Зі Мною ти у співпраці

61) «Спочатку (берешит)». Першим заговорив рабі Шимон: «"І вкладу Я слова Свої в уста твої". Які ж зусилля повинна людина докладати в Торі вдень і вночі, - адже Творець прислухається до голосу тих, хто займаються Торою. І з кожним словом, що оновлюється в Торі людиною, яка старанно трудилася в ній, створює Він один небозвід».

Пояснення. Творець вклав силу мови Своєї в уста праведників, як сказано: «"Ти - народ Мій!" - для того, щоб співпрацювати зі Мною. Так само як Я створив небо й землю реченням Своїм, як сказано: "Словом Творця небеса створені", - так само й ви», - так само і праведники створять небо силою речення свого.

Цим почав рабі Шимон з'ясування уривка: «Спочатку створив Творець небо і землю». Слово «створив (бара)» означає тут укриття, і говорить про те, що воно закриває й не відкриває. І потрібно зрозуміти, чому ж Він створив їх у прихованні. І повідомляється, що Він створив їх у такому вигляді для того, щоби вкласти остаточне виправлення неба й землі у промови праведників та зробити їх учасниками у створенні неба і землі разом з Ним. Про це сказано: «І вкладу Я слова Свої в уста твої».

Тут з'ясовується, що є дві стадії в оновленні неба й землі, які вклав Він в уста праведників.

1. Виправлення прогріху Адама Рішона, тому що сам Творець здійснив це виправлення неба й землі в найбільш піднесеній його формі ще до гріхопадіння Адама Рішона, як з'ясувалося в дії початку творіння. І сказано, що ЗОН Ацилуту піднялися в Аріх Анпін та вищі Аба ве-Іму, а Адам Рішон, піднявшись, вдягнув ІШСУТ та ЗОН Ацилуту. І були в нього, у Адама Рішона, НАРАН Ацилуту, звані вищим світінням, яке було настільки піднесеним, що «п'ята Адама Рішона затемнювала сонячне коло».

А після порушення заборони Древа пізнання, він опустився до цього матеріального світу, і його НАРАН тепер приходять до нього від трьох відокремлених світів БЄА. А небо і земля Ацилуту опустилися через нього під табур Аріх Анпіну до стану ВАК і точки. І це виправлення покладене на праведників: виправити всі вади, котрі утворилися внаслідок цього гріхопадіння, і знову оновити небо та землю Ацилуту, тобто ЗОН, піднявши їх в Аріх Анпін та Аба ве-Іму, як і до гріхопадіння. І праведники самі отримають знову вище світіння Адама Рішона, тобто НАРАН світу Ацилут.

2. В Адама Рішона до гріхопадіння теж не було усієї довершеності, яку Творець хотів передати йому. І тому, після того, як праведники виправлять гріх Адама Рішона та досягнуть досконалості НАРАН Ацилуту, яка була в Адама Рішона до гріхопадіння, на них знову покладається робота, - притягнути всі вищі мохін, яких взагалі ще не було в світі, як сказано: «Око не бачило Всесильного, крім Тебе».

І ці світи, яких «око не бачило» і які сповнюють праведники, називаються новими небесами та новою землею, оскільки вони насправді є новими, бо їх взагалі ще не було в реальності. Однак ті небо й земля, які праведники знову повертають до стану, в якому вони були в дії початку творіння, до гріхопадіння Адама Рішона, в дійсності не називаються новими небом й землею. Адже вони вже одного разу були в світі, тому що Творець встановив їх зі своєї сторони ще до гріхопадіння, і вони тільки були відновлені, оскільки вже після того, як втратили досконалість та перестали діяти, були відроджені знову.

І тому ці праведники ще не вважаються такими, що співпрацюють з Творцем. Адже вислів: «І вкладу Я слова Свої в уста твої», що наводиться рабі Шимоном, має на увазі вищі мохін, яких бракувало й Адаму Рішону, і вони дійсно були оновлені праведниками, тому що ще не вийшли зі сторони Творця, і щодо них праведники дійсно вважаються соратниками.

«Адже Творець прислухається до голосу тих, хто займається Торою. І з кожним словом, що оновлюється в Торі людиною, яка старанно трудилася в ній, створює Він один небозвід». Зеїр Анпін називається «голос», а його Нуква - «мовлення». Коли праведник займається Торою, він піднімає МАН в ЗОН за допомогою «голосу» й «мовлення» його Тори. «Голос» піднімається до Зеїр Анпіну, а «мовлення» - до Нукви. І тоді «Творець прислухається до голосу тих, хто займається Торою», - тому що голос Тори підіймається в якості МАН до Зеїр Анпіну, котрий зветься Творець. «І з кожним словом, що оновлюється в Торі людиною, яка старанно трудилася в ній, створює Він один небозвід».

