120. Сенс звичаю, що не їдять горіхи в Рош а-Шана

Почуто після закінчення Рош а-Шана 1942 р., Єрусалим

(переклад з івриту)

Сенс звичаю, що не їдять горіхи в Рош а-Шана, в тому, що ґематрія слова «еґоз» (горіх) – така ж як і слова «хет» (гріх). І виникає питання: адже «еґоз» - та ж ґематрія, як і «тов» (добро).

І сказав [Бааль Сулам], що горіх вказує на Древо пізнання добра і зла. І поки людина не повернулася до Творця з любові, для неї горіх поки що – «гріх». А той, хто вже удостоївся повернення з любові, зловмисності обертаються йому на заслуги. Виходить, що з «гріха» робиться категорія «добро». І тоді вже можна людині їсти горіхи. Тому потрібно бути уважним та їсти лише те, в чому немає ніякого натяку на гріх, те, що належить до категорії Древа життя. А от те, що має ту ж ґематрію як і «гріх», вказує на Древо пізнання добра і зла.