746. Поняття «дитина»

(переклад з івриту)

Коли дитина виходить у повітря цього світу, вона повинна придбати дві сили:

а) силу бажання отримувати;

б) силу бажання віддавати.

А для цього дано нам зробити дитині два відрізання:

1) Відрізання зв’язку, котрий є між пупом дитини і матір’ю, і цим дитина робиться «відкривається рот і закривається пуп».

Коли рот закритий, немає у плоду поки що особистого існування, а живиться він тим, що його мати їсть. Адже поняття «їди» є, за суттю, аналіз, з’ясування, коли завдяки з’ясуванню здобувається життєва сила. Й існує життєва сила святості, а також і навпаки. І це зветься вищою силою. Тому через відрізання зв’язку з матір’ю дитина набуває бажання отримувати. Але здобуває бажання отримувати не за один раз, а за тринадцять років.

2) А друге відрізання робиться на восьмий день від народження [хлопчика], і цим відрізанням, котрим є усунення «орли» (крайньої плоті), він здобуває бажання віддачі. А час придбання цього здобутку починається з тринадцяти років і далі.

А відмінність між придбанням бажання отримувати і придбанням бажання віддавати в тому, що бажання отримувати називається витвором Творця, тобто з боку мети творіння, котра є – «дати благо Його створінням». Тому людина мусить здобути це придбання спочатку, оскільки воно є основним [для реалізації] мети.

А здобуття бажання віддавати називається «діянням плоті й крові (людей)», оскільки це лише виправлення з боку нижніх, тому що нижні не бажають «хліба сорому», званого відокремленням від злиття з Творцем.

Тому людина має виправити себе, щоб було клі, здатне прийняти мету творіння, котрою є – «дати благо Його створінням». І весь час, поки людина не прийде до досягнення цього блага, званого «щасливий ти в цьому світі», як написано: «Світ свій побачиш за свого життя», це є ознакою, що поки що не підготувала себе щоб не бути у відокремленні в час отримання насолоди. Тому поки що не вважається це станом «щасливий ти в цьому світі».

І через це називається придбання бажання віддавати - діянням людей, що є дією з боку нижнього, як написано, що «все в руках небес крім страху перед небесами». Як пояснив мій пан, батько й учитель, - Творець, Він може лише давати, і дарування Творця додає тільки лиш любові.

Але «не отримувати», - це дія людини. І це за принципом: «Вивчали ми, що з небес давати – дають, а брати – не беруть». Бо Творець лиш тільки дає, а не отримує. Тому дія віддачі нижнього називається «діянням плоті й крові». І це те, що запитував злочинний Турнус Руфус, - чиї дії більш значимі – Творця чи людей.