«Слово» означає «мовлення». І будь-яке мовлення в Торі, що оновлюване людиною, яка займається Торою, підіймається в якості МАН до Нукви, котра називається «словом» і «мовленням». І завдяки цьому утворюється один небозвід. «Небо» означає екран, на який відбувається зівуґ Творця та Шхіни Його, і це відбувається завдяки тим МАН, які піднімають праведники у своїх заняттях Торою.

І оновлення, про яке сказано, що воно відбувається в слові Тори, але не в голосі Тори, полягає в тому, що Нукві для кожного зівуґу потрібно вибудувати нову основу, бо вона після кожного зівуґу знову стає незайманою. А завдяки підйому МАН праведників оновлюється в ній кожен раз її основа (есод), тобто місце отримання світел Зеїр Анпіну. Тому мовиться: «І з кожним словом, що оновлюється в Торі», - бо «слово», тобто Малхут, дійсно оновлюється завдяки слову Тори, яке осягнуте праведником. Адже після кожного зівуґу знову зникає місце їхнього отримання.

62) У той час, коли слово Тори оновлюється в устах людини, це слово піднімається та постає перед Творцем, і Творець бере це слово й цілує його, та вінчає його сімдесятьма прикрасами, різьбленими й карбованими. І оновлене слово цієї мудрості (хохма) підіймається та простягається над головою праведника, який оживляє світи. І звідти воно здіймається та пролітає по сімдесяти тисячах світів, і піднімається в Атік Йомін, тобто в сфіру Кетер. І всі вислови Атік Йоміна - це вислови мудрості про приховані вищі таємниці. Іншими словами, в той момент, коли людина піднімає МАН у своєму вислові Тори, це вище слово, Нуква Зеїр Анпіну, піднімається та постає перед Творцем для зівуґу з Ним.

«І Творець бере це слово й цілує його, та вінчає його». Два стани мають місце в кожному зівузі ЗОН: зівуґ де-нешикін (поцілунків) та зівуґ де-єсодот (основ). Бо не доповнюється ім'я, поки не створює Він світло для світу Свого, і вдягаються вони один в одного; тобто крім ступеню Хохма, необхідний другий зівуґ для ступеню хасадім аби ступінь Хохми вдяглася в ступінь хасадім. Тому кожен зівуґ містить в собі два зівуґи:

1. зівуґ для ступеню Хохма, званий «зівуґ де-нешикін (поцілунків)», здійснений в пе де рош для (виходу) ступеню рош і ҐАР;

2. зівуґ для ступеню хасадім, званий «зівуґ де-єсодот (основ)», який здійснюється для (виходу) ступеню хасадім.

«І Творець бере це слово» - тобто Нукву, «та цілує його», - що означає зівуґ де-нешикін на ступені ҐАР. «І вінчає його» - що означає зівуґ де-єсодот на ступені хасадім, коли вдягається Хохма в хасадім і Нуква прикрашається довершеними мохін.

«Та вінчає його сімдесятьма прикрасами, різьбленими й карбованими». Довершені мохін Нукви називаються сімдесятьма прикрасами. Тому що Нуква - це сьомий день, і коли вона отримує наповнення від Зеїр Анпіну, який обчислюється «десятками», то стає сімдесятьма, а ці мохін називаються прикрасами. І тому вона зветься сімдесятьма прикрасами. І мовить, що вони «різьблені й карбовані», - тобто завдяки підйому МАН цих праведників вони стають місцем отримання цих сімдесяти прикрас.

«І оновлене слово цієї мудрості (хохма) піднімається та простягається над головою праведника, який оживляє світи». Є два види оновлення неба і землі, тобто ЗОН:

1. оновлення, яке повертає на своє місце колишню пишноту (атара), якою вона була до гріхопадіння Адама Рішона; при цьому оновленні Нуква носить назву «слово Тори»; і це те, що пояснює нам рабі Шимон до цього місця;

2. оновлення неба і землі за допомогою вищих мохін, яких не досягнув навіть Адам Рішон; і в цій властивості Нуква носить назву «слово мудрості (хохма)»; і це оновлення з'ясовується далі.

«Оновлене слово цієї мудрості (хохма) підіймається та простягається над головою праведника, який оживляє світи». Як сказано: «Праведники сидять, і пишнотою увінчані голови їхні», - тому що за допомогою МАН праведників, вже сповнених досконалістю вищого світіння Адама Рішона, таких як рабі Шимон і товариші його, підіймається Нуква Зеїр Анпіну, стаючи прикрасою на голові праведника, тобто Зеїр Анпіну, у властивості його Єсоду, званого «який оживляє світи».

Пояснення. Світло Хохми називається світлом хая. Та оскільки Зеїр Анпін може притягнути світло хая лише за допомогою Нукви, він вважається «тим, що оживляє» лише коли перебуває у зівузі з Нуквою, званою «світ». І тому називається «який оживляє світи». І також вважається, що Нуква є прикрасою на голові його. Іншими словами, мохін, звані прикрасою, приходять зі сторони Нукви, тобто без неї він би їх не удостоївся. Ми також вивчаємо, що «ніколи не відступався він від любові до неї, поки не назвав її: "Мати моя"», - тому що наслідок відносно причини називається породженням. І оскільки Нуква була причиною світла хая Зеїр Анпіна, то Нуква у цьому відношенні стає його матір'ю.

