641. Успадкування землі

Двадцять п’ятого числа місяця менахем-ав (28 серпня) 1962 року.

(переклад з івриту)

«Справедливості, справедливості добивайся аби жив ти й успадкував землю, котру Творець Всесильний твій дає тобі».

Маємо запитати, як стосується успадкування землі до справедливості. І чому не можна успадкувати землю без справедливості. І чи той, хто не діє справедливо, не може отримати спадщину свого батька?

Отже, слід зрозуміти щодо поняття «успадкування землі», котру Творець гарантував нашим праотцям, - не можна сказати, що мається на увазі матеріальна земля, адже ми бачимо, що народам світу дав Творець більші землі, ніж наша країна. Та й про матеріальні речі вже сказав цар Давид: «Ось: грішники, - а вічно безтурботні, і здобули силу» (Тегилім, 73).  

Проте, під успадкуванням землі мається на увазі духовне, – те, як я чув від пана свого, батька й учителя про вислів «З чого знатиму, що передам її в спадщину?». А Творець відповів йому: «Знаючи, знай, що чужинцем будуть нащадки твої», і сказав, що тоді, завдяки вигнанню, будуть у них підготовлені келім, і матимуть потребу в отриманні вищої землі.

І це є поясненням вислову «Справедливості, справедливості добивайся», тобто роби розрахунок по-справедливому: чи відповідають матеріальні речі шляху Тори. А також духовні речі, тобто Тора й молитва, - чи вони в чистоті.

І якщо людина робить правдивий розрахунок, тоді вона бачить: «Хто видасться справедливим перед Тобою в суді?», тобто людина не здатна поки що зі свого боку діяти в чистоті. Тому буде вона потребувати, щоби Творець дав їй землю у спадщину, тобто вищу землю, що зветься перебуванням Шхіни і таємницями Тори. А зветься «спадщиною» тому, що людина не доклала до цього зусилля, бо недостатньо зусиль людини, щоб мала вона змогу придбати речі духовні. І тому зветься це спадщиною праотців, - те, що Творець дав праотцям, те саме Він дає в спадщину людині. І зветься воно світлом віри. А потім удостоюємося отримання Тори.

І це називається подарунком, як сказали мудреці, - і не спадщина вона для тебе, а кожному дають іншу міру в осягненні Тори.

Тоді як щодо віри це одна й та ж міра, бо розподіляється згідно з колінами [Ісраеля], тобто кожне коліно має свою частку землі, - а віра дається в спадщину. Тоді як Тора зветься «подарунком», і це означає, що кожен досвідчений учень поновить свою частку в Торі. Але підготовку треба успадкувати, тобто за потребою. А потреба в спадщині, вона завдяки «справедливості, справедливості добивайся».

«Справедливості, справедливості добивайся»: перше [«справедливості»] – це добиватися Тори та заповідей, що звуться справедливістю. І це є категорією ло лішма.

А друге «справедливості» – після того, як вже займається людина Торою та заповідями, їй треба добиватися цієї, другої справедливості, що є категорією лішма, адже початок - в ло лішма. І це зветься справедливістю щодо матеріального, адже все в матеріальному є неправдою порівняно з Торою та заповідями, навіть в плані ло лішма, що зветься справедливістю першого виду.