Бней Барух Академія кабали

Слід зрозуміти, що таке «зле начало», і що то за приправа. І ще маємо зрозуміти: адже коли ми варимо щось для їди, то головне - це страва, а приправи – вони тільки додають страві смаку, тож як можна сказати, що головне – це зле начало, а свята Тора є лише приправою? І також маємо зрозуміти, - коли він каже «Тора-приправа», мається на увазі, що Тора та заповіді є ніщо інше як засоби. І це так, як сказали мудреці: «Заповіді дані лише аби очистити ними Ісраель». Виходить, що після очищення – вже (Боже збав) не треба виконувати Тору та заповіді?

Так от, поняття злого начала, - в чому воно полягає? Відомо, що метою творіння є дати благо Його створінням, і з цієї причини створив у створіннях бажання і прагнення отримувати задоволення й насолоду. А для того, щоби створіння під час отримання насолоди були б досконалими, тобто щоб не відчували ніякого сорому в момент отримання насолоди, для цього сталося виправлення, зване «заради віддачі». Що означає, що не бажатимуть нічого для себе, а будуть хотіти тільки віддавати Творцю, тоді не відчують ніякого сорому, оскільки не отримують для власного блага нічого, а все – на благо Творця, а не для власної користі.

Але необхідно знати, що саме ми можемо дати Творцеві, щоби Він втішався з цього. Для цього Творець повідомив нам через Моше, вчителя нашого, що Він дає нам 613 заповідей, і ми повинні виконувати ці заповіді для того, щоб приносити Йому втіху. І тоді Він зможе дати нам все благо. Адже келім нижнього є бажанням отримувати виключно собі, - що називається злом, тому що воно чинить усі руйнування, крадіжки і вбивства тощо, - вони є тим, що робить зло іншим.

Але маємо знати, що також і собі бажання отримувати спричинює зло: крім того, що приносить зло в матеріальному, воно псує нам наш духовний стан, як зазначено вище, і ми не можемо прийти до мети, котрою є дати благо Його створінням. Адже нам слід отримувати добро й насолоду, а воно заважає нам, через те, що бажання отримувати, воно суперечить бажанню віддавати, - оскільки Творець є Дарителем, а ми бажаємо тільки лиш отримувати. А без тотожності властивостей немає нам злиття.

А отже, ми повинні радіти тому, що Він повідомив нам через Моше, вчителя нашого, що коли будемо виконувати Тору та заповіді, тоді отримаємо виправлення, зване «тотожністю властивостей». А якби Він не повідомив нам, що Він бажає, щоб ми віддавали Йому, тоді не знали б ми, як принести Йому благо. Тоді як коли повідомив нам, щоб ми виконували 613 заповідей, тоді ми вже знаємо, що означає віддача Творцю.

І це подібно до чоловіка, який сам – вегетаріанець, і втішається лише від плодів, овочів та подібного, і він запросив важливу особу, і хоче влаштувати трапезу для нього. А сам він не звичний робити трапезу більшу, ніж те, що їдять вегетаріанці, тому має він великий клопіт – з’ясувати, що саме той поважний пан звичний їсти. І якби гість дав би йому меню трапези, - що саме він любить, - яким би радим був цей чоловік, тому що вже знав би, що саме приготувати йому на трапезу.

Так і нам слід радіти тому, що повідомили нам через вчителя нашого, Моше, - від чого Творець має задоволення. І завдяки цьому без усяких зусиль ми знаходимо, чим ми можемо дати втіху Йому, і це – 613 заповідей, котрі дав нам виконувати. І коли ми спрямовуємо намір під час виконання Тори та заповідей на те, що ми бажаємо насолодити Його, тоді ми приходимо до тотожності властивостей, що зветься «злийся з Його властивостями», і цим заслуговуємо злиття з Творцем.

І це те, що Він бажає, щоб ми давали Йому, - але чи бракує Йому чогось, щоб ми давали Йому втіху? І вже пояснено в кількох текстах, що це виправлення – на добро нам, для того, щоб те добро і насолода, що Він бажає дати нам, не було змішане з соромом. А чому обрав саме ці 613 заповідей? Кажуть, що Він знає, що саме ці заповіді допоможуть нам прийти на ступінь віддачі, і вийти з-під влади себелюбства, а це нова риса, котрої немає в нашій природі. І це є поясненням слів мудреців: «Створив Я зле начало, створив Я Тору-приправу».

Але ми повинні зрозуміти: згідно з тим, що ми кажемо, що Тора та заповіді є лише засобом як виправити зло, зване бажанням отримувати, то якщо так, - що дає нам виконання Тори та заповідей після того, як бажання отримувати людини вже виправлено на «заради віддачі»? І для того, щоб зрозуміти це, потрібно уважно прочитати те, що написано в книжці «Передмова Зоар»: «Заповіді, що в Торі, називаються мовою Зоар «пкудін» (внески). І називаються також іменем «ітін» (поради). А відмінність між ними та, що в кожній речі є «панім» (лицьова сторона) і «ахор» (зворотна сторона). І підготовка до будь-чого зветься «ахор», а досягнення цієї речі зветься «панім».