«І звідти воно (слово) здіймається та пролітає по сімдесяти тисячах світів», - після того, як (Нуква) здійснила зівуґ із Зеїр Анпіним в стані «прикраса на голові праведника», вона здіймається, піднімаючись ще вище, в Аріх Анпін, і там сім її сфірот (ЗАТ) стають сімдесятьма тисячами (сім рібо) світами, бо сфірот Аріх Анпіну обчислюються в «десятках тисяч (рібо)». А звідти, з Аріх Анпіну, вона піднімається ще вище, в Атік Йомін.

Тут перераховуються підйоми ЗОН, що слідують один за іншим, - до Атік Йоміна, - які відбуваються завдяки підйому МАН довершеними праведниками. Бо зівуґ, званий «прикраса на голові праведника», відбувається завдяки підйому у вищі Аба ве-Іму, і звідти він піднімається в Аріх Анпін, у властивість «сімдесят тисяч світів», а звідти - в Атік, який є вищим ступенем.

«І всі вислови Атік Йоміна - це вислови мудрості про приховані вищі таємниці». Пояснюються достойності мохін, якими наповнюється Нуква завдяки її підйому в Атік Йомін. І сказане: «Всі вислови Атік Йоміна», - тобто всі ступені, одержувані від Атік Йоміна, - «це вислови мудрості про приховані вищі таємниці», - про ҐАР Хохми. «Вислови мудрості» - це вказівка на ступень Хохми, а «приховані вищі таємниці» - це ҐАР Хохми. І розкриваються вони лише підйомом в місце Атік Йоміна та не нижче від нього.

63) І коли підіймається це приховане слово мудрості (хохма), оновлюючись у цьому світі, воно з'єднується з висловами Атіка Йоміна, піднімаючись і опускаючись разом з ними, і входить у вісімнадцять світів, прихованих так, що «око не бачило Всесильного, крім Тебе». І вони виходять звідти й підносяться, та приходять в наповненні й довершеності та постають перед Атік Йоміним. У цей час Атік Йомін вбирає дух цього слова, і воно для нього є бажанішим за все. І він бере це слово та вінчає його трьомастами сімдесятьма тисячами прикрас, і це слово, що оновлене в Торі, здіймається, піднімаючись та опускаючись, і з нього утворюється один небозвід.

Пояснення. Під час підйому Нукви в Атік Йомін, вона включається в зівуґ, що відбувається там, і піднімає відбите світло, притягаючи пряме світло від Атік Йоміна. «Піднімаючись» - означає, що піднімає відбите світло знизу нагору. «Опускаючись» - означає, що притягує пряме світло згори донизу та отримує тоді «вислови мудрості про приховані вищі таємниці». А «разом з ними» - вказує, що вона з'єднується з відбитим світлом та прямим світлом, наявними в самому Атіку.

«І входить у вісімнадцять (хай) світів, утаєних так, що "око не бачило Всесильного, крім Тебе"», - тому що зівуґ, здійснюваний в Атіку, відбувається також і на Єсод Атіка, котрий там, і він теж «праведник, який оживляє (хай) світи», як і Єсод Зеїр Анпіну під час свого підйому у вищі Аба ве-Іму. Але відмінність в тому, що Єсод Атіка відноситься до властивості «око не бачило Всесильного, крім Тебе», оскільки зівуґ цього Єсоду відбувається у вигляді удару по екрану, що піднімає відбите світло для облачення прямого світла. А нижче, в Аба ве-Імі, екран називається крилами, які вкривають вище світло в той момент, коли його відштовхують назад, і це вказує на те, що є в них сила суду, і все відбите світло називається світлом суду.

Але не так відбувається в Єсоді Атіка, про який сказано: «І не буде більше ховатися вчитель твій, і очі твої будуть бачити вчителя твого», - адже хоча екран і підіймає відбите світло знизу нагору, в нього все ж немає «крил». Тому він називається «вісімнадцять (хай) світів, прихованих так, що "око не бачило Всесильного, крім Тебе"». Інакше кажучи, там вже немає «крил», що приховують від чужого ока, тому що немає там ніяких судів, і лише «око не бачило Всесильного, крім Тебе». І зрозумій це як слід. Бо розкриття «знизу вгору» називається виявленням укритого, проте знаходиться у властивості «око не бачило Всесильного, крім Тебе».

