631. Святість і чистота

(переклад з івриту)

«А Тора зветься святістю, як написано: «Бо святий Я, Творець». І це й є Тора, котра є святим вищим іменем. І тому той, хто займається нею, очищається, а потім освячується, бо написано «святими будьте». Не написано «святими були», а «будьте», - безумовно що будете» (Зоар, глава «Кдошім», п.13).

Виходить, що Тора очищує. І виникає питання: що таке «Тора, що очищує», - адже цим, безсумнівно, прийде до святості. І він каже, що Тора є вищим святим іменем. Це означає, що хоч коли ми дивимося на Тору, бачимо, що вона розповідає про речі матеріальні, разом з цим нам слід вірити, що все це є святими іменами. Тому, завдяки їм, ми очищаємо себе і удостоюємося святості.

Проте, слід зрозуміти що таке святість і що таке чистота. У простому сенсі виходить, як і в матеріальному, якщо є чисте клі (посудина), можна покласти туди якусь їжу, тоді як коли посудина брудна, не можна класти в неї нічого.

І згідно з цим маємо сказати, що «чистота» - це йдеться про клі, а «наповнення» - про світло. І оскільки бруд відноситься до клі, котре зветься бажанням отримувати, - це означає, що клі брудне, і не можна його наповнювати, бо все, що попаде в нього, забрудниться. Тобто бажання отримувати називається грубим, поганим і брудним.

А очищенням клі називається коли виправив його [наміром] «ради віддачі», і тоді прийде, само собою, святість. Адже, як відомо, з боку Створювача не відбувається ніяких змін і Він бажає віддавати, однак, через розбіжність властивостей клі зветься брудним, і не можна його наповнювати.

Тому коли приходить до стану чистоти, і це завдяки Торі, котра є іменами вищого святого Імені, людина удостоюється чистоти келім, а потім – святості, коли святістю зветься, що удостоюється осягти святі імена згідно з мірою свого очищення.