Мати позичає свої шати дочці

16) Сказав рабі Шимон: «Тому небеса та воїнства їхні були створені МА, Малхут, бо сказано: "Коли бачу я небеса Твої, діяння перстів Твоїх". А до цього сказано: "Як (МА) величне ім'я Твоє по всій землі". "Який помістив над небесами пишноту Свою". Адже небеса створені ім'ям МА, Малхут, але слова "над небесами" вказують на Біну, звану МІ, що знаходиться над Зеїр Анпіним, який зветься "небеса", і це значить, що Малхут піднімається в ім'я Елокім».

МА, Малхут, піднімається та включається у Біну, Елокім, після того, як Він створив світло хасадім для величного облачення світла Хохми, яке міститься в імені МІ. І тоді вони облачилися один в одного, і Малхут піднялася до вищого імені Елокім, імені Біни, в яку включається Малхут. І тому: "Спочатку створив Всесильний (Елокім)", мається на увазі вище ім'я Елокім, тобто Біна, а не Малхут. Бо МА, Малхут, не створена у властивостях МІ-ЕЛЄ.

Пояснення. Оскільки нижній світ, МА, притягує мохін за допомогою імені Елокім вищого світу, з'являється можливість створити «небеса та воїнства їхні» за допомогою МА, оскільки немає породжень без вищих мохін - мохін де-хая. І це означає сказане рабі Шимоном: «Тому», - оскільки нижній світ, МА, існує завдяки імені Елокім вищого світу, - «небеса та воїнства їхні створені МА, Малхут», - у МА були сили створити ці породження, «небеса та воїнства їхні».

Тому сказане: «Який помістив над небесами пишноту Свою» дає нам зрозуміти, що ці мохін виходять від імені Елокім парцуфу ІШСУТ, завдяки включенню в ЕЛЄ властивостей МІ, що знаходяться над небесами, Зеїр Анпіним. Тому сказано: «Над небесами», оскільки Малхут піднімається в ім'я Елокім. Тобто пишнота, яка є властивістю мохін, знаходиться «над небесами», над Зеїр Анпіним. І це ІШСУТ, в якому (вона) піднімається до ім'я Елокім. І це означає - «МІ бара (створив) ЕЛЄ». Але в самих небесах, Зеїр Анпіні, немає імені МІ, а лише МА.

І після того, як розповсюдився ступінь Хохми, внаслідок того, що точка знову вийшла з думки, (Він) знову зробив зівуґ де-ВАК для притягання світла хасадім, і світло Хохми вбралося в світло хасадім, і тоді МІ почав світити в ЕЛЄ. І про це сказано: «Після того, як створив світло хасадім для світла Хохми, вони облачилися один в одного, і Малхут піднялася тоді до вищого імені». І вбралося світло Хохми в світло хасадім, і тому прийшли мохін з МІ до ЕЛЄ. І з'єдналися одні літери з іншими, і Малхут піднялася в ім'я Елокім. І це означає: «до вищого імені», - тобто вище небес, (починаючи) з ІШСУТ, в яких знаходяться властивості МІ, але не в небеса, - тобто властивості МА.

І сказано: «МА, Малхут, не створена у властивостях МІ-ЕЛЄ». Бо МІ - це Біна, в якій з часу першого скорочення взагалі не відбувалося жодного скорочення, тому що скорочення було там лише на центральну точку, себто Малхут, яка скоротилася, щоб не отримувати в себе світло. І вона встановилася для здійснення ударного зівуґу, щоб піднімати відбите світло, але дев'ять перших сфірот були вільними від будь-якого скорочення і були здатні отримувати світло Хохми. І лише в другому скороченні, для того, щоб підсолодити Малхут властивістю милосердя, піднімається Малхут в Аба, і Аба встановлюється з цієї причини у вигляді захара й нукви. І Малхут отримує місце Біни, і (тоді) точка, Малхут, піднімається, щоб стати думкою, Біною. І з цього моменту скорочується, також, і Біна, і встановлює екран, щоб не отримувати в себе світло Хохми, і бути готовою до ударного зівуґу та підйому відбитого світла. Адже Біна, по суті своїй, здатна отримати Хохму без усякого скорочення, і вона бере на себе скорочення та створює екран лише для того, щоби підсолодити Малхут.

