Конгрес «Кабала для всіх» -  В одній молитві - Жовтень 2025.

Урок 2:  Молитва, що передує молитві

1. Ноам Елімелех, «Молитва, що передує молитві»

Хай буде бажання Твоє, Творець Всесильний наш, і Всесильний  праотців наших, Хто чує голос, лемент благання і прислухається до голосу молитви народу Свого, Ісраеля, у милосерді, щоби налаштував Ти серця наші й настановив би думки наші, і узвичаїв би молитву нашу в устах наших. І вияви прихильність Свою, аби дослухатися до голосу молитви служителів Твоїх, які молять Тебе голосом благання і духом зломленим. 

2. Зоар для всіх, «Передмова до книги Зоар», стаття “Тора і молитва”

…перед молитвою ми повинні побачити те, чого недостає Шхіні для того, аби знати, що саме необхідно виправити в ній і чим наповнити її.

Однак всі покоління народу Ісраеля включені до святої Шхіни. І ті виправлення, які вона отримала від попередніх поколінь, ми більше не повинні здійснювати в ній, але тільки завершити їх, - виправити те, що залишилося у нестачі в ній після їхніх виправлень.

3. Рабаш, стаття 27 (1991). «Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує “захара”» 

(переклад з івриту)

Коли людина йде молитися Творцеві, щоб допоміг їй, вона повинна спочатку провести підготовку і перевірити себе й побачити, що є в неї і чого їй бракує. І тоді вона може знати, про що просити Творця, щоб допоміг їй, і це те, що написано: «З глибин закликав я до Тебе, Творцю». Де поняття «глибина» означає, що людина перебуває в стані, найнижчому з усіх можливих, як сказано, «у найнижчому пеклі», тобто її нестача – внизу, бо відчуває, що вона є нижчою за всіх людей.

Тобто, людина відчуває, що вона настільки далека від святості, що це більше ніж у решти людей. Бо немає нікого, хто відчував би насправді, наскільки його тіло не належить до святості. Тому ті люди, які не бачать правди, наскільки вони віддалені від святості, само собою вони можуть бути задоволеними своєю діяльністю в духовній роботі. Тоді як вона страждає від того стану, в котрому перебуває.

4. Рабаш, стаття 17 (1986) «Порядок зборів»

(переклад з івриту)

…повинні ми працювати над єдиним аспектом: цінувати духовне. І це виражається в зверненні уваги на «до Кого я звертаюся», і «до Кого я говорю», і «Чиї заповіді я виконую», і «Чию Тору я вивчаю». Тобто шукати ради, як цінувати Того, Хто дає Тору. А оскільки людина, сама по собі ще не удостоїлася дістати будь-яке світіння згори, то повинна вона шукати людей, більш-менш подібних їй, які також шукають, як підняти важливість. Бути в контакті, будь-якому, з Творцем, хоч у якийсь спосіб, і оскільки є вже щодо цього спільна думка, то кожен може отримати допомогу від товариша.

І маємо знати, «що найменша множина – два», тобто, якщо двоє товаришів сидять разом, і міркують, як підняти важливість Творця, - вже є в них сила отримати зміцнення відчуття величі Творця з боку «збудження знизу», а на цю дію потім приходить «збудження згори»...

5. Бааль Сулам, Шаматі,  122 «Зрозуміти те, що пояснено в Шульхан Арух»

(переклад з івриту)

…повинна бути підготовка до молитви, щоби призвичаїти себе до неї, так, щоб уста і серце людини були б у згоді між собою. І до цього можна прийти, коли серце згодиться завдяки звичці, коли зрозуміє, що властивість отримання називається відокремленням, а головне це злиття з життям живих, що є суттю віддачі. 

6. Рабаш, стаття 13 (1988) «Що означає «проводир народу, він – увесь народ» в духовній роботі».

(переклад з івриту)

…коли людина вивчає Тору, або вона займається заповідями, або ж коли вона займається молитвою, їй потрібно зосередити свою думку на тому, що бажає вона, як винагороду за всі свої добрі справи, - щоб Творець дав їй повну віру. І це як написано в молитві рабі Елімелеха («Молитва перед молитвою») такими словами: «І утверджуй віру Твою в серці нашому постійно і безперервно, і буде віра Твоя зв’язана з серцем нашим як непорушна основа». 

 7. Рабаш, стаття 27 (1991) «Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує “захара”»

(переклад з івриту)

…людина, яка збирається молитися, повинна вчинити підготовку до молитви. А підготовка – що це? Як написано: «Будь готовим перед Всесильним твоїм, Ісраель». І наводить там щодо підготовки, що кожен робить її відповідно до свого розуміння. І слід пояснити, що підготовка, котру кожен робить, це для того, щоби знати що просити. Бо людина має знати, про що просити. Тобто, людині потрібно знати, чого їй бракує.

Тобто, є в неї потреба просити про багато речей, але прийнято у світі, що просять про те, що людині найбільш необхідно. Як ведеться, коли людина сидить у в’язниці, тоді всі її турботи тільки, щоб Творець вивів її з тюрми. Хоча й буває іноді, що немає в людини прожитку й таке інше, все одно не просить людина у Творця, щоби дав їй також і прожиток, хоч вона й потребує цього. Тому що основа її страждань в тому, що сидить вона у в’язниці, тому вона просить про те, що відчуває для себе найбільш нагальним. Тобто, від чого вона найбільше страждає, про це вона просить.

8. Рабаш, стаття 10 (1986) «Поняття молитви»

(переклад з івриту)

…коли людина збирається молитися й просити у Творця, щоб задовольнив її потребу, то зрозуміло, що молитва її має бути ясною. Тобто, щоб знала вона чітко свою потребу. Це означає, що коли збирається просити у Творця, має вона змалювати собі, що розмовляє наразі з Царем. І Цар може за один раз зробити їй таку ласку, що вона буде найщасливішою людиною в світі, бо нічого не бракує в домі Царя. А коли так, повинна людина спочатку гарненько вдивитися перед молитвою аби знати, чого насправді їй не вистачає, щоб якщо Цар дасть їй наповнення для її потреби, вже не бракуватиме їй нічого й вона буде найбільш досконалою людиною в світі.

9. Бааль Сулам, лист 18

(переклад з івриту)

…відразу вранці, коли прокидається від сну, хай освятить першу ж мить злиттям з Творцем, і виллє серце своє Творцеві, щоби беріг його всі двадцять чотири години на добу, щоб не промайнула йому в голові безцільна думка, і щоб не здавалося йому це неможливим, або надприродним, бо образ природи, яка робить залізну перетинку... І годилося б людині анулювати природні перегородки, які вона відчуває. Але спочатку нехай вірить, що природні перетинки не відділяють Творця від неї, а потім хай молиться всім серцем, і навіть про те, що вище за бажання її природи.

І розумій це завжди: також кожного разу, коли з’являються й зникають в людині образи, що не є святістю, хай припинить відразу ж, як згадає це, потурбується вилити серце своє [молитвою], щоб відтак і далі рятував би її Творець від припинення злиття з Ним, в Його великій змозі. І поступово примириться серце людини з Творцем, і жадатиме злитися з Ним по-справжньому. І воля Творця в руці її досягне успіху.

10. Рабаш, лист 13

(переклад з івриту)

І треба завжди намагатися, щоб падіння з причини перешкод не займало і не віднімало багато часу, а відразу зміцнився б і став би впевненим в Творці, і молився б "з глибин", тобто коли впав в глибину ями, - "взивав я до Тебе, Творець".