Заповідь третя

204) Третя заповідь: знати, що є великий Творець, котрий править світом. І кожен день встановлювати належним чином єдність Його в шести вищих закінченнях, ХАҐАТ НЕГІ Зеїр Анпіну, приводячи їх до повної єдності в шести словах відозви «Шма Ісраель (слухай, Ісраель)», спрямовуючи з ними своє бажання наверх. Тому слід слово «один» вимовляти протяжно, у відповідності до розміру всіх шести слів.

Тут Зогар говорить про дві умови:

1. необхідно знати, що є великий Творець, який править світом;

2. кожен день встановлювати належним чином єдність Його.

Спочатку треба пізнати дві сторони, що розкриваються в любові, - вищі Аба ве-Іма та ІШСУТ. «Що є великий Творець», - тобто вищі Аба ве-Іма, котрі є парцуфом великим та величним в хасадім, «який править світом» - це ІШСУТ, звані «правитель», що вказує на суди, які виходять внаслідок них, коли світло вкривається від них, і проявляється суворий суд. Бо слова «правлячий» і «пануючий» вказують на суди.

І пояснюється, що необхідно пізнати ці дві сторони любові та включити в кожну з них страх, і тоді він набуде любові Творця як в милосерді та удачі на шляхах його, так і в суді, і тоді ця любов вважається довершеною.

А потім «необхідно щодня належним чином встановлювати єдність в шести вищих закінченнях», - тобто піднімати МАН в ЗОН, а ЗОН в ІШСУТ. І тоді піднімаються ІШСУТ і ЗОН, з'єднуючись як одне ціле з Аба ве-Іма, званими «шість вищих закінчень», оскільки вони вдягають ВАК Аріх Анпіну. І завдяки цій єдності піднімаються ІШСУТ на місце Аба ве-Іми, - вище від парси Аріх Анпіну, де знаходяться «вищі води», і світло не укрите від них. І коли ІШСУТ наповнюються світлом, вони наповнюють ЗОН, а ЗОН - усі світи, і тоді розкриваються хасадім у світах. І це - внутрішній зміст відозви «Шма».

Шість слів відозви «Слухай (Шма), Ісраель» - це шість закінчень ЗОН. І необхідно об'єднати ці шість закінчень ЗОН так, щоби вони з'єдналися як одне ціле з шістьма вищими закінченнями, - тобто Аба ве-Іма та ІШСУТ. І необхідно спрямувати з ними бажання наверх, тобто направити бажання і НАРАН аби вони включилися разом з ними до МАН.

І для того, щоби встановити їх у повній єдності з ВАК Зеїр Анпіну, які представляють собою шість слів відозви «Шма Ісраель», потрібно слово «один» вимовляти протяжно, тобто потрібно притягнути Хохму словом «один». Бо світло Хохми, яке сходить з Нескінченності до вищих ВАК, тобто Аба ве-Іми та ІШСУТ, об'єднує ВАК Зеїр Анпіну зі світлом Нескінченності. Оскільки «один (ехад אחד)» в гематрії «йуд-ґімель יג (13)», що вказує на притягання світла хохма. І тому необхідно за допомогою слова «один» мати намір притягнути Хохму до ВАК Зеїр Анпіну.

Однак не мається на увазі притягнути в цій єдності ҐАР Зеїр Анпіну, а лише збільшити ВАК Зеїр Анпіну за допомогою його включення до вищих ВАК. «Тому потрібно слово "один (ехад)" вимовляти протяжно, відповідно до розміру всіх шести слів». «Вимовляти протяжно» - означає притягнути Хохму, «в розмірі всіх шести слів» - до ВАК Зеїр Анпіну, і тим самим ВАК його стає ВАК ґадлуту. Бо шість слів «Шма Ісраель» відповідають ВАК Зеїр Анпіну, а за допомогою цієї єдності, що збільшує його в ВАК ґадлуту, можна, слідом за цим, притягнути також і ҐАР до Зеїр Анпіну.

