Міжнародний конгрес «Кабала ле-Ам» – З'єднуємося з Немає Нікого, крім Нього – травень 2025

Урок 4: Немає нікого, крім Нього в десятці

1. Рабаш. Стаття 19 (1990) "Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 2" 

(переклад з івриту)

Проте, людина має вірити, що «немає нікого крім Нього», що все робить Творець. Це означає, що людина повинна сказати перед кожною дією, що лише вибір дано людині, бо «Якщо не я собі, то хто мені». Тобто, що все залежить від вибору людини. Однак після дії людина має сказати, що все це – вище управління, що сама людина не робить нічого. І треба це пояснити, як писав Арі: «Що є «волосся», котре прикриває світло, щоб не насолоджувалися світлом, поки ще не гідні цього, бо можуть пошкодити». А справа в тому, що ми повинні вірити, що Творець дає нам бажання та прагнення робити добрі справи. І весь той час, поки людина не гідна цього, не можна відчувати, що Творець зобов’язує її робити добрі справи. Тому Творець приховує Себе у вбранні, і вбрання це зветься «ло лішма». Тобто, Творець приховує Себе іноді у вбранні «товариші».

Буває, наприклад, таке, що чоловік не бажає вставати вчитися у передранковий час. Тоді Творець приховує себе в облаченні товаришів, і тоді людина встає з ліжка, незважаючи на те, що стомлена, оскільки з’являється думка в її мозку, котра говорить їй, що не гарно перед товаришами, коли всі приходять вчитися, а вона – ні.

Адже тоді всі дивитимуться на неї, на її нікчемність. Тому людина встає, і йде в дім навчання, і вчиться. Виходить, що з причини заповіді Творця немає в неї сили піднятися з ліжка. Тому Творець не зобов’язує людину, щоб ішла в дім навчання, бо з такої причини вона лежала б в ліжку. Але товариші таки зобов’язують її.

І на зразок цього відбувається все і щодо інших речей, коли людина діє ло лішма. При тому, що є багато рівнів у ло лішма. Але поговоримо про цей приклад. Тут треба подивитися на те, що людина йде вчитися й виконувати заповіді не з причини, що Творець зобов’язує її. Адже задля заповіді Творця не сила їй подолати своє тіло і примусити його чинити добрі справи. А для людей є в людини сили робити добрі справи. Виходить, ось яка важливість може бути в цьому «ло лішма».

Проте, людина має вірити, як зазначено вище, що «немає нікого крім Нього». Тобто, що це Творець зобов’язує її робити добрі дії. Але оскільки людина ще не достойна знати, що це Творець її зобов’язує, тому Творець одягає Себе в убрання «плоті й крові», і ними Творець чинить все це, іншими словами, Творець діє зворотною стороною.

Пояснення: людина бачить зовнішність людей. Але повинна вона вірити, що за зовнішністю людей стоїть Творець і виконує ці дії. Тобто, що за людьми стоїть Творець і примушує людину виконувати дії, котрі бажає Творець. Виходить, що Творець діє в усьому, але людина зважає на те, що вона бачить, а не на те, у що вона має вірити.

Тому й говорить людина, що вона робить все ло лішма. Як у нашому прикладі, товариші зобов’язують її. Але це можуть бути не обов’язково товариші, а в кожного є зовнішнє вбрання своє, особисте, відповідно до цієї людини.

Тому після дії, скажімо, наприклад, після того, як чоловік прийшов в дім навчання, і це сталося через те, що товариші зобов’язали його прийти, він говорить: «Це сталося тому, що Творець був причиною того, що я пішов вчитися. Просто Творець одягся переді мною у вбрання «товариші». Тому зараз я виказую подяку Творцеві, за те, що Він був причиною».

І зі сказаного витікає, що те, що людина зробила щось ло лішма, тобто, не Творець був причиною, котра наказала їй виконати цю заповідь, а зробила вона це тому, наприклад, що товариші «дали наказ», а людина вимушена слухатись їх. Тоді вона має вірити, що зробила це тому, що Творець наказав їй виконати цю заповідь. А вона повинна була виконати те, що Творець заповідав їй зробити. Однак Творець сховався в одежину ло лішма, тобто товаришів і таке подібне, так, що через цю одежину людина думала, що має слухатися це «ло лішма».

Але істина в тому, що людина має вірити, що все робить Творець. Отже, після того, як виконала заповідь, треба їй сказати, що Творець діє за машкарою ло лішма. І тоді виходить, що людина має подякувати Творцеві за те, що Він дав їй бажання виконати заповіді Його за допомоги цього перевдягання.

Отже, зі сказаного зрозуміємо велику важливість ло лішма. Адже це не те, як людина думає, що робить все для ло лішма, а робить вона все тому, що Творець заповідав їй. Тільки поки що не удостоїлась того, щоб змогла відчути, що Творець, - саме Він є той, Хто наказує. Тому людина думає, що «ло лішма» є тим, хто наказує. І через це дія не така й важлива в її очах. Проте, якби людина вірила, що «немає нікого крім Нього», як написано в попередніх статтях, вийшло б, що насправді вона виконує заповідь Творця. І вона має цінувати дію, котру зробила ло лішма. Тому що те, що людина уявляє собі, що виконує тільки дію ло лішма, це лише тому, що не заслужила поки що, щоб відчути, що вона виконує заповіді Царя, і що вона служить Цареві.

