Небо й земля

151) Заговорив рабі Шимон, промовивши: «Спочатку створив Всесильний», - до цього речення треба ставитися уважно, бо кожен, хто каже, що є інший бог, - зникне зі світу. Як сказано: «Так оголосіть їм: "Божества, які не зробили неба і землі, згинуть із землі та з-під небес цих (ЕЛЄ)"», - бо немає інших богів, крім одного лише Творця.

Пояснення. Він повертається до сказаного: «Сідайте, і ми відновимо виправлення нареченої». І тому почав з'ясовувати вислів: «Спочатку створив Всесильний»⁴⁵⁶, оскільки воно є коренем для всіх виправлень нареченої протягом шести тисяч років. «Всесильний (Елокім)» - це вище ім'я Елокім, Біна. І називається Елокім (אלהים) відповідно до внутрішнього змісту сказаного: «Хто (МІ מי) створив їх (ЕЛЄ אלה)». «І так само, як поєдналися МІ з ЕЛЄ, так це ім'я з'єднується завжди», і завдяки цьому зміцнюється світ.

І тим самим він пояснює, що Всесильний (Елокім) - це Біна, звана Елокім (אלהים), - тобто поєднання букв МІ (מי) з ЕЛЄ (אלה) за допомогою вдягнення світла Хохма в облачення величі, яке випромінює (світло) хасадім. І завдяки цьому зміцнюється світ. І тому «божества, які не зробили неба й землі»⁴⁵⁷, та які не можуть скласти основу існування світу, - інші божества, що відокремлюють ЕЛЄ від МІ, - безсумнівно повинні зникнути «з-під небес», котрі виправляють поєднання ЕЛЄ з МІ. Адже сили їхні не можуть дати основу для існування світу, а тільки руйнування. І тому підкреслюється в сказаному: «І з-під небес цих (ЕЛЄ)»⁴⁵⁷. І це речення написане мовою перекладу, крім самого слова ЕЛЄ, що стоїть в кінці речення, - тобто ЕЛЄ (ці) вказують на поєднання МІ-ЕЛЄ.

152) «І це речення написане мовою перекладу, крім самого слова ЕЛЄ, що стоїть в кінці вислову». Хіба це зроблене тому, що святі ангели не чують мову перекладу і не знають його? В такому випадкові навпаки, - слід було промовити це речення святою мовою (іврит), давши можливість святим ангелам почути і прислухатися, щоби вони могли віддячити за це.

Мова перекладу дійсно використовується для того, щоби святі ангели не чули її, і тоді вони не будуть заздрити людині та завдавати їй зла. Оскільки в це речення включені також і всі святі ангели в цілому, бо й вони називаються «Елокім» та включені до поняття «Елокім», але вони «не створили неба й землі».

Пояснення сказаного. Хоча мова перекладу і є близькою до святої мови, проте ангели не потребують її та не знають її, а в інших мовах народів світу потребу вони мають та знають їх. Справа в тому, що мова перекладу (араміт) є зворотною стороною (ахораїм), тобто - властивістю ВАК мови святості (іврит). І ВАК називаються зворотною стороною та «сном», де відсутні «мохін (розум)», тобто ҐАР. І тому мова перекладу (араміт) насправді є дуже близькою до мови святості (івриту). Однак тут існує інша причина, - чому ангели не потребують її. «Мова святості» - це мова, яка встановлюється посередині, - тобто язичок терезів, котрий встановлює перевагу чаші заслуг над чашею боргів та повертає все до святості, і тому вона називається мовою святості.

А що означають «ваги», можна зрозуміти з речення, яке пояснене вище: «Небеса та воїнства їхні були створені МА». І «Спочатку створив Всесильний (Елокім)»⁴⁵⁶ - це вище ім'я Елокім (אלהים), оскільки МА (מה) таким не є, та вибудовується лише в час, коли літери ЕЛЄ (אלה) притягуються згори вниз, «і мати позичає свої шати дочці». «Ось я згадую букви ЕЛЄ (אלה), які на вустах моїх, і я проливаю сльози про бажання моєї душі (нефеш), для того, щоби притягнути ці букви ЕЛЄ». І тоді «супроводжував їх» зверху, «до самого Храму Всесильного (Елокім)», - щоб вона (Малхут) називалася Елокім.

Але ж на «небесах та землі», що створені МА, ім'я Елокім проявляється лише завдяки притяганню букв ЕЛЄ від вищої Іми, за допомогою підйому МАН та добрих діянь. Як сказано: «Ось я згадую букви ЕЛЄ, які на вустах моїх, і проливаю сльози», - тому що мохін ҐАР, звані Елокім, не завжди знаходяться в «небесах» і на «землі», тобто в ЗОН.

І в той час, коли їх піднімають знизу, МА стає властивістю МІ, і букви ЕЛЄ (אלה) поєднуються з МІ (מי) та утворюється ім'я Елокім (אלהים), яке представляє собою властивість мохін (розум) в «небесах» і на «землі ». А якщо нижні псують свої діяння, - виходять мохін із ЗОН та залишаються вони з келім Кетер й Хохма та зі світлами нефеш-руах, званими МІ (מי) або МА (מה), а літери ЕЛЄ (אלה) падають в кліпот, тому що МІ - це ґальгальта-ейнаїм, а ЕЛЄ - АХАП (озен-хотем-пе).

Адже все виправлення залежить від поєднання букв ЕЛЄ з МІ за допомогою підйому МАН. І тому це виправлення називається святою мовою. Це подібно до язичка терезів, який встановлюється посередині, і завдяки йому притягуються мохін, звані «святість», оскільки він притягує святе ім'я Елокім до ЗОН та схиляє букви ЕЛЄ на чашу заслуг святості. І називаються ці терези (мознаїм) від слова «озен (вухо)», бо світла АХАП (озен-хотем-пе) називаються ім'ям вищої властивості в них - «озен».

І протилежністю його є мова перекладу, оскільки коли нижні не піднімають МАН в чистоті, вважається, що вони бажають утримуватися тільки в буквах ЕЛЄ, не поєднуючи їх з ім'ям МІ, Біною. І тоді розкривається зворотна сторона (ахораїм) ЗОН, тобто МА. І тоді знову повертаються «небо і земля», тобто ЗОН, до властивості ВАК. І це - мова перекладу. Звідси стає зрозумілим, що слово «сон (тардема תרדמה)» в гематрії «переклад (таргум תרגום)», і складається з букв «спуститься (теред תרד) МА (מה)». Бо внаслідок використання цієї мови, яка позбавлена чистоти, відповідно до слів, «які на вустах моїх», показується зворотна сторона (ахораїм), МА, що і означає «спуститься (теред) МА», тобто опускаються терези та переважує чаша провини.

