106. На що вказують дванадцять хал у суботу

Почуто в місяці елуль 1942 року

(переклад з івриту)

В суботніх піснях написано: "Відкриє нам сенс дванадцяти хлібів, які є літерою в Його імені, подвійною та слабкою".

І треба пояснити слова Арі. Відомо, що через цімцум бет (другому скороченню) утворилися дві літери вав, тобто права сторона й ліва сторона. І це сенс назви "подвійна", від поняття "дублювання". І від цього, тобто завдяки виправленню, вчиненого цімцумом бет, коли сталося сполучення властивості милосердя з властивістю суду, обмеження (івр. "дін"), тоді обмеження стало слабшим, ніж було перед виправленням. А потім дві літери вав світять в малхут, що є змістом написаного "а в літерах заїн, що сходяться". Бо "літери заїн" (за ґематрією – 7) є сутністю малхут, що зветься "сьомою", вона зводить в собі дві літери вав.

А сьомий день називається категорією остаточного виправлення, що є поняттям "в майбутньому, що прийде". Але світить також і в шести тисячах років. І це - поняття шести днів дії. Що є категорією "… коли створював Творець робити". А субота зветься "відпочинком" (як написано: "А в день сьомий припинив створення і спочив"). І це є категорією суботи, що світить в шести тисячах років, адже тоді субота є лише відпочинком. Подібно до людини, що несе поклажу. І посередині шляху зупиняється відпочити, аби набути сил заново. А потім їй треба ще й далі тягнути ту ношу.

Але ж в суботу ґмар тікуна (остаточного виправлення) вже немає що додавати. Тому немає вже взагалі роботи.