Серед всіх мудреців народів немає таких, хто є подібним до Тебе

161) Сказав рабі Ельазар: «Сказано: "Хто не убоїться Тебе, Царю народів, як і належить Тобі". Що це за хвала?». Сказав йому рабі Шимон: «Ельазар, син мій, цей вислів приведений в декількох місцях. Однак, звичайно ж, його сенс криється не в буквальному розумінні. Сказано: "Серед усіх мудреців народів і в усьому їхньому царстві немає таких, хто є подібним до Тебе". Це дає привід висловлюватися нечестивцям, - тим, хто думає, що Творець не знає про їхні сумніви й думки.

А тому слід розповісти про дурість їхню. Одного разу прийшов до мене один філософ з народів світу і сказав: "Ви кажете, що ваш Творець панує у всій небесній височині і усі сили небесні та стани не осягають та не відають місця Його. Це не дуже-то примножує славу Творця. Адже сказано: "Серед всіх мудреців народів і в усьому їхньому царстві немає таких, хто є подібним до Тебе". Що ж це за порівняння з людьми, котрі є смертними?"».

Сказано про це: «І кажуть: "Звідки знає Творець? І чи є знання у Всевишнього? Адже ті, хто грішать та завжди є безтурботними досягають успіху"». Про те ж каже й філософ. Цей філософ був великим з мудреців народів, і він прийшов до рабі Шимона аби висміяти мудрість Ісраеля та нашу роботу у повній вірі, котра здійснюється у найбільшій чистоті, бо думка не осягає Його зовсім. Мудрець цей був з тих філософів, які стверджують, що головним в роботі Творця є Його пізнання, оскільки, на їхню думку, вони осягають Його. І прийшов він, щоби посміятися над нами.

І тому каже: «Панує у всій небесній височині». Іншими словами, Він здіймається над всяким людським розумом, будучи Володарем у цій височині, і Він заповідав вам працювати перед Ним у вірі й чистоті, і не сумніватися в Ньому зовсім. «Всі воїнства та стани не осягають...», - тобто не лише людський розум не осягає Його, але навіть вищі раті й ангели ніколи не осягнуть Його, «та не відають місця Його», - навіть місця Творця вони не осягають. І тому вони кажуть: «Благословенна слава Творця з місця Його», - бо не знають, де Його місце.

І він наводить свої аргументи проти цього, кажучи, що цей вислів не дуже-то примножує славу Творця. Сказано: «Серед усіх мудреців народів і в усьому їхньому царстві немає таких, хто є подібним до Тебе». Якщо це пророцтво покликане прославити Творця Ісраеля, і Він є важливішим за тих богів, котрих осягають мудреці народів своїми власними силами і своєю мудрістю, - це не дуже-то примножує Його славу. Тобто така хвала не дуже-то примножує Його славу. Адже як можна порівнювати та прирівнювати Творця до простих смертних? Хіба не криється тут велике презирство до вашого Творця, якщо Його оцінюють мірками мудреців народів, - людей смертних?

162) І ще сказав філософ: «Ви витлумачуєте слова "не вставав більш пророк в Ісраелі, подібний до Моше", - не вставав в Ісраелі, але вставав серед народів світу. Але ж і я стверджую те ж саме - серед всіх мудреців народів немає таких, хто є подібним до Нього, а серед мудреців Ісраеля є такі, хто подібний до Нього. А раз так, Творець, подібних до якого можна знайти серед мудреців Ісраеля, не є вищим Володарем". Поглянь в Писання і побачиш, що я привів його з достатньою точністю».

Пояснення. Тут він заговорив хитромудрою мовою: «Поглянь в Писання і побачиш, що я привів його з достатньою точністю», - оскільки він зрозумів, що можна легко відповісти на його запитання. І сказане означає, що «серед усіх мудреців народів і в усьому їхньому царстві» нема кому осягнути Тебе тому, що «немає подібних до Тебе». І це відповідає фразі: «Якби я знав Його, то був би Ним». Але якщо мудреці народів хизуються, що осягають Його, може вони є подібними до Нього?! І тому сказано, що брехню вирікали вони і не подібні вони до Нього тому, що не осягають Його, але лише вводять себе в оману.

І тому він ще більш ускладнив своє питання: адже це означає, що тільки серед мудреців народів немає подібних до Нього, а серед мудреців Ісраеля є такі, хто подібний до Нього? Тобто вони осягають Його! «А раз так, Творець, подібних до якого можна знайти серед мудреців Ісраеля, не є вищим Володарем». Іншими словами, як ви можете говорити в такому випадку, що думка зовсім не може осягнути Творця Ісраеля, і що Він панує над рабами Своїми силою віри у Його піднесеність? Адже сказано, що серед мудреців Ісраеля є подібні до Нього, що є мудреці в Ісраелі, які осягають Його. Виходить, Писання суперечить вам?