Тому, якщо людина вірить, що це насправді ло лішма, що Творець особисто зобов’язує її займатися Торою та заповідями, виходить, що може вона скласти подяку Творцеві за те, що Він одягається у вбрання ло лішма. І через це людина може оцінити важливість Тори та заповідей навіть ло лішма. І це так, як сказали кабалісти: «Стягують з нього з його відома», тобто лішма, а «без його відома», - означає ло лішма.

І це те, що написано, що волосся, тобто ло лішма, приховує світло, щоб не живилися світлом весь той час, коли негідні цього. Тобто, що волосся – це покривало, а під цим покривалом знаходиться світло і світить. Але поки що світло приховано.

2. "Маор ва-Шемеш". Глава Ваєхі

Головне в зібранні — щоб усі були в єдності і просили разом тільки одного — знайти Творця, бо в будь-яких десяти присутня Шхіна. І, звісно, якщо є більше десяти, то є більше розкриття Шхіни. І нехай кожен об'єднається з товаришем і прийде до нього, щоб почути від нього щось про роботу Творця, і як знайти Творця, і анулює себе перед товаришем, а товариш перед ним, і всі зроблять так само. І так чи інакше, коли зібрання проводиться з таким наміром, як би то не було, ще більше, ніж теля хоче їсти, корова хоче його нагодувати. В будь-якому випадку Творець наближає Себе до них і перебуває з ними, і велике милосердя та добра милість, явні для всіх, спускаються на зібрання Ісраеля.

3. Рабаш. Стаття 13 (1986)"Ходімо до фараона - 2"

(переклад з івриту)

…маємо знати, що те, для чого дана нам товариська любов, - щоб вчитися з цього, як не зашкодити славі Царя. Означає це, що коли немає в людини виключного бажання приносити задоволення Цареві, певно вона завдасть шкоди славі Царя, і це зветься, що передасть святість зовнішнім силам. І через це не можна нехтувати величчю й важливістю роботи над товариською любов’ю, бо в ній людина навчиться, як вийти з себелюбства і стати на шлях любові до ближнього. А коли закінчить роботу в товариській любові, тоді вона зможе заслужити любов Творця.

(переклад з івриту)

…той, хто думає, що обманює ближнього, бреше нікому іншому, як Творцю. Тому що поза тілом людини існує лише Творець. А за суттю творіння, те, що людина зветься створінням, - це лише сама для себе, бо Творець забажав так, щоб людина відчувала б себе дійсністю, окремою від Творця. Але, крім цього, все є "Сповнена земля славою Його".

Тому, коли обманює ближнього свого, вона бреше Творцеві. А коли засмучує свого ближнього, засмучує Творця. 

5. Рабаш, том 2 ст. 15 (1989) "Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам"

…якщо намір людей – принести задоволення Творцеві, тоді це є причиною, що коли вони бажають додати в своїй роботі, їм необхідно додати у величі Творця, бо в міру Його величі вони можуть скасувати себе перед Ним і виконувати всі дії тільки на благо небес. І це як сказано в Зоар про вислів «відомий у воротях (івр. «шаар») чоловік її», що кожен – «в мірі того, як оцінює (івр. «мешаер») в серці своєму».

Тому ті люди, які хочуть працювати на благо небес, для того, щоб мати їм «пальне» для роботи, їм потрібно кожен день старатися досягати віри у велич Творця, оскільки велич Творця є тим, що зобов’язує їх працювати для Нього. І це й є всією насолодою, яку мають вони в своїй духовній роботі.

6. Рабаш. ст. 13 (1989) "Що таке хліб недоброзичливця в духовній роботі" 

(переклад з івриту) 

Ми хочемо заслужити того, щоб відчути, в час, коли займаємося Торою та заповідями, що служимо Царю великому й важливому, і щоби була в нас при цьому любов до Творця, від того, що ми відчуваємо Його піднесеність. І все задоволення наше буде від того, що ми обслуговуємо Творця, - це буде нашою винагородою, а не те, що Він дасть нам якусь платню за роботу. А щоб відчули ми, що робота сама є оплатою, і немає більшої винагороди в світі ніж те, коли ми удостоюємось служити Творцеві.

7. "Прі гаАрец" (Плід землі), лист 30 

Правило, що допомагає вберегтися від обмеженості розуму і припинення злиття з Творцем, - це взаємозв'язок,  любов, і справжня цілісність у злитті з товаришами. І нехай привчить себе завжди вносити в серце своє любов до товаришів у пристрасному устремлінні, продовжуючи, поки не пристане душа його, і людина не зіллється з братами своїми, і коли будуть всі вони, як один, буде Єдиний перебувати серед них, А коли всі будуть, як одна людина, єдиний Творець буде перебувати всередині них, і вони будуть під Його впливом у всіх визволеннях і розрадах.

8. Бааль Сулам, лист 4 

(переклад з івриту)

…і не бракує тобі нічого, а лише вийти в «поле, яке благословив Творець», і зібрати всі ті розпорошені органи, що відокремилися від твоєї душі, і поєднати їх в одне тіло, і в це довершене тіло вселить Творець свою Шхіну, в ньому на постійно і без жодних перерв. І витік великого розуміння і вищі потоки світла будуть як джерело, що не припиняється.