Тому за допомогою підйому МАН від нижніх притягується нове світло від парцуфів АБ САҐ де-АК, яке опускає цю точку з місця Біни знову на своє місце, в Малхут, як це було у першому скороченні, і виходить ця точка з думки. І, внаслідок цього, Біна очищується від будь-якого скорочення та знову отримує світло Хохми. І після того, як ступінь Хохми вдягається в хасадім, МІ світить в ЕЛЄ та розкривається там ім'я Елокім. І вся ця будова імені Елокім взагалі є нездійсненною в МА, бо МА - це нижній край небес, тобто сама Малхут, на яку відбулося скорочення в самій її суті при першому скороченні, і вона нездатна прийняти в себе жодного світіння Хохми. І тому сказано: «МА, Малхут, не має будови МІ-ЕЛЄ», - тому що вся будова імені Елокім відноситься лише до імені МІ, а не до МА, завдяки тому, що воно знову виходить з думки.

17) Але в час, коли літери ЕЛЄ сходять зверху, з Біни, вниз, до Малхут, бо «мати позичає свої шати дочці та вінчає її своїми прикрасами», сходить ім'я Елокім від Біни, матері, до Малхут, дочки. Та коли саме вона «вінчає її своїми прикрасами» як належить? В час, коли перед нею «постане всякий чоловік». І тоді сказано про неї: «Перед лицем Владики, Творця» - бо Малхут називається тоді Владикою, чоловічим ім'ям. Як сказано: «Ось ковчег заповіту Владики всієї землі», - тобто Писання називає Малхут, яка йменується «ковчегом», - чоловічим іменем «Владика всієї землі». Оскільки вона отримала келім, звані вбрання та мохін, що звуться прикраси, від матері, Біни, - бо «гей ה» виходить тоді з МА (מה), і входить замість неї «йуд י», і Малхут зветься МІ (מי), як і Біна. І тоді вона прикрашається вбраннями захара, тобто вбраннями Біни, відповідно до всього Ісраеля.

Пояснення мовленого. Коли (Атік) створив в рош Аріх Анпіну одну точку, вона піднялася, щоби стати думкою. І Хохма встановилася в ній у вигляді «захар й нуква». І тоді відтворив нею всі образи так, що всі ступені п'яти парцуфів Ацилуту були утворені нею таким чином, що немає більш, ніж Кетер й Хохма на кожному ступені, - в Аріх Анпіні, в Аба ве-Імі та в ЗОН. І встановив нею всі печаті, - тобто під її впливом відділилися три сфіри, - Біна, Зеїр Анпін й Малхут кожного ступеня, - опустившись на ступінь, що розташований нижче. Біна, Зеїр Анпін та Малхут Аріх Анпіну впали в Аба ве-Іму, а Біна, Зеїр Анпін і Малхут Аба ве-Іми впали в ЗОН, а Біна, Зеїр Анпін та Малхут де-ЗОН впали в БЄА. І дві сфіри, які залишилися на ступені, Кетер й Хохма, називаються МІ. А три сфіри, що відокремилися від кожного ступеня, називаються трьома буквами ЕЛЄ.

Тому сказано: «В час, коли ці літери ЕЛЄ сходять зверху, від Біни, вниз, до Малхут», - тобто коли точка піднялася, щоб стати думкою, відокремилися три букви ЕЛЄ від Аба ве-Іми і впали на ступінь, що під ними, ЗОН. І тоді вважається, що ЕЛЄ Аба ве-Іми, що знаходяться в ЗОН, опустилися зверху вниз і вдяглися в ЗОН, оскільки Ісраель Саба, тобто ЕЛЄ Аби, опустився в Зеїр Анпін, а Твуна, тобто ЕЛЄ Іми, опустилася в Нукву.

І це означає: «Мати (іма) позичає свої шати дочці та вінчає її своїми прикрасами», - тобто під час виходу мохін ґадлут, коли сходить «печатка одного утаєного образу, святая святих - глибинна будова, що виходить з думки». Іншими словами, ця точка знову виходить з думки на своє місце, в Малхут, і, завдяки цьому, повертаються три келім Біна й ЗОН на (свій) ступень, та виходять три світла - Кетера, Хохми й Біни, звані «святая святих». І знай, що в той момент, коли повернулися келім Біна й ЗОН з ґуф в рош Аріх Анпіну, піднялися разом з ними також Аба ве-Іма, які вдягаються на них. І вони теж піднялися в рош Аріх Анпіну, отримавши там ті ж самі мохін святая святих, що містяться в рош Аріх Анпіну. Бо таке правило: вищий, що опускається до нижнього, стає як він, і, також, нижній, що піднімається до вищого, стає як і він.