205) І це означає сказане: «Нехай стечуть води під небесами в єдине місце», - тобто зберуться ступені, що знаходяться під небесами, в одне місце аби стати досконалими в шести закінченнях. І разом з тим, за допомогою єдності «Шма Ісраель» необхідно пов'язати з ним страх - тобто треба вимовляти протяжно букву «далет ד» в слові «ехад (אחד один)». І тому в слові «ехад (אחד один)» - велика «далет ד», як сказано: «І з'явиться суша». «З'явиться» та зв'яжеться «далет», звана «суша», з цією єдністю.

Єдність «Шма» означає - притягнути ВАК ґадлуту, як сказано: «Нехай стечуть води під небесами в єдине місце», - тобто зберуться ступені, що знаходяться під небесами, в єдине місце аби стати досконалими в шести закінченнях. «Єдине місце» - це вищий ВАК, де світло Нескінченності світить світлом Хохми. І сказано, що «зберуться ступені, що знаходяться під небесами» - шість закінчень Зеїр Анпіну, які знаходяться під Біною, званою «небом» по відношенню до Зеїр Анпіну, «в єдине місце» - шість вищих закінчень, «для того, аби бути в належній досконалості», - щоб отримати також і світло Хохми. І з'єднаються тоді ВАК Зеїр Анпіну. Але тільки лише у досконалості ВАК - лише в ґадлуті ВАК.

І разом з тим, за допомогою єдності «Слухай (Шма), Ісраель», необхідно пов'язати з ним страх, тобто, в слові «ехад (один)» вимовляти протяжно «далет», яка є нижнім страхом. Адже довершена любов - це любов у двох сторонах: як суду, так і милосердя та удачі на шляхах його. Тому вийшло світло початку творіння, а потім зникло. І коли воно зникло, проявився суворий суд, і з'єдналися дві сторони, - милосердя і суд разом, - щоби стати досконалістю. Такою має бути любов. Але сказано, що і в цій любові треба пробудити страх.

І з'ясувалося, що є два види любові та страху: вищі любов і страх, вищі Аба ве-Іма, та нижні любов і страх, ІШСУТ. І набувається довершеність лише за допомогою цих двох властивостей разом. Тому сталося утаєння цього світла в ІШСУТі аби розкрити нижню любов. Навіть коли «забирає Він душу твою», то страх і тепер повинен бути нерозривно пов'язаний з цією нижньої любов'ю, і повинен відчувати страх перед Владикою своїм, і тоді не запечеться серце його. Тоді є в нього любов і страх у довершеності, і він зливається з вищими Аба ве-Іма та ІШСУТ, та отримує все наявне в них благо й насолоду.

Тут мовиться про єдність відозви «Шма». Бо після того, як підняв ЗОН та включив їх у шість вищих закінчень щоби притягнути велику любов до ЗОН за допомогою слова «один», - і це світло, створене в перший день реченням: «І сказав Творець: "Нехай буде світло!"» , - в той же час з єдністю «Шма Ісраель» необхідно пов'язати страх, тому що необхідно також розкрити і притягти укриття світла, яке утворилося в ІШСУТ, щоби заповнити їх також нижніми любов'ю і страхом, оскільки без цього вони не можуть називатися досконалістю.

Треба вимовляти протяжно велику «далет ד» в слові «ехад (אחד один)». Оскільки великі літери знаходяться в Твуні. Тому «далет ד» в слові «ехад (אחד один)» - велика, що вказує на місце приховання світла, котре сталося в НЕГІ Твуни. Тому треба вимовляти її протяжно та мати намір завдяки утаєнню в ній досягти злиття також і в нижніх любові та страсі. Як сказано: «І з'явилася суша», - щоби з'явилася та зв'язалася «далет», тобто суша, з цією єдністю. Бо довершеність у вищих любові й страсі, які сходять у шість слів виголошення «Шма» за допомогою слова «один», що й означає: «Нехай буде світло», проявляється лише за допомогою нижніх любові і страху, котрі розкриваються внаслідок приховання світла в НЕГІ Твуни, званих «далет». Тому сказано: «Нехай стечуть води в єдине місце», що означає - сходження світла Хохми до шести ступенів Зеїр Анпіну, які знаходяться «під небесами». А потім сказано: «І з'явилася суша», - це вказує на «далет ד» в слові «ехад (אחד один)», яку треба вимовляти протяжно, маючи на увазі, що вона стала сушею внаслідок приховання світла для того, щоб з'явилася та об'єдналася «далет», - суша, тобто Твуна, - з єдністю світла вищих Аба ве-Іми, і вони зійшли до ВАК ЗОН, щоби любов стала довершеною з двох сторін.

