639. І ось побудова менори – 2
Двадцятого сивана (20 червня) 1965 року, Цюрих.
(переклад з івриту)
«І ось побудова менори (Храмового світильника) (з) золота від її основи (букв. «стегна») до її квіток викута вона, за образом, котрий показав Творець Моше, так зробив він менору».
І слід зрозуміти в плані духовної роботи, що таке «куття». Пояснив Раші: «Це був один зливок, «кікар загав» (талант золота), і бив молотом, і рубав сокирою, формуючи її частини якими їм належить бути, - а не [була] зроблена з частин способом збірки.
Тобто, була вона одним цілим, з котрого сформовано багато деталей. Так, основна відміна віри Ісраеля виражається в тому, що в основі повинна бути властивість віри. Тоді як у народів світу вона в знанні, тобто вони думають, що тим, що будуть проводити дослідження, вивчаючи Творця, цим вони осягнуть Його. Тому вони йдуть деталь за деталлю, тобто інтелектуальним урозумінням того, що вони осягають в Ньому.
І щоразу вони думають, що розуміють Його все більше. І це пояснення того, що вони беруть частини, а потім роблять з них одну менору. Тобто тим, що кожного разу вони розуміють Його все більше й більше, будуть мати «менору».
Тоді як в підході Ісраеля це навпаки, бо спосіб такий, що беруть талант «загав» (золота), що зветься бажанням отримувати від слова «зе-гав» (це - дай), і б’ють молотом і т.д., тобто йдуть властивістю «моха» і «ліба» (розум і серце). І це зветься «мікша» (єдиний шматок), тому що йдуть шляхом віри, і через це є в них багато «кушійот» (труднощів), бо феномен віри починається саме там, де розум не згодний, то само собою «каше» (складно) прийняти віру вище знання.
І ще вислів додає: «від її стегна до квіток її». «Стегно» зветься тому, що поки що перебуває в періоді приховання, від вислову «як стегно приховане». «До квіток її», тобто коли вже починає розквітати, і бажає отримати основу своєї роботи від категорії «цвітіння», - це також заборонено, а має бути «мікша», єдиним цілим від початку до кінця, «як образ, котрий показав Творець». Це і є справою побудови менори, в чому й утруднився Моше.
Бо порядок такий, що для того, щоб досягти хохми, йдуть щабель за щаблем, тобто від малого розуму до великого, аж поки удостоюються істинного розуму. Так само дається і зворотний порядок, адже основою є віра вище рівня знання.
І саме цим заслуговуємо знання в святості, тобто коли спочатку сприймаємо роботу в стані «мікша» (труднощі). І немає ніякого відрізання частин в побудові менори, тобто жодної роботи, а тільки віра.
І саме завдяки ударам, що зветься «б’є молотом» і т.п., - цим приходять до осягнення деталей, адже є відмінності між заповідями.
Виходить те, що спочатку було зливком, талантом золота, єдиним шматком без усяких розрізнень, стало потім багатьма деталями, сполученими воєдино. Тоді як шлях народів світу - протилежний, як написано (у «Передмові книги Зоар»), що один філософ запитав рабі Шимона, і т.д.