Тому в стані катнуту, коли Біна й ЗОН відокремлюються від рош Аріх Анпіну і падають в його ґуф, де вони вдягаються в Аба ве-Іму від пе й нижче, стають Біна та ЗОН Аріх Анпіну такими само, як і властивість Аба ве-Іма. Тому в стані ґадлуту, при поверненні Біни й ЗОН Аріх Анпіну на ступінь його рош, тепер вони беруть з собою також Аба ве-Іму, оскільки вони вже стали одним ступенем під час катнуту. Таким чином, і під час ґадлуту, коли Аба ве-Іма піднімаються тепер разом з ними в рош Аріх Анпіну, вони теж стають рівними йому й отримують ті ж самі мохін, що в рош Аріх Анпіну, які звуться «святая святих».

І так само піднялися ЗОН в Аба ве-Іму, адже коли Аба ве-Іма отримали мохін, що наявні в рош Аріх Анпіну, точка в них теж вийшла з думки, (повернувшись) на місце Малхут, і завдяки цьому повернулися їхні Біна й ЗОН на ступінь Аба ве-Іми. І тепер, в той момент, коли келім Біни та ЗОН знову піднялися в Аба ве-Іму, вони взяли з собою також і ЗОН, які вдягалися на них. І піднялися також ЗОН в Аба ве-Іму, отримавши мохін святая святих, що розкрилися там.

Тому сказано: «І мати позичає свої шати дочці та вінчає її своїми прикрасами». Іншими словами, коли три букви ЕЛЄ Іми опускаються в Нукву в стані катнуту, це називається, що «мати позичає свої шати дочці». Бо, завдяки тому, що три келім, Біна й ЗОН, тобто ЕЛЄ, відокремилися від Іми і впали в Нукву, стають тепер вони такою самою властивістю, як і Нуква, адже «вищий, що опускається в нижнього, стає як він».

І вважається, що Іма позичила свої келім ЕЛЄ Нукві, дочці, оскільки тепер ними користується Нуква. І, разом з цим, виходить також, що вона «вінчає її своїми прикрасами». Тобто, під час ґадлуту, коли три келім ЕЛЄ, - Біна і ЗОН Іми, - повертаються в Іму, піднімається тепер разом з ними також і Нуква в Іму. І тоді Нуква отримує мохін святая святих, які наявні в Імі, бо «нижній, що піднімається до вищого, стає як і він». Таким чином, тепер, оскільки «мати (іма) позичає свої шати», ЕЛЄ, «дочці» під час катнуту, вона «вінчає її своїми прикрасами», - тобто мохін, - під час ґадлуту, і тоді (дочка) вдягається в прикраси Іми.

Коли ж саме вона вінчає її прикрасами як належить? Є два види прикрас, тобто мохін де-ҐАР, (які переходять) від Іми до Нукви:

1. Від нижньої Іми, Твуни, що стоїть від хазе Аріх Анпіну й нижче;

2. Від вищої Іми, що стоїть від хазе Аріх Анпіну й вище.

І коли Нуква піднімається в Твуну, і Твуна «вінчає її своїми прикрасами», вважається, що ці прикраси не такі, як належить, оскільки Нуква знаходиться тоді у властивості «така, що чекає на питання», - як і Твуна до підйому МАН, - і тому вони не такі, як слід. Але в той час, коли Нуква піднімається в місце вищої Іми, від хазе Аріх Анпіну й вище, і вища Іма вінчає Нукву своїми прикрасами, то вважається, що тепер ці прикраси - в належному вигляді.

«В час, коли перед нею "постане всякий чоловік перед лицем Владики, Творця", - бо Малхут називається тоді Владикою, чоловічим ім'ям». У той час, коли Нуква піднімається в Твуну і отримує від неї мохін, - прикраси її ще не такі, як слід, бо вона ще «чекає на питання», тобто вона ще потребує підйому МАН від нижніх для того, щоб доповнитися остаточно. І тоді вважається, що зхарім (чоловіки) в Ісраель отримують від Зеїр Анпіну, який піднявся в Ісраель Саба. Однак в той час, коли Нуква піднімається до вищої Іми, вона повністю доповнюється і більше не чекає на питання, тобто отримання МАН, і тоді вважається властивістю «захар». І зхарім в Ісраель отримують від неї.

Тому сказано: «В час, коли перед нею "постане всякий чоловік"», - тобто всі чоловіки (зхарім) в Ісраель постають перед нею і отримують від неї, оскільки Малхут називається тоді Владикою (Адон), - тобто не називається іменем некеви - Адні, а ім'ям захара - Адон. І це тому, що вона більше не чекає на питання, оскільки більше не потребує підйому МАН, і тоді вона вважається захаром.

І про це сказано: «Ось ковчег завіту Владики всієї землі». Нуква називається ковчегом тому, що Єсод Зеїр Анпіну, який зветься «завіт», увійшов до неї. І тому Нуква в цьому уривку називається ім'ям «Владика всієї землі», чоловічим ім'ям.

