65. Поняття відкритого й поняття прихованого

Почуто 29 тевета 5702 року

(18 січня 1942 р.), Єрусалим

(переклад з івриту)

Написано: "Приховане – Творцю Всесильному нашому, а відкрите – нам і синам нашим довіку, виконувати всі слова цієї Тори".

І маємо запитати: що хоче цей вислів повідомити нам тим, що приховане – Творцю? І не можна ж сказати, що поняття "приховане" означає непізнаванне, а "відкрите" – те, що дано пізнати. Адже ми бачимо, що є люди, які знаються на тому, що є прихованим. І також існують люди, які не мають знання й у тому, що відкрите. І не можна сказати, що йдеться про те, що є більше людей, які мають знання щодо того, що відкрито, ніж про те, що приховане (бо якщо так, то виникає повна непевність поняття).

А справа в тому, що ми бачимо в цьому нашому світі, що є дії, які ми відкрито бачимо, як їх робити, тобто саме людина чинить їх. А є дії, коли ми бачимо, що все робиться, але людина не здатна вдіяти там нічого, а діє там прихована сила.

На зразок того, як сказали мудреці: "Троє беруть участь в людині: Творець, батько й мати". Отже, відкрита частина – це заповідь плодіться й розмножуйтесь, і дія ця робиться батьками. І якщо батьки виконують дії свої, як годиться, тоді Творець дає душу новонародженому. Тобто батьки роблять відкриту частину, бо лише відкриту дію є в них здатність виконати. Але приховану частину, тобто дати душу немовляті, тут батьки не можуть вдіяти нічого, лише Творець сам робить це.

Також і у виконанні заповідей, не дано нам зробити більше, ніж відкриту частину, бо тільки в цьому ми можемо діяти, що означає займатися Торою та заповідями в плані "виконує Його слово". Але в прихованій частині, тобто категорії "душа", що у виконанні Тори та заповідей, людина не здатна вдіяти нічого. А коли виконує Тору та заповіді в плані практичної дії, що й зветься "робити", треба молитися Творцеві, щоб Він виконав би приховану частину, тобто дав би душу нашій виконаній роботі.

І частина ця, дія, зветься "заповідь - світильник", бо це лише світильники. І маємо засвітити їх за допомогою "а Тора – світло", бо світло Тори засвічує заповідь, і дає душу та життєву силу частині практичної дії, як сказано вище про приклад з новонародженим, щодо якого є три співучасника.

І це є сенсом "Відкрите – нам". Тобто на нас покладено виконувати все в плані "Все, що в руці твоїй і в силі твоїй зробити – роби". І лише тут ми можемо діяти. Але досягнення душі та життєвої сили залежить від участі Творця.

І це сенс сказаного "Приховане – Творцю Всесильному нашому", бо Творець пообіцяв, що коли ми зробимо частину, яка відкрита нам, тобто виконуватимемо за умовами Тори та заповідей частину практичної дії, тоді Творець дасть душу зробленому нами. Але ж до того, як заслуговуємо категорії "приховане", що зветься "душею", доти наша відкрита частина – як тіло без душі. І повинні удостоїтися прихованої частини, а це лише в руках Творця.