703. У кінці

(переклад з івриту)

Рабі Шимон сказав: «Аж поки не сталося з Йосефом тієї справи, не називався праведником, а коли зберіг той постійний союз, став називатися праведником… А те, що відбулося в ямі раніше, - витягнули його з неї, і написано: «І поквапливо вивели його з ями». Вийшов з неї, і був увінчаний в «колодязі живої води».

І пояснює в коментарі «Сулам», що хай не здається складним те, що через цю дію назвався праведником, адже якщо так, чому кинули його в яму в’язниці. І відповідає: те, що був спочатку в ямі, - через це він піднявся на царство. І написано: «І поквапливо вивели його з ями», так, що вийшов з цього, з кліпи, і увінчався в «колодязі живої води», котрим є Шхіна» (Зоар, глава «Мікец», 194:2).

І слід запитати: чому для того, щоби піднестися, треба було бути спершу у в’язниці, що зветься кліпою, для того, щоб піднятися до святості. Чи не мав би він негайно, як названий був праведником, через ту ж саму дію, увійти у святість?

І ось, ми бачимо, що Йосеф був двічі в ямі:

а) через своїх братів, як написано «і кинули його в яму»;

б) через вельможу, начальника різників, як написано: «І поквапливо вивели його з ями».

У термінах духовної роботи слід сказати, що «яма», тобто в’язниця, - це те, що людина перебуває під владою злого начала, ув’язнена у нього, і немає в неї жодної можливості вийти з-під його влади.

Ось, Йосеф, тим, що дотримувався заповіді пошани батька, завдяки світінню заповіді побачив, що він перебуває у в’язниці, бо в стані темряви не видно правди. Але тоді він був там лише через братів своїх, а вони – «ісраель», - тобто бачив, що він іде шляхом Творця, от тільки причина, що зобов’язує його до роботи, - це оточення, бо він перебуває в оточенні «ісраель».

Виходить, що він у в’язниці свого середовища, тобто мусить займатися Торою та духовною роботою через своє оточення. А коли людина удостоюється більшого світла, тоді вона бачить правду, і бачить, що вона не у в’язниці «ісраеля», а вона перебуває буквально у володінні кліпи.

І це те, що заслужив своїм діянням: коли удостоївся називатися праведником, тоді він побачив, що Потіфар кинув його у в’язницю, і побачив, що це справжня кліпа. Тоді є місце для молитви, щоб Творець визволив його з в’язниці.

Бо наскільки людина бачить, що потребує Творця, щоби допоміг, - не в речах надлишкових, а в насущному, - тоді молитва, вона більш правдива. Тому й приймається вона вгорі, і Творець виводить людину з дому ув’язнення, і удостоюється вона бути серед тих, хто зустрічає Шхіну.

І це є коментарем Зоар: «А те, що відбулося в ямі раніше... Вийшов з неї до «колодязя живої води». І як написано в коментарі «Сулам»: «І поквапливо вивели його з ями», тобто вийшов з цієї кліпи, й увінчався в «колодязі живої води», що є Шхіною.