І все це відноситься до ЗОН, тобто «небес й землі, що створені МА», тому що вони походять від зівуґу (злиття) Єсодів, званого МА. Однак святі ангели походять від «зівуґу нешикін (досл. злиття губ)» Аба ве-Іми, і в них немає нічого від МА, а тільки МІ - вищий світ, Біна. І тому вони, з одного боку, знаходяться завжди у властивості ВАК, без ҐАР, але, з іншого боку, їхній ВАК - теж від світла хасадім, вищої Біни, МІ, які за важливістю своєю є рівними самим ҐАР. І вони не потребують Хохми, як і вища Іма, і вони святі тому, що ҐАР називаються святістю.

І тому на ангелів взагалі не впливає мова перекладу, яка розкриває МА в ЗОН і повертає ЗОН в стан ВАК, з двох причин:

- по-перше, навіть коли у ЗОН є ҐАР мови святості, вони не отримують від неї ҐАР, оскільки прагнуть лише до світла хасадім, як і вища Іма;

- по-друге, розкриття зворотного боку (ахораїм) МА не стосується їх, адже в них немає нічого від МА.

І тому святі ангели не чують мови перекладу, і не знають її. Вони не потребують її, бо нічого не втрачають через неї. І нічого не виграють від її зникнення, оскільки вони і так знаходяться лише в стані ВАК. І не знають її тому, що немає в них нічого від властивості МА.

«І не будуть заздрити людині і завдавати їй зла», - адже в цьому реченні проклинаються інші божества, що заважають розкриттю мохін де-ҐАР, які сходять від Хохми. Тому вони повинні зникнути «з землі та з-під небес цих (ЕЛЄ)»⁴⁵⁷. Та оскільки у вищих ангелів теж немає ҐАР Хохми, а лише ГАР хасадім, вони будуть відчувати внаслідок цього ницість свого ступеню та відчувати до нас заздрість тому, що ми занадто високо себе цінуємо.

Тому сказано: «Оскільки й вони називаються "Елокім" та включені в поняття "Елокім", але вони "не створили неба й землі"». Вони називаються «Елокім» тому, що походять від Іми, званої «Елокім», і тому «вони включені в поняття "Елокім"». І вони «не створили неба й землі», - бо вони теж не можуть заснувати небо і землю властивістю ҐАР Хохми. Та існування «неба й землі» для поселення людей, які не припиняють «сіяння та жнив», можливе лише за допомогою мохін ҐАР Хохми. Виходить, що і вони «не створили неба і землі».

153) «І землі (арка)» - використано назву Арка замість звичайного Ара. Оскільки Арка (досл. прірва) - це одна з семи земель внизу. І в цьому місці є нащадки синів Каїна, бо після того, як він був вигнаний з лиця землі, він опустився туди та здійснив породження. І там його знання настільки заплуталося, що він вже нічого не знав. І це подвійна земля, яка склалася з темряви та світла.

Пояснення. ЗАТ (сім нижніх сфірот) взаємно включені одна до одної, і в кожній з них є сім сфірот ХАҐАТ НЕГІМ, які містяться також і в Малхут. І також в нижній землі є сім видів землі: Ерец (поверхня землі), Адама (ґрунт), Арка (прірва), Ґей (долина), Нешія (могильна земля), Ція (суша), Тевель (земний світ). Наша земля - це Тевель (земний світ), найвища з семи цих земель. Арка (прірва) - це третя з семи земель. А душі Каїна та Евеля походять від імені Елокім. Однак через нечистоту, що була внесена змієм до Хави, спочатку з'явилася душа Каїна від букв ЕЛЄ, а потім з'явився Евель від букв МІ. І вони повинні були спочатку з'єднатися один з одним за допомогою милосердя, і тоді перебувало б ім'я Елокім над ними обома разом, як завжди поєднуються букви МІ (מי) і ЕЛЄ (אלה) в імені Елокім (אלהים).

Але сила нечистоти змія, яка з'явилася разом з душею Каїна, привела його до звинувачень брата свого Евеля, який відноситься до властивості МІ імені Елокім, і тоді «повстав він на нього і вбив його», бо привів до віддалення букв МІ від ЕЛЄ, що і називається «вбивством Евеля». А ЕЛЄ, котрі є його власними властивостями, впали в кліпот. І він був вигнаний з лиця землі, бо впав з рівня землі святості, спустившись звідти в Арку, - в місце кліпот. «І здійснив породження, і там його знання настільки заплуталося, що він вже не знав нічого», оскільки створював породження під владою кліпот. І тому змішалася мова святості в устах його з мовою перекладу «так, що він вже не знав нічого», - тому що втратив розум (даат), адже кліпот позбавлені розуму, бо мохін Хохми й Біни в них - без Даат (розуму).

І сенс вбивства Евеля полягає в наступному. Лише за допомогою МАН, що піднімаються в чистоті, притягуються МІ в ЗОН, а потім притягуються букви ЕЛЄ і доповнюється ім'я Елокім в ЗОН так само, як в Аба ве-Імі. Тоді й Нуква, так само як Іма, завершується облаченнями захару внаслідок виходу «гей ה» та підйому «йуд י». Це не означає, що «гей ה» властивості МА (מה) Нукви виходить остаточно, але ця «гей ה» входить у прихованому вигляді в Нукву, а ззовні проявляється «йуд י» властивості МІ (מי). І в такому вигляді святе ім'я Елокім знаходиться також і в ЗОН, званих «небо й земля».

Але Каїн підняв МАН, не перебуваючи в стані чистоти, і бажав посилити букви ЕЛЄ, що відносяться до його власних властивостей, заради самонасолоди. І це є сенсом мовленого: «І повстав Каїн на Евеля, брата свого»⁴⁶⁹ - оскільки поставив себе вище, маючи владу над МІ, тобто Евелем. І тоді відразу ж розкрилися властивості «зворотної сторони (ахораїм)» Нукви, тобто «гей ה» де-МА (מה), яка була прихована, а ім'я МІ віддалилося, залишивши Нукву. І тоді душа Евеля, яка походила від МІ цієї нукви, теж вийшла нагору, тому сказано: «І вбив його»⁴⁶⁹. І йдеться в Зогар, що Каїн убив Евеля, упившись в нього зубами, подібно до змія.

