715. Про підготовку до посту

(переклад з івриту)

Поняття туги і радості, і трепоту, й любові – вони є лише породженням, тобто результатами різних причин, але самі вони не є первинними.

Тому, коли хочуть розширити та збільшити результат, тобто смуток і радість, і т.п., не можна сам смуток або радість, або ж любов розширити, а слід людині посилити причини, тоді, само собою, те, що походить від причини, також посилиться.

І це подібно тому, в кого є багато чисел і не з’єднує їх, роблячи суму. Наприклад, є в нього п’ять одиниць і не з’єднує їх. Або ж таки робить суму і виходить в нього п’ять.

І якщо я бажаю розширити і збільшити суму, це можливо не інакше, як тільки коли я додам ще частин, тоді вийде в мене більше «загалом», бо сума є результатом частин. Тому, якщо людина додає до причини, тоді додається й до суми.

Так само коли хоче розширити любов і трепіт, і тугу, і радість, тобто цінує те, що він мав, але забрали це в нього, то відповідно до важливості того, що в нього було, додається йому журби через те, що немає в нього. Тому, коли бажає ще більше посилити жаль, то він має збільшити цінування й важливість того, що пропало в нас.