24. Від рук лиходіїв врятує їх
Почуто п’ятого ава (25 липня) 1944 р., на [події з приводу] завершення книги "Зоар"
(переклад з івриту)
Написано: "Хто любить Творця, - ненавидьте зло... і від рук лиходіїв врятує їх". І незрозуміло, - який зв'язок є між "ненавидьте зло" та " від рук лиходіїв врятує їх"?
І для того, щоб зрозуміти це, маємо навести спочатку слова мудреців: «Створено світ лише або для абсолютних праведників, або для закінчених грішників». І складно ось що: для закінчених грішників варто створювати, а для праведників, що не абсолютні, - ні?
І відповів, що з боку Творця немає в світі нічого, що мало б подвійний сенс, це є лише з боку одержувачів, тобто згідно з відчуттями тих, хто отримує. Означає це, що ті, хто отримують відчувають або добрий смак в світі, або світ на їх смак - поганий та гіркий. Тому що кожну дію, яку виконують, розраховують заздалегідь, коли здійснюють її, - адже не роблять нічого без цілі, - тобто або бажають поліпшити свій нинішній стан, або хочуть зробити зле комусь. Але речі беззмістовні не личать людині, що має мету.
Тому саме від тих, що відчувають форми управління Творця в світі, залежить, як вони сприймають, і згідно з цим визначають, чи це добро, чи зло.
І через це ті, хто любить Творця, які розуміють, що метою творіння було дати благо створінням, і для того, щоб дійти до цього відчуття, усвідомлюють, що це сприймається саме завдяки зближенню і злиттю з Творцем. Тому, якщо вони відчувають певне віддалення з боку Творця, це в них зветься злом, і в цьому стані людина вважає себе лиходієм, бо немає в дійсності проміжного стану. Тобто, або людина відчуває існування Творця й управління Творця, або здається їй, що «земля віддана в руки лиходія».
І оскільки сама почуває себе людиною правдивою, тобто не може обманювати себе і говорити, що відчуває і не відчуває, то відразу починає кричати до Творця, щоби змилосердився над нею, і визволив би її з тенет сітри ахри (букв. «іншої сторони») і від усіх сторонніх думок. А оскільки людина кричить по-правді, то Творець чує її молитву (і можливо це є поясненням: «Близький Творець до всіх, хто закликатиме Його істинно»), і тоді – «від рук лиходіїв врятує їх».
А весь той час, коли людина не відчуває свого істинного стану, тобто міру зла, що в ній, достатню, аби пробудити її кричати до Творця через страждання, які вона відчуває, усвідомлюючи своє зло, - тоді вона ще не гідна визволення. Через те, що не розкрила клі для чуття молитви, що зветься «з глибини серця». Оскільки думає вона, що поки що є в неї трохи добра.
Тобто, не спускається в глибини серця, а думає вона в глибині серця, що має трошки добра, і не звертає уваги, з якою саме любов’ю та трепетом вона ставиться до Тори та заповідей. Тому не бачить істини.