782. Яке ж могутнє ім’я Твоє

Вісімнадцятого тамуза (18 липня) 1965 року, Антверпен.

(переклад з івриту)

«Яке ж могутнє ім’я Твоє… на небесах», - коли всі ці табори ангелів дякують і славлять ту дію, що розкрилася на землі, те, що не розкривалося їм. (Зоар, стор.15, п.62).

Тобто, людина повинна спершу прийти до ступеня «ангел», мається на увазі, що людина повинна прийти до рівня «ангел», щоб змогла оспівувати та прославляти за те, що святі імена розкриваються іншим людям. А до того, як вона зможе складати хвалу за те, що розкрилося іншим, вона лише обурюється, чому не розкрилися святі імена, - тому що вона поки що не удостоїлася рівня «ангел».

«Ангелом» називається категорія «хесед». А після того, як удостоїли людину ступеня ангела, вона може дійти до того, що удостоїться ступеня «людина», що внизу, котрий зветься рівнем «земля». Рівень «небеса» зветься категорією «ангели», і це: «Який дав славу Свою на небесах», і пояснює, що це ангели, які складають хвалу за те, що розкрилися святі імена, що на рівні «земля».

А потім людина сама заслуговує категорії «земля», що зветься отриманням заради віддачі. А «небеса» - так називається віддача заради віддачі, що є рівнем «ангел».