І сказано: «Оскільки "гей ה" виходить тоді з МА (מה), і входить замість неї "йуд י", - Малхут зветься МІ (מי), як і Біна». «Гей ה» де-МА (מה) виходить з неї тому, що ця «гей ה» де-МА (מה) вказує на те, що вона чекає на питання: «Що (МА) пізнав ти, що бачив ти, що вивчив ти - адже все утаєне, як і спочатку?». Отже,«гей ה» де-МА (מה) вказує на те, що вона чекає на питання, і мовиться, що ця «гей ה» властивості МА (מה) виходить з нього, і входить «йуд י» замість «гей ה», і (Малхут) називається МІ (מי), як і Іма. І тоді встановлюється у вигляді імені Елокім (אלהים), як Іма.

18) А інші літери, ЕЛЄ (אלה), Ісраель притягують до себе з небес, з Біни, до цього місця, до Малхут, яка називається зараз ім'ям МІ (מי), як і Біна. Як сказано: «Їх (ЕЛЄ) згадую я, бажаючи вилити душу мою, як ходив я в зібраннях багатолюдних, супроводжував їх до самого Храму Творця, (наповнюваний) голосом радості й подяки святкового збіговища».

«Їх (ЕЛЄ) згадую я» - означає: ось я згадую букви ЕЛЄ (אלה), які на вустах моїх, і я проливаю сльози, бажаючи всією душею притягнути букви ЕЛЄ (אלה) з Біни. І тоді «супроводжував їх» згори, від Біни, до Храму Творця (Елокім), Малхут, - для того, щоби Малхут називалася Елокім так само, як і Біна зветься Елокім. І чим притягнути їх? «Голосом радості й подяки святкового збіговища».

Сказав рабі Ельазар: «Мовчання моє звело вищий Храм, Біну, і нижній Храм, Малхут». І це, без сумніву, так, адже сказано: «Слово - золото, але мовчання - вдвічі дорожче». «Слово - золото», - тобто сказав, висловивши власну думку про нього, «але мовчання - вдвічі дорожче», - але те, що припинив говорити, коштує вдвічі дорожче тому, що були створені і зведені два світи разом - Біна й Малхут. Адже, якби я не перестав говорити, то не осягнув би єдність двох цих світів.

Пояснення. Після того, як виходить «гей ה» з МА (מה), і «йуд י» входить до «мем מ», то називається вона МІ (מי), і тоді Ісраель за допомогою підйому МАН притягують до неї інші літери, ЕЛЄ (אלה), в це місце, - тобто в МІ (מי), - і Нуква удостоюється імені Елокім (אלהים). І ми вже з'ясували, що ЕЛЄ вищого падають до нижнього під час катнуту, і тому вони сходять до нижнього під час ґадлуту.

Адже, коли Біна й ТУМ вищого, літери ЕЛЄ, повертаються в рош вищого, вони беруть з собою також і нижнього. І нижній набуває букв ЕЛЄ і містяться в них мохін, оскільки знаходиться разом з ними в рош вищого, бо нижній, який піднімається до вищого, стає як і він.

І тому сказано: «А інші літери, ЕЛЄ, Ісраель притягують з небес в це місце. Як сказано: "Їх (ЕЛЄ) згадую я"», - щоби притягнути ці букви ЕЛЄ. Йдеться про підйом МАН, коли Ісраель піднімають МАН, аби притягнути мохін ґадлуту за допомогою притягання букв ЕЛЄ вищої Іми до Нукви. Тому сказано: «Їх (ЕЛЄ) згадую я», - щоб притягнути їх. Тому «ось я згадую букви ЕЛЄ, які на вустах моїх, і я проливаю сльози, бажаючи всією душею», - молитва у воротах сліз, котрі не проливаються даремно, залишившись без відповіді. І після того, як піднятий цей МАН, «"супроводжував я їх" згори», притягаючи букви ЕЛЄ зверху, від Аба ве-Іми, «до самого Храму Творця (Елокім)», - до Нукви, званої Храм Творця (Елокім). І після сходження букв ЕЛЄ (אלה), вона сама називається Елокім (אלהים). І тому сказано, що Малхут буде називатися Елокім так само, як і Іма.

І сказано: «Слово - золото, але мовчання - вдвічі дорожче», бо сказане рабі Ельазаром підняло Нукву до Твуни, що знаходиться нижче від хазе Аріх Анпіну. І тоді вона ще називається «такою, що чекає на питання», і зветься «села». І тому сказано: «Слово - золото». Але, завдяки мовчанню рабі Ельазара, який надав місце рабі Шимону, щоб він розкрив мохін де-хая за допомогою підйому Нукви у вищу Іму, були зведені два світи разом. Адже нижній світ, Нуква, став єдиним цілим з вищим світом. І це означає: «Але мовчання - вдвічі дорожче», - тому що були створені і зведені два світи разом, оскільки Нуква піднялася в Іму і стала властивістю «захар», як і вища Іма.

