878. А ноги їхні – пряма нога
Тиждень глави «Пинхас», 1984 рік.
(переклад з івриту)
У Зоар, глава «Пинхас», і в коментарі «Сулам»: «А ноги їхні – нога пряма, бо ноги шкідників усі звивисті. А їхні ноги, тобто ноги святих тварин, сказано про них: «А ноги їхні – нога пряма», і це – з боку «хайя» (жива істота), і це Ісраель. Ісраель включає в себе три «хайот», і сказано про них: «Праотці – саме вони є основою».
І пояснює там в коментарі «Сулам»: «Принцип прямоти походить від середньої лінії, а вона – пряма і не відхиляється ні праворуч і ні ліворуч, а прямо посередині. Тоді як сітра ахра і шкідники, вони відхиляються в лівий бік».
І пояснює написане: треба пам’ятати основні принципи духовної роботи, що вона є категоріями «моха» і «ліба» (розум і серце), як написано в «Даруванні Тори». Тобто, існує поняття закон і суд. «Законом» зветься те, в чому людина повинна йти шляхом закону, і немає тут ніяких суперечок, а лише прийняти це як це дано нам від книжок та їхніх авторів, і це є вірою вище знання, і зветься «моха», а також віддачею, котра зветься «ліба». І ось, ці дві називаються трепотом. А поняття «суд» називається «мудрістю».
І про це сказали: «Рабі Ельазар бен Азарья каже… «Якщо немає мудрості, немає трепоту. Якщо немає трепоту, немає мудрості» (трактат «Авот», 82). Тобто, потрібні обидва, - і закон, і суд. А коли обидва в суміші, тоді зветься це середньою лінією, і вона належить до святості, бо про неї написано: «А ноги їхні – нога пряма», тобто не відхиляються ліворуч, що зветься «хохма» (букв. «мудрість»), а зберігають стан, щоб обидва були рівними. Але якщо не в змозі людини, щоб були обидва однаковими, тоді вона повинна намагатися, щоб права лінія була більшою за ліву. Тоді «хохма його дійсно існує», - і так сказали: «Він казав: «Кожен, чиї діяння численніші за його власну мудрість, - мудрість його здатна існувати, а кожен, чия мудрість більша за його діяння, - мудрість його не здатна існувати» (трактат «Авот», 3:12).
Отже, «закон» називається діянням, тому що немає там що розуміти й осягати, а все там вище за знання. Тому називається це дією, тобто: моха і ліба, віра і віддача, трепіт, дія, - все це зветься категорією «права сторона», і про це немає чого сперечатися, а слід прийняти це на себе так, як воно є.
І намагатися шукати порад, як мати можливість прийняти це на себе за принципом «Як віл під ярмо і як віслюк під поклажу».
А «суд» - це категорія Тори, і там необхідне розуміння, і називається «хохма», мудрість, тобто людині необхідно удостоїтися Тори. І там саме навпаки, - що більше бажає зрозуміти, він більш славний. Але в Торі є багато характеристик. Існує відкрита Тора, і це «галаха» - практичні настанови, - а означає це, що навіть коли вивчає настанову, він не зобов’язаний виконувати її. Тобто вивчаючи правила суддівства, хоч ніколи й не думав бути суддею, - все одно він вивчає Тору Творця, котра зветься мудрістю Творця. І це називається відкритою Торою. Адже є речі, котрі інші мають виконувати, а те, що вивчає Тору Творця, це корисно для злиття з Творцем, оскільки вся повністю Тора є іменами Творця, як написано в Зоар.
І існує прихована Тора, де взагалі не йдеться про дії, а говорять там про те, що стосується серця і розуму. І людина повинна намагатися, наскільки можливо, дістати якесь осягнення в тому, що вона вивчає. І це бажання, - прагнути прийти до осягнення, - воно спричинює наближення світел, що є молитвою, коли людина прагне, щоби Творець розкрив би їй очі в Своїй Торі.
Але завжди людина повинна пильнувати, щоб її мудрість не була би більшою за її діяння, як зазначено вище. Що і зветься «ноги їхні – нога пряма», як пояснено в коментарі «Сулам», що права лінія схиляється до хеседу.
І це відповідає тому, що пояснено в коментарі «Сулам», такими словами: «При переліченні, - дати половину шекеля за вагою шекеля священного. І запитує, - що таке половина шекеля. І відповідає, - це як половина гіна («гін» - 3.6 літра), і це – літера «вав», котра є серединною між двома літерами «гей», камінь для зважування. Це – «юд», двадцять ґер за шекель, і це «юд» багатий хай не дає більше, це – середній стовп… що таке половина шекеля, це як половина гіна, тобто половина міри. І пояснює: і це – серединна вав між двома гей, бо вав, за змістом, це середня лінія, що зветься терезами, котрі зважують двоє світел, праве і ліве, що є суттю двох літер гей, щоб не була ліва більшою за праву» (глава «Кі тіса», стор.2).
Виходить з цього, що також і права не має бути більшою за ліву, а обидві рівні, як написано: «Багатий хай не дає більше, і бідний хай не дасть менше ніж половина шекеля». Однак, існує правило, що завжди пояснюють за формою вислову, але в реальності – реальність завжди та ж сама , проте, існує різниця в формах висловів.