Тому сказано: «І виходять звідти та підносяться, і приходять у наповненні й довершеності». «І виходять звідти», - тобто від зівуґу на екран, званий «вісімнадцять (хай) світів, утаєних так, що "око не бачило Всесильного, крім Тебе"». «І підносяться» - тобто (Малхут) піднімає відбите світло знизу нагору, «і приходять», - тобто вона притягує пряме світло згори вниз, і тоді вони «в наповненні й довершеності». «У наповненні» - прямим світлом, що виходить з «мудрості (хохми) про приховані вищі таємниці». «І довершеності» властивості відбитого світла, в якому немає ніякого суду, і весь він - лише довершене милосердя, нарівні з прямим світлом. І тоді «постають перед Атік Йоміним», - коли вони готові вдягнути Атік Йомін.

«У цей час Атік Йомін вбирає дух цього слова, і воно для нього є бажанішим за все». «Вбирає дух» - означає, що він відчуває натхнення, бо цей великий і піднесений зівуґ викликає найвище натхнення в Атік Йоміна. І це тому, що абсолютно всі світи і вся їхня пишнота включаються тоді в Нукву. «І воно для нього є бажанішим за все», - адже натхнення це приходить до нього від усіх світів відразу, будучи граничною досконалістю й високим ступенем, заради якого були створені ці світи.

«І він бере це слово, і вінчає його трьомастами сімдесятьма тисячами прикрас», - оскільки він наповнює її тоді піднесеними мохін самого Атіка, тобто ХУБ ТУМ (Хохма-Біна Тіферет-Малхут) від сфірот Атіка, кожна з яких обчислюється в «сто тисяч». І відмінність тільки в тридцяти вищих сфірот Хохми, як сказано: «Був самим знатним з тридцяти, але з трьома не зрівнявся». Тобто, хоча отримує і наповнюється від властивості ҐАР Хохми Атіка, і це вищі тридцять тисяч, разом з тим, до самих тридцяти тисяч Нуква не зможе піднятися і в дійсності вдягнути їх. Адже якби Нуква вдягнула також і ці тридцять тисяч, вона анулювалася б перед ним (Атіком), як свіча перед факелом. Тому вона отримує від Атіка лише триста сімдесят тисяч прикрас, тобто чотириста тисяч без тридцяти тисяч.

«І це слово, що оновлене в Торі, здіймається, піднімаючись та опускаючись, і з нього утворюється один небозвід». «Здіймається» означає - «піднімається нагору». «Здіймається, піднімаючись» - тобто піднімає відбите світло знизу нагору, «і опускаючись» - завдяки піднятому відбитому світлу, вона опускається згори вниз разом з прямим світлом, «і утворюється з нього один небозвід», - тобто за допомогою облачення відбитого світла на пряме світло утворюється там один небозвід.

Тому що екран, який встановився в Малхут для того, щоб піднімати відбите світло, та приходить до Нукви завдяки добрим діянням й МАН, які підносяться з метою завдати насолоди своєму Творцеві, стає «небозводом» після здійсненого на нього зівуґу, за допомогою якого праведники осягають цей ступінь зівуґу, який вчинюється на нього. І це відбувається в такий спосіб: коли ступінь опускається до праведників через цей небозвід, він одягається в облачення, котре виходить від цього небозводу, - тобто у відбите світло, яке повертається вниз від небозводу разом з прямим світлом, що знаходиться вище від небокраю, і в такому вигляді він входить в осягнення праведників, коли (ці світла) одягнені одне в одне.

Пояснення сказаного. У праведників, які удостоїлися довершеності, - підйому МАН для такого високого зівуґу, - вже немає нічого від властивості отримання для самих себе, і той МАН, який вони підняли, був лише з метою наповнювати, а не отримувати. Тому вони встановлюють екран у Нукви хорошими діяннями та підйомом МАН, і роблять її готовою до цього великого зівуґу. І власне підготовкою є відбите світло, що піднімається вище від екрана Нукви, оскільки все, що піднімається знизу нагору, - це віддача і відмова від отримання заради себе. І тоді здійснюється зівуґ де-акаа (ударне злиття) з вищим світлом, і вище світло вдягається в облачення відбитого світла, що підіймається.

І коли це світло опускається згори вниз та вдягається у відбите світло, воно приходить для отримання нижнім, тобто до того праведника, який підняв цей МАН. Бо все, що приходить згори донизу, приходить для отримання. І оскільки вище світло проходить до нижнього через цей небокрай, то воно бере з собою облачення відбитого світла цього небокраю, і нижній отримує вище світло в цьому облаченні.

Адже і після того, як нижній осягає цей ступінь, він зовсім не насолоджується від вищого світла, що сходить до нього, але - лише відповідно до міри завдання насолоди Творцеві, - тобто в міру облачення відбитого світла, яке вдягає вище світло. І це називається отриманням заради віддачі, і він не отримує нічого, якщо не знаходить в цьому віддачі Сотворителю своєму. Тому таке отримання є вдягненим у віддачу, - пряме світло у відбите світло. Саме це підкреслюється у виразі: «І це слово, що оновлене в Торі, здіймається, піднімаючись та опускаючись, і з нього утворюється один небозвід». Іншими словами, нижні приймають його лише через цей небокрай, - тобто разом з його облаченням.