206) «І після того, як з'єдналася там», - Малхут, - «нагорі» - з ВАК Зеїр Анпіну, «необхідно поєднати її внизу з усіма її множинами», - з шістьма іншими закінченнями, що знаходяться внизу», в Малхут, тобто з реченням «"благословенне ім'я величі царства Його вовіки", в якому є шість інших слів єдності, і тоді те, що було сушею, стало землею аби продукувати плоди і породження та садити дерева».

Пояснення сказаного. Після вищої єдності, що міститься у зверненні «Шма», коли «далет ד» слова «ехад (אחד один)» з'єдналася нагорі з Аба ве-Іма, необхідно поєднати «далет ד» слова «ехад (אחד один)» з іншими ВАК, що знаходяться внизу, з шістьма закінченнями Нукви Зеїр Анпіну, Рахель, котра стоїть від хазе Зеїр Анпіну й нижче, до якої включені всі шістдесят рібо (десятків тисяч) душ Ісраеля, звані безліччю Нукви, «усіма її множинами».

А після того, як включився Зеїр Анпін до світла вищих Аба ве-Іми, і також розкрилося в ньому укриття Твуни, що означає «і з'явилася суша» цієї «далет», необхідно притягнути ці дві властивості до Нукви Зеїр Анпіну, від його хазе й нижче, - і це шість слів «благословенне-ім'я-величі-царства-Його-вовіки». І шість цих слів відповідають шести закінченням ХАҐАТ НЕГІ Нукви Зеїр Анпіну. І це означає, що в реченні «благословенне ім'я величі царства Його вовіки» є шість інших слів єдності.

«І тоді те, що було сушею, стало землею аби продукувати плоди й породження», - тому що для розкриття довершеної любові, яка перебуває в двох сторонах, милосердя і суду, «світло початку творіння вийшло, а потім було укрите». «І коли сховалося воно, проявився суворий суд. І поєдналися разом обидві сторони, милосердя та суд аби розкрити довершеність», - оскільки в результаті одного лише укриття, любов в обох сторонах ще не стала досконалою, але тільки після суворого суду, що наступив після утаєння.

Тому до прояву суворого суду, була «далет» слова «ехад» сушею, яка не приносить користі, бо вона вийшла за межі світла внаслідок скорочення. І також страх не був в ній досить повним, аби бути їй виправленою нижніми за допомогою любові та страху, котрі доповнюють вищі любов і страх. Адже ще не проявився суворий суд, тобто основа, яка розкриває нижні любов і страх. І місцезнаходження цього суворого суду - в «акеваїм (досл. п'ятах)» Леї, що знаходяться в місці рош Рахелі. Бо у Зеїр Анпіна є дві Нукви:

1. від хазе й вище, іменована Лея;

2. від хазе і нижче, що іменується Рахель.

І виявляються «акеваїм» Леї, які закінчуються в хазе Зеїр Анпіну, такими, що торкаються рош Рахелі, котра стоїть від хазе Зеїр Анпіну й нижче. А місцезнаходження суворого суду - в закінченні «акеваїм» Леї, які торкаються рош Рахелі. Тому дія суворого суду проявляється лише в Рахелі, оскільки жоден екран і суд не можуть проявити вплив свій, окрім як від місцезнаходження їх та нижче. Таким чином, це укриття не заповнюється ступенем нижніх любові та страху інакше, як після сходження до місця Рахелі, де діє суворий суд.