19) Сказав рабі Шимон: «Відтепер й надалі довершеність того, що наводиться в Писанні виражається словами: "той, хто виводить за числом воїнства їхні". Оскільки це два ступеня, - МА й МІ, - кожен з яких повинен бути записаний, тобто позначений. Про один мовиться: "Що (МА)", про інший: "Хто (МІ)". МІ - вищий, а МА - нижній. Вищий ступінь здійснює запис та мовить: "той, хто виводить за числом воїнства їхні", де визначальна "гей ה" в слові "виводить (га-моци המוציא)" вказує на той (ступінь), що пізнається, і немає подібного до нього, тобто МІ. І подібне до цього: "той, хто видобуває (га-моци המוציא) хліб з землі". Визначальна "гей ה" слова "видобуває (га-моци המוציא)" вказує на того, котрий пізнаваний, - нижній ступінь, МА (מה). І все це - одне ціле. Тобто обидва вони перебувають на одному ступені - Малхут. Але вищий - це МІ де-Малхут, а нижній - це МА де-Малхут. "Які виведуть за числом" означає, що число шістдесят рібо (десятків тисяч) - це ті зірки, які знаходяться разом, і вони виводять воїнства за видами їх, які не злічити».

Пояснення сказаного. Після того, як в уривку: «підніміть вгору очі, та гляньте, хто (МІ) створив їх (ЕЛЄ)» побічно вказується, що йдеться про будову Нукви, званої Елокім, яку вона отримує від вищих Аба ве-Іми, завдяки чому вища Іма «вінчає її своїми прикрасами», це пояснення доповнюється і довершується в продовженні уривка: «хто виводить за числом воїнства їхні, всіх їх по імені називає Він; від Великого могутністю і Могутнього силою ніхто не вкриється».

І тому сказано, що «це два ступеня, кожен з яких повинен бути записаний». «Записаний» означає - позначений визначальною «гей ה». Тобто, в Нукві повинні бути позначені два ступеня - МІ й МА:

1. мохін де-ҐАР, які вона отримує в результаті підйому та облачення на вищий світ, внаслідок чого сама Нуква стає як вищий світ, - називається МІ (מי); бо виходить «гей ה» де-МА (מה) та «йуд י» входить на її місце, і Нуква теж називається МІ (מי), як і вищий світ, коли вона прикрашається вбраннями захара;

2. але, разом з тим, вона не позбавляється попереднього ступеня, тобто МА, оскільки ступінь МА теж повинен знаходитися в ній, як і раніше, тому що ступінь МІ є необхідним, щоби передати майбутнім поколінням досконалість та якість «святая святих»; однак «народження синів», «родючість» й «розмноження» залежать лише від імені МА. І тому, якщо Нукві бракуватиме одного з цих ступенів, вона не буде здатною народжувати.

Тому сказано: «Вищий ступінь здійснює запис і мовить: "Той, хто виводить за числом воїнства їхні"» - це ступінь МІ, який Нуква успадковує від вищого світу. І про неї говориться: «Той, хто виводить за числом воїнства їхні», - оскільки визначальна «гей ה» в слові «виводить (га-моци המוציא)» вказує на довершені мохін, які вона одержує від вищих Аба ве-Іми та які звуться прикрашанням її в убрання захару, - коли виходить «гей ה» та входить «йуд י».

І сказано: «"Той, хто виводить (га-моци המוציא) по числу воїнства їхні", - де визначальна "гей ה" в слові "виводить (га-моци המוציא)" вказує на той (ступінь), що пізнається, і немає подібного до нього» - тому, що це найбільш піднесені мохін, одержувані Нуквою протягом шести тисяч років.

І сказано: «"Той, хто видобуває (га-моци המוציא) хліб" - це нижній ступінь, МА. І все це - одне ціле». Тобто, також визначальна «гей ה» і в уривку «той, хто видобуває хліб» вказує на мохін де-ҐАР, які пізнавані, хоча це - мохін ІШСУТ, що одержувані Нуквою, і вона пізнавана в них, тобто - ступінь МА. Оскільки і цей ступінь повинен бути записаний в Нукві. Тому сказано: «І все це - одне ціле» - бо обидва вони, МІ і МА, включені разом до Нукви, у властивість одного парцуфу, один - вищий, а інший - нижній.

