З'ясування розподілу чотирнадцяти заповідей в десяти реченнях

Після того, як з'ясувалися чотирнадцять заповідей і як вони співвідносяться з сімома днями початку творіння, з'ясуємо порядок їх розподілу в десяти реченнях, якими був створений світ.

Перше речення: «Спочатку створив Творець». «Спочатку», - це як перше речення, так і перша заповідь «страху», основаного на тому, що Він великий і править усім. І це - ступінь Аба ве-Іми світу Ацилут, які позначаються буквою «йуд י» імені АВАЯ (הויה), де Аба - це «йуд י», а Іма - це наповнення «вав-далет וד» слова «йуд יוד». І вони - властивість «чисте повітря (авіра дахья)», ҐАР Біни.

Друге речення: «І сказав Творець: "Нехай буде світло"», - це друга заповідь, «велика любов» зі сторони милосердя (хесед), ҐАР парцуфа ІШСУТ світу Ацилут, і це - світло, яке створене в перший день шести днів початку творіння, завдяки якому Адам бачив від краю світу і до краю його. І це перша «гей ה» імені АВАЯ (הויה).

Третє речення: «І сказав Творець: "Нехай буде небозвід"», - це укриття світла та суворий суд, що проявився внаслідок цього. І це - доповнення другої заповіді, щоби любов стала довершеною з обох сторін, - навіть якщо Він забирає душу твою. І це властивість Нукви, яка розташована «від хазе й нижче» Зеїр Анпіну.

Четверте речення: «І сказав Творець: "Нехай стечуть води"», - це третя заповідь, «знати, що є великий Творець, який править усім світом, та встановлювати кожен день належним чином єдність Його», тобто єдність відозви «Шма Ісраель», яка зветься вищою єдністю, і це - притягання ВАК трьох речень, які передують Зеїр Анпіну та звуться ВАК ґадлуту. І це «вав ו» імені АВАЯ (הויה).

П'яте речення: «І сказав Творець: "Нехай зростить земля"», - це завершення третьої заповіді. І після того, як поєдналася там суша з вищою єдністю, необхідно з'єднати її з ВАК внизу, в нижній єдності «благословенне ім'я величі царства Його вовіки». І це - притягання ВАК трьох перших речень до Нукви Зеїр Анпіну, завдяки чому перетворюється суворий суд в ній, стаючи повністю світлом, званим «чорне світло», і це ВАК мохін де-ґадлут Нукви Зеїр Анпіну, яка позначається нижньою «гей ה» імені АВАЯ (הויה).

Шосте речення: «І сказав Творець: "Нехай будуть світила"». Це четверта заповідь, «знати, що "Творець (АВАЯ) - Він Всесильний (Елокім)"», тобто пізнати, що вони - одне ціле, і немає в них розділення, - «чорне світло в білому світлі», - немає в них поділу, і все це - єдине ціле. І це - притягання мохін де-ҐАР трьох перших речень до Зеїр Анпіна і Нукви. І тоді вони поєднуються, як одне ціле, на рівному ступені панім бе-панім.

Сьоме речення: «І сказав Творець: "Нехай закишать води"». У ньому є три заповіді: п'ята - «займатися Торою», шоста - «плодитися та розмножуватися» і сьома - «робити обрізання на восьмий день». Внаслідок їх виконання сходить НАРАН катнуту від ЗОН до душ праведників: за допомогою занять Торою притягується нефеш святості, виконанням заповіді «плодитися і розмножуватися» притягується руах святості, а усуненням крайньої плоті притягується нешама святості.

Восьме речення: «І сказав Творець: "Нехай виведе земля з себе"». Це восьма заповідь, «любити прибульця». За допомогою цієї заповіді притягується нефеш прибульця та здійснюється доповнення мохін НАРАН катнуту, що виходять до душ праведників.

Дев'яте речення: «І сказав Творець: "Створімо людину"». У ньому є дві заповіді: дев'ята заповідь - «милосердно ставитися до бідного». За допомогою того, що ми ставимося милосердно до бідного і даємо йому поживу, ми викликаємо нагорі поєднання властивості суду з властивістю милосердя завдяки підйому Малхут у Біну, і тоді сходять ВАК де-мохін першого ґадлуту до душ праведників. І десята заповідь - «накладення тфілін», внаслідок чого сходять ҐАР де-мохін першого ґадлуту, звані ЦЕЛЕМ, до душ праведників.

Десяте речення: «І сказав Творець: "Ось даю Я вам"». У ньому міститься три заповіді: одинадцята - «відокремлювати десятину землі», дванадцята - «приносити перші плоди дерев» і тринадцята - «здійснювати викуп сина». Після їхнього завершення сходять НАРАН другого ґадлуту до душ праведників.