163) «Я відповів йому: "Без сумніву, ти вірно сказав, що є серед Ісраеля такі, хто подібний до Нього. Адже хто воскрешає мертвих? Хіба не сам Творець? Прийшли Еліягу та Еліша й оживили мертвих. Хто посилає дощі? Хіба не сам Творець? Прийшов Еліягу та запобіг їм і викликав їх своєю молитвою. Хто створив небеса і землю? Хіба не сам Творець? Прийшов Авраам, і завдяки йому небо й земля набули життєвих сил"».

Інакше кажучи, рабі Шимон пояснив йому: «Ти вірно сказав - серед Ісраеля є такі, хто подібний до Нього. В цьому ти безсумнівно прав, і, разом з тим, це зовсім не суперечить нашій щирій вірі, і ми не осягаймо Його абсолютно. І Він панує у всій небесній височині, - тобто вищі ангели теж не осягають Його та не відають місця Його.

Однак, тому Він і дав нам Тору й заповіді, щоби займаючись Торою і заповідями в ім'я неї (лішма), Ісраель удостоїлися справжнього злиття з Ним, і Шхіна Його вдягається в них настільки, що вони починають здійснювати ті ж дії, котрі робить Творець. Вони відроджують мертвих, викликають дощі, підтримують існування неба й землі. І в цьому сенсі вони насправді є подібними до Нього, як сказано: "З дій Твоїх пізнаємо Тебе". Однак все це вони осягають лише у досконалій та чистій вірі, навіть не думаючи осягнути Його своєю мудрістю, як прийнято у мудреців світу».

164) «Хто управляє сонцем? Хіба не один лише Творець? Прийшов Єгошуа і приборкав його, і наказав йому стояти на місці, і воно вгамувалося, як сказано: "Зупинилося сонце, і місяць стояв". Творець виносить вирок, - і Моше також виніс вирок, який виповнився. І ще: Творець дає повеління, а праведники Ісраеля скасовують їх, як сказано: "Праведник, який панує богобоязливо". І ще: Творець заповідав їм в точності слідувати Його шляхами, уподібнюючись до Нього у всьому. Пішов цей філософ і навчався мудрості віри у Кфар-Шахалаїм, і назвали його "маленький Йосі". Він багато вивчав Тору та увійшов в число мудреців і праведників в тому місці.

Хіба через це вони не зменшують в результаті силу своєї щирої віри, удостоюючись бути повністю подібними до Нього? Однак вони вчиняють так тому, що Він заповідав їм робити це й осягати Його за допомогою Його дій. Тобто Творець заповів їм в точності слідувати Його шляхами, як сказано: "Будеш ходити шляхами Його". І настільки ця істина вразила філософа, що він перейшов на бік віри і прийняв на себе тягар Тори і заповідей».

165) «А тепер нам необхідно звернутися до Писання, адже сказано: "Всі народи як ніщо перед Ним". Так в чому ж наша перевага тут? І відповідає, - але ж сказано: "Хто не убоїться Тебе, Царю народів?!". Адже Він - Цар народів, а не цар Ісраеля? Однак в будь-якому місці Творець бажає возвеличитися в Ісраелі. І називається по імені тільки над Ізраїлем. Як сказано: "Творець (Елокім) Ісраеля", - Творець євреїв. І сказано: "Так сказав Творець, Цар Ісраеля". Цар Ісраеля, звісно. Сказали народи світу: "Інший захист є у нас в небесах, бо Цар ваш панує лише над вами, над нами ж Він не має влади"».

Пояснення. «А тепер», - тобто в ту ніч, коли наречена готується увійти під хупу, знаходиться там рабі Шимон і бажає аби тепер наречена вбралася, одягнувши свої прикраси. Нам потрібно по-новому поглянути на сказане: «Хто не убоїться Тебе, Царю народів», і пояснити його відносно прикрас нареченої. І повертається до початку написаного, де сказано: «Хто не убоїться Тебе, Царю народів». Так в чому ж наша перевага тут? Адже сказано: «Всі народи як ніщо перед Ним». Що ж нам хочуть сказати цим? Сказали народи світу: «Інший захист є у нас в небесах», - бо ці народи утискають Ісраель, кажучи, що є у них хороший захисник і управитель на небі, який дає їм мудрість і владу. І Цар Ісраеля не владний над ними.

166) Сказано в Писанні: «Хто не убоїться Тебе, Царю народів», - тобто вищий Цар над ними, покликаний панувати над ними і карати їх, та вчиняти з ними по Своїй волі. «Як і належить Тобі», - щоби боятися Тебе нагорі й внизу. «Бо серед усіх мудреців народів», - тих, хто володарює та управляє нагорі, тих, кого призначено над ними, - «і в усьому їхньому царстві», - тобто в тому царстві (Малхут), яке нагорі. Чотири правлячих царства є нагорі, що володарюють з волі Творця над усіма іншими народами, і в той же час, немає серед них того, хто зробив би навіть саму малість без того, аби Він так повелів їм, як сказано: «З волі своєї вчиняє Він як з небесними світилами, так і з тими, хто живе на землі». «Мудреці народів» - це ставленики і правителі нагорі, від яких виходить мудрість народів. «В їхньому царстві» - це Малхут, яка панує над ними. І це - просте тлумачення сказаного.

Пояснення сказаного. Це вислів пояснює, як наречена готується в дні вигнання увійти під хупу в кінці виправлення. Адже всі сили народів спрямовані на те, щоби нас поневолити у вигнанні, підпорядкувавши своїй владі. І вони домагаються цього за допомогою своєї мудрості (хохма) і панування (малхут), тобто вищих правителів, призначених в небесах кліпот, що дають їм (народам) мудрість і владу. І за допомогою своєї мудрості вони приводять нас до поганих думок, - бажати зрозуміти Творця в усіх відношеннях: Його самого та шляхи Його, і думки Його, без всякого остраху і без всякого прославлення величі панування Його.

Через ці погані думки ми повністю втрачаємо все святе наповнення, і наповнення переходить до їхньої Малхут. Як сказано: «Цур наповнюється лише на спустошенні Єрушалаїму», - оскільки цим вони набувають сили пригнічувати й бичувати нас, та підкоряти своїй волі. І це - основа цих чотирьох царств, які поневолюють нас в чотирьох вигнаннях, під якими маються на увазі чотири їхні властивості ХУБ ТУМ (Хохма і Біна, Тіферет та Малхут), і на які вказує ідол, який наснився Навухаднецарові, як сказано: «(Ось) ідол цей: голова його з чистого золота, груди і руки зі срібла, черево і стегна з міді, гомілки з заліза, а ступні його частково з заліза, а частково з глини».

І під час влади цього ідола вони насміхаються над нами: «Є у них інший захисник на небесах». Але про все це сказано: «Творець вчинив так, щоби боялися Його», тому що Шхіна називається страхом Творця. Це говорить про те, що у нас немає ніякої іншої можливості злитися з Творцем назавжди, як тільки за допомогою великого страху Його величі, прийнявши на себе тягар Тори й заповідей у повній і чистій вірі, в жодному випадкові не сумніваючись у властивостях Його, щоби ніщо в світі не приховало Його від нас.

Бо тоді ми зливаємося з Ним навічно, у нерозривному зв'язку, і тоді Творець теж надасть нам благо в усьому, в чому задумав насолодити нас в задумі творіння, і ми удостоюємось повного визволення та кінця виправлення. Але до цього: «Кожен, хто наймається, заробляє задля дірявого гаманця», - бо у сітри ахра завжди є сила забрати насолоди, які ми отримували в результаті поганих думок, які нею ж і викликаються, згідно з правилом: «Цур наповнюється лише на спустошенні Єрушалаїму».

Однак, ці покарання аж ніяк не на зло нам, а для того, щоб удостоїти нас страху Творця за допомогою численних випробувань, що трапляються з нами у вигнанні, доки ми не удостоюємось прийняти віру Його у досконалості і в остраху величі Його. Тоді сказано: «Згадає Він милість Свою та Свою вірність дому Ісраеля, і побачать усі нікчемні на землі спасіння від Творця Свого», - бо в кінці днів згадає для нас Творець всі милості Свої і проявить досконалість віри Його усім відразу.

І після того, як ми отримали силу прийняти Його віру повністю, відбудується Єрушалаїм на руїнах Цуру, бо усі ті милості й наповнення, які всі правління сітри ахра забрали в нас у дні вигнання, будуть повернуті нам повністю після того, як стане досконалою віра наша, і не буде відчуття навіть найменшого недоліку. І тоді «побачать всі нікчемні на землі спасіння від Творця Свого», - оскільки побачать усі народи, що й досі вони беззавітно зберігали наше багатство аби повернути нам його у відповідний час.

І виходить, що «коли людина панує над людиною, - це на зло їй», - оскільки тяготи поневолення, що охопили нас в той час, коли панує нечестивець над праведником, були лише на зло цьому нечестивому, адже завдяки цьому ми прискорили досягнення віри Творця, зажадавши в нього все награбоване, що забране їм у нас.

І про цей час сказав пророк: «Хто не убоїться Тебе, Царю народів». І тепер розкрилося, що Ти Цар народів, «покликаний панувати над ними і карати їх, та вчиняти з ними по своїй волі». Адже хоча і здавалося нам раніше, що вони пригнічують нас, тепер відкрилося це у повній протилежності, - що вони служили нам і були нашими рабами для того, аби привести нас до повної віри. І хоча нам здавалося при цьому, що вони утискають нас, розкрилося тепер зворотне, що вони покарали самих себе, оскільки цим вони лише прискорили наш прихід до досконалості та своє наближення до гіркого кінця.

Там, де здавалося, що вони повставали проти Творця і здійснювали все по своїй волі й бажанню, змушуючи нас виконувати дурні бажання, і думати, що немає правосуддя і немає того, хто судить, розкрилося тепер, що в усьому виконували тільки волю Творця, ведучи нас до досконалості. Таким чином, з'ясувалося, що Ти - Цар народів, - від самого початку й до кінця. Адже Ти завжди володарював над ними, змушуючи їх виконувати свою волю, як Цар - рабів своїх. А зараз розкрився страх перед величчю Твоєю у всіх народів, як сказано: «Хто не убоїться Тебе, Царю народів».

«Серед усіх мудреців народів» - маються на увазі володарі і правителі, котрі призначені над ними. І це - володарі Афріра та Кастімон, які правлять на землі, а також Аза і Азаель, у яких черпають мудреці народів свої знання. І утискають Ісраель, як їм заманеться.

Як сказано: «У всіх царствах їхніх - чотири царства влади є нагорі. І володарюють вони з волі Творця над усіма іншими народами. І на ці чотири царства вказують властивості, що описані в ідолі, який наснився Навухаднецарові:

1. голова його з чистого золота;

2. груди і руки із срібла;

3. черево й стегна з міді;

4. гомілки з заліза, а ступні його частково з заліза, а частково з глини.

Ці чотири властивості відповідають ХУБ ТУМ кліпи, і вони володарюють над усіма сімдесятьма народами, що живуть у світі.

«І разом з тим, немає серед них того, хто зробив би навіть зовсім трохи без того, аби Він повелів їм», - оскільки розкриється в кінці днів, що все поневолення й утиски, за допомогою яких вони віддалили Ісраель від їхнього Отця небесного, були не чим іншим, як відданим служінням аби наблизити їх (Ісраель) до Отця небесного. Таким чином, робили вони лише те, що Ти наказав їм. Як сказано: «З волі своєї вчиняє Він як з небесними світилами, так і з тими, хто живе на землі».

І зробив Він це аби привести нас до повної віри та удостоїти отримання всіх милостей Його, як сказано: «Згадає Він милість Свою, та Свою вірність дому Ісраеля, і побачать усі нікчемні на землі спасіння від Творця Свого». І тоді був розтрощений ідол, як сказано: «Поки ти дивився, зірвався камінь без допомоги чиїхось рук і вдарив ідола по ногах його з заліза та глини, і роздробив їх. Тоді скришилися відразу залізо, глина, мідь, срібло й золото, і стали подібними до полови на літньому току, і уніс їх вітер, і не залишилося від них сліду. А камінь, який розбив ідола, перетворився на гору та заповнив всю землю».

Свята віра зветься каменем, що не потребує допомоги чиїхось рук. І після того, як згадав милість та віру Його, тоді «зірвався камінь без допомоги чиїхось рук і вдарив ідола по ногах його з заліза та глини, і роздробив їх». «І стали подібними до полови на літньому току, і уніс їх вітер, і не залишилося від них сліду». Як сказано: «І побачать усі нікчемні на землі спасіння від Творця свого». І цей «камінь перетворився на гору і заповнив всю землю». Як сказано: «Бо наповниться земля знанням Творця, як повне море водами».

167) «Всі мудреці народів та всі царства їхні» - це вищі стани і воїнства, і хоча вони були призначені відповідальними за те, що відбувається в світі, і повелів Він кожному з них виконувати роботу Його, хто може зробити її, - хто з них може зрівнятися з Тобою? Бо проявлені достойності Твої, і проявлені діяння Твої над всім сущим. Це означає - «немає подібних до Тебе, Творець!». Хто утаєний та святий нагорі і внизу, щоби чинив діяння, як Ти, і був подібним до Тебе в кожній дії святого Царя на небесах і на землі?! «Але всі вони - порожнеча, а кумири - нікчемні». Про Творця сказано: «Спочатку створив Всесильний небо і землю». Про їх царства сказано: «Земля ж була - сум'яття й пустельність».

168) Сказав рабі Шимон товаришам: «Ви учасники цього весілля, і кожен з вас повинен прикрасити однією прикрасою наречену». Сказав рабі Ельазару, синові своєму: «Ельазар, дай один подарунок нареченій, адже завтра буде дослухатися Він», Зеїр Анпін, «увійшовши під весільний полог, до тих оспівувань та прославлянь, які піднесуть їй сини цього чертогу, коли постане вона перед Ним».