І це не суперечить сказаному в Зогарі, що в будь-якому місці, де написана визначальна «гей», це означає, що ступінь відноситься до нижнього світу, Малхут, яка розкрилася в більшій мірі. І хоча тут йдеться, що це ступінь вищого світу, все ж таки мається на увазі розкритий світ, Нуква Зеїр Анпіну, і вищою вона називається тому, що це вказує на ступінь МІ цієї Нукви, яка отримує його лише в той час, коли піднімається та облачає вищий світ, вищу Іму. І тому вона називається вищим, а ступінь МА розкритого світу зветься нижнім.

І мовиться там: «У всьому, що відноситься до вищого прихованого світу, Біни, зникає ця "гей" звідти». Мається на увазі, - в той час, коли розкритий світ не піднімається, вдягаючи вищий світ, тоді вищий світ є вкритим, і не світить нижнім, і тому не пишеться з визначальною «гей», оскільки він прихований.

І сказано: «Бо за кількістю шістдесят рібо (десятків тисяч) - це зірки, що знаходяться разом, і вони виводять воїнства за видами їхніми, які не злічити (досл. яким немає числа)». «Число» означає - повна довершеність. Тобто «число» вказує на світіння повної досконалості. А незавершене світіння визначається як «без числа», або ж, у якого «немає числа», - щоби вказати на те, що їм бракує досконалості, званої «число».

І знай, що уривок: «Небеса сповіщають славу Творця» вказує на мохін вищих Аба ве-Іми, які Зеїр Анпін передає Нукві. Бо «небеса» - це Зеїр Анпін, «славу Творця» - Нукву Зеїр Анпіну, «сповіщають» - (передають) наповнення мохін вищих Аба ве-Іми. І ці мохін називаються «шістдесят рібо (десятків тисяч)», оскільки ступені Нукви обчислюються в «одиницях», Зеїр Анпіну - в «десятках», ступені ІШСУТ - в «сотнях», вищих Аба ве-Іми - в «тисячах», а Аріх Анпіну - в «десятках тисяч».

І у вищих Аба ве-Іми є дві особливості:

1. в їхній власній властивості вони обчислюються в «тисячах»;

2. в мохін Хохми, які вони отримують з рош Аріх Анпіну, вони обчислюються в «десятках тисяч», так само як і він, але лише як властивість ВАК Аріх Анпіну, оскільки облачають Аріх Анпін від його пе й нижче; і в цьому відношенні, вони - лише властивість ВАК Аріх Анпіну, що обчислюється в «десятках тисяч», а ВАК - це шістдесят, і тому «60 рібо (десятків тисяч)».

І тому, коли Нуква піднімається, вдягаючи вищі Аба ве-Іму, вона отримує повне число, тобто «шістдесят рібо (десятків тисяч)». «Шістдесят» - означає ВАК, бо їй ще бракує властивості рош Аріх Анпіну. А «рібо (десятки тисяч)» - вказує на ступені Аріх Анпіну, що світять в Аба ве-Імі, - тобто в його ВАК, які вдягаються в парцуф Аба ве-Іма. І тому у Нукви є число «шістдесят рібо (десятків тисяч)».

І сказано: «Бо за кількістю шістдесят рібо (десятків тисяч) - це ті зірки, які знаходяться разом, і вони виводять воїнства за видами їхніми, які не злічити». Адже вже з'ясувалося, що два ступеня МІ та МА записані в Нукві:

1. МІ в Нукві - це вищі Аба ве-Іма, які вдягаються в Нукву, і вона стає внаслідок цього властивістю вищого світу; і тоді є в неї від цієї властивості число «шістдесят рібо»;

2. МА в Нукві - це ІШСУТ, які вдягаються в Нукву в якості такої, що «чекає на питання» МА (що?); і в цій якості вона є нижнім світом.

І ці два ступеня, що розглядаються, - МІ і МА, - стають в ній властивістю одного парцуфа. Від її хазе й вище вона вдягає вищі Аба ве-Іму, а від хазе й нижче в ній вона вдягає ІШСУТ. І в ній вони являють собою один парцуф. І тому також і в породженнях цієї Нукви розрізняються ці два ступеня. З боку вищого світу МІ в ній - це «той, хто виводить за числом воїнства їхні», за числом «шістдесят рібо (десятків тисяч)». А з боку нижнього світу, МА в ній, вважаються ці породження такими, що знаходяться у властивості «без числа», як сказано: «І вони виводять воїнства за видами їхніми, яких не злічити». Тобто, виводить породження «за видами їхніми, які не злічити (досл. без числа)», - означає: в яких немає мохін цього «числа» від вищих Аба ве-Іми, а тільки від ІШСУТ, і вони - «без числа».

