Бней Барух Академія кабали

Існують чотири аспекти в справах духовної роботи. А порядок такий, що «із ло лішма приходять до лішма». А також є порядок внутрішнього та зовнішнього.

Внутрішнє та зовнішнє також поділяються - на внутрішнє та зовнішнє. Тобто, є внутрішнє та зовнішнє в зовнішньому, і є внутрішнє та зовнішнє у внутрішньому.

А також слід знати, що зовнішнє називається «вбранням», і в нього, в це зовнішнє, зодягається внутрішнє.

Вбрання перше – людина повинна бути одягненою в одяг Ісраеля, це для того, щоб тіло знало, що існує велика відмінність між Ісраелем та народами. І завдяки цьому зрозуміє і відчує, що також за внутрішнім своїм слід наглядати і постійно берегти, щоб не уподібнилося його внутрішнє внутрішньому народів світу. Тобто, щоб не відрощував чуба і мав би «закан» (бороду) і «пеот» і подібне.

І це зветься зовнішнє що в зовнішньому. І називається «Асія» (діяння), тобто є в цьому належність до світу діяння, коли він повинен виконувати зовнішнє практично і не потребує зовсім міркувань, бо немає йому чого думати, для того, щоб виконувати такі дії, а треба ходити у вбранні Ісраеля.

Наприклад, щоб не були ґудзики праві наліво, а щоб були ліва і права сторони. А також залишати «пеот» і т.п., і все це визначається як практична дія, а не думка та уява.

Вбрання друге називається внутрішнім що в зовнішньому. І це зветься категорією «єцира» (витвір) в духовній роботі, бо це вбрання робиться «ціюром» (змалюванням). Бо те, що людина змальовує собі в час занять Торою та духовною роботою, якимись «ціюрім» (картинами), і ці картини викликають у людини захват аж до плачу, або ж радісне захоплення, - називається це «Єцира».

І це вже визначається як внутрішнє. Бо мусить з’явитися завдяки уяві та змалюванню, котрі вже є тим, що приходить з внутрішнього світу людини.

Але це також вважається зовнішнім, бо те, що розкривається назовні, тобто коли ближній може побачити, це вже вважається зовнішнім. А за зовнішнє можуть триматися зовнішні сили (сили нечистоти). Тобто, головне в основі віри Ісраеля є віра у Творця, що визначається як «трепіт перед небесами», інакше кажучи, причиною духовної роботи має бути трепіт перед небесами.