І оскільки нечистота цього змія була в ньому, він захотів посилити букви ЕЛЄ (אלה) і усунути МІ (מי) та підпорядкувати його (Евеля) собі. І тому відкрив «ахораїм (зворотну сторону)», тобто МА (מה), в Нукві, і видалилися з неї МІ, залишивши її. Тому віддалилася душа Евеля, що походить від неї, «і вбив його»⁴⁶⁹. А сам Каїн, тобто ЕЛЄ (אלה), потрапив під владу кліпот, званих Арка (прірва), котра зветься в Писанні землею Нод (поневіряння), як сказано: «І він оселився на землі Нод».

Тому сказано: «І це подвійна земля, яка сформувалася з пітьми та світла», - бо світло й темрява використовуються там у змішанні, без кордонів між ними, оскільки є там два правителя, котрі в рівній мірі панують на цій землі:

1. правитель пітьми, і він викликає там цю темряву;

2. правитель світла, і він викликає там світло.

154) Там панують два правителя, один править пітьмою, інший править світлом. І вони ворогували між собою. Але в час, коли опустився туди Каїн, вони об'єдналися одне з одним, прийшовши до взаємної згоди. І всі побачили, що це породження Каїна. І тому дві голови в них, як дві змії. Крім того часу, коли до влади приходить той, хто править світлом - він опановує своїм, тобто світлом, та опановує іншим, тобто тим, хто править пітьмою. І тому включилися ті, які перебувають у темряві, в тих, хто у світлі, і стали одним цілим.

Пояснення сказаного. При виході святого імені Елокім (אלהים) спочатку піднімаються букви ЕЛЄ (אלה) та з'єднуються з МІ (מי), залишаючись прихованими в імені, оскільки вони позбавлені хасадім. Але святість, тобто Хохма, не може вдягтися в них без облачення хасадім, тому вони вкриті в імені Елокім. А потім відбувається другий зівуґ в МІ для залучення хасадім, і тепер Хохма вдягається в хасадім, та доповнюється ім'я Елокім. І сказане: «Хто (МІ) створив це (ЕЛЄ)» означає, що Він створив світло для Свого світла, - тобто величне вбрання хасадім, - і вдягнувся в нього, - та з'єдналися ЕЛЄ (אלה) з МІ (מי) і доповнилося ім'я Елокім (אלהים).

Бо в МІ, тобто в Біні, є ҐАР, звані «вищі Аба ве-Іма», які встановилися у властивості «чисте повітря (авіра дахья)», оскільки «бажає милості (хафец хесед) Він», і не отримують Хохму. І лише ЗАТ де-МІ, звані ІШСУТ, отримують Хохму. Тому на початку підйому букв ЕЛЄ в МІ, вони піднімаються в ЗАТ де-МІ, котрі отримують Хохму. І тоді вони є укритими в імені Елокім. Але потім відбувається другий зівуґ в ҐАР де-МІ, - у властивості «чисте повітря (авіра дахья)», - вони передають величне вбрання, яке світить в ЕЛЄ. І тоді доповнюється святе ім'я Елокім.

А душа Каїна відноситься до властивості ЕЛЄ в той час, коли вони ще приховані в імені, і тому святість, Хохма, була ще вкрита над ним через відсутність облачення хасадім. І тому мало того, що він не підняв МАН аби притягнути МІ де-хасадім, але ще й забажав притягнути Хохму від властивості вищих Аба ве-Іми, і цим вбив Евеля, оскільки оголив «ахораїм» Нукви Зеїр Анпіну, та сам кинув душу свою у кліпот, тобто в ЕЛЄ. І місце цих кліпот - в землі Арка (прірва).

І два правителя, що панують там, відносяться до ЕЛЄ де-кліпот, оскільки «одне на противагу іншому створив Творець». Адже в Нукві приховані ахораїм властивості МА та розкриті ахораїм властивості МІ. І тоді вона може випромінювати душам світло святого імені Елокім у повній досконалості, тому що Хохма, котра належить буквам ЕЛЄ, яку вони отримали від ЗАТ де-МІ, вдягається тепер в хасадім, що належать ҐАР де-МІ, та розкривається святе ім'я.

Але в буквах ЕЛЄ сітри ахра, яка отримує все живлення від зворотної сторони (ахораїм) святості, МА, є два недоліки:

1. в них повністю відсутні хасадім;

2. навіть Хохма, що наявна в ЕЛЄ, не може вдягтися там через відсутність хасадім де-МІ, і тому вони перебувають у пітьмі, а не в світлі.

І це - захар властивості ЕЛЄ кліпи. Адже його келім - це келім Хохми, тобто ЕЛЄ, але вони позбавлені Хохми через відсутність хасадім де-МІ. І він, таким чином, є пітьмою, що позбавлена як Хохми, так і хасадім. І в нього є велика перевага в келім, здатних отримати Хохму, якби він міг отримати вбрання хасадім. А нуква властивості ЕЛЄ кліпи відноситься до ахораїм де-МА Нукви святості, і вона являє собою клі хасадім. Однак в кліпі у неї є дуже великі недоліки, - адже вона є коренем розділення, оскільки обманює ім'ям Царя, і є в неї багато імен нечистої сторони, що відповідають її зіпсованості. Однак є в неї тонке світіння завдяки тому, що її келім належать до зворотної сторони (ахораїм) де-МА, котрі в корені своєму - келім де-хасадім.

І ми повинні знати, що захар та некева властивостей ЕЛЄ кліпи - це два правителя, які панують в землі Арка. Захар править пітьмою, а некева - світлом, наявним там. І звинувачують вони одне іншого тому, що є протилежними одне одному. Захар, келім якого позбавлені світла Хохми букв ЕЛЄ, ненавидить силу обману та розділення, наявну в келім його нукви, і вважає за краще пітьму, яка є в ньому. А некева, в якій є слабке світіння хасадім, зовсім не бажає світла Хохми і, тим паче, темряви захару, і тому звинувачує його та уникає його.

І тому сказано: «Там панують два правителя, один править пітьмою, інший править світлом; і вони ворогували між собою», - оскільки захар панує у пітьмі, а нуква - в світлі. І вони звинувачують і ненавидять одне одного. І оскільки вони відокремлені один від одного, вони не можуть поширюватися зовсім, і немає в них сили заподіяти шкоду.