64) І так само з кожного слова мудрості утворюються небозводи, які постають перед Атік Йоміним у своєму довершеному вигляді. І він називає їх новими небесами, тобто заново відкритими небесами, і вони відносяться до прихованих таємниць вищої мудрості. А всі інші слова Тори, які оновлюються та не відносяться до вищої мудрості, - постають перед Творцем і піднімаються, стаючи землями життя, та опускаються, стаючи прикрасами єдиної землі. І все оновлюється і стає новою землею в силу цього слова, яке заново відкрите в Торі.

Пояснення. Так просуваються праведники, завжди піднімаючи МАН і притягаючи ті піднесені ступені від Атік Йоміна за допомогою небозводів, які утворюються завдяки цьому вищому зівуґу. І від цих небозводів утворюються нові небеса, які заново відкриваються на ступені Атік Йомін. Тому називаються ці високі осягнення такими, що відносяться до прихованих таємниць вищої мудрості, - оскільки приходять вони вдягненими у вбрання, що сходить від цих небозводів.

«А решта слів Тори, що оновлюються, постають перед Творцем та піднімаються, стаючи землями життя, і опускаються, стаючи прикрасами єдиної землі. І все оновлюється та стає новою землею», - тому що на кожному ступені є ХУБ ТУМ (Хохма й Біна, Тіферет та Малхут). До цих пір йшлося лише про таємниці Хохми, але не Біни, Зеїр Анпіна та Малхут, наявних на кожному ступені. І сказано: «Піднімаються, стаючи землями життя» - бо всі вони стають властивістю Біни, званої землею життя. «І опускаються, стаючи прикрасами єдиної землі», - тобто Малхут, яка називається просто землею. «І все оновлюється та стає новою землею», - оскільки Малхут прикрасила себе й отримала всі ступені земель життя, тобто Біни.

І завдяки цьому піднялася Малхут аби стати Біною, і називається тепер «новою землею», - адже те, що раніше було в ній властивістю Малхут, тепер стало властивістю Біни. І про це сказано, що в майбутньому БОН стане парцуфом САҐ, а МА стане парцуфом АБ. Тому що небеса - це Зеїр Анпін, і тепер, на ступені Атік Йомін, вони піднялися до таємниць вищої мудрості (хохма). Тому МА, тобто Зеїр Анпін, став властивістю АБ, Хохмою. А «земля», Нуква Зеїр Анпіну, стала властивістю САҐ, тобто Біною. Таким чином, «нові небеса» і «нова земля» - це МА і БОН, які відмінилися і стали властивістю АБ САҐ.

65) І про це сказано: «Бо як небеса нові й земля нова, які створюю Я». Сказано не «створив», а «створюю» - в теперішньому часі, оскільки завжди створює нові небо й землю з цих відкриттів і таємниць Тори. І про це сказано: «І вкладу Я слова Свої в уста твої, і в тіні Своєї руки укрию тебе аби влаштувати небеса та заснувати землю». Сказано не «ці небеса (га-шамаїм השמים)», а просто «небеса (шамаїм שמים)», без визначальної «гей ה», оскільки це не вказує на наявні небеса, а на заново відкриті небеса, що утворилися внаслідок висловів Тори.

«Сказано не "створив ", а "створюю"». Вказує цим, що не слід помилятися в тлумаченні сказаного: «Нові небеса і нова земля», приймаючи їх за щось, що пройшло виправлення один раз і цього достатньо, - оскільки це не так. Але це відноситься до постійної роботи, - адже праведники, які вже сповнені довершеністю вищого світіння, продовжують безперервно створювати нові небо й землю. І про це сказано, що «праведники йдуть від досягнення к досягненню».

І наводиться доказ цьому, - адже сказано: «Небеса нові і земля нова, які створюю Я», а не сказано: «Які Я створив». Таким чином, ці небо і земля оновлюються безперервно завдяки заново відкритому в Торі цими завершеними праведниками. І також наводить на доказ сказане: «Влаштувати небеса (шамаїм שמים)», - адже якби це відбувалося відразу, то слід сказати: «Влаштувати ці небеса (га-шамаїм השמים)», з визначальною «гей ה». Але сказане просто «небеса (шамаїм שמים)» - означає, що це відбувається безперервно.

66) «І в тіні Своєї руки укрию тебе» - в час, коли Тора була передана Моше, зібралося безліч вищих ангелів, бажаючи спалити його полум'ям вуст своїх, і тоді Творець прикрив його. А тепер, коли заново відкрите слово Тори підіймається й прикрашається та постає перед Творцем, Він прикриває це слово і вкриває цю людину, щоб тим не було відомо про них, а тільки Творцю, і щоби не ревнували його; і тоді утворюється з цього слова нове небо та нова земля. І це означає: «І в тіні Своєї руки укрию тебе аби влаштувати небеса й заснувати землю». Звідси видно, що будь-яке слово, яке приховане від очей, піднімається в ім'я вищого блага. Як сказано: «В тіні Своєї руки укрию тебе». І укрите воно і приховане від очей саме в ім'я вищого блага. І це означає: «Влаштувати небеса й заснувати землю», як ми вивчали, - тобто для того аби утворилися завдяки цьому нові небо і земля.