А в сказаному «і завершив Творець на сьомий день роботу Свою» містяться дві заповіді: зберігати день суботній - «бережи», та зміцнювати зв'язок суботнього дня зі святістю його - «пам'ятай». Ці дві заповіді є однією - «пам'ятай та бережи сказані в одному реченні». І завдяки цим двом заповідям сходить світло хая другого ґадлуту до душ праведників. І завдяки цьому довершується граничний рівень мохін, який отримують душі праведників від ЗОН Ацилуту протягом усіх шести тисяч років. Однак є також мохін ВАК де-єхіда, які сходять у мінху (передвечірню молитву) суботи. І тоді піднімається Зеїр Анпін в дікну Аріх Анпіну. Але оскільки Нуква Зеїр Анпіну не піднімається разом з ним, вони тут не враховуються.

Отже, ми бачимо, що основне розповсюдження мохін відбувається внаслідок трьох перших речень: «Спочатку створив Творець», «І сказав Творець: "Нехай буде світло"», «І сказав Творець: "Нехай буде небозвід"», які представляють собою ХАБАД. Речення: «Спочатку створив Творець» вказує на Аба ве-Іму, які звуться Хохма. Речення: «І сказав Творець: "Нехай буде світло"» вказує на ІШСУТ, Біну. Речення: «І сказав Творець: "Нехай буде небозвід"» вказує на Даат, бо там утворився суворий суд, наявний в Рахель, котрий використовується в п'яти ґвурот сфіри Даат як точка «хірік».

І на цьому завершується розповсюдження мохін. Бо три речення: «Нехай стечуть води», «Нехай зростить земля», «Нехай будуть світила» - це сходження ВАК і ҐАР першого ґадлуту та сходження другого ґадлуту від трьох перших речень до ЗОН.

Сьоме речення - це сходження НАРАН катнуту від ЗОН до душ праведників.

Восьме речення - це завершення мохін катнуту.

Дев'яте речення - це ВАК і ҐАР мохін першого ґадлуту, що сходять від ЗОН до душ праведників.

Десяте речення - це сходження НАРАН другого ґадлуту від ЗОН до душ праведників.

Внаслідок зберігання і освячення суботи сходять мохін де-хая від ЗОН до душ праведників.

І ці мохін вийшли в основному в трьох перших реченнях, в Аба ве-Імі та ІШСУТ, а решта речень простяглися від них до ЗОН Ацилуту і до душ праведників.

Таким чином, ми зрозуміємо сказане в Зогарі: «Десятьма реченнями створений світ». І якщо ми вдивимося, то виявимо лише три, якими був створений світ, і це - мудрістю (Хохма), розумінням (Твуна) та знанням (Даат). Основне сходження мохін, якими був створений світ, - це три перших речення, ХАБАД. У цих десяти реченнях тільки дев'ять разів наводиться: «І сказав». І тоді пояснюється, що «Спочатку» теж відноситься до речень. Але насправді «і сказав» наводиться десять разів з наступними словами: 1. «Нехай буде світло». 2. «Нехай буде небозвід». 3. «Нехай стечуть води». 4. «Нехай зростить земля». 5. «Нехай будуть світила». 6. «Нехай закишать води». 7. «Нехай виведе земля». 8. «Створімо людину». 9. «Плодіться та розмножуйтеся». 10. «Ось даю Я вам».

На перший погляд, можна витлумачити, що речення «плодіться та розмножуйтеся» не вважається реченням, бо немає в ньому творення, а лише благословення людині. Тому Зогар його не враховує тут. Однак в «Тікуней Зогар» ми знаходимо, що там враховується речення «плодіться і розмножуйтеся» та включається до числа десяти речень, але серед них не враховується речення «створімо людину», на відміну від Зогару, який знаходиться перед нами. Справа в тому, що ці два речення, «створімо людину» та «плодіться і розмножуйтеся», вважаються одним реченням, оскільки обидва вони говорять лише про створення людини. І тому немає різниці - враховувати речення «створімо людину» серед інших речень, або ж речення «плодіться та розмножуйтеся».

І мовиться, що коли побажав Творець зміцнити мир, Він сповнив Авраама мудрістю (Хохма), Іцхака - розумінням (Твуна) та Яакова - знанням (Даат). Тому до Яакова відноситься сказане: «І знанням покої наповняться». І в цей час був сповнений весь світ.