Однак після того, як прогрішив Каїн, увергнувши в кліпот землі Арка букви ЕЛЄ святості, що містяться в душі його, вдяглися його букви ЕЛЄ, котрі теж закриті від хасадім, в світло нукви де-ЕЛЄ кліпи, тим самим ожививши слабкі іскри, що залишилися в келім ЕЛЄ Каїна, котрі відносяться до Хохми, тому що світло цієї порочної кліпи оживляє їх подібно до світла хасадім святості. І внаслідок цього, також і захар де-ЕЛЄ кліпи здійснює зівуґ з цією нуквою, яка вдягнула властивості ЕЛЄ Каїна, оскільки в нього такі ж самі келім, що і в Каїна. І завдяки цьому зівуґу Каїн здійснив породження, які виходять від іскор святості, котрі залишилися в його буквах ЕЛЄ, змішаних з келім властивостей ЕЛЄ захара кліпи, що вдяглися у світло порочної нукви кліпи.

Тому мовлено: «Але в час, коли опустився туди Каїн, вони поєдналися одне з одним, прийшовши до взаємної згоди», - тому що іскри Хохми, що залишилися у властивостях ЕЛЄ Каїна, вдяглися у світло некеви кліпот, в результаті чого забажав її також і захар кліпи, прагнучи наповнитися і насолодитися іскрами Хохми, котрі належать властивостями ЕЛЄ Каїна. І тоді вони зробили одне з одним зівуґ (злиття), тобто поєдналися разом, наповнюючись одне від іншого немов одне ціле. «І побачили всі, що вони - породження Каїна», - внаслідок цього зівуґу вийшли породження, що утворилися від цього облачення іскор ЕЛЄ Каїна в світло кліпи. І в результаті розкрилися іскри Хохми душі Каїна, «і побачили всі, що вони - породження Каїна», тобто народилися від цього порочного зівуґу.

«І тому дві голови в них, як дві змії». Через те, що вони походять від поєднання захару й некеви властивостей ЕЛЄ кліпи, які в корені своєму є протилежними одне іншому, породження, здійснені Каїном за допомогою цього з'єднання, мають дві такі ж голови, як у цих двох кліпот:

1. одна тягнеться в сторону пітьми, що виникає в келім Хохми;

2. інша тягнеться до світла, що міститься в нечистих келім нукви кліпи.

І тому сказано, що вони як дві змії, бо протистоять двом тваринам у меркаві (будові), - бику й орлу.

Дві голови у них є тільки під час влади захара, влади пітьми, тому що в результаті його облачення в світло нукви з метою насолодитися іскрами Хохми Каїна, він виявляється таким, що мимоволі втілює також і владу своєї нукви, бо потребує світла Каїна. Внаслідок цього і потомство народжується з двома головами, одна тягне в одну сторону, а друга - в іншу. На відміну від нього, нуква кліпи взагалі не має потреби у своєму захарові, - адже він абсолютно нічого не може їй дати, будучи суцільною темрявою. Тому, коли влада у нукви, і вона прагне підкорити своєю нечистотою, у неї є повна перевага, і вона вже нічого не залишає від властивості захара, і тоді дві голови у породжень Каїна знову стають однією.

І тому сказано: «Крім того часу, коли до влади приходить той, хто править світлом, - він опановує своїм, тобто світлом, та опановує іншим, тобто тим, хто править пітьмою», - тобто в той час, коли панує нуква кліпот; і вона володіє цим світлом та зміцнюється, щоб опанувати захаром, другий повелителем. «Оволодіває своїм», - тобто опановує своєю силою, і також «опановує іншим», - опановує також іншим правителем, тобто захаром. Бо вона опановує захаром, повністю підпорядковуючи його своїй владі. «І тому включилися ті, які перебувають у пітьмі, в тих, що у світлі, і стали одним цілим», - і тому включилася влада захару, тобто пітьми, у владу некеви, світла, і дві голови стають однією.

155) Імена цих двох правителів Афріра та Кастімон, і на вигляд вони схожі на святих ангелів з шістьма крилами. У одного з них лик бика, в іншого лик орла, і коли вони поєднуються одне з одним, то стають ликом людини.

Захар називається Кастімоном. Це ім'я походить від слова «кустей», що означає «руйнування», і зветься він так тому, що є пітьмою та непридатний для поселення людей. Некева називається Афрірою, від слова «афар (прах)», який не придатний для посіву. Ім'я її вказує на те, що навіть коли є в ній світло, його все ж недостатньо для посіву та жнив, щоби живити людей. І на вигляд вони схожі на шестикрилих ангелів, оскільки протистоять вищим ангелам, у яких є шість крил, відповідно до букви «вав ו» імені АВАЯ (הויה), на відміну від святих тварин, у яких є всього лише чотири крила, відповідно до літер імені Адні (אדני). Це вказує на величину тих кліпот, які протистоять вищим святим ангелам.

У захара, Кастімона, - лик бика, оскільки він є першим облаченням, в яке вдягається сітра ахра. І сказано в Зогарі, що з осадів вина виходить один наклепник та обвинувач, головний шкідник у світі, - в образі людини, коли він наближається до святості. Після того, як він відходить від святості, і хоче опуститися вниз, щоб одягатися в шати шкідника світу, він опускається разом зі своїми обличчями. Перше взяте ним обличчя - це лик бика. І найперший з чотирьох існуючих прообразів шкідників - це бик.

Пояснення. Вищі мохін називаються «вино, що радує Творця і людей». І в їхньому закінченні є непридатні залишки, звані «осади вина». З цих покидьків виходить перший шкідник у світі. І оскільки він приліпився до святості, тобто до (її) осадів, у нього вигляд людини. А коли він опускається аби шкодити людям, він приймає обличчя бика. І тому бик є першим з чотирьох прообразів шкідників.

«Кастімон - це шкідник у вигляді бика» - вказує на те, що він - основа всіх шкідників, званих «бик кліпи», і він відноситься до покидьків вищих мохін святого імені Елокім, до властивостей ЕЛЄ кліпот, котрі протистоять властивостями ЕЛЄ імені Елокім, будучи покидьками й осадами, які перебувають під ними. «І оскільки він приліпився до святості, тобто до (її) осадів, у нього вигляд людини», - тому що ці мохін де-Елокім представляють собою образ (целем) людини, про який сказано:«В образі (целем) Всесильного (Елокім) створив Він людину». Але коли відділяється від святості і опускається на своє місце в Арці (прірві), він приймає обличчя бика.