«І в тіні Своєї руки укрию тебе» - мається на увазі облачення, що виходить від небозводу і вдягає та вкриває ступень мохін. І це вбрання є властивістю «тінь», яка вкриває мохін та приховує їх від чужого ока, і вони нікому не відомі, окрім самого Творця. І це необхідно для того, щоби приховати ці великі ступені від ангелів-служителів аби вони не заздрили йому (цій людині).

Причина цієї заздрості ангелів полягає в тому, що будучи чистими в основі своїй, коли дивляться на праведника, вони виявляють в ньому гадані недоліки через заздрість до того високого ступеня, якого він удостоївся. А потім обвинувачі чіпляються за ті недоліки, які відкрили в ньому ангели. І тому, коли вдягається ступінь в облачення цього небокраю, це вбрання визначає для нього величину ступеню аби не отримати від нього більше, ніж тільки в ім'я блага вищого. Таким чином, праведник захищений від заздрості ангелів, бо він при цьому може бути повністю захищеним від нанесення йому шкоди на цьому ступені, нарівні з ангелами.

І сказано: «Будь-яке слово, приховане від очей, піднімається в ім'я вищого блага» - це натяк, що «око бачить, а серце бажає». І він не може вберегтися, щоб думка його була чистою та спрямованою лише на завдання насолоди Творцеві своєму, але отримує також і заради власної вигоди. Але коли це приховане від очей, тобто при вдяганні в облачення небокраю, він упевнений, що не отримає більше, ніж те, що сходить на благо вищого. І тому сказано: «І укрите воно і приховане від очей саме в ім'я вищого блага».

67) «І сказати Циону: "Ти - Мій народ"», - тобто сказати тим вратам і словам, де одні гарніші за інших, тобто цим відкриттям в Торі: «Ти - Мій народ». Читай не: «Ти - Мій народ (амі עַמי)», де «айн ע» має знак огласування «патах», а читай: «Ти зі Мною (імі) עִמי», де «айн ע» має знак огласування «хірік», що означає - «бути у співпраці зі Мною». Як Я «створив небо і землю» реченнями Своїми, як сказано: «Словом Творця небеса створені», - і ти так само - аби твоїми висловами мудрості ти створив нові «небо» й «землю». Щасливі ті, хто докладають старанності в Торі.

Отримання називається вратами, які відкриті для отримання. Віддача за допомогою МАН називається словами. І сказано, що «одні гарніші за інших», - тобто вони вдягаються одне в одне і завдяки цьому стають гарнішими.

68) Можна стверджувати, що слово оновлення кожної людини створює це, навіть - того, хто не знає, що говорить. Але слід знати, що той, хто не направив шлях свій до таємниць Тори, і оновив слова, не знаючи їхнього справжнього значення, як належить, це оновлене слово піднімається, і до цього слова виходить з ущелини великої безодні людина підступна, майстерна у брехні. І вона долає п'ятсот парсаот, щоби отримати це слово, та забирає його, і йде з цим словом у свою розколину та створює в ній обманний небосхил, званий «хаос».

Пояснення сказаного. МАН, який піднімають праведники аби завдати насолоди Сотворителю, тобто в ім'я вищого блага, називається «заново відкритими словами Тори». Бо вони відкриваються заново внаслідок вищого зівуґу, і завдяки ним ЗОН отримують нові мохін, доки не удостоюються за допомогою цього «влаштувати небеса та заснувати землю». І стають співробітниками Творця, тому що «небо і земля» оновлюються за допомогою їхніх слів.

Але «той, хто не направив шлях свій до таємниць Тори», - тобто нетямущий у шляхах Творця та такий, що не вміє оберегти себе аби не завдати шкоди вищим ступеням, - хоча він каже сам собі, що має намір діяти в ім'я вищого блага, проте вводить себе в оману. І він не буде знати, що має намір отримати особисту вигоду, - але ж в душі своїй він повинен знати це точно. Таким чином, вина його є дуже великою, тому що дає він сили кліпот вбивати людей.

Тому сказано: «І оновив слова, не знаючи їхнього достовірного значення, як належить», - тобто піднімає МАН для вищого зівуґу, але не знає з повною достовірністю, що робиться це саме так. І тоді виходить, що він «людина підступна, майстерна у брехні, і вона долає п'ятсот парсаот, щоб отримати це слово».

«Виходить з ущелини великої безодні людина підступна, майстерна у брехні», - тому що у кліпот теж є захар і нуква. Захар називається обманом, а нуква зветься брехнею. Справа в тому, що захар кліпи не такий вже й поганий, як нуква. І коли він сам по собі, він не вводить людей в оману ім'ям Творця, а навіть навпаки, - говорить гарне на перший погляд. Але він лише недоброзичливий, як сказано: «Не їж хліба недоброзичливця. "Їж та пий!" - скаже він тобі, а серце його не з тобою». І кожен, хто попадається в його сіть, вимовляє ім'я Творця марно, тому що він відокремлений від Творця і не може отримати жодного наповнення.