Але ж, у такому випадкові її породження виявляються такими, що позбавлені досконалості, оскільки їм бракує цього «числа». Тому говорить: «За кількістю шістдесят рібо (десятків тисяч) - це зірки, що знаходяться разом, і вони виводять воїнства», - інакше кажучи, ці два ступеня в ній, «число» і «без числа», знаходяться в ній разом, - тобто вони з'єднані в ній немов один ступінь. Тому і в породженнях її ці два ступені теж знаходяться разом: з одного боку, вважаються її породження «по числу шістдесят рібо (десятків тисяч)», а з іншого боку, вони - «без числа». І в силу цього вважаються в них ці (мохін) «без числа» лише добавкою у досконалості, і зовсім не являють собою недолік.

Причина цього в тому, що «благословення», «родючість» і «розмноження сімені» повністю залежать від властивості нижнього світу МА, званого «без числа». І це - «благословення сімені», про яке йдеться в уривку: «"Глянь-но на небо і порахуй зірки, - зумієш ти їх полічити?". Сказав Він йому: "Настільки численним буде потомство твоє"». Таким чином, благословення сімені приходить лише з властивістю «без числа», - тобто від імені МА. І тому після всієї досконалості мохін «числа», яких вона сягає від вищих Аба ве-Іми, МІ, є в неї додаткове благословення від МА, від мохін «без числа», як сказано: «Які не злічити», і є у неї також благословення. І обидва вони включені в душі та в породження.

20) «Всіх їх», - тобто як ці «шістдесят рібо», так і «всі воїнства їхні, яких не злічити», «по імені називає Він». Що означає - «по імені називає Він»? Він не називає їх іменами, бо, в такому випадкові, слід було б сказати: «Ім'ям своїм називає він». Але в той час, коли цей ступінь ще не удостоївся імені Елокім, а називається МІ, - він не породжує і не виводить тих, що укриті в ньому, по виду їх, хоча всі вони були приховані в ньому, - тобто хоча і піднялися вже букви ЕЛЄ, але їм ще бракує величного облачення хасадім. І тоді вони приховуються та не удостоюються імені Елокім. Після того, як створив букви ЕЛЄ, і вони удостоїлися імені Його, - тобто вдяглися у величне вбрання хасадім, з'єднуються ЕЛЄ (אלה) з МІ (מי), і Він називається Елокім (אלהים). І тоді за допомогою цього імені Він виводить їх в досконалості. Це означає сказане: «По імені називає Він», - тобто ім'ям Своїм називає і виводить кожен з видів, аби втілився у довершеності своїй. І тоді сказано: «Виводить по числу воїнства їхні, всіх по імені називає Він», - тобто досконалим ім'ям Елокім. І сказано також: «Дивись, Я призвав по імені Бецалеля, сина Урі, сина Хура, з коліна Єгуди», - тобто Я згадую ім'я Моє, аби Бецалель міг втілити його в повній мірі.

Пояснення мовленого. Ми вже з'ясували, що велика досконалість мохін, які відносяться до імені Елокім, проявляється над душами і породженнями її (Нукви) на двох ступенях разом, - як на ступені «шістдесят рібо» в ній, так і на ступені «усі воїнства їхні, яких не злічити», - над ними обома проявляється це ім'я. Як сказано: «Всіх їх по імені назве Він». Тому сказано: «МІ не породжує», але «після того, як створив букви ЕЛЄ», тоді з'єднуються ЕЛЄ з МІ, і Він називається Елокім. І тоді за допомогою цього імені Він вивів їх у досконалості, оскільки благословення сімені повністю залежить від МА, у яких немає числа.

Мохін «числа» - це світіння Хохми, що розкриває досконалість імені. І всі властивості його знаходяться у повній досконалості. А мохін, у яких немає числа, приходять саме від імені МА, і це - мохін лише властивості хасадім. І світіння хохма не може бути отримане без величного облачення хасадім. А до цього, хоча літери ЕЛЄ і піднялися до МІ, все ж, воно не сходило до імені Елокім. І це - сенс мовленого «Хто (МІ) створив їх (ЕЛЄ)?», - тобто після того, як Він створив світло хасадім у вигляді величного облачення для світла Хохми, яке міститься в імені МІ, вони вдяглися одне в одного, і Малхут піднялася до вищого імені Елокім.

І це те, що сказано: «МІ не породжує і не виводить тих, що укриті в ній, за видами їхніми», - хоча всі вони були приховані в ній. Тобто, хоча вже вийшла точка з думки в своє місце в Малхут, і утвердилася печатка одного з прихованих образів «святая святих», оскільки повернулися до неї (до Нукви) Біна й ЗОН де-келім та ҐАР світел, разом з тим, - всі вони приховані в ній, і залишаються ще ЕЛЄ в глибині та утаєнні імені Елокім тому, що світіння Хохми вони не можуть отримати без хасадім.