А у некеви його в землі Арка вигляд орла (нешер), тому її завдання - віднімати (ленашер) душі людей, що потрапили під її владу. Адже слово «орел (нешер)» близьке за значенням до «опадання (нешира) листя дерев». Оскільки завдання її (некеви) полягає в тому, щоби нишпорити по світу і доводити обраних нею людей до «опоганення від нічної випадковості», щоби порушити «союз святості», і внаслідок цього порушення падають вниз душі людей, відірвавшись від них. «І коли вони з'єднуються одне з одним, то стають ликом людини», - якщо вони знову з'єднуються зі святістю, щоб бути там «осадами, які перебувають під вином», вони знову приймають вигляд людини, - такий саме, який був у них перш ніж опустилися в Арку, ставши шкідниками.

156) Перебуваючи у пітьмі, вони перетворюються на змія з двома головами, і рухаються подібно до змія. І вони залітають всередину безодні, омиваючись у великому морі. А коли досягають ланцюгів Ази та Азаеля, вони викликають їхній гнів, і пробуджують їх. Ті намагаються вискочити з ув'язнення в горах пітьми та думають, що Творець бажає притягнути їх до суду.

Пояснення. Це пов'язане зі сказаним вище: «Крім того часу, коли до влади приходить той, хто править світлом, - він опановує своїм, тобто світлом, і опановує іншим, тобто тим, хто править темрявою. І тому включилися ті, які перебувають у пітьмі, в тих, що у світлі, і стали одним цілим», - тобто під час правління нукви, яка є властивістю світла, дві голови знову стають однією.

Але «перебуваючи у пітьмі», - під час правління захара Кастімона, - «вони перетворюються на змія з двома головами»: захар не може скасувати владу нукви, оскільки він повинен одягатися в її світло, і тому вони схожі на змія з двома головами. «І рухаються подібно до змія», - іншими словами, завдають шкоди способом, що властивий змію, тобто тим способом, яким змій спокусив Хаву покуштувати від Древа пізнання.

Під впливом рош (голови) нукви цієї кліпи «вони залітають всередину безодні» - туди, де знаходиться корінь кліпот, званий безоднею. І це - падіння, нижче за якого не буває, як сказано: «Злітали до небес і падали в безодню». А під впливом рош (голови) захара цієї кліпи «омиваються у великому морі» - у властивості Хохми цієї кліпи, тому що морем називається Хохма. Саме тому Арка (прірва) називається землею Нод (поневірянь). Оскільки вони завжди метушаться під впливом двох голів цих правителів, то піднімаючись у велике море, то опускаючись у безодні.

А тепер з'ясуємо, що являють собою ангели Аза і Азаель. Нам треба знати, що Аза і Азаель належать до найбільш піднесених ангелів. Адже навіть після того, як вони впали з небес в цей світ, у гори пітьми, і були закуті в залізні ланцюги, Білам з їхньою допомогою досягнув всіх ступенів свого пророцтва. І до них відноситься сказане: «Хто бачить явище Всемогутнього», - тобто завдяки силі осягнення ним цих ангелів, він називається таким, що «падає та провіщає»⁴⁸⁰.

Аза називається таким, що «падає» через його падіння з небес на землю. А Азаель зветься таким, що «провіщає» у порівнянні з Азою, якому Творець кидає темряву в обличчя. І якщо заперечити, що невеликою є ступінь пророцтва Білама, адже сказано: «І не повстав більш в Ісраелі пророк, подібний до Моше», - в Ісраель не "повстав», зате «повстав» серед народів світу, і це - Білам.

Причиною їхнього падіння з неба на землю було звинувачення людини під час її створення. Однак необхідно зрозуміти, - адже багато ангелів звинувачували тоді, - і запитують мудреці: «Чому ж Творець скинув (на землю) тільки Азу і Азаеля?».

Але в час, коли у Творця виникло бажання створити людину, Він скликав «стани вищих ангелів» і, посадивши їх перед Собою, сказав: «Я хочу створити людину». Заперечили Йому: «Що являє собою людина, щоби згадувати про неї», тобто, - чим особлива ця людина? Відповів їм: «Людина створена за образом Нашим, і мудрість її перевершить вашу мудрість».

Справа в тому, що душа людини складається з усіх вищих ангелів і ступенів так само, як тіло його включає всі створіння цього світу. І тому під час створення душі людини Він скликав усіх вищих ангелів, щоб вони включили себе до душі людини. Як сказано: «Створімо людину за образом і подобою Нашою», - тобто Він залучив усіх ангелів, щоби вони були включені до «образу (целем) і подоби» людини. І вони запитали Творця: «Чим особлива ця людина?», - тобто що ми виграємо від того, що будемо включені до неї?

І Він відповів їм: «Людина створена за образом Нашим, і мудрість її перевершить вашу мудрість». Іншими словами, Він запевнив їх: «Мудрість людини, яка буде містити в собі Наш образ, перевищить вашу мудрість. Таким чином і ви виграєте те велике осягнення, якого вам бракує зараз». Оскільки в прийдешньому майбутньому достойності Ісраелю будуть вищими за достоїнства ангелів. І тому всі вони були залучені до цього і включені до образу людини.

А після того, як Він створив людину, і та прогрішила, з'явилися до Нього Аза і Азаель і сказали: «Ми маємо право сказати Тобі, що людина, котра створена Тобою, згрішила перед Тобою». Відповів їм: «Якби ви були на її місці, - були б гіршими за неї». І скинув їх Творець з рівня святості, на якій вони були, з небес. А коли скинув їх Творець з рівня святості, вони почали тягатися з жінками цього світу та спокушали жителів світу.

Пояснення сказаного. Звідси видно, що не всі ангели прийшли скаржитися Творцеві після прогріху людини, а лише Аза та Азаель, оскільки знали, що людина здійснить повернення. Однак знали Аза і Азаель, що шкода, яка заподіяна прогріхом людини, не буде виправлена внаслідок її повернення. Мало того, їм навіть краще, аби вона взагалі не здійснювала повернення. Тому саме вони поскаржилися на гріх людини. Адже їм видається пороком те, що людина не може виправитися, та недоліком, який неможливо врахувати.

Справа в тому, що розбиття келім та прогріх Адама Рішона є одним й тим же поняттям. Тільки щодо світів це називається розбиттям келім, а щодо душ це є наслідком прогріху Адама. І відомо, що розбиття келім сталося під час «правління восьми царів (мелахім)»: мелех Даат і ЗАТ - ХАҐАТ НЕГІМ. І кожен з царів містить сорок властивостей, тобто десять сфірот, в кожній з яких чотири властивості ХУБ ТУМ. Таким чином, вісім разів по сорок - це триста двадцять властивостей. І називаються вони трьомастами двадцятьма іскрами, які розсіялися в кожній зі сторін під час розбиття келім.

