21. Коли людина відчуває себе в стані підйому
Почуто двадцять третього хешвана (9 листопада 1944 р.)
(переклад з івриту)
Коли людина відчуває себе в стані підйому, і має піднесений настрій і відчуває, що немає в неї іншого прагнення як лиш до духовного, саме тоді годиться вчити таємне в Торі, щоб осягнути її внутрішній зміст.
І навіть коли бачить, що хоч і трудить себе аби щось зрозуміти, і все одно не знає нічого, все ж варто вивчати таємне в Торі, навіть сто разів одне й те ж поняття, і не зневірятися, тобто говорити, що немає з цього ніякої користі, позаяк нічого не розуміє.
І це з двох причин:
1. Що в час, коли людина вивчає якусь тему і прагне зрозуміти її, прагнення це називається «молитва». Бо феномен молитви - це стан хісарону (відчуття нестачі), що означає: прагне до того, чого їй бракує, і щоб Творець задовольнив би її хісарон. І сила молитви вимірюється прагненням. Адже до того, чого найбільше бракує, і прагнення набагато більше. Бо яка міра відчуття хісарону, такою ж мірою людина прагне.
І є правило: там, де людина докладає найбільших зусиль, там її зусилля збільшують хісарон, і вона бажає отримати наповнення цьому хісарону. А хісарон називається «молитва», - робота в серці, бо «Творець бажає серця». Виходить, що тоді людина може піднести істинну молитву. Адже коли вивчає Тору, то серце повинно звільнитися від інших бажань і дати силу розуму, щоб могла людина мислити і вчитися.
А якщо немає жаги в серці, розум нездатний вчитися, як сказали мудреці: «Завжди хай людина в своєму навчанні вчить те, до чого тягнеться її серце». А для того, щоби була прийнята її молитва, повинна молитва бути досконалою. Тому, якщо людина вкладається в навчання повністю, - з цього вона дістає досконалу молитву. І тоді може бути прийнята її молитва, адже «Творець чує молитву». Проте, існує умова, що молитва повинна бути повною, і щоб не було посередині молитви домішки інших речей.
А причина 2 – що тоді, оскільки людина відокремилася якоюсь мірою від матеріального, і більш близька до властивості віддачі, - це час більш придатний, щоб поєдналася з внутрішнім змістом Тори, що розкривається тим, в кого є тотожність з Творцем, адже «Тора і Творець, і Ісраель – одне». Але ж коли людина в стані егоїстичного отримання, тоді вона належить до зовнішнього, а не до внутрішнього в Торі.