Але після того, як створив ЕЛЄ, - тобто після того, як зробив додатковий зівуґ на екран де-МА, (екран) нижнього світу, і вивів на нього ступень мохін де-хасадім, званих «без числа», та передав їх ЕЛЄ, що і означає: «Створив їх (ЕЛЄ)», - тобто передав їм вбрання хасадім, зване «створив», - підіймається (Малхут) до імені і називається Елокім. Адже тепер, після досягнення ними ступеню хасадім, вони можуть отримати світіння Хохми, - тобто мохін числа «шістдесят рібо». І тоді букви з'єднуються одна з одною, і Малхут удостоюється вищого імені Елокім. І тоді за допомогою цього імені Він виводить їх у довершеності. Тому також і в душах та породженнях, які вийшли від імені Елокім, знаходиться досконалість цього імені, - тобто облачання Хохми в хасадім. І це означає: «Всіх їх по імені назве Він», - тобто це ім'я проголошується над породженнями, як сказано: «Цим ім'ям Своїм називає і виводить кожен з видів, аби втілився в досконалості своїй». І цим ім'ям виводить породження як у вигляді «шістдесят рібо», так і у вигляді «в якого немає числа», щоби втілилися вони у досконалості цього імені, - тобто одяглися один в одного так, як вони вдягнені в цьому імені. І, як сказано: «Дивись, Я призвав по імені», - свідчення того, що слова «заклик по імені» вказують на втілення й досконалість.

21) Сказано: «Від Великого могутністю й Могутнього силою ніхто не вкриється». Що значить: «Від Великого могутністю»? Це рош цих ступенів, в який піднімаються всі бажання, сходячи до нього таємним шляхом. «Могутнього силою» - це вищий світ, МІ, що піднявся в ім'я Елокім. «Ніхто не вкриється», - з тих «шістдесяти рібо», які Він вивів силою цього Імені. І оскільки ніхто не вкриється з числа «шістдесяти рібо», тому в будь-якому місці, де (йдеться про те, що) померли Ісраель, будучи покараними за свої гріхи, - вони обчислюються потім, і жоден з цих «шістдесяти рібо» не пропадає, аби все знаходилося в єдиній подібності, - як нагорі, так і внизу. І так само, як нагорі ніхто не пропаде з числа «шістдесят рібо», - не пропаде ніхто з цього числа внизу.

Пояснення сказаного. «Від Великого могутністю» - вказує на Кетер вищих Аба ве-Іми, рош ступенів цих мохін, тобто Біну Аріх Анпіну, що стала Кетером для Аба ве-Іми. І туди підіймаються всі бажання, - тобто всі ступені отримують від неї. І, разом з тим, піднімаються до нього (рош) таємним шляхом, оскільки він є властивістю «непізнаване повітря», і «йуд י» не виходить з його повітря (авір אויר), як сказано: «Бо бажає милості (хафец хесед) Він». І тому він знаходиться у повній досконалості та зветься «авіра дахья (чисте повітря)».

І хоча ступінь хасадім, званий «авір (повітря)», виходить від нижнього світу МА, все ж він знаходиться в завершеній досконалості, оскільки це світло сходить від властивості ҐАР Біни Аріх Анпіну, яка є властивістю рош всіх ступенів Ацилуту: Аба ве-Іма, ІШСУТ та ЗОН. І тому вважається також і ступінь хасадім в ній властивістю «чисте повітря (авіра дахья)», - як і в ҐАР Біни Аріх Анпіну.

Як сказано: «І Могутнього силою» - це вищий світ, властивість МІ, яка є наявною в Нукві, і звідти виходить число «60 рібо», бо вона вдягається на вищий світ, - тобто на вищі Аба ве-Іму. І тому сказано: «"Ніхто не вкриється"- з тих "60 рібо", які Він вивів за допомогою цього імені», - тому що від цього імені вона осягає мохін числа «шістдесят рібо». І сказано: «Так само, як нагорі ніхто не пропаде з числа "шістдесят рибо", - не пропаде ніхто з цього числа внизу». Після того, як Нуква облачила вищі Аба ве-Іму, - «мати позичає свої шати дочці та вінчає її своїми прикрасами», і тому вона стає - повністю як і вищі Аба ве-Іма. І, так само, як мохін вищих Аба ве-Іми стають досконалими, досягнувши числа «шістдесят рібо», - «ніхто з них не пропаде», - так само й Нуква є досконалою завдяки цьому числу, - «ніхто з них не пропаде».