«І тоді те, що було сушею, стало землею аби продукувати плоди і породження та садити дерева», - тому що ця «далет» слова «ехад» на своєму місці, до розкриття суворого суду, була сушею і пустельним місцем, непридатним для поселення. Однак тепер, після того як вона розповсюдилася до ВАК Рахелі, котра знаходиться від хазе Зеїр Анпіну й нижче, земля стала родючою та придатною для посадки дерев, - тобто стала місцем поселення. Бо в ній розкрилися нижні любов і страх у довершеності, що доповнює вищі любов та страх аби перебувала любов у двох сторонах, оскільки лише таким шляхом розкривається все благо і насолода, що міститься у вищих Аба ве-Імі.

Як сказано: «І назвав Всесильний сушу землею». Тобто вона у цій нижній єдності «благословенне ім'я величі царства Його вовіки» стала землею - бажанням у належній досконалості. «Ерец (земля)» - від слова «рацон (бажання)». І це означає: «І назвав Всесильний сушу землею» - тобто простягнув «далет ד» слова «ехад (אחד один)» до Нукви Зеїр Анпіну, в шість її закінчень, в яких вже проявилася дія суворого суду. І тоді «далет», що була сушею і пустищем, стала в Нукві Зеїр Анпіну, внаслідок зівуґу (поєднання) з ним, властивістю «родюча земля і місце поселення». Завдяки цьому Всесильний назвав сушу землею, тобто бажанням у належній досконалості, тому що бажання в ній відкрилося в належній досконалості та називається довершеною любов'ю.

207) «І назвав Всесильний сушу землею», - оскільки вона в цій нижній єдності «благословенне ім'я величі царства Його вовіки» стала землею, тобто бажанням у належній досконалості. Бо «Ерец (земля)» - від слова «рацон (бажання)». І тому «і ось - добре» сказано двічі: один раз - про вищу єдність, другий - про нижню єдність. Адже Малхут об'єдналася в двох сторонах: у ВАК Зеїр Анпіну та в її ВАК. А звідси і далі сказано: «нехай зростить земля поросль», бо вона виправилася аби продукувати належним чином плоди і породження.

Пояснення. Вища єдність, єдність шести слів відозви «Шма», що проявляється у шести великих вищих закінченнях Аба ве-Іми, з'ясовується в сказаному: «Нехай стечуть води під небесами в єдине місце». Ця єдність притягує до ВАК Зеїр Анпіну світло, створене в перший день, від шести закінчень вищих Аба ве-Іми. І це перше «і ось - добре», котре проречене в третій день початку творіння.

Нижня єдність, єдність шести слів «благословенне ім'я величі царства Його вовіки», котра є доповненням «далет ד» в слові «ехад (אחד один)», в якій досконалість проявляється лише за допомогою шести закінчень Нукви Зеїр Анпіну, виявляється у сказаному: «І назвав Всесильний сушу землею». І мовлено: «Нехай зростить земля поросль», бо у ВАК Нукви стала ця суша властивістю «земля, яка продукує плоди». І про цю єдність ВАК Нукви сказано вдруге «і ось - добре».

Таким чином, перше «і ось - добре» відноситься до вищої єдності, друге «і ось - добре» - до нижньої єдності. «Оскільки Малхут об'єдналася в двох сторонах, в ВАК Зеїр Анпіну та в її ВАК», - в двох сторонах любові, завдяки вищій єдності та нижній єдності. Звідси і далі сказано: «зростила земля поросль», оскільки вона виправилася аби продукувати належним чином плоди й породження. Бо нижня єдність доповнила любов з двох сторін, і сходять світла вищих Аба ве-Іми до ВАК Нукви, яка дає плоди і потомство своєму народові, тобто шістдесяти рібо (десяткам тисяч) душ Ісраеля, як личить.