Як сказано: «Про кожного гордівника мовить Творець: "Не можемо Я й він перебувати в одному й тому ж самому місці"». Адже оскільки він має намір отримати особисту вигоду, вихвалятися, хизуватися тощо, то потрапляє в руки недоброзичливця. І виходить, що МАН, який піднімається ним, не притягує жодного наповнення згори, і він вимовляє ім'я Творця марно. Тому захар кліпи називається обманом, - адже Творець не може бути пов'язаний з такою людиною та перебувати з нею в тому ж місці.

А нуква кліпи називається брехнею. Бо після того, як ця людина попалася до сіті захара, званого обманом, у того є сила зробити зівуґ зі своєю нуквою - кліпою, яка несе зло й гіркоту, котра підробляє ім'я Творця і користується ним для обману. І тоді вона, опускаючись, спокушає людину, а піднімаючись вгору, звинувачує та забирає душу в нього.

Тому називається він людиною підступною. Адже спочатку «"Їж і пий!" - скаже він тобі», - тобто щоби людина підняла МАН до Творця і викликала наповнення для піднесеної мети, - і постає перед нею ніби зі сторони святості, а потім, завдяки силі свого обману, здійснює зівуґ з нуквою великої безодні та за допомогою її брехні забирає душу і вбиває людину.

І тому мовлено: «Виходить з ущелини (нукви) великої безодні людина підступна, майстерна у брехні» - бо стає він майстерним у брехні тільки за допомогою нукви великої безодні, спільно з якою він діє, але не завдяки власній властивості.

«І він долає п'ятсот парсаот, щоби отримати це слово». ЗОН нечистоти зі сторони свого кореня мають лише ВАК і точку, що протистоять ВАК і точці парцуфа ЗОН святості. І у них взагалі немає ні місця, ні сил, щоб утримуватися в Біні. Однак за допомогою цього слова, тобто підйому МАН нижнім, захар нечистоти отримує сили подолати ЗАТ Біни, що сходять до ЗОН святості та представляють в основі своїй лише п'ять сфірот ХАҐАТ Нецах Год, звані «п'ятсот парсаот», оскільки сфірот Біни обчислюються «сотнями».

І сказано, що він (захар кліпи) «долає п'ятсот парсаот, щоби отримати це слово», - оскільки відразу ж, в момент підйому МАН, він отримав сили перейти не в своє місце, - в п'ять нижніх сфірот ХАҐАТ Нецах Год Біни, званих «п'ятсот парсаот», - аби отримати це слово, МАН, котрий підняла людина, яка не знала достеменно, - чи є її наміром завдання насолоди її Творцеві.

«І йде з цим словом в свою розколину (нукву), і створює в ній обманний небосхил, званий "хаос"». Іншими словами, він робить зі своєю нуквою великої безодні зівуґ на ці МАН та притягує до себе світла святості, в свій уділ та до своєї будови, яка є подібною до нових небес святості, створених за допомогою МАН святості. І ці небеса, які він притягнув своїм зівуґом, відносно захара звуться обманним небосхилом, а відносно спільної дії з нуквою великої безодні, називаються небосхилом хаосу. Тому що «хаос» - це чоловіче ім'я, а ім'я нукви - «безодня». І сказано, що «створив обманний небосхил» - за допомогою своєї властивості, «званої хаос», в результаті спільних дій з безоднею, тобто нуквою.

69) Цей підступний чоловік пролітає по обманному небосхилу шість тисяч парсаот за один раз. І тільки-но цей обманний небосхил встановлюється, відразу виходить блудниця й захоплює цей обманний небосхил та діє разом з ним. І вийшовши звідти, вона вбиває багато тисяч й десятків тисяч. Бо в той час, коли вона знаходиться на цьому небосхилі, їй надані право та можливість здійнятися та миттєво перетнути весь світ.

Пояснення. Мохін, які сходять до нього на цьому небосхилі, належать до сітри ахра, яка протистоїть Хохмі святості, сфірот якої обчислюються «тисячами». І він «пролітає по цьому небосхилу», утримуючись в ньому, «шість тисяч парсаот за один раз», - шість сфірот ХАҐАТ НЕГІ Хохми, звані «шість тисяч парсаот», оскільки вони відносяться до Хохми.

«І тільки-но цей обманний небосхил встановлюється, відразу виходить блудниця й захоплює цей обманний небосхил та діє разом з ним». Іншими словами, після того, як доповнюються нові небеса кліпи захара, які звуться лише обманними, показує свою силу нуква великої безодні. І сила її захоплює цей небосхил, користуючись ім'ям Творця з метою обману, і вона парить небосхилом, і тоді небосхил називається «хаос».

