його були б у згоді. «Бо людина бачить очима, а Творець бачить серця». І згідно з цим, коли людина кричить «запиши нас до життя», де «життя» означає злиття з Життям живих, а це саме тим, що людина бажає працювати вся у віддачі, і всі її думки про власну втіху будуть повністю анульовані.

І тоді, коли відчуває те, що вона говорить, тоді серце її може злякатися, - а раптом (боронь Боже) буде прийнята її молитва. Тобто, щоб не було їй жодного бажання про себе. А щодо власних втіх уявляється такий стан, наче вона покидає всі насолоди цього світу, разом з усіма створіннями і друзями, і домочадцями, і всіма надбаннями та майном. І відокремлює себе йти у пустелю, де немає нічого, крім хижих звірів. І ніхто не знатиме про неї та про її існування. І здається їй, неначе втрачає свій світ за одну мить, і відчуває, що втрачає світ, сповнений принадності життя, і приймає на себе смерть, залишити цей світ, і почувається так, начебто свідомо вбиває сама себе, коли відчуває таку картину. А є іноді, що сітра ахра допомагає людині змалювати її стан усіма чорними барвами, - тоді тіло відкидає цю молитву. І виходить, що неможливо, щоби була прийнята її молитва, через те, що сама людина не хоче, щоб її молитва була прийнята.

Тому повинна бути підготовка до молитви, щоби призвичаїти себе до неї, так, щоб уста і серце людини були б у згоді між собою. І до цього можна прийти, коли серце згодиться завдяки звичці, коли зрозуміє, що властивість отримання називається відокремленням, а головне це злиття з Життям живих, що є суттю віддачі. І завжди мусимо докладати зусиль в роботі малхут, що зветься категорією «писання», що є категорією чорнила й чорноти. Це означає, щоб не бажала людина, аби робота її була б саме у властивості «Лівні та Шим’і». Тобто, що лише в час «лівнуніт» (білина) вона «ішма» (почує, дослухається) до Тори та заповідей. А щоби без усяких умов, - чи то в білині, чи то в чорноті, завжди це було б однаковим для неї. І в усіх станах вона повинна слухатись настанов Тори та заповідей.