І за тим же принципом є в Торі та заповідях категорія «зробимо» і категорія «почуємо». Як сказали мудреці: «Ті, хто виконують Його слово, почути голос Його слова», - спочатку виконати, а потім почути». І коли виконують Тору та заповіді в плані «виконують Його слово», то перш ніж удостоюються почути, називаються заповіді «тарьяґ (613) ітін (порад)», і вони є категорією ахор. А коли удостоюються «почути голос Його слова», робляться 613 заповідей категорією пкудін, а це від слова «пікадон» (внесок). Бо існують 613 заповідей, і в кожну заповідь вкладено світло особливого рівня, що відповідає особливому органу з 613 органів і жил душі. І виходить, виконанням певної заповіді людина притягує до відповідного їй органа в душі і в тілі рівень світла, що належить тому органу і жилі. І це – категорія панім заповіді, і з цього боку, з панім заповідей, вони називаються тоді пкудін.

З’ясовується з усього сказаного вище, що 613 заповідей дають нам дві речі:

1) У період підготовки, коли людина поки що уярмлена своїм злом, тобто бажанням отримувати, і не має вона сили, щоб змогла щось зробити на благо ближньому, тоді вона перебуває в стані відокремлення від Творця через розбіжність властивостей. І тоді 613 заповідей дають нам силу, щоб ми змогли вийти з-під влади зла, і це зветься «Створив я зле начало, створив Я Тору-приправу», і тоді 613 заповідей, вони як засіб.

2) Після того, як людина вже удостоїлася прийти до лішма, що є тотожністю властивостей, тоді вона заслуговує розкриття таємниць Тори, як сказано: «Рабі Меїр каже: «Той, хто вивчає Тору лішма… розкривають йому таємниці Тори». Тоді 613 заповідей робляться 613-ма органами душі, де кожна заповідь є особливим місцем для особливого світла. І як в матеріальному ми бачимо, що в усьому, з чого людина має матеріальні насолоди, є в кожній речі інший смак, тобто у хліба свій смак, а у м’яса є інший смак, і у риби інший смак. І попри те, що все це називається харчуванням для тіла, все одно, у кожній речі є інший смак. А тим більше в духовному є в кожній заповіді свій смак. І тоді 613 заповідей називаються сутністю, а не засобом.

І тоді вся Тора є іменами Творця, як сказано в «Передмові до ТЕС»: «Однак, коли удостоїться людина розкриття обличчя… сказано про неї: «І не буде приховуватися більше Вчитель твій, і будуть очі твої бачити Вчителя твого» (Ішайягу, 30:20), бо відтоді й надалі облачення «Тори» вже не приховують і не прикривають більше «Вчителя», і розкривається йому навічно, бо «Тора і Творець є одне».

І з поясненого зрозуміємо те, що ми запитали, - чому сказали мудреці: «Створив Я зле начало, створив Я Тору-приправу». Витікає з усього цього, що основне – це зле начало, подібно до того, як коли варимо суп, то головне – це суп, а приправа, вона лише аби додати смак до супу. Але не можна ж так сказати про Тору, що вона лише приправа. І як сказано вище, Тора дає нам дві речі: перша зветься келім, а друга зветься світла.

«Келім» означає, що будемо гідні отримати вище благо. І келім святості складаються з двох категорій: перша це головне, і це – прагнення до якоїсь певної речі, і наскільки є прагнення до цього, настільки відчуваємо в ньому смак насолоди. А велике прагнення чи мале, - це виміряється мірою туги, котру відчуває людина за цією річчю. Тобто, якщо вона не отримає того, чого вона прагне, то матиме великі страждання, - зветься це сильним прагненням, а якщо, коли не отримає речі, не матиме сильних страждань, це зветься маленьким прагненням. І цією мірою виміряється величина насолоди, котру людина відчуває в час її отримання.

Але цим ще не завершується клі, щоб бути готовим для отримання вищої насолоди. Тому що в час отримання людина почувається неприємно, отримуючи насолоду, що є феноменом «хліба сорому», як відомо.

Виходить, що хоча й отримає людина насолоду, але відчує зіпсований смак, подібно до супу, в котрому бракує приправи. Тоді з’являється Тора першого виду, котра виправляє бажання отримувати, щоб було воно ради віддачі, і тоді клі може вже отримувати насолоду без того, щоб відчувати в ній якийсь недолік.

І це те, що сказали про «створив Я зле начало, створив Я Тору-приправу». Тобто, світло, що в Торі, - є в ньому сила виправити бажання отримувати, що в нас, щоб було ради віддачі. І тоді клі вже підготовлено до отримання, і не буде в отриманні ніякого дефекту. І це зветься, що 613 заповідей існують, щоб дати нам виправлення келім, тобто щоб виконання Тори та заповідей перетворило наші келім отримання на «заради віддачі», і тоді зможемо отримувати вище благо заради небес.

Друга категорія це те, що Тора та заповіді мають дати нам світла, як зазначено вище, і тоді 613 заповідей мовою Зоар називаються – 613 пкудін. Тобто, в кожній заповіді є особливе, вкладене туди, світло і коли людина виконує заповідь, вона притягує в час виконання особливе світло, що належить до тієї заповіді, і це вважається, що 613 заповідей дають нам світла.

І цим зрозуміємо те, що ми запитували щодо Тори та заповідей, - адже виходить, вони є лише засобом, а не суттю. Однак, це тільки в період виправлення келім, бо тоді основним в клі, для отримання насолоди, є лише бажання отримувати. Проте, щоб в отриманні насолоди була б досконалість, щоби був у цьому смак, тоді потрібні Тора та заповіді, щоб дали нам смак, - як приправа в супі.

Але потім, після того, як келім виправлені і приходить людина до другого стану, тобто до світел, тоді 613 заповідей є суттю, і тоді вони є іменами Творця. І тоді порядок такий, що світло приходить і облачається в келім, і це називається, що людина отримує добро й насолоду, і разом з цим перебуває в злитті з Творцем.