647. Для молитви потрібен хісарон

Тринадцятого тішрея (25 вересня) 1977 року.

(переклад з івриту)

«Рабі Шимон каже… і коли ти молишся, не роби молитву просто постійною, - а [проханням] милосердя і благанням перед Творцем» (трактат «Авот», 2:18). І в Торі, - сказали мудреці: «Встановив ти постійний час для Тори?»

І слід сказати, що постійністю зветься, коли попри те, що немає бажання, і не має він потреби, все одно йому треба вивчати Тору, тому що сама Тора принесе йому святість, навіть якщо він не відчуває ніякої необхідності в навчанні.

І це є поняттям: «Великим є навчання, котре приводить до дії», тобто хай перебуває між людьми дії, - адже той, хто має потребу в будь-чому, він вдається до дій аби досягти цього. Тому навчання дає йому хісарон. Через це і сказано про постійність в Торі.

Тоді як молитвою називається, коли не вистачає людині чогось і вона молиться, щоб дали їй те, чого бракує. Але якщо не має вона хісарону, - як вона може просити, коли немає їй про що молитися, щоб дали їй?

Тому сказав рабі Шимон, - не роби молитву постійною, тому що це не називається молитвою. А що зветься молитвою? - [прохання] милосердя і благання перед Творцем, тобто коли бракує людині чогось, і просить у Творця, щоби дав їй. І цим зрозуміло те, що сказали мудреці: «Стають до молитви лише керуючись серйозним наміром».