«І вийшовши звідти, вона вбиває багато тисяч й десятків тисяч. Бо в той час, коли вона знаходиться на цьому небосхилі, їй надані право й можливість здійнятися та миттєво перетнути весь світ». І оскільки вона діє разом з ним на цьому небосхилі, вона посилюється і зростає ще більше, ніж ступінь захара, адже захар виростає лише до рівня ВАК Хохми, званих «шість тисяч парсаот», а нуква, завдяки йому, виростає до десяти повних сфірот, тобто до цілого світу.

«І їй надані право й можливість здійнятися та в одну мить перетнути весь світ», - весь світ у десять сфірот. «В одну мить», - як сказано: «І який гнів Його? Одну мить». Тому великою є сила її, щоби губити людей тисячами і десятками тисяч, як сказано: «Бо багатьох погубила вона».

І, так само, як завдяки підйому МАН праведниками вибудовуються завжди нові «земля й небо» в святості, так само через підйом МАН тими, хто не вміє істинно служити Творцеві, весь час вибудовуються «небо й земля» кліпот. Як сказано: «Одне проти іншого створив Творець».

70) І про це сказано: «Горе вам, тим, хто тягне гріх вервями обману, та провину - як канатами возовими». «Гріх» - захар, «провина» - некева, тобто та сама блудниця. Той, хто грішить, - «тягне гріх», тобто захара, цими «вервями обману». А потім сказано: «Та провину - як канатами возовими», - тобто він залучає некеву, звану «провина», і вона посилюється там аби здійматися та губити людей. Тому сказано: «Бо багатьох погубила вона». Хто погубила? Саме ця провина, що губить людей. І хто викликав це? Учень мудрого, який не осягнув вчення, та навчає.

Пояснення. Вже говорилося, що «захар кліпи не такий вже й поганий, як нуква», - оскільки він уподібнює себе святості. Як сказано: «"Їж і пий!" - скаже він тобі, а серце його не з тобою». І тому він називається обманом. Але, внаслідок цього він володіє найбільшою силою захоплювати людей у свої сіті. І після того, як людина потрапила до його сіті, він приступає до зівуґу зі своєю нуквою, і тоді «провину (тягне) - як канатами возовими», і вона затягує людину у велику безодню. Тому що обман лише зв'язує людину вервями, оволодіваючи нею, як сказано: «Горе вам, тим, хто тягне гріх вервями обману». Але потім цю людину він повергає перед своєю нуквою. І тоді: «І провину (тягне) - як канатами возовими», - і ця провина кидає у велику безодню і вбиває її. Тому сказано, що це та сама провина, яка губить людей.

 71) Сказав рабі Шимон товаришам: «Прошу я вас, не сповіщайте устами вашими слово Тори, якого ви не збагнули і не почули як слід від великого Древа. Аби вам не було поставлене в провину марне знищення великої кількості людей». Всі в один голос вигукнули: «Нехай врятує нас Милосердний!»

Іншими словами: «Якщо ви самі пізнали, - то добре, а якщо ні - ви повинні почути від великого Древа, як служити належним чином Творцеві», - тобто від великої людини, на яку можна покластися, аби вам не було поставлене в провину марне знищення великої кількості людей.

72) Торою створив Творець світ. Ми вже з'ясовували, що вираз: «І була я в Нього вихованкою, і була радістю кожен день», - має на увазі Тору, яка була насолодою для Творця дві тисячі років, перш ніж був створений світ. І Він дивився в неї раз, і два, і три, і чотири рази, а потім повідомив їм, і в кінці здійснив нею дію аби навчити людей, - як не помилятися в ній. Як сказано: «Тоді Він побачив (мудрість) і встановив її, затвердив, ще й випробував, та передав людині». І тут: «побачив» - в перший раз, «встановив» - у другий раз, «затвердив» - в третій раз, «ще й випробував» - у четвертий раз. «А потім повідомив їм», - тобто як сказано: «І передав людині».

73) І за ці чотири рази, яким відповідає сказане: «Тоді Він побачив (мудрість) і встановив її, затвердив, ще й випробував», - Творець створив те, що створив. І доки Він не зробив своєї дії, Він навів спочатку чотири слова: «Спочатку (берешит) створив (бара) Всесильний (Елокім) ет», - разом чотири, а потім сказано: «Небо». І їм відповідають ті чотири рази, коли Творець дивився в Тору, перш ніж привів свою дію до виконання.

«Чотири рази» - це ХУБ (Хохма й Біна) ТУМ (Тіферет та Малхут). «Тоді Він побачив» - Хохма, «і встановив її» - Біна, «затвердив» - Зеїр Анпін, «ще й випробував» - Малхут. А після цих чотирьох облачень Творець створив те, що створив. І на них же вказують чотири перших слова в Торі: «берешит» - Хохма, «бара» - Біна, «Елокім» - Зеїр Анпін, «ет» - Малхут. А після цих чотирьох облачень було створене небо.