909. Розкриття приховання

(переклад з івриту)

Естер сказала Мордехаю: «Іди, збери всіх іудеїв, що є в Шушані, і постіться за мене і не їжте… і з цим прийду я до царя, хоч і не за законом, і якщо пропаду я, то пропаду». Слід запитати: чому саме ті, хто є в Шушані, - чи не було іудеїв також і в Персії, і також в Мідії, то чому сказала зібрати саме в Шушані?

І для того, щоб зрозуміти це, необхідно знати, що під «Естер» мається на увазі малхут, як сказали мудреці: «Естер з Тори – звідки? Як сказано: «А Я приховуючи, приховаю (івр. «гестер естір») обличчя Своє». Однак, можна сказати, що справа приховання має місце тоді, коли людина бажає побачити, або зрозуміти, і не бачить, і не розуміє. І тоді належить сказати, що це приховано від неї. І крім того, міра приховання визначається мірою потреби знання. Тобто у випадку, коли взагалі немає в людини потреби знати, про цю людину не можна сказати, що вона страждає від приховання.  

Наприклад, якщо людина повинна працювати в якомусь місці тільки півгодини кожен день, і вона отримає платню раз на місяць, то їй треба вірити, що заплатять їй, хоч вона ще не бачила нікого, хто вже отримав зарплату. Тому вона вірить цій фірмі, незважаючи на те, що приховано від неї, як саме і чи взагалі, заплатить фірма зарплату, оскільки цю фірму, в котрій вона хоче працювати, ніхто не знає.  

А якщо людина бажає працювати більше, ніж півгодини, має вона ще більшу потребу знати, що фірма виплачує зарплату вчасно. Виходить, якщо вона чує щось погане про фірму, вона страждає ще більше від приховання. А якщо вона хоче працювати вдень і вночі, то безсумнівно, що вона відчуває приховання набагато більше, тому що є в неї ще більша потреба знати, чи отримає свою платню, як обіцяно.

І оскільки малхут небес, вона вище за рівень знання, тому кожен страждає від приховання. Але тим людям, які бажають працювати заради небес, у них приховання ще більше, адже є в них набагато більша потреба знати, бо тіло щоразу запитує: «Що це у вас за робота?». Виходить, що це питання завжди зрозуміле в тій мірі, якою людина бажає бути вся [в роботі] заради небес. А відповідь на запитання – «притупи йому зуби».

І мій пан, батько й учитель казав, що малхут називається «шошана» (троянда), як написано: «Як троянда серед колючок» і це й називається місто «Шушан». І згідно з цим слід розрізняти між іудеями, що в Шушані, і між іудеями, що живуть в Персії та Мідії.

«Парас» (Персія) – це «навпіл», від слів «Скибка (івр. «прас») вранці і скибка в сутінках», що є сенсом: «кожен, хто сполучає «ім’я небес» і «іншу річ» (егоїзм)», тобто як наче не треба робити все в ім’я небес, а - половину злому началу, і половину доброму. А «Мадай» (Мідія) називається від слова «дай» (досить), - «Той, хто сказав світові Своєму: «Досить», і хай не розповсюджується». Тобто те, що є вже в нього трепіт перед небесами і Тора, і заповіді, - досить йому, і він задовольняється цим.

Не про цих людей сказала Естер «збери їх», а лише про тих, хто перебуває в стані «Шушан», тобто робота їхня в плані «притупи йому зуби (івр. «шінаїм»), як згадано вище.