Сенс повернення полягає в тому, що за допомогою підйому МАН ми знову піднімаємо ці іскри з кліпот на їхнє місце в Ацилут, як це було до гріхопадіння Адама Рішона. Однак у нас немає достатньо сил для того, щоби з'ясувати властивості малхут цих восьми царів, оскільки їхні недоліки повністю перевершують наші сили. Тому в нашому розпорядженні є лише можливість з'ясувати двісті вісімдесят вісім іскор під час нашого повернення, тобто тільки дев'ять разів по тридцять два. Але тридцяти двох властивостей Малхут в них навіть заборонено торкатися. І вони називаються «лев а-евен (досл. кам'яне серце)».

В силу цього були приховані ҐАР Аба ве-Іми, звані «внутрішні Аба ве-Іма». Адже ці тридцять дві іскри відносяться до них і потрібні для доповнення десяти їхніх сфірот, і весь той час, поки їх бракує, в них не відбувається зівуґ (злиття). Але після того, як завершиться виявлення всіх двохсот вісімдесяти восьми іскор, з'ясування «лев а-евен» відбудеться саме собою, не вимагаючи наших дій. Про це сказано: «І видалю Я кам'яне серце з вашої плоті». І тоді внутрішні Аба ве-Іма досягнуть своїх мохін. І це станеться під час остаточного виправлення. Однак до остаточного виправлення не зможуть ахораїм Аба ве-Іми отримати якесь виправлення внаслідок нашого повернення.

І знай, що ці ангели, Аза та Азаель, відносяться до ахораїм Аба ве-Іми, які були анульовані під час розбиття келім. Але перед гріхом Адама Рішона вони здебільшого знову виправилися. А після прогріху Адама Рішона знову анулювалися. І більше не можуть виправитися до остаточного виправлення. І тому поскаржилися Аза та Азаель Творцеві на те, що вони втратили свої мохін через прогріхи людини, оскільки бачили, що немає в них ніякої надії на те, що людина зможе виправити їх за допомогою свого повернення.

Мало того, вони ще бачили, що Адам Рішон своїм поверненням скине їх ще нижче з їхнього ступеню. Адже все повернення повинно здійснюватися за допомогою двохсот вісімдесяти восьми іскор, без торкання властивостей «лев а-евен», котрі відносяться до виправлення внутрішніх Аба ве-Іми, до яких відносяться мохін цих ангелів. І вся дія по поверненню та підйому МАН полягає в тому, щоби видалити цю покидь, - тридцять дві іскри, - з їжі, - двохсот вісімдесяти восьми іскор. Таким чином, Азу та Азаеля опускають зі святості ще більше за допомогою остаточного усунення покидьків, тобто «лев а-евен». І тому вони скаржилися, не даючи людині зробити повернення, оскільки її повернення опускає їх ще більше. Адже тридцять дві ці іскри належать їхній будові.

І оскільки бачив Творець, що їхня скарга послабить людину, не дозволяючи їй здійснити повернення, сказав їм: «Якби ви опинилися поруч з ними, були б ще гірше за них». Адже Адам Рішон абсолютно не зіпсував їх своїм гріхом, і хоча є у них святий ступінь, оскільки вони знаходяться на небесах, де немає зв'язку з кліпот, це не є повною досконалістю, оскільки вони не можуть перебувати в цьому нашому світі, в місці кліпот. Тому сказав їм Творець: «Ви нічого не втратили через прогріхи людини, бо, так чи інакше, ви нічим не кращі за неї, адже вся ваша достойність обумовлена лише місцем».

А мова Творця є дією. Тут же впали вони з небес на нашу землю. «А коли скинув їх Творець з рівня святості, вони почали тягатися з жінками цього світу, і спокушали жителів світу». Іншими словами, коли вони прийшли в цей світ, почали виявляти те, що відноситься до властивості «лев а-евен», який міститься в дочках людських. Як сказано: «І побачили ангели Творця дочок людських, що хороші вони, і взяли собі в дружини, з усіх, яких вибирали», - бо не хотіли відокремлювати покидь, що належить до «лев а-евен», вибираючи тільки РАПАХ (288), - але брали «з усіх, яких вибирали», тобто також і «лев а-евен». І тоді вони теж потрапили під владу порочної нукви Ліліт, і хотіли спокусити світ своїми порочними діяннями, бо не бажали аби людина вчинила повернення, оскільки це є протилежним їхньому кореню.

Що зробив Творець? «Побачивши, що Аза та Азаель спокушають світ, Він закував їх у залізні ланцюги в горах пітьми», - оскільки бачив Творець, що якщо вони набудуть сил повернутися на небеса після цього прогріху, слідом за ними оступляться всі люди і не зможуть здійснити повернення, бо влада їхня буде дуже великою. Тому, незважаючи на їхній дуже піднесений корінь, Він дав владу кореню кліпот, званому «барзель (залізо)», як сказано: «Ніякого залізного знаряддя не було чутно в Храмі при зведенні його». І оскільки ця кліпа пристала до них, вони тепер немов залізними ланцюгами прикуті до неї в глибині гір пітьми, і не зможуть піднятися звідти до кінця виправлення.

Тому сказано: «Коли досягають ланцюгів Ази та Азаеля, вони викликають їхній гнів, і пробуджують їх», - оскільки, омиваючись у великому морі, у властивості Хохма кліпот, вони (Афріра та Кастімон) отримують сили з'єднатися з Азою та Азаелєм, які перебувають у горах пітьми, - щоби отримати від них Хохму. І вони пробуджували їх аби ті дали їм від своєї Хохми. «Вони викликають їхній гнів, і пробуджують їх», - це пробудження «четвертої стадії», що є великим бажанням отримати, званим «гнів і лють». Як сказано: «Ненаситність призводить до гніву». «Ті намагаються вискочити з ув'язнення в горах пітьми та думають, що Творець бажає притягнути їх до суду», - вони не могли піднятися до свого коріння, щоб отримати для них Хохму через залізні ланцюги, в яких вони закуті.