Але всюди в Зогарі мовиться, що Авраам - це Хесед, Іцхак - Гвура, Яаков - Тіферет, а тут сказано, що створив їх у властивостях ХАБАД для того, щоб зміцнився світ? Як же створив їх Творець у властивостях ХАБАД? І навіщо потрібно було створювати Авраама, Іцхака та Яакова у властивостях ХАБАД для зміцнення миру?

Зеїр Анпін називається «світ». Зміцнення Зеїр Анпіну, зміцнення миру - це притягання мохін де-ҐАР до Зеїр Анпіна. Основа десяти речень - це тільки три перших речення, ХАБАД парцуфа ІШСУТ. Коли побажав Творець зміцнити мир і притягнути мохін ҐАР до Зеїр Анпіна, званого світ, Він створив Авраама, Іцхака та Яакова, - ХАҐАТ Зеїр Анпіну у властивостях ХАБАД.

І створення ХАҐАТ у властивостях ХАБАД відбувається за допомогою притягання світла нешама, яке вдягається в них. Адже келім завжди називаються іменами світел, одягнених в них: келім світла нефеш називаються НЕГІ, келім світла руах називаються ХАҐАТ, келім світла нешама називаються ХАБАД. Тому, коли Зеїр Анпін був властивістю ВАК, яка позбавлена ҐАР, лише з двома світлами нефеш-руах, і бракувало йому світла нешама, у нього було тільки шість келім ХАҐАТ НЕГІ, - келім світла руах - це ХАҐАТ, а келім світла нефеш - НЕГІ.

А тепер, коли зійшли до нього мохін де-ВАК ґадлуту та ҐАР ґадлуту внаслідок трьох речень «Нехай стечуть води», «Нехай зростить земля», «Нехай будуть світила», і зійшло завдяки цьому світло нешама в ХАҐАТ Зеїр Анпіну, звані Авраам, Іцхак та Яаков, то піднялися внаслідок цього ХАҐАТ і стали ХАБАД: Авраам став Хохмою, Іцхак - Твуною, Яаков - властивістю Даат. Бо келім нешама називаються ХАБАД. А світло руах опустилося в келім де-НЕГІ, і стали НЕГІ келім ХАҐАТ, оскільки тепер вони - місце для світла руах. І з'ясувалися для нього нові келім НЕГІ зі світів БЄА, та приєдналися до його парцуфу, і вдягнулося в них світло нефеш. І ці три речення, що є необхідними для Зеїр Анпіна, походять від трьох попередніх основних речень, які перебувають в ІШСУТ.

Сказано: «Наділив Авраама мудрістю (Хохма)», - облачення світла нешама зробило клі Хеседа Зеїр Анпіну Хохмою; «Іцхака - розумінням (Твуною)»⁶⁷⁴, - це облачення зробило клі Ґвури Твуною; «Яакова - знанням (Даат)»⁶⁷⁴, - а клі Тіферет Зеїр Анпіну стало властивістю Даат, середньою лінією, яка узгоджує між двома келім, Хохмою і Твуною. Тому сказано: «І знанням покої наповняться»⁶⁷³, - тобто після того, як стало клі Тіферет властивістю Даат та узгодило між Хохмою та Біною, і сповнилися знизу нагору десять сфірот світла нешама, звані рош, світло обернулося і почало світити також згори вниз, в келім де-НЕГІ Зеїр Анпіну. Це світло, яке світить згори вниз, називається світлом руах, і це - Даат, що поширюється з рош в келім де-гуф та наповнює їх, як сказано: «І знанням (даат) покої наповняться»⁶⁷³.

І тоді келім НЕГІ, звані «проходи», стали келім де-ХАҐАТ, які називаються «кімнати». «У цей час був сповнений весь світ», - був завершений весь світ, Зеїр Анпін. Бо завдяки цим світлам виявляються в нього нові келім, що піднімаються з БЄА, щоби вдягнути світло нефеш. І тоді завершується весь парцуф Зеїр Анпіну, званий світ, оскільки тепер у нього є келім ХАБАД ХАҐАТ НЕГІ.

І не слід питати: якщо Іцхак означає властивість Твуна, а не Біна, то чому мохін називаються ХАБАД? Цим нам дається зрозуміти, що маються на увазі довершені мохін світла хая, а ліва лінія світла хая виходить від Твуни, в якій знаходиться місце розкриття світла хохма, і це - «йуд», яка вийшла з властивості «повітря» і не перебуває у вищій Біні. І тому уточнюється: «А Іцхака - розумінням (Твуна)»⁶⁷⁴. Адже світ, Зеїр Анпін, зміцнюється тільки за допомогою мохін світіння хохма.