32. Жереб – це пробудження згори

Почуто в четвертий день [тижня глави] Трума (10 лютого) 1943 р.

(переклад з івриту)

Жереб – це пробудження згори, коли нижній нічим не зарадить. І це є сенсом «кинув пур» - жереб, адже Аман звинувачував і говорив: «І законів царя не виконують». Це означає, що спочатку духовне служіння починається у робітника Творця в категорії ло лішма. Тобто, задля егоїстичного отримання. А якщо так, чому дана Тора їм? - адже потім заслуговують властивості лішма, і дають їм світла і вищі осягнення.

І тоді приходить обвинувач і запитує: «Чому дають їм ці високі речі, над якими вони не працювали і на які не сподівалися, а всіма їхніми думками і цілями було лише те, що стосується власних потреб, і це зветься ло лішма?»

І це суть «Грішник підготує, а праведник одягне». Означає це, що спочатку працювала людина в стані «грішник», тобто не лішма, а ради отримання. А потім вона заслуговує лішма, іншими словами, все її служіння попадає у власність святості, тобто де все на віддачу. І це суть написаного «а праведник одягне».

І це суть сказаного: «Пурим – як Йом Кіпурим». Адже Пурим це пробудження згори. А Йом а-Кіпурим це пробудження знизу, тобто поверненням в каятті. Але також і там існує пробудження згори, і це з боку жеребів, коли клав один жереб для Творця, а другий жереб для Азаеля. А Творець – Він є тим, хто з’ясовує.