771. Поняття ходіння

(переклад з івриту)

І відомо, що увесь той час, поки людина жива, зветься вона «той, хто йде», бо завдяки своїм заняттям в Торі та заповідях вона йде щодня зі щабля на щабель. Тоді як після своєї смерті людина називається «стоїть», тому що «мертвим – вільно» і т.д. Але Яаков і після смерті також зветься «той хто йде», бо все те, що Ісраель займаються Торою та заповідями в усіх поколіннях, вдається їм тому, що він залишив їм у спадщину властивості.

І це те, що написано: «Яаков не помер (івр. «мет»)». І у Яакова, з боку тіферет, «ліжко (івр. «міта»- те ж слово що і «смерть») його досконале». А той, хто сумнівався, не зрозумів і подумав, що мається на увазі, що дійсно помер, і сказав йому: «Тексту з Тори я вимагаю».  

І існують дві групи мудреців:

а) ті, хто сидять і вчаться для себе;

б) удостоюються і удостоюють багатьох, і навчають Торі інших.

А різниця між ними та, що друга група і після смерті своєї йтимуть зі ступеня на ступінь. Тому розповсюдився звичай призначатися (до вивчення Тори та ін.) в день річниці смерті, бо в цей день ту людину суджено. І завдяки тому, що його сини, яких залишив по собі в цьому світі, займаються Торою та заповідями, або ж він підтримував мудреця, - завдяки цьому є підйом для душі батьків. І це є поняттям, що обов’язок сина удостоювати батька, і це те, що зобов’язаний шанувати його, коли той помирає.