Тому мовиться про те, що вони намагалися вискочити наверх і знову падали; і тому їх ув'язнили до ще більш глибокого місця в горах пітьми; і вони думали, що Творець знову побажав застосувати до них силу суду в покарання за їхні спроби вискочити та отримати від свого кореня, і тому перестали вискакувати. Але, разом з тим, «ці два правителя пропливають по великому морю», - тобто хоча в дійсності ті нічого не можуть їм дати, адже вони тільки вискакують та падають, разом з тим, двом володарям цього було цілком достатньо, щоби отримати від них Хохму і проплисти по великому морю. І зараз з'явилися у них сили проплисти там, в морі Хохми кліпи, тоді як раніше у них були сили лише тільки омитися там.

Справа в тому, що у всіх цих піднесених кліпот немає діяння. І всі їхні дії завершуються лише в думці й бажанні, бо вони є силами розділення. І перш ніж вони встигають досягти дії, святість вже залишає їх. І тому вони ніколи не зможуть досягти дії. Тому і в поклонінні іншим богам Творець теж звинувачує тільки за думку чи бажання, як сказано: «Щоби сприйняв будинок Ісраеля серцем своїм». Як сказано: «Людина отримує покарання за поклоніння іншим богам в серці своєму, як за дію». Тому досить було стрибків Ази та Азаеля, щоби отримати їхню Хохму, хоча в дійсності їм нічого не давали.

157) І ці два правителя пропливають великим морем, а потім, здійнявшись, прямують вночі до Наами, матері демонів, якою захоплювалися перші з божественного роду, та бажають наблизитися до неї. Але вона долає стрибком шістдесят тисяч парсаот, і перетворюється, приймаючи вигляд багатьох з людей для того, щоби повести за собою людей.

Пояснення. Бо після того, як вони отримали силу від Ази і Азаеля, вони можуть вдатися до злиття з Наамою. Перші ангели, Аза і Азаель, теж піддалися її чарам. І внаслідок цього злиття (зівуґу) Наама породжує всіх злих духів і демонів в світі. І тому сказано, що нею «захоплювалися перші з божественного роду», - тобто Аза і Азаель, які відносяться до божественного роду, як сказано в Писанні.

І необхідно зрозуміти сказане. Якщо вони були вищими ангелами, як же вони зробили помилку, злигавшись з Наамою? І ще, чому Наама породжує в результаті цього лише демонів і духів, а не людей? Але справа в тому, що вищий світ, Аба ве-Іма, створений за допомогою «йуд», тобто властивістю захар, і немає в них нічого від «четвертої стадії». Однак ЗОН, що представляють собою нижній світ, створені за допомогою «гей», що містить в собі й «четверту стадію». Аба ве-Іма, тобто властивість Біни, завжди жадають світла хасадім, тому що Біна вийшла в такому вигляді на початку, - в чотирьох стадіях прямого світла.

Але ЗОН потребують світла Хохми, тому що в такому вигляді був створений Зеїр Анпін прямого світла - в світінні хохма всередині цих хасадім. І від зівуґу Аба ве-Іми вийшли ангели, що знаходяться, як і вони, в закінченні «йуд» та жадають теж, як і вони, тільки хасадім, а не Хохми. А душі людей походять від нижнього світу, ЗОН, і опиняються душі в закінченні «гей», на яку було зроблене скорочення, щоби не отримувати Хохму, через те, що міститься в ній «четверта стадія». І в них вже є потреба й бажання отримати Хохму, як і у ЗОН, оскільки вони походять від них.

В момент народження Адама Рішона від ЗОН, ЗОН вдягали вищий світ, Аба ве-Іму, і теж закінчувалися в «йуд». Але ця «гей» була прихована в їхніх ахораїм. Тому ступінь Адама Рішона був дуже високим. Бо, перебуваючи в ЗОН, що піднялися у вищий світ, та закінчуючись в «йуд», він немов перебував на тому ж ступені, що й вищі ангели, які народжуються від Аба ве-Іми. І разом з тим отримував вищу Хохму, відносячись до ЗОН. І перебувало над ним ім'я Елокім, Хохма, в досконалості вищого світу, оскільки в «йуд» відсутні скорочення й «четверта стадія». І від цієї властивості він породив Каїна та Евеля: Каїна - від ЕЛЄ, Евеля - від МІ. І в них обох ще не проявилася нижня «гей», а лише тільки «йуд», і тому була в них вища Хохма. А основний носій властивості хохма - це ЕЛЄ, ЗАТ Біни, інакше кажучи, - «душа» Каїна.

Однак Каїн приревнував до більшої відповідності, котра прихована в МІ, бо в цій «йуд» знаходиться у вкритті нижня «гей», і Каїн бажав здійснити з нею зівуґ, тобто хотів притягнути свою Хохму в «четверту стадію», укриту в душі Евеля, і цим вбив Евеля. Адже після того, як розкрилася нижня «гей», розкрилося й скорочення, що тяжіє над нею, - що заборонено користуватися нею для отримання вищого світла. І тому ім'я Елокім віддалилося від них обох. Однак МІ, котре є властивістю ҐАР, видалилося нагору, і це називається «вбивством Евеля», а ЕЛЄ Каїна, що відноситься до властивості ЗАТ, впало в місце кліпот, зване Арка. І хоча воно впало в кліпот, все ж залишилися в келім нечисленні іскри Хохми, та й тим паче, в його властивостях Біни, котрі не зазнали таких великих втрат, залишилося ще більше іскор від Біни.

Наама, одна з дочок Каїна, була видом своїм прекраснішою з усіх дочок людських. Бо основний тягар гріха ліг на чоловіче потомство Каїна (зхарім), а не на жіноче (некевот), яке представляє собою властивість «ґрунт (карка) світу». І тому після того, як кинув Творець Азу і Азаеля в цей світ, створений за допомогою «гей», і вони побачили Нааму, загорілося в них нове пристрасне бажання, якого вони ніколи раніше не відчували, - пристрасть до світла Хохми, - оскільки за своїм коренем вони прагнуть лише до хасадім. І один тільки вигляд Наами породив в них нову пристрасть, - притягнути світло хохма.

І оскільки в їхній власній будові не міститься нижньої скороченої «гей», а також і в будові Наами нижня «гей» не була проявлена, бо вона походить від властивостей ЕЛЄ Каїна, - тому вони помилково думали, що вона є гідною отримання Хохми, і здійснили з нею зівуґ (злиття).

Вони зробили подвійну помилку.

По-перше, хоча і немає нижньої «гей» в їхній власній будові, все ж місце є визначальним. І оскільки вони знаходяться в цьому світі, нижня «гей» панує над ними, і їм неможна було притягати світло хохма.

По-друге, вони думали, що і в будові Наами немає нижньої «гей», оскільки її нижня «гей» насправді перебувала в утаєнні, і тому вийшли від їхнього зівуґу (злиття) всі демони і духи, які шкодять світу.

Таким чином, стає зрозумілим, чому демони виглядають як напівангели-напівлюди. Зі сторони своїх прабатьків, Ази та Азаеля, вони нагадують ангелів, а з боку праматері Наами, - нагадують людей. Однак вона не могла народити людей через те, що не було в ній чоловічого сімені, а лише тільки від ангелів. А шкідниками вони є тому, що походять від перелюбу, що відноситься до найбільшого розділення у світі. Тому несуть вони з собою свою нечистоту, завдаючи шкоду всюди, де тільки можливо.

І сказано: «Прямують вночі до Наами, матері демонів, якою захоплювалися перші з божественного роду». Адже коли вони отримують сили від цих ангелів, які першими зробили перелюб з цією Наамою, вони теж можуть чинити перелюб з нею, як і ті. І сказано: «Прямують вночі», - оскільки сила Хохми кліпот панує лише тільки в темряві та вночі, коли переважають суди, і також тому, що їхній корінь - це Аза і Азаель, котрі закуті в ланцюги в горах пітьми.

«І бажають наблизитися до неї. Але вона долає стрибком шістдесят тисяч парсаот», - після того, як вони віддалися блуду з нею, вона подолала стрибком шістдесят тисяч парсаот, тобто піднесла непристойність свою настільки, що бажала скасувати парсу, котра розкинулася над ВАК Аріх Анпіну, кожна зі сфірот якого обчислюється десятками тисяч (рібо). Таким чином, протяжність його ВАК становить шістдесят тисяч парсаот. Однак не мовиться, що вони «наблизилися до неї», а лише «бажають наблизитися до неї». І не сказано, що вона пролітає шістдесят тисяч парсаот, а тільки «долає стрибком шістдесят тисяч парсаот».

Вона лише зробила стрибок, але одразу ж знову впала вниз, не торкнувшись їх. Оскільки в цих високих кліпот не відбувається ніякої дії. І всі їхні пороки - лише в думці та бажанні. Однак разом з тим, у неї вже є сила повести за собою людей. І хоча вона і не призводить людину до скоєння дії, а тільки до думки й бажанню, як і в неї самої, Творець в даному випадку карає за думку, як за дію. Як сказано: «Щоб сприйняв дім Ісраеля серцем своїм»⁴⁸⁹.

158) І ці два правителя здіймаються й тиняються по всьому світу, і повертаються на своє місце. І вони пробуджують нащадків синів Каїна духом нечестивих бажань продовжувати свій рід.

«І тиняються по всьому світу», - щоби шкодити людям, бо доводять людей до опоганення від нічної випадковості. А після того, як вводять у гріх жителів цього світу, повертаються на своє постійне місце, в землю Арка, і змушують там нащадків синів Каїна продовжувати рід в нечистоті своїй. Це означає, - крім того, що вони вводять в гріх нащадків Каїна в землі Арка, вони ще літають по нашому, земному світу (Тевель), і вводять в гріх тих, хто живе на цій землі.

159) Небеса, які панують там, відрізняються від наших небес. Вони не дають сили землі, щоб здійснювати на ній сівбу та жнива, як у нас, і насіння може вирости знову лише через довгий період, який триває роками. І про них сказано: «Божества (Елокім), які не зробили неба і землі, згинуть з цієї землі», - з вищої землі, званої Тевель, - щоб їм не панувати і не літати в ній, і не доводити людей до опоганення в результаті нічної випадковості. І тому «згинуть з цієї землі і з-під небес»⁴⁹¹, - створених ім'ям ЕЛЄ.

Пояснення. «Наші небеса» отримують наповнення від Зеїр Анпіну, у якого є мохін породження. І тому «наша земля», яка отримує наповнення від його Нукви, дозволяє здійснювати сівбу й жнива. Однак небеса землі Арка не володіють мохін породження через владу наявних там кліпот. Тому «не дають вони сили землі, щоби здійснювати на ній сівбу й жнива, як у нас», - бо немає сил у цій землі, прийнявши насіння, виростити врожай і провести жнива, як у нашій землі. «І насіння може вирости знову лише через довгий період, що триває роками», - оскільки не виросте посаджене там насіння інакше, як «через довгий період, що триває роками».

І сказано про цих двох повелителів, Афріру й Кастімона, що це «божества (Елокім), які не зробили неба і землі»⁴⁹¹, - тобто вони не можуть виправити ці небеса і землю Арка, щоби вона стала придатною давати плоди. І тому немає у них права тинятися і вводити в гріх людей на нашій землі, Тевель. Бо, перебуваючи тут, вони руйнують нашу землю, перетворюючи її на «небеса і землю» такі ж само, як у них.

«"Згинуть з цієї землі"⁴⁹¹ - з вищої землі, званої Тевель», - тобто згинуть з нашої землі, яка зветься Тевель, «щоб їм не панувати і не літати в ній, і не доводити людей до опоганення від нічної випадковості», - тому що своїми блуканнями над нашою землею Тевель вони призводять людей до осквернення від нічної випадковості. І це - прокляття, що перебуває над Аркою через те, що вони панують там.

«І з-під небес» наших, «створених ім'ям ЕЛЄ». Тому що наші небеса отримують від виправлених ЗОН, які «створені ім'ям ЕЛЄ». Як сказано: «Спочатку створив Всесильний (Елокім אלהים)», - тобто МІ (מי) взаємодіють з ЕЛЄ (אלה), тому і наша земля виправляється за допомогою вищої святості. Адже завдяки цьому вкриттю може існувати світ. І тому немає права у цих двох правителів тинятися тут.

160) І це речення наведене мовою перекладу, щоби вищі ангели не подумали, що йдеться про них, і не ворогували з нами. Слово ЕЛЄ (אלה) є святим словом, і воно не змінюється в мові перекладу, тому все речення написане мовою перекладу, крім слова ЕЛЄ (אלה). І сказано: «Згинуть з цієї землі та з-під небес цих (ЕЛЄ)»⁴⁹¹, оскільки у цього слова немає перекладу, тому що поєднання ЕЛЄ з МІ притягує вищі мохін Хохми. І якщо вони оскверняють букви ЕЛЄ, подібно до Каїна, то падають у кліпот, і навіть святості перекладу не залишається в них, - так, що нездатні почути мову перекладу